ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.02.25 15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.

Борис Костиря
2026.02.25 13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.

Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,

Юрій Гундарів
2026.02.25 10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,

Тетяна Левицька
2026.02.25 08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.

Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче

В Горова Леся
2026.02.24 22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.

Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...

Володимир Невесенко
2026.02.24 21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.

Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,

Іван Потьомкін
2026.02.24 19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало

Артур Курдіновський
2026.02.24 18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!

Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера

Тетяна Левицька
2026.02.24 14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.

Микола Дудар
2026.02.24 13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…

Ігор Шоха
2026.02.24 13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,

Юрій Гундарів
2026.02.24 12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…

Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі, 

Ірина Вовк
2026.02.24 12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж

Борис Костиря
2026.02.24 11:28
Відбудеться повернення по колу
До форм старих, сонетів і октав.
І мадригал воскресне, що ніколи
Свою величність, гордість не втрачав.

Те, що було банальним і затертим,
Відродиться у виявах нових.
Старі метафори, від холоду затерплі,

С М
2026.02.24 05:30
Плач, бейбі
Плач, маленький
Ось ти і вдома

Вона казала
І я знаю, казала, кохає
Значно більш, аніж я
Та пішла від тебе

Вікторія Лимар
2026.02.23 23:31
У ЛЮТОГО знайшлась відрада,
бо вже завершує ходу.
Остання почалась декада
із хуртовиною в ряду.

Ще вчора вранці -- все в порядку.
Відмиті під дощем дахИ.
Та ні!!! Прощальну треба згадку:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 13870
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:39:11 ]
Перед очима яскрава картина:
я стою на ще не протоптаній стежці, притуливши до тричі зламаного ребра праву долоню, а до мене ідуть:
Нуілі (росяна пелюстка) з качалкою і рубелем у руках і мила Чорі, тримаючи самурайський меч...
Вина моя безмежна...
Прощення мені немає...
Калюжа крові буде велика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 20:28:16 ]
Так-так...так-так-так... Бачу, це заразно. Але ж весело :)
Василю, якщо в останньому рядку зробите не "стежинку", а "стежку", калюжа буде меншою - обіцяю :) (поки Грені з качалкою не прибігла))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 20:53:20 ]
Сердечно дякую, Чорі!
Ребро вже не так сіпається... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 21:23:07 ]
шукатиму стежки, де ти,
щоб ту єдину віднайти
і славослів'я донести,
а потім вітром замести... )))

а може, сказати "Дороги поведуть до Риму"? наче рівніше?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:35:54 ]
Гарно Ви , Олю, написали. :))
Щодо пропозиції, то я ж відштовхнувся від отого відомого прислів"я...
А так воно зміниться, хоча безперечно Ваш рядочок милозвучніший. Можна я трохи подумаю. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:29:57 ]
Дорога, що веде до Риму, до НЬОГО, я так розумію.
З глибоким змістом перший "василик".
Вітаю з початочком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:50:04 ]
Женю!
Тут у мене "поети" - як співці імперій, що занепадають і руйнуються.
А стежки-стежинки...
"У кожного своя правда
і свій шлях широкий..."
Невмирущі слова!..
Дякую, Женю! Дуже приємно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:57:57 ]
Ну, хто яку стежку шукає, про ту і думає, і сприймає по-своєму.
Будь-яка імперія має здатність занепадати, але найгірше занепасти духом, бо його найважче "вибудувати" знову і віднайти стежку знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:06:42 ]
Безперечно, Женю!
Занепасти духом - це кінець...
А знаєш , Женю, як відомий художник Василь Лопата прокоментував це прислів"я:
"Не всі дороги ведуть до Риму,
одна таки веде до мами"!!!
Дякую за глибокі роздуми і розуміння. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:45:08 ]
Напевне кожному хочеться, щоб хтось віднайшов його стежинку в простому і такому земному значенні... Тільки найчастіше це лише мрія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:04:47 ]
Так, Женю!
Очевидно багатьом із нас жити у мріях та міфах про себе хочеться найдовше...
І солодкі, сум"ятливі очікування зустрічі на Стежинці додають сил і натхнення.
І навіть тоді, коли життя "обличчям у асфальт" - шукаєш поглядом Її сліди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:26:56 ]
Мої вітання, пане Василю.
Влучно - бо коротко, коротко - бо влучно. Стежина і дорога - різне по-суті, не лише по формі.
А якщо перший рядок так: Дороги всі ведуть до Риму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:46:54 ]
О, Василю!
Що значить слово Поета!!!
Мене отой перший рядок - кострубатий вже замучив.
Сердечно дякую, друже! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:59:46 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-14 00:28:00 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:37:16 ]
Може і НАС змете орда?, А то ти кругом у вигоді, тут коли змітає я типу не з вами братці, а потім, а ну шукайте мою стежку?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:38:29 ]
О, Юлю!
Прочитав Ваш коментар і згадав чомусь часи Грибоєдова, коли він оспівував імперські "діяння" царату на Кавказі...
Хто згадає (крім шовіністів) його писаннячко, а Шаміль - став легендою!..
Юлечко!
Останній мій рядок - все ж риторичний злегка...
Змете нас всіх колись і заростуть стежки татарником...
І найкраща нагорода - це хрест на могилі...
Дякую, Юлю! Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 23:55:18 ]
Ну-ну... Цікавий пОГЛЯД...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:47:16 ]
Михайле!
Десь прочитав про це прислів"я таке:
якщо усі дороги ведуть до Риму, то має бути встановлено односторонній рух, а якщо двосторонній - то дороги ведуть і з Риму!..
Врадуваний, Михайле, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 15:50:21 ]
Я ще й прозу від Дениско читав... Комент - загальне враження.Просто я лінивий...


1   2   3   Переглянути все