ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Дениско (1954) / Вірші

 Стежка

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-13 18:25:57
Переглядів сторінки твору 14428
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.725 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 18:39:11 ]
Перед очима яскрава картина:
я стою на ще не протоптаній стежці, притуливши до тричі зламаного ребра праву долоню, а до мене ідуть:
Нуілі (росяна пелюстка) з качалкою і рубелем у руках і мила Чорі, тримаючи самурайський меч...
Вина моя безмежна...
Прощення мені немає...
Калюжа крові буде велика...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-09-13 20:28:16 ]
Так-так...так-так-так... Бачу, це заразно. Але ж весело :)
Василю, якщо в останньому рядку зробите не "стежинку", а "стежку", калюжа буде меншою - обіцяю :) (поки Грені з качалкою не прибігла))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 20:53:20 ]
Сердечно дякую, Чорі!
Ребро вже не так сіпається... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 21:23:07 ]
шукатиму стежки, де ти,
щоб ту єдину віднайти
і славослів'я донести,
а потім вітром замести... )))

а може, сказати "Дороги поведуть до Риму"? наче рівніше?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:35:54 ]
Гарно Ви , Олю, написали. :))
Щодо пропозиції, то я ж відштовхнувся від отого відомого прислів"я...
А так воно зміниться, хоча безперечно Ваш рядочок милозвучніший. Можна я трохи подумаю. Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:29:57 ]
Дорога, що веде до Риму, до НЬОГО, я так розумію.
З глибоким змістом перший "василик".
Вітаю з початочком.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:50:04 ]
Женю!
Тут у мене "поети" - як співці імперій, що занепадають і руйнуються.
А стежки-стежинки...
"У кожного своя правда
і свій шлях широкий..."
Невмирущі слова!..
Дякую, Женю! Дуже приємно. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 21:57:57 ]
Ну, хто яку стежку шукає, про ту і думає, і сприймає по-своєму.
Будь-яка імперія має здатність занепадати, але найгірше занепасти духом, бо його найважче "вибудувати" знову і віднайти стежку знову.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:06:42 ]
Безперечно, Женю!
Занепасти духом - це кінець...
А знаєш , Женю, як відомий художник Василь Лопата прокоментував це прислів"я:
"Не всі дороги ведуть до Риму,
одна таки веде до мами"!!!
Дякую за глибокі роздуми і розуміння. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 22:45:08 ]
Напевне кожному хочеться, щоб хтось віднайшов його стежинку в простому і такому земному значенні... Тільки найчастіше це лише мрія...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:04:47 ]
Так, Женю!
Очевидно багатьом із нас жити у мріях та міфах про себе хочеться найдовше...
І солодкі, сум"ятливі очікування зустрічі на Стежинці додають сил і натхнення.
І навіть тоді, коли життя "обличчям у асфальт" - шукаєш поглядом Її сліди...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:26:56 ]
Мої вітання, пане Василю.
Влучно - бо коротко, коротко - бо влучно. Стежина і дорога - різне по-суті, не лише по формі.
А якщо перший рядок так: Дороги всі ведуть до Риму


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-13 23:46:54 ]
О, Василю!
Що значить слово Поета!!!
Мене отой перший рядок - кострубатий вже замучив.
Сердечно дякую, друже! Виправляю. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-09-13 23:59:46 ]
:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-14 00:28:00 ]
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:37:16 ]
Може і НАС змете орда?, А то ти кругом у вигоді, тут коли змітає я типу не з вами братці, а потім, а ну шукайте мою стежку?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:38:29 ]
О, Юлю!
Прочитав Ваш коментар і згадав чомусь часи Грибоєдова, коли він оспівував імперські "діяння" царату на Кавказі...
Хто згадає (крім шовіністів) його писаннячко, а Шаміль - став легендою!..
Юлечко!
Останній мій рядок - все ж риторичний злегка...
Змете нас всіх колись і заростуть стежки татарником...
І найкраща нагорода - це хрест на могилі...
Дякую, Юлю! Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 23:55:18 ]
Ну-ну... Цікавий пОГЛЯД...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-16 09:47:16 ]
Михайле!
Десь прочитав про це прислів"я таке:
якщо усі дороги ведуть до Риму, то має бути встановлено односторонній рух, а якщо двосторонній - то дороги ведуть і з Риму!..
Врадуваний, Михайле, що завітали і відгукнулися. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-16 15:50:21 ]
Я ще й прозу від Дениско читав... Комент - загальне враження.Просто я лінивий...


1   2   3   Переглянути все