ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Гірчичне зерня




Найвища оцінка Оксана Лозова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-15 00:49:47
Переглядів сторінки твору 10389
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.63  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.771 / 5.63  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:17:23 ]
Гренуіль, я дуже люблю мініатюри, тим паче, такі вдалі і точні, як Ваше "Гірчичне зерня"!
А ще я здивована тим, що називають творчими перегуками. Сьогодні мене полонили подібні настрої, що теж вилилися в мініатюру. Не оприлюднила, бо ще думаю: мо" що зміню... Але для Вас – ось:
До любові світ осліп-оглух.
Каже хтось, що, може, так і треба.
Та не я одна тебе люблю
Не для тебе, світоньку, для себе!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 01:28:50 ]
То, певно, день такий трудний - вірніше, вже ніч. Як же ж тяжко на собі оте все волочити... і розуміти, що відповідаєш не просто за себе - бо світ поза нами просто не існує... Легше, мабуть, тільки в дитинстві, поки цього всього не розумієш. Хоча й тоді - інтуїтивно - це знання вже є в тобі...
Дякую за розуміння. Вже легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:53:49 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 08:52:39 ]
Якісь майже у всіх схожі настрої на ПМ, про що свідчить тематика віршів. Але це радує, бо проявляє живі і чутливі щирі душі.
Гарно, Гренуіль, дуже!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:22:47 ]
Дякую, Адель :)
Самі знаєте, поети - народ погодо/природо/залежний. А тут цілий день небо захмарене, а о восьмій вечора вже справжня ніч... Часом аж хочеться руками небо роздерти, щоб сонечко виглянуло! Мабуть, тому й настрій у всіх відповідний ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 09:39:27 ]
Ой, Нуілі!
Так щемливо, що не вистачає слів у мене...
"Оте все волочити"...

Годі вже суму
і гніту вечірнього, -
зливи неясного
блиску і тьми... :))

І поки "тримає" - тримайтеся,серденько!!!
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:25:02 ]
Та не переймайтеся, Василю :) Уночі, та ще й посеред приступу мігрені і не таке можна "наваяти" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:01:13 ]
Дуже тонко і вишукано, Грені!
Відшліфований, наче справжній діамант, що блищить кожною своєю гранню. Зрештою, подібне відчуття було й від попереднього твого катрена.
Вражений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:38:04 ]
Спасибі, що обійшовся без "геніально_неперевершено". Цього б я точно не пережила ;))
Пропоную таку шкалу:
- місцями навіть нічогенько;
- нормально;
- могла б і краще постаратися;
- фігню, пані, зволите верзти!
І щоб жодних "діамантів"! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:05:00 ]
діамант - лише стосувалося того, що в такій мінімалістичній формі, а так все заіскрилося. Та й, Грені, не забудь, що я вихований в східній культурі. А в нас там все дуже крислато)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:19:30 ]
дуже гарно, Гренуіль! дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:10:53 ]
Дякую вам, Олю, що заглядаєте на мою "кухню" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 12:00:22 ]
Іноді мені здається, що тільки небо - і тримає. Дуже точно підмітила, Гренуіль! Просто чудово.
І ще... дивовижно - скільки вмістили в себе ці коротенькі чотири рядочки, тут і відчай на межі, і така надія, в присутності якої дихається легше. Друге дихання. Тримаймося неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:04 ]
Коли одна за одною обрубуються всі земні "ниточки", це сприймається як незаслужена жорстокість. А це, можливо, лише намагання навчити нас самостійності - і віри...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 14:27:18 ]
Небо - це все!
Доля у нас така...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:52 ]
Виходить, що так... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 15:42:04 ]
ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:16:22 ]
Таки так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 15:56:54 ]
Еге ж, за небо триматися і так добре, а якщо і плече чоловіче підпирає, то взагалі куханота! Та тоді і Місяць за Сонце яскравший!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:21:51 ]
Еге ж. Якщо підпирає, то добре. Мабуть. Але бувають інші варіанти: "Ти топив, як умів. А вона, як уміла, пливла..." (А. Малігон). Так що я вже краще за небо триматимусь. Воно якось надійніше :)
Сашо, а шо то за звір такий - "куханота"?!


1   2   3   Переглянути все