ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
Втома
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Шепче молитвами
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Любов доктора Фрейда
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
І знову бузок
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
* * *
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
Доведеться вибирати
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Як литвин дівчину провчив
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Гренуіль де Маре / Вірші / Грен(ь)Ки

 Гірчичне зерня
Образ твору ...
перейти до тексту твору




Найвища оцінка Оксана Лозова 6 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Редакція Майстерень 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-09-15 00:49:47
Переглядів сторінки твору 10090
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.830 / 5.63  (4.891 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 4.771 / 5.63  (4.889 / 5.65)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.717
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.04.21 22:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:17:23 ]
Гренуіль, я дуже люблю мініатюри, тим паче, такі вдалі і точні, як Ваше "Гірчичне зерня"!
А ще я здивована тим, що називають творчими перегуками. Сьогодні мене полонили подібні настрої, що теж вилилися в мініатюру. Не оприлюднила, бо ще думаю: мо" що зміню... Але для Вас – ось:
До любові світ осліп-оглух.
Каже хтось, що, може, так і треба.
Та не я одна тебе люблю
Не для тебе, світоньку, для себе!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 01:28:50 ]
То, певно, день такий трудний - вірніше, вже ніч. Як же ж тяжко на собі оте все волочити... і розуміти, що відповідаєш не просто за себе - бо світ поза нами просто не існує... Легше, мабуть, тільки в дитинстві, поки цього всього не розумієш. Хоча й тоді - інтуїтивно - це знання вже є в тобі...
Дякую за розуміння. Вже легше :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 01:53:49 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 08:52:39 ]
Якісь майже у всіх схожі настрої на ПМ, про що свідчить тематика віршів. Але це радує, бо проявляє живі і чутливі щирі душі.
Гарно, Гренуіль, дуже!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:22:47 ]
Дякую, Адель :)
Самі знаєте, поети - народ погодо/природо/залежний. А тут цілий день небо захмарене, а о восьмій вечора вже справжня ніч... Часом аж хочеться руками небо роздерти, щоб сонечко виглянуло! Мабуть, тому й настрій у всіх відповідний ((


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 09:39:27 ]
Ой, Нуілі!
Так щемливо, що не вистачає слів у мене...
"Оте все волочити"...

Годі вже суму
і гніту вечірнього, -
зливи неясного
блиску і тьми... :))

І поки "тримає" - тримайтеся,серденько!!!
:))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:25:02 ]
Та не переймайтеся, Василю :) Уночі, та ще й посеред приступу мігрені і не таке можна "наваяти" ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:01:13 ]
Дуже тонко і вишукано, Грені!
Відшліфований, наче справжній діамант, що блищить кожною своєю гранню. Зрештою, подібне відчуття було й від попереднього твого катрена.
Вражений!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 16:38:04 ]
Спасибі, що обійшовся без "геніально_неперевершено". Цього б я точно не пережила ;))
Пропоную таку шкалу:
- місцями навіть нічогенько;
- нормально;
- могла б і краще постаратися;
- фігню, пані, зволите верзти!
І щоб жодних "діамантів"! ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:05:00 ]
діамант - лише стосувалося того, що в такій мінімалістичній формі, а так все заіскрилося. Та й, Грені, не забудь, що я вихований в східній культурі. А в нас там все дуже крислато)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 10:19:30 ]
дуже гарно, Гренуіль! дякую )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:10:53 ]
Дякую вам, Олю, що заглядаєте на мою "кухню" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 12:00:22 ]
Іноді мені здається, що тільки небо - і тримає. Дуже точно підмітила, Гренуіль! Просто чудово.
І ще... дивовижно - скільки вмістили в себе ці коротенькі чотири рядочки, тут і відчай на межі, і така надія, в присутності якої дихається легше. Друге дихання. Тримаймося неба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:04 ]
Коли одна за одною обрубуються всі земні "ниточки", це сприймається як незаслужена жорстокість. А це, можливо, лише намагання навчити нас самостійності - і віри...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-09-15 14:27:18 ]
Небо - це все!
Доля у нас така...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:15:52 ]
Виходить, що так... Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 15:42:04 ]
ТАК!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:16:22 ]
Таки так :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-15 15:56:54 ]
Еге ж, за небо триматися і так добре, а якщо і плече чоловіче підпирає, то взагалі куханота! Та тоді і Місяць за Сонце яскравший!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-09-15 17:21:51 ]
Еге ж. Якщо підпирає, то добре. Мабуть. Але бувають інші варіанти: "Ти топив, як умів. А вона, як уміла, пливла..." (А. Малігон). Так що я вже краще за небо триматимусь. Воно якось надійніше :)
Сашо, а шо то за звір такий - "куханота"?!


1   2   3   Переглянути все