ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 ВИННЫЕ ВИДЕНИЯ (литературная пародия)

* * *
Я Вас люблю всю жизнь и каждый день.
Вы надо мною - как большая тень,
как древний дым полярных деревень.

Я Вас люблю всю жизнь и каждый час.
Но мне не надо Ваших губ и глаз.
Все началось и кончилось - без Вас.

Я что-то помню: звонкие луга,
Огромный ворот, чистые снега,
Унизанные звездами рога....

И от рогов - в полнебосвода - тень....
И древний дым полярных деревень....
- Я поняла: Вы северный олень.

Марина Цветаева

Я Вас люблю и снится каждый день:
Нависли надо мною Вы, как тень,
Скользя, как отмороженный тюлень.

Вчера отведали мы разных вин,
И в снег лицом вдруг шлепнулся один…
Перевернули – это Вы, пингвин.

- Приподымите, ему больно ведь!
Вы пятерых - в охапку и реветь.
Бока намяли, белый Вы медведь.

И вот с другим удрала я в луга…
Вдруг Ваша тень вполнеба надвига..,
Унизанные звездами рога

Меня с земли подняли на плетень -
Мстил за измену северный олень...
С тех пор - одна. С мозгами набекрень.





  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-09-17 22:52:35
Переглядів сторінки твору 2782
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.932 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.932 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.698
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 07:22:15 ]
Навіщо це? Пародію пишуть на слабкий вірш... І вона повинна перевершувати його, а інакше це підпис у власній безпорадності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-18 09:59:15 ]
Вітаю пана Ярослава !
Гарне відображення того, що є, в суспільстві.
Це зір - Майстра!
Щиро дякую!
Успіхів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:53:25 ]
Спасибі, Олександре! Життя поетів - теж віддзеркалення життя суспільства.
Цікаво, що є полярні думки з приводу цієї пародії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:54:20 ]
Пане Іване! Можливо, моя пародія і не перевершує вірш класика російської літератури Марини Цвєтаєвої. Але вона висміює певну нелогічність, я б сказав, навіть деяку абсурдність мислення видатної поетеси. Що на основі тієї логіки, яка закладена у її вірші, її ЛГ можна назвати і тюленем, і пінгвіном і моржем, і білим ведмедем і північним оленем - вислів "большая тень" відкриває широке поле для фантазії пародиста. Ось у цьому і є певна слабкість, недолугість вірша, який схожий на п"яні марення.
І якщо Ви не помітили цього, а сприймаєте вірш класика, як такий, котрий не можна чіпати, то розписуєтеся у власній зашореності і примітивізмі.
Я б по-доброму радив Вам, шановний пане Іване, позбуватися власної "високопарної зарозумілості і псевдосвятості", якою нерідко рясніють Ваші вірші, через що на них люди не пишуть жодного коментаря, бо життя складається не тільки з високого, а "вимагає іноді і руїн", як сказала Олена Кузнецова, чию фразу Ви вважаєте недоречно нісенітницею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 11:56:36 ]
Надзвичайно сильний вірш-оригінал (в пародійному сенсі). Я називаю таку поезію"парадонтАбельною". То, звичайно, не від слова парадонтоз. Назва пародії тонко вказує на причинно-наслідковий зв’язок описаних видінь. І "обіграних" майстерно і суперово. Це (чи не в перший раз в твоїх пародіях) мені б особисто хотілося більш "перченого" закінчення! Хоча і так нівроку - кожен день-то вже ознака професіоналізму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:12:23 ]
Дякую, друже Іване! Ти знаєш, ти як у воду дивився, кажучи про більш "перчене закінчення". Воно у мене було. Остання строфа звучала так:

Меня с земли подняли на плетень -
Мстил за измену северный олень...
С тех пор - одна. С мозгами набекрень.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 12:21:17 ]
О, якраз щось таке в фінал органічно і проситься!Посміявся щиро!
Я зрозумів так, що ти цього разу на форум до Львова не потрапив?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-09-18 12:18:39 ]
Брате, привіт!)))
Смелость - удел истинных поэтов)))!
Но твои " ведь" и " надвига"
несколько омрачают пингвинью эпопею)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 13:09:56 ]
Ну що ж, Іване! Раз тобі так сподобалось, то хай буде і в оригіналі.
На жаль, не потрапив. Уже десять років минуло, як я переможець "Майстерень", а все не можу вибратись до Львова, як поет. Хоч як бандурист, уже бував у вас навіть двічі.
Зате був у п"ятницю в Пісках, на малій батьківщині Павла Тичини. Це - на Чернігівщині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 13:14:21 ]
=)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 13:15:00 ]
Привіт, свіжий Вітре!))) Радий, що в цілому схвалюєш.
Рідко пишу російською, може тому і "омрачают". Хоч мені здавалося, що "ведь" там доволі органічне, а "надвига" - це така свідомо вжита усічена форма для підсилення образу п"яного марення. Може, тобі просто незвичне таке письмо?
Щиро дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-09-18 13:17:30 ]
Лілю, дякую!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-08 11:38:18 ]
Ярославе, тобі вдаюттся пародії! Замахнувся на саму Цвєтаєву, але все вийшло!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-08 11:53:34 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Усіх благ!)))