але є в нього своя естетика.
до речі - він з України.

Александр Кабанов

Колыбельная для пиш.машинки

На лице твоем морщинка, вот еще, и вот…
Засыпай моя машинка, ангельский живот.
Знаю, знаю, люди - суки: прочь от грязных лап!
Спи, мой олджэ. Спи, мой йцукен. Спи, моя фывап.

Терпишь больше, чем бумага (столько не живут).
Ты - внутри себя бродяга, древний «Ундервуд».
Пусть в Ногинске – пьют непальцы и поют сверчки,
ты приляг на эти пальцы – на подушечки.

Сладко спят на зебрах – осы, крыльями слепя,
вся поэзия – доносы на самих себя.
Будет гоевая паста зеленеть в раю,
западают слишком часто буквы «л» и «ю».

Люди – любят, люди – брешут, люди - ждут меня:
вновь на клавиши порежут на исходе дня.
Принесут в свою квартирку, сводят в туалет,
и заправят под копирку этот белый свет.

захочеш - комент витреш. щоб не лякав твоїх поціновувачів)

нгі, примітивізмом попахують вірші цього чіхуа-хуа)
зовсім інший рівень. примусив себе дочитати до кінця.
А Вера - це для мене було щось. я засинав з її альбомами і прокидався.
не знаю чи ти слухала її "фотосинтез " і ще один альбом. вона чудово читає і співає. на ЖЖ є і альбом (другий) і відеоролики.

у меня каждая сотня байт интернета - это трафик. Буду кратким.
Хорошее Ваше стихотворение. Но желателен настоящий выход в океан. В свое время пацаном я доверялся к/ф и литературе. Но без практики - это конфуз.
Но вопрос не в нем. Маловато образности, этого бесшабашного драйва.
Но его может недоставать исключительно мне.
Удач-дач-дач.

по-Висоцькому - сильно, Олю! Навіть длуже і дуже! молодець!

Олю!
До мене (я бачу) фахівці штормів і океанів вже встигли написати про Ваш гарний вірш багато.:))
І тиха заводь
їхню душу манить... Приєднуюся.

Я син степів
Із вій коня
родилась ковила...
Візьму Ваш вірш і ковелою попливу...
Спасибі :))