ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.29
10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі
2026.07.29
09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба
2026.07.29
08:27
Змістовна мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.
А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,
2026.07.29
05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.
2026.07.29
03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини
Музичний супровід:
продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo)
Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То
2026.07.28
20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так
Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &
2026.07.28
19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.
Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя
2026.07.28
19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.
Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,
2026.07.28
15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.
Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
2026.07.28
12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.
Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі
2026.07.28
11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось
2026.07.28
10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.
Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,
2026.07.28
07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?
2026.07.28
07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону
Музичний супровід:
Франц Ксавер Моцарт.
Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo)
«У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає
2026.07.28
00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.
Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.
2026.07.27
22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.
А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)
Частково підтримуючи поширену сьогодні серед майстрів тезу про те, що римований текст компонується сам собою, варто набрати одну-дві рими та задати тон, а далі... зрештою, в митця виникає враження, що ті слова його використали...
Подібне враження виникло від спілкування з В Хмельницьким на сторінці публікації його «Стриптизерки» в Поетичних майстернях:
ти танцюєш
стриптиз
ти знімаєш
усе
по пілону
вверх-вниз
під акорди
бізе
вигинається
в такт
юне тіло
твоє
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
на тобі все ще
є
ну а потім
в приват
ти з клієнтом
ідеш
ти знімаєш
усе
але ти не
даєш
але ти не
даєш
але ти не
даєш
все **
Ось моя спрощена логічна схема тлумачення тесту після першого прочитання:
спочатку стриптизерка демострує тіло, «потім в приват» «з клієнтом» «…не – даєш - все». Логічно (стереотипно) оголена жінка «дає» тіло для сексу, або не «дає» тіло для сексу. А «… не – даєш – все»? Я потрактував: як дає не усе, тобто ( в даній ситуації), тіло все ж дає, але... З цієї миті визріває підтекст... Свідомість переходить у простір вищого порядку, зрештою, стається те, для чого такі тексти і створюються.
Але... але... але…Раптом автор сказав: «Я навмисно так несподівано закінчив вірш - несподівано, як під час захоплюючого шоу закінчується музика і одночасно закінчується шоу. Останнє слово вірша - все - воно багатогранне і багатозначне...»
Отже все – фініта , а не – не даєш все (даєш не все)?!
Та текст подано без жодних знаків пунктуації (правомірно, що читач розставляє їх сам), отже, я слухаю те, що мені каже текст, а не так, як коментує автор. От як би там було:
... але ти не
даєш!
Все.
Мистецтво творить окрему дійсність! І виникає (цього разу) непорозуміння... Прекрасне непорозуміння... а, власне, порозуміння тексту і читача, а автор тут ніби – то й ні при чому.
* Стаття «Національне мистецтво», львівський журн. «Карби» початок 30-х. Передрук в журн. «Образотворче мистецтво» 3-4 / 1993р. ст. 51.
** В момент публікації даного матеріалу на сторінках В Хмельницького в Поетичних майстернях розміщено інший варіант цього тексту.
2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
МАНДРИ В КОСМОСІ (вибрані тексти Поетичних майстерень)
... отже ні ! Мистецтво не відтворює дійсности, ані її не перетворює, як хочуть інші, а лише створює окрему дійсність.
Богдан-Ігор Антонич*
-Частково підтримуючи поширену сьогодні серед майстрів тезу про те, що римований текст компонується сам собою, варто набрати одну-дві рими та задати тон, а далі... зрештою, в митця виникає враження, що ті слова його використали...
Подібне враження виникло від спілкування з В Хмельницьким на сторінці публікації його «Стриптизерки» в Поетичних майстернях:
ти танцюєш
стриптиз
ти знімаєш
усе
по пілону
вверх-вниз
під акорди
бізе
вигинається
в такт
юне тіло
твоє
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
і тканиночки
шмат
на тобі все ще
є
ну а потім
в приват
ти з клієнтом
ідеш
ти знімаєш
усе
але ти не
даєш
але ти не
даєш
але ти не
даєш
все **
Ось моя спрощена логічна схема тлумачення тесту після першого прочитання:
спочатку стриптизерка демострує тіло, «потім в приват» «з клієнтом» «…не – даєш - все». Логічно (стереотипно) оголена жінка «дає» тіло для сексу, або не «дає» тіло для сексу. А «… не – даєш – все»? Я потрактував: як дає не усе, тобто ( в даній ситуації), тіло все ж дає, але... З цієї миті визріває підтекст... Свідомість переходить у простір вищого порядку, зрештою, стається те, для чого такі тексти і створюються.
Але... але... але…Раптом автор сказав: «Я навмисно так несподівано закінчив вірш - несподівано, як під час захоплюючого шоу закінчується музика і одночасно закінчується шоу. Останнє слово вірша - все - воно багатогранне і багатозначне...»
Отже все – фініта , а не – не даєш все (даєш не все)?!
Та текст подано без жодних знаків пунктуації (правомірно, що читач розставляє їх сам), отже, я слухаю те, що мені каже текст, а не так, як коментує автор. От як би там було:
... але ти не
даєш!
Все.
Мистецтво творить окрему дійсність! І виникає (цього разу) непорозуміння... Прекрасне непорозуміння... а, власне, порозуміння тексту і читача, а автор тут ніби – то й ні при чому.
* Стаття «Національне мистецтво», львівський журн. «Карби» початок 30-х. Передрук в журн. «Образотворче мистецтво» 3-4 / 1993р. ст. 51.
** В момент публікації даного матеріалу на сторінках В Хмельницького в Поетичних майстернях розміщено інший варіант цього тексту.
2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1393 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1393 seconds