ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,

Ігор Терен
2026.08.08 16:11
Химерики курйозного безголов’я
А бики не зарили сокири
в епопеї кориди за мир.
Проти миру
і пу зі сортиру,
і зеленої швалі кумир.

***
А ботаніки люльку курили

Артур Курдіновський
2026.08.08 15:10
Два поети
Весна барвиста, лагідно-казкова,
Лишала слід у кожному сонеті.
Зустрілися колись невипадково
На поетичнім сайті два поети.

Перегляд. Прочитання. Їх багато!
Я відповів. Та хто мене примусив?
Не всім життя спроможне дарувати

Борис Костиря
2026.08.08 13:44
Монолог безпритульного
Я ночую в пустельнім вокзалі,
Попідтинню самотньо іду.
У якій же далекій Валгаллі
Я притулок знайду, ніби дух?

Мене дощ так безжально періщить.
Я ночую у вогких церквах.
Мене істина б'є у обличчя,

Ольга Олеандра
2026.08.08 11:56
Задощило
Задощило.
Заспівало.
Досить спеки! Літа мало!
Прохолода між краплинок.
Міжспекотний відпочинок.
По душі біжать доріжки.
Вздовж калюж стрибають ніжки.
Зустріч пальців і повітря.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Ліщинська (1971) / Вірші

  Рік - Осені
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-17 16:02:24
Переглядів сторінки твору 9498
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.628 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.084 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.723
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.23 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 17:43:06 ]
Наталко, мене непокоять тут рими - вони то є, то немає, і об це мимоволі зачіпаєшся. "голубий небесний" - я б лишив щось одне, бо цей повтор уже зайвий. "Фиркати" - я не знаю, у цього слова надто принизливо-зневажлива конотація, вживати його в тексті про осінь, як на мене, надто вже ризиковано. "Золото з мережив" - маються на увазі мережива з золота мабуть? Золоті мережива? Чи як? - Бо золото це якраз сировина, а мережива - виріб. Тому оце "золото з мережив" звучить як "вдягайся в шовк із плаття". "Та… ще не журись! " - один з наголосів тут падає на "не", а краще аби наголосів на службових частинах мови не було.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 08:40:40 ]
Сергію, дякую, дякую!
Можна, ми ще трохи зачекаємо, бо сподівалася, що прийде на цю заготовку один талановитий, але дуже впертий віджартовувальник. І побачить, який жаль бере, коли вірш кульгає. Збоку поспостерігає й для себе висновки все ж зробить. Виставлю остаточну (на сьогодні - раптом іще доведеться правити?) версію трохи пізніше. Ще зачекаю, бодай до вечора, гаразд? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 16:49:35 ]
Ну що ж, певно, далі чекати сенсу нема. :-) Зараз відредагую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 08:51:36 ]
Нмсд, "голубий" - це взагалі русизм, українською - "блакитний".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 09:02:50 ]
Голубий - є такий прикметник в українській мові, але у остаточній версії вірша цього слова і так нема, то може й не варто занурюватися у філологічні суперечки, пане Валерію...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 09:11:10 ]
О, так, в українських словниках, напевно, половина російських слів узаконені.) А, Ви, певно, пані Наталю, теж дипломований філолог, як і Сергій Осока?) Тоді, звичайно ж, я, як нефахівець, замовкаю.)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 09:29:13 ]
Я Вас чимось образила?.. Може, пане Валерію, спробуємо провадити дискусію (якщо вже Ви хочете це робити) без іронічної зневаги до співрозмовника (-ці)? Ні, я не філолог, проте дуже шаную слово, мою рідну мову. Погоджуюся з Вами, що надто багато русизмів "прогадючилося" у наші словники, але от не вважаю, що прикметник "голубий" - русизм. Синонімів світлого синього є напрочуд багато - українська мова, на щастя, багатюща, а це вельми допомагає віршувати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 09:59:49 ]
Та ні, пані Наталю, не образили, і, сподіваюсь, і я Вас - теж? Якщо так, то щиро перепрошую.
Просто Ваші слова "може й не варто занурюватися у філологічні суперечки" я сприйняв як "суди, дружок, не выше сапога". От у мене і виникло таке запитання.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 11:29:54 ]
Тішуся, що ми порозумілися, пане Валерію.
Пригадуєте "голубінь"? Гарне, правда? А хіба ж русизм? :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 17:47:16 ]
фьють! - спробувала і собі згадати,як то свиститься )).
Грайлива твоя осінь, Наталю, сонячна, оптимістична. Гарно.
тепер по тексту:
"приходи… - це я зрозуміла рима до "від чого". а мо'краще " з порога"? чи ще якось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 08:42:17 ]
Спасибі, Зірко!
Так, так, там рима зовсім інша, то ти вище прочитай відповідь Сергієві, добре?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 16:52:31 ]
Ну ось, є "людська" :-) версія вірша, Зірко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-17 18:18:22 ]
Підтримую Сергія.
І Зоряну... Файно, все таки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 08:43:51 ]
Дякую, Василю!
Буде краще - обіцяю! :-) Увечері заходьте в гості на остаточну версію. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 16:53:55 ]
Тепер є смисл критикувати "нормальну" версію! :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-17 20:37:22 ]
із словом звертальним ", руда" трохи [можливо] "нахимічено", о Наталко

нмд)

не було б печалі, якби не існувало іменника "руда"
(копалини металу)

загалом у такому а_ля_класичному шоу мало бути наче "Руда"
але ж тоді, звісно, проблема кличної форми.. .

експерименти з формою - звісно, бальзам
настрій
теж хороший

для початку


свтілих~сяйних бешкетностей

всякчас


С*




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 08:46:13 ]
Дяки, Сонце Місяцю!
А як правильно у кличному "руда"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 09:04:55 ]
Тобто, якщо вживаю прикметник, а не іменник? Ви мене змусили замислитися і вагатися... Може, підповісте?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:05:47 ]
та я не сильний знавець як і всі решта, Ви ж розумієте
(тобто, давно в курсі, мабуть)

я просто міркую

мене цікавить стиль - перш за все (Ваша Музика)

однозначно, вади можуть бути і чеснотами -
це якщо би уввести у правило якусь річ, про яку зазвичай
мало -таки відомо іншим

і - наполягати на цьому правилі
звідси маєте стиль

звертатися за допомогою прикметника - можна звісно
тут є і (одноразове, правда) звертання "красуне"
- усе як мало би бути

а от через прикметник -
4 рази, при чому досить акцентовано, тобто - саме воно
і звучить/бринить (музикально)

тому звертає на себе увагу
і вже не тільки звучить/бринить, але й замислює
от і замислююсь. навіть і не знаю, чи треба вже
може просто, щоб про щось побазікати ~

не сприйміть за "наїзд" - це ж як наче обговорення
у сенсі (дискусія)



:-)





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 11:37:13 ]
Та що Ви, хіба Ви вмієте "наїздити"? :-) Просто Ваше зауваження мене підштовхнуло думати: правильно-неправильно вжито "руда"... Не знаю, чи маю рацію, видається, що прикметник у вокативі звучатиме так. Але готова змінити думку, якщо помилилася.