ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.05 17:59
Легенда про раффлезію
Бува, дорветься хтось до влади і вважа,
Що він величніший з правителів усіх.
Що усі люди – то комашки біля ніг,
Він оком кине й всі виконувать біжать.
Що знає він, як всі народи мають жить
І має право шлях указувати їм.
Що за життя ще має стати він

Ігор Терен
2026.03.05 15:16
Оксюморони когнітивного дисонансу
                    І
І живу, й виживаю окремо
від юрби, що заковтує сир
мишоловки. Лякає дилема –
чи герой, чи фальшивий кумир,
чи дрімуче, чи дуже зелене
Україну веде у ясир?
І стає, навіть дуже, помітно,

Ольга Олеандра
2026.03.05 11:31
Весна. Нарешті.
Весна. Нарешті. Цього року тебе чекала особливо.
Хоча зима, морозна й сніжна, була вражаюче красива.
Ходила в білому й шапками поснулі віти прикрашала.
І дихала на перехожих сліпучо-мерехливим жаром.

Але тепла не вистачало. А без тепла краси замало.

Іван Потьомкін
2026.03.05 11:30
ДОРОГА
Скарай мене, Поезіє, дорогою.
Я стільки не добрав на ній думок.
Дорогою і людською тривогою,
Карай! Карай, щоб голос мій не мовк.

2
Отак би йшов і йшов
До скону підошов,

Борис Костиря
2026.03.05 11:24
Полон
Закутий дощами в оселі тісній,
Не можеш ти вийти нікуди навколо,
Немовби закутий в темниці німій.
Стоїть чатовим незворушливий Молох.

Закутий дощами в кайданах тяжких,
Не можеш ти рушити птахом на волю.
Закутий дощами в тенетах сумних,

Микола Дудар
2026.03.05 10:09
***
Вже кілька сот в душі поранень
І безліч стомлених думок.
Чи хтось, чи щось до себе манить.
Не відгадати, не пророк…

І біль розмножився у болі…
Дійшло, і раптом зрозумів,
Що поруч шастає недоля,

Юлія Щербатюк
2026.03.05 07:00
Уплелась неминучість у долі
Уплелась неминучість у долі
Непокірним і вільним "люблю"!
Я ту ніжність, що зріла поволі
Безкінечно з тобою ділю.

І, вростаючи словом навічно
У твій Всесвіт у кожному дні,
Відчуваю мотиви зустрічні

Тетяна Левицька
2026.03.04 19:34
Вимпел
Хто збирав металобрухт
і макулатуру
у того кремезний дух,
здатен зрушить фуру.

Комсомольці, піонери
в наші сімдесяті,
ніби справжні мародери

Татьяна Квашенко
2026.03.04 17:03
Белое
В небе на Дерибасовской
белая чайка кружит.
Эта весна начинается
от ланжероновских плит.

Солнце искрит в отражениях
серых досужливых луж.
Март начинает движение

Ігор Шоха
2026.03.04 16:41
Донбаський гамбіт
                    І
На Україну зазіхає світ
і майже вся орда її вважає
своєю територією від
правобережжя Дону до Дунаю.

                    ІІ
Ми сіяли історію одні,

С М
2026.03.04 11:29
Вінець сотворіння (Jefferson Airplane)
Ти – вінець сотворіння
Ти – вінець сотворіння
Але уже нікуди йти

Онде стабільність, якої ви прагнули
У єдиний гарантований спосіб
Серед артефактів лишених від нас

Юрій Гундарів
2026.03.04 10:39
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо

Борис Костиря
2026.03.04 10:15
Мушля
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.

Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен

Віктор Кучерук
2026.03.04 06:06
* * *
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.

Артур Курдіновський
2026.03.04 01:18
Весняна казка
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!

Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені

Ігор Терен
2026.03.03 22:23
Нечитабельне
                    І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Наталка Ліщинська (1971) / Вірші

 Ловець слів
Вірші, віриш, ведуть у верші –
Ти не заздри. Знайшов чому…
Вірші, віриш, ведуть на верхи*.
Там самотньо - немає муз.

Той Парнас – скеляста пустеля.
Ти кричиш. Не чує ніхто.
Едельвейси?.. Ні, не стеляться.
А впадеш… Для великих – тло.

Вірші, віриш, ведуть у верші -
Шкіра злізе немов луска.
Вірші, віриш, ведуть на верхи –
Бог і ти. І тиша жаска.

2011
________________________________
верхи (діалект.) - вершини гір




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 09:35:28
Переглядів сторінки твору 12231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.628 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.084 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.23 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 16:23:43 ]
Ще й як! Гуцули - колоритні та надзвичайно добрі люди. :-) Горяни - особливий нарід.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 16:26:16 ]
Тай й інший народ , Натолко, не менш колоритний і добрий. Натхнення Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 16:35:06 ]
Спасибі та навзаєм, Кішко Блактна!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 17:09:45 ]
...Отим віршем спробувала попрощатися із поезією... Чи все насправді так серйозно?!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 17:13:44 ]
Володю, поезія без мене проживе, не факт, що у мене вийде без неї обійтися, але спробувати варто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:13:40 ]
Щоб не вЕрхах і не було муз? Чи в крайньому разі музІв? Жартуєш ))

про верші - 100 відсотків. Але, якщо вірші вже встигли стати твоєю шкідливою звичкою - марно казати "зав'яжу", не вдастсься, перевірено :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 08:43:04 ]
Точно нема - я перевіряла. :-)
А спробую "зав"язати". Раптом у мене вийде.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:30:10 ]
Наталю, даремно ти так відрізаєш собі шляхи!)
Згадай Кобзона, Пугачову, Поплавського, зрештою, Карлсона і Бетмана. Всі вони поверталися!)
Обіцяю прочитати твою прозу, яку мені хвалила Зоряна! І не ображайся на мене, що не всі твої зауваження прийняв до уваги) Я ще буду над ними працювати!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 11:44:06 ]
Привіт, Ярославе!
Довго достигаю, як той плід, до рішень, та коли рубаю, то вже з усією рішучістю. Карлсон обіцяв повернутися, я не обіцятиму вслід за ним. :-) У мене, щоправда, нема впевненості, що я сильніша, ніж поезія. :-)
Буду втішена, якщо знайду в твоїй особі читача моїх прозових текстів. :-)
Не ображаюся на тебе, просто не можу витрачатися, коли то нікому не треба.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:51:11 ]
Та треба! Це однозначно! Я все аналізую, а не міняю лише там, де не відчуваю, що це однозначно покращує текст. На етапі підготовки поезій до друку ще всі пропозиції буду аналізувати з якимось добрим редактором.
Тому не ігноруй мене. Хоча б відзивайся на ті поезії, які тобі подобаються. Бо й справді деколи мені здається, що просто на мене ображаєшся)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 11:57:35 ]
Тепер навряд чи часто забрідатиму сюди, Ярославе. Так, іноді, під настрій... Побачу твоє, то зайду в гості, сподобається - відгукнуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 12:02:10 ]
Дякую, Наталю!)
Зрозумів, що проводів робити не будеш(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:27:44 ]
Вгадав. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 12:29:25 ]
))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олеся Рикмас (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-27 17:11:45 ]
як гарно.супер..в мене аж серце завмирає Наталю)дякую Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-28 10:06:47 ]
Дякую, Олесю... Розчулена...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-05 13:04:55 ]
у меня есть такая дурацкая привычка - делится любимыми стихами при случае) вот что вспомнилось по прочтении вашего:

автор - Нава Таля, КП

Поведи мене в гори. Дивися, я вже дорослА,
Я вже вийшла на сушу і конфірмувалася світлом.
Я розплутала море, що піною билось в узлах,
розпустила нагрудні вінки із бутонами зла
і вдихнула небес, що рожевим світанком розквітли.

Поведи мене в гори. За руку візьми й поведи.
Я не буду пручатись, я навіть молити не буду.
Я готова нести на собі кілометри годин
без питань і зворотів, мовчати сюди і туди,
дослухаючись хащів, де вітер гойдає іуду.

Поведи мене в гори і викупай у молоці
із одвічних грудей, що набухли туманом, як чадом.
Покажи мені ранок в лискучій, як плаха, ріці.
Я навиділа доста вселенських і просто кінців,
і тепер я волію побачити світопочаток.

Поведи мене в гори. Нехай нам обом задзвенить
заблукала корова дзеленьком у правому вусі,
а під лівим зійдуться вусаті коти-баюни
і нашепчуть про стежку, що виведе в затишний низ,
і про іншу – туди, куди я дивитись боюся.

І нескоро ще гляну, хоч скільки мене не годуй.
Надігнившу о-манну доточує яблучна гусінь.
Воскресають іуди, а вітер все дме, як і дув.
Поведи мене в гори. Сама я туди не піду,
бо забуду зворотну дорогу і не повернуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2012-12-06 14:09:33 ]
Дякую, Таню-Марто!
Мені, в свою чергу, вірш Нави Талі навіяв спогад про поезію Зоряни:
По той бік – гора…
Несе потік, закручує дараби,
між валунами піниться життя…
до верхів сивих якось нас дотраґав
талан - ґалґан, шубравець і гультяй.

Ади, файкоче, ще міцна, нівроку,
статечна старість в шитім кожушку,
а дим курної хати сивий докір,
закутує в тепло овечих шкур,

щоб жити попри зболене терпіти -
запасці світу виорати край,
підперти небо голосом трембіти
і слухати, як дихає гора.

:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-12-06 14:40:37 ]
чУдная концовка! и я ушла с ней в цветаевскую Поэму Горы):
Та гора была — миры!
Боги мстят своим подобиям!
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Горе началось с горы.
Та гора на мне — надгробием.

ну это мы так альпинистками станем, скалолазками)