ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує

Микола Дудар
2026.01.08 12:37
І ти вже не та, і я вже не той…
З дива не виникне диво.
Скрипка — одне, інше — гобой,
Хоч і на вигляд красиво…
Сцена потрібна, потрібен глядач.
Оплески іншої думки…
Попри визнань, попри невдач
Кожен тримається Букви…

Борис Костиря
2026.01.08 10:47
Така невизначеність у погоди.
Цей шал вітрів, як чорна меса снів.
Шукаємо пригоди, як нагоди
Поглянути у дзеркало світів.

Ми стоїмо на кризі парадоксів,
На кризі нерозв'язаних питань.
І шал вітрів полине, ніби доказ

Вячеслав Руденко
2026.01.08 08:37
сумно і безнадійно палає хміль
вірші тривожать менше аніж роки
все що ще майже поруч–розчинна сіль
вийдеш у двір до шляху–самі піски

не заховати себе назавжди в оцет
лиси знайдуть уночі по сліду обмов
стануть скакати пищати лизать лице

Олена Побийголод
2026.01.07 21:00
Із Леоніда Сергєєва

На уроці географії
мапа є із Батьківщиною.
Хоч масштаб у неї зменшений,
а займає всю стіну!
І розказує учителька
із натхненністю незмінною

С М
2026.01.07 20:42
Се день у день, на тому горбі
Хлопака із посмішкою сидить незворушно собі
Ніхто не бажа його знати
Вони бачать, то просто дурень
І жодному не відповість він
Але дурень на горбі
бачить сонце заходить
А його очі бачать

Олександр Буй
2026.01.07 20:24
У пеклі зачекалися чорти,
Кипить казан, тече смола рікою.
Лишається до скроні піднести
Холодну цівку вогкою рукою –

І гримне постріл… Прощавай, життя!
Я сплачую останній твій рахунок.
Хай виб’є куля з голови сміття

Пиріжкарня Асорті
2026.01.07 19:56
Протокол номер 01/01.26 від сьомого січня поточного року. Місце проведення – Головний офіс "пиріжкарень" і точки віддаленого доступу до нього. Що можна сказати про цей вірш: Відчувається авторська амбіція, як і курсова спрямованість на результат,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталка Ліщинська (1971) / Вірші

 Ловець слів




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 09:35:28
Переглядів сторінки твору 12074
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.628 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.084 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.01.23 20:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 10:21:51 ]
згадався вірш Василя Еллана (Блакитного) на цю тему (назву не пам"ятаю) - "Серце на часточки кришиш // людям новітнє причастя // чи хто зомліє од щастя // прочитавши те що ти пишеш // А може все то омана // казки ночей безсонних // і урочисті тони // й кривава на серці рана" - пишу по пам"яті.
Ця тема хвилює в усі часи поетів...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 12:35:46 ]
Спасибі, Маріє. Отим віршем спробувала попрощатися із поезією. :-) Можливо, подужаю вирватися із тої верші, що обдирає мене зі шкіри, часу, сил, а дарує лише косі погляди, нерозуміння, сміх у спину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 17:43:31 ]
Я перепрошую, Наталю, але мені Ваш коментар після "а дарує" незрозумілий. Якщо писати для когось, заради когось/чогось, тоді це має рацію. Якщо ж Ви пишете тому, що пишеться і тримати в собі це неможливо, то такі заяви принаймні несерйозні. Тобто, тоді у Вас нічого не вийде з прощанням :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 23:06:42 ]
О, Наталко, можна "попрощатися" з віршомазанням, а з поезією - ні. В поети "рекрутуються", думаю, ще до народження, а "косі погляди, нерозуміння, сміх у спину" - то буває, але ж то байдуже, хоча і боляче. Поет по визначенню вже завжди самітник і серед друзів, і у натовпі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 08:53:05 ]
Маріє, Любо, хочу кидати цю шкідливу звичку (хай і не впевнена, що зможу). У мене ж є проза, яка чомусь приносить радість, а поезія мене ламає. І, то без жартів, викручує, вимучує та відкраює щораз більше часу від улюбленої прози. Прозою керую я, а з поезією - все навпаки. Мені це не подобається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 10:07:29 ]
...і проза буде (тут вона не подана, на жаль) із присмаком поезії...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 11:24:26 ]
Отже, знову користь для улюбленої прози. :-) Вона ж є на ГАКу, кому цікаво, той знайде. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 12:05:33 ]
Ага, Наталь! Погоджуюсь з Марією - хвилює і надихає. Сприйми з гумором... Сподобалося - слушно, мудро і повчально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 12:38:18 ]
Звісно, що з гумором, Іване, а як іще? Ото йду і прочитаю твою пародію - ще не знаю, що там, але дуже тобі вдячна за неї. Бігме, лестить потрапити під обстріл настільки талановитого, тонкого і доброзичливого пародиста. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 12:43:59 ]
А чого ж "під обстріл", Наталь? Ліпше - в компанію! Жартую - щира дяка за добрі слова (може то поки пародію не читала... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 13:29:56 ]
Стрільба буває й... очима, наприклад. :-) Тобто, не обов"язково негативне значення у цього слова, Іване.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 13:47:49 ]
Таки вірю...
ось тільки щодо наголосу в "на верхи" - є сумнів. (вЕрхи лиш на коні їздять, і нічого з тим не вдієш)
на верхИ - правильніше було б.
То, може, "доверху"? Хоча, особливий "шарм" таки втрачається... Навіть не знаю що порадити. Знаю лише, що вірш мені сподобався, Наталко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 14:07:08 ]
Любо, дуже вдячна за "вірю"...
Щодо вЕрхів - то діалектизм, гуцули так кажуть на вершини гір. Здалося, що доречно вжити його, бо вони - теж горяни, як-не-як. Можливо, мені варто примітку-пояснення втулити внизу?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 14:22:11 ]
МабутьЮ варто... Чи хоч авторський наголос поставити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 15:46:50 ]
Вдячна, Любо, зараз примыточку намалюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 15:14:04 ]
Так, Наталю, я з пані Любою сьогодні хочу погодитися, бо вживання діалектизмів в українській мові, хоча і приносить яскравий колорит, та все ж є одна українська літературна мова, і майстер, якщо він майстер, повинен мати бажання її удосконалювати... І це лише текст, то ж вдалого Вам дня.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 15:49:11 ]
Спасибі, Кішко Блакитна, але діалектизми якраз мову збагачують, якщо доречно вжиті й ними не зловживати, тому залишу верхи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 16:10:57 ]
Ваш вірш, Наталю, але якось хотілося приблизитися до тієї мови , яка поруч у вжитку. Не спиймайте занадто строго. Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Ліщинська (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 16:15:20 ]
Ну вона і поруч зо мною у вжитку - в Карпатах виросла та й досі буваю там регулярно. :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 16:20:52 ]
Це , принаймні, добре.:)