ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
* * *
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
* 59 *
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Артуру Дмитровичу Курдіновському
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Геліопавза
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образа́х
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
На тлі десяткового дробу
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
На сходинах літ
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Натхнення
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
* * *
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Історія
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Ролан Биков (1929-1998)
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Весні - осанну
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Зіркова доріжка (Jefferson Airplane)
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Журавель
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КРИЛА
...
перейти до тексту твору



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-18 10:27:48
Переглядів сторінки твору 7814
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 10:50:08 ]
привіт, Ярику!
Ніжна поезія. але у мене питання: хіба костер - це українське?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 10:54:51 ]
Цікаво, цікаво, що ж відповість на це запитання Ярослав?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:00:35 ]
Дякую, Маріанно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 10:59:38 ]
Дивіться про це в моїй "Свічці"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 11:07:15 ]
Та ну, ще свічку йти шукати...)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 11:29:14 ]
Тоді - за роботу! Чи варто нам бавитися в розумних
філологів? Мені теж ліньки шукати. Хіба що можу привести те, що я вже давно, передбачаючи ці закиди, написав внизу під цим віршем в своєму архіві.

костер – «русизм» (знаю, знаю),
зате я не вживаю слова «нащот».
А костер люблю. Можливо, тому, що навіює спогади. Пам"ятаю, як кожного 19 травня, бійці УПА передягнувшись в костюми Фреді Крюгера, штовхали до цього костра піонерів. Та й кострище люблю. З його потріскуванням…

А от що ще пишуть про це слово в російському Вікісловнику.

"Происходит от праслав. формы, родственной укр. косте́р «стог, скирда», словенск. kóstǝr (род. п., kóstrа) — то же, чешск. kostroun «ч.-л. торчащее вверх, неотесанная ель, сооружение для сушки клевера», польск. kostra ж., kostro ср. р. «поленница», словин. küöscou̯l «куча дров». Связано с косте́рь «жесткая кора растений, идущих на пряжу», и кость. Нет основания говорить о заимствовании из др.-сканд. ko І це пишуть "москалі", які по своєму означенню витравлюють зі слів все українське=)

Ну і ще - цим словом користуються канадські скаути.
Але найголовніше зі всього те, що я люблю це слово і що б мені не говорили всякі ревнителі чистоти української мови, я маю право користовутися в своїх поезіях тими словами, які мені подобаються. Я не бачу в використанні цього слова якогось несмаку.
МОВУ ТРЕБА РОЗВИВАТИ НЕ ТІЛЬКИ СТВОРЕННЯМ УСЯКИХ ШТУЧНИХ ПОКРУЧІВ, А Й ВІДНОВЛЕННЯМ, МОЖЛИВО Й ВТРАЧЕНИХ НА ПЕРВНИХ ТЕРЕНАХ, ЗНАЧЕНЬ СЛІВ З ДРЕВНЬОУКРАЇНСЬКИМ КОРІННЯМ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 14:57:38 ]
Майже переконали, Ярославе!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 11:38:36 ]
Ярику, вибач мені, але здається, що тобі було ліньки іншу риму просто придумати!
На жаль, не вірю тобі! вибач, не вірю. бо я вірш читаю і твоє костер ріже слух і все одно ніколи мене не переконаєш у зворотному. бо мені, особисто мені, це слово чуже. а іншим авторам-читачам може подобатися.
Ярику, я свою думку тобі висловлюю. не сприймай, як напад!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 12:04:55 ]
А я й не збираюся переконувати, Маріанно. Це я лише пояснював свою позицію. А вірша написав саме заради цієї рими. Ну і ще імені дівчини, яке присутнє в цьому вірші. Ми ж усі з Радянського Союзу! Якби ми не знали російської мови і не боялися б її на підсвідомому рівні, то воно так само б різало нам слух як слово "нога", яке є в усіх слов"янських мовах. А особисто мені, який відкритий до всіх слов"янських мов, а не лише до російської, порівняння каштана з його обпаленим листям з костром , яке в багатьох слов"янських мовах має ще й такі значення :(укр. косте́р «стог, скирда», словенск. kóstǝr (род. п., kóstrа) — то же, чешск. kostroun «ч.-л. торчащее вверх, неотесанная ель, сооружение для сушки клевера)не те що не ріже слуху, а сприймається чимось вишуканим. Але в цьому не можна переконати когось. У всякому разі не одразу. Хай собі живе ця поезія як якась альтернативна думка на існуючу проблему. Підростає покоління, для яких російська мова все більше стає всього лише однією з багатьох слов"янських мов. тому, можливо, вони не будуть дивитися на всі українські слова, які зустрічаються в російській, так болісно як деколи робимо це ми.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Женя Бурштинова (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 14:14:21 ]
Не можу погодитись з тобою, Ярославе. Я те ж була піонеркою, але ми розпалювали багаття і ватри, хоч і співали " Взвейтесь кострами", але ж на чистій рос. мові.
Писати поезію і в той же час писати подібні коментарі, це НЕСМАК ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ і неповага, як до поетичного слова, так і до української мови.
І прохання до РМ звернути на подібні речі особливу увагу.
Ви на публічному сайті, де шанують і поважають українське.
Хоч не ви один бажаєте використовувати русизми у своїх творах. Так що і однодумців знайдете.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 14:49:33 ]
Женю, не розумію вашої агресивності. Адже ви вже наче вимагаєте покарати мене за мою особисту думку, яка не збігається, хай можливо, і з думкою більшості. Адже ж зараз такі часи, що кожен має право відстоювати свої думки. Я ж не підтримую всякі пркручі, типу "нащот" чи "прівєт". А ви вже аж наче вимагаєте покарати мене. Ну і що, що ви співали "Взвєйтєсь кастрамі?". А раптом хтось знає пісні на інших мовах з цим словом! Адже з довідки видно його поширеність в слов"янських мовах. А я - лише за те, щоб не відкидати слова українського походження, які в силу якихось історичних чи інших обставин отримали наліт "измів". Бо імперії прийшли - і підуть, якщо ще не пішли. А що винна мова? В нас у Львові деколи доходить до того, що тебе виправляють, якщо ти скористаєшся одним з 5 існуючих синонімів якогось слова. Бо треба вживати лише те, яке не нагадує російські слова! А чи не забагато честі Росії від оцього підходу. Адже ми звужуємо рамки функціонування нашої рідної мови. Про це сьогодні згадувалося в коменнтах вірша Наталки Ліщинської. Що начебто "голубим" треба пожертвувати. бо в нас уже є "блакитний"! така позиція в мене викликає внутрішній спротив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 15:01:08 ]
Ага, про "голубий" і "блакитний" - це теж мій коментар. Хм, я що тут, останній з могікан, який вирішив поборотися за чистоту української мови?)))

А Росія каже: "Росія закінчується там, де закінчується російська мова".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 14:59:58 ]
і ще деякі коментарі з моєї поезії "Свічка".

Лахоцька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 19:02:49 ] - відповісти

....
і, до речі, лиш від тебе дізналася, що кострисько, кострище - русизм. )) скільки не ходила Карпатами, то завжди місце для вогнища так і називала - кострище. )))





Ярослав Петришин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 19:13:38 ] - відповісти

ні, я теж вважав його рідним. це Ярослав Чорногуз зробив зауваження Софійці Кримовський - і тільки тоді я задумався. Хоч і відчував в ньому праслов"янське коріння.
а кострище - в моєму середовищі вживається як вишуканий аналог російського "очага".
Дякую, Олю!)

Оля Лахоцька (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 19:15:36 ]

ні, я не думаю, що це русизм - його активно використовували пластуни-американці, а в них русизми - ну звідки? )

Ярослав Петришин (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-03 19:27:32 ] - відповісти

та згоден, але в цьому словнику, що на сайті, його немає( навіть костер в значенні "стіг"





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-18 15:08:55 ]
Легко написано, з настроєм. Але костер також не сприймаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 15:11:08 ]
існує ще предивна думка, що розвивати і розширювати "рамки" української мови краще за рахунок тих слів, які свого часу було витиснено русифікацією. якщо ви, Ярославе, вже зачіпаєте цю тему і берете на себе цю відповідальну місію.

ваша ж позиція, яку вивсиловлюєте на своїх сторінках, швидше нагадує ту саму лояльність до
русифікації. адже русизми, з ваших слів, збагачують мову. хоча, по суті, ви пропагуєте російські
замінники існуючим українським словам.

загалом, я говорю навіть не про русизми, а про те, як ви відстоюєте їх вживання. багато авторів
використовують русизми. деякі їх замінюють, деякі відмовляються це робити, бо ці слова їм
подобаються. і це їх справа.

ви ж, з ваших слів, використовуєте русизми свідомо, з метою саме утвердити їх в укр.мові. вам не здається, що це не зовсім проукраїнська позиція?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 15:19:20 ]
Ось так, Ярославе, ти вже потрапив у чорні списки свідомих українців)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 16:29:02 ]
Ніко, відповім вам трішки пізніше! але наперед вас заспокою, що моя позиція не зовсім та, яку ви тут озвучили!
І зразу хочу відповісти "Партії регіонів", які тільки-що запропонували мені місце в прохідній частині їхнього списку.

Когда я вижу инородца,
я говорю: "Послушай, враг!
Славянский шкаф не продается,
И не сдается наш "Варяг"!"

Наш - в сенсі, український.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-18 16:43:11 ]
В зв'язку зі "слов'янською шафою" згадався ще один анекдот епохи застою:

Агент розвідки дзвонить у двері явочної квартири, і, коли йому відчиняють, промовляє умовлену фразу:
- Тут посилають на Марс?
Йому у відповідь:
- Тут посилають нафіг, а ваші грьобані шпигуни живуть поверхом вище!

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 17:09:20 ]
Ярославе, немає потреби мене заспокоювати. я не нервую :) щодо позиції, це не я її озвучила, а ви у ваших попередніх коментарях, і не лише під цим віршем. я - висловала свою думку стосовно неї.

чекаю на вашу відповідь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 17:53:56 ]
Ярославе, поки Вас не викликали на засідання РМ-кому (за проханням і сигналами озабочених трудящих мас), скажу, що у Вашій теорії є один ґандж: у "родословній" цього слова "костер" зі слов"янських мов йдеться про інше його значення (семантику): стог, скирда, торчащее вверх, неотесанная ель, сооружение для сушки клевера і т.ін. У Вашому тексті значення інше - вогонь, багаття, ватра і т.ін. Тому Ваші докази трохи лукаві ?)