ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КРИЛА



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-18 10:27:48
Переглядів сторінки твору 6752
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 18:56:30 ]
ну нате й мої 5, щоб було 10.

1.автор має право писати в своєму вірші будь-які слова: російські, англійські, норвезькі, молдавські, нащот, прівєт, пофігу і т п. З цим ніхто не може посперечатися. Це істина в останній інстанції.

2. читач має право сприймати або не сприймати окремі слова в тексті. це його святе право, на яке могла посягати колись давно хіба лише свята інквізиція. (Див. статтю про Джордано Бруно, Жанну, Д*Арк та ін. у Вікіпедії.) А кому здається, що автору просто "було ліньки", то хай і далі здається. Ліньки, в облом, класові почуття заважали, якесь особисте сприйняття окремих слів - то справа автора. Наша справа - висловити своє бачення. Але ні в якому разі не вимагати щось терміново виправляти!!! Бо то, даруйте, не наше діло. Бо ми не в суді.

3. Мене трохи подивувала позиція автора. Ярославе, Ви нікому нічого тут не винні! Якщо у Ваших текстах буде навіть половина русизмів і це нікому не подобатиметься, але влаштовуватиме Вас з міркувань, які Ви не зобов*язані озвучувати всім бажаючим, - лишайте так, як вважаєте за потрібне.

4. Але - я б на Вашому місці (це моє міркування) не переходив би до широких узагальнень. Бо мене особисто зачепило не так те слово "костер", як озвучені Вами перспективи "розвитку" української мови. Якщо в нашій мові не було слова "ноутбук", то ми його запозичили з англійської. В цьому є логіка. А навіщо запозичувати слова, які й так були, - неясно. Тому якби я був на Вашому місці, я б мабуть обмежувався конкретними випадками, але ні в якому разі не брав би на себе непосильного тягаря освітлювання смолоскипом (чи факелом) шляхів розвитку мови і витягування з бруду цього потворного часу (за Ліною Костенко). Повірте, закони розвитку мови лежать у таких глибоких "надрах", куди ні мені, ані Вам своєю полум*яною творчістю не дістати.

5. Мені останнім часом важко заходити на Вашу сторінку і читати Ваші вірші, бо щоразу Ви зі своїми читачами влаштовуєте якийсь балаган за принципом "я йому стрижене - він мені смалене". Як правило, кожен залишається при своїй думці, Ярославе, хоч Ви писатимете капсом, хоч поставите по 10 знаків оклику після кожного слова.

P.S. А про партію регіонів я взагалі не зрозумів. При чому тут це? Невже справді нам було важливо це знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 19:14:08 ]
не знаю, особисто мені оте "костер" звучить навіть вишукано. бо то не "костьор". чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 19:44:03 ]
Благословлю свічу каштана,
клейноди кину у вогонь.
А вітер дмухнув і нежданно
забрав надії із долонь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 20:47:40 ]
Дякую, Василю, але це ще й акровірш. Тому тут є ще й інші вимоги до нього. Але, не виключено, що ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 20:47:54 ]
Сергію, дуже дякую вам за висловлені вами думки.
Відповім по пунктах, при чому не буду надто поширюватися, бо згоден, що всі ці спори нічого нікому не доведуть - кожен залишиться при своїй думці. І згоден в основному - ні до чого оця балаканина на моїх сторінках, про що ви сказали з властивою вам прямотою. Просто, відколи я тут на ПМ, появилася в мене якась залежність від оцих майстерень. Замість того, щоб писати нові вірші - сиджу отут і страждаю не дуже добрими речами. Щось виставлю - і чекаю реакції. Похвалять - тішуся, розкритикують, або ще гірше - обійдуть мовчанням - мучуся. А оту порожнечу заповнюю всякими дурацькими коментарями. Все-таки надіюся, що видрукую щось більш-меенш вартісне (нмд) з мого доробку, і почну писати нові твори, замість того, щоб тут тусуватися. Ну і ще є проблема в тому, що зараз не працюю - забагато вільного часу.
А тепер по пунктах.

1. згоден.

2. згоден.

3. згоден.

4. не зовсім. Нічого я не збирався освітлювати, просто висловив свою думку. Зрештою, я не пхаюся з цим в чужий монастир - не вимагаю цього в когось іншого, але дозволяю цю позицію відстоювати в своїх поезіях. а маю мабуть негарну рису - коли на мене починають "шикати" чи нападати і старатися загнати в звичну колію чи русло - огризаюся (ще з радянських часів). і в емоційному збудженні часто мішаю все в купу. тому згоден, що все це зайве. а суть така - дозволено все, що не заборонено законом. смак - дуже суб"єктивна субстанція. деколи відчуття окремого індивідуума може бути вартіснішим (все суб"єктивно!) від сформованого смаку масового чи смаку якоїсь соціальної групи людей. Оте. що на цей костер накладається щира неприязнь до того радянського "костьора" - це зрозуміло. я ж відчуваю в цьому щось глибинне - і відчуваю це слово вишуканим. а особливо, похідне від нього - оте кострисько. і те, що ви в якійсь мірі підтвердили мені оце моє відчуття - це в принципі знімає потребу подальших моїх виправдань.
ну і одразу для Чорі - це слово таки має відношення до вогню не лише в російській, тому й відстоюю право ним користуватися не як "русизмом", а звичайним словом з праслов"янським корінням.

5.написав про це в передмові. постараюся особливо не відлякувати вас. заходьте і реагуйте на мої вірші, а не на завжди адекватні коментарі. ви ж помітили, що навіть відносно вашої поезії я пишу те, що думаю. а не лише хвалебні відгуки. і мене влаштовують ваші, деколи навіть, не зовсім аргументовані, відповіді по тій простій причині, що ви - автор, думку і позицію якого я поважаю.

а p. s. - це адресувалося не вам. деколи жартую. комусь це подобається, комусь - ні. наче немає обмежень тут на це. хоч і розумію,що це може по-різному сприйматися.

І як підсумок - дуже вам дякую, Сергію, за вашу щирість як в поезії, так і в тому.що відбувається поза нею. І згоден, що не у всьому я правий. тому й постараюся врахувати ваші зауваження. але з іншого боку - всі ми різні. тому й допускаю, що можу трохи дозволяти собі якісь вольності, але якщо ви помітили, більшість з них має оборонний характер. тому й надіюся, що це хоч в якійсь мірі менє виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:03:24 ]
Вірш сподобався. "Костер" чомусь в даному контексті супротиву не викликав, виясняю чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:27:02 ]
Про костер. Справедливості заради хочу навести рядки поета, якого вже ніяк не можна звинуватити у прихильності до "росіянизмів" - Дмитра Павличка.

"Не був я, Господи, безбожним,
Кормив я власним серцем звіра,
Але носив раба тавро,
Щоб Україну менше жер,
Во ім ‘я правди словом ложним
І честь моя – страшна офіра –
Сквернив свої уста й перо.
Кричала, ставши на костер."

(Покаянний псалм” (1993)

Тут ще і "ложним" є. Виявляється, не все так однозначно і просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:34:06 ]
Чорі, красиво ж! І при чому тут буква, якшо тут є дух. Звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:39:50 ]
Так і я ж про те.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:42:35 ]
дякую, Чорі! і справді, не все так просто, і не все так однозначно...
головне - любити свою мову, бажати її процвітання... а шляхи до цього і методи є дуже різні... і по великому рахунку, оці протрясання повітря навколо цього конкретного слова "костер" мабуть і не варті стільки списаних букв. бо ж мова не йде про оті примітивні "русизми", які пролізають в нашу мову через байдужість і невимогливість до себе простого українця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:59:31 ]
а "лож", "ложний" - я відчуваю це слово з якимось таким архаїчно-поетичним відтінком. найпростіше усе пояснити "русизмами". але особисто для мене така огульна боязнь отих "измів", миттєве навішування ярликів на синоніми слів, які мають репутацію українських, лише через те, що вони мають аналоги в російській - це примітивізація таки існуючої проблеми проникання в нашу мову отих справжніх "русизмів" - недбалих і примітивних покручів з російської мови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 22:19:54 ]
Дякую, Іване! Може тому, що я не відчуваю цей костер як русизм. а як просто красиве праслов"янське слово, яке й сном-духом не підозрювало, що стане одним із символів радянського піонерського руху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 08:13:31 ]


*** Благословляю зливи, зими.
І відчай - теж благословен. ***

на ваших сторінках - завжди повно люду,
отже, ви - гарний співбесідник :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 15:26:07 ]
Дякую, Марійко!)
Але це - не той випадок!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 00:47:29 ]
"О птах непевності коли тебе я збив
Любов і сонце закружлялися в екстазі
А гречний виводок твоїх осинчуків
Спорудив цей костер гніздо моїй одвазі"

(Г.Аполлінер у перекладі М.Лукаша)