ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сонце Місяць
2024.11.13 21:10
моя ненависть тиха & беззбройна
сезон осінній час реприз
еринії збирають вогкий хмиз
іржавіє усе зелене щойно

жнива на заході на сході форс мажор
неконвенційні офензиви
підносить свій ліхтар осяйний діва

Борис Костиря
2024.11.13 19:29
Дерева облисіли, і крізь них
Ми бачим сутність світу первозданну.
І крізь туман у муках неземних
Народжується істина, як панна.

Удалині палахкотять вогні
Домівок в тиші чистім узбережжі.
Так прагнення щоденні та земні

Іван Потьомкін
2024.11.13 16:30
Лиця українські в юдеїв...
Юдейські лиця в українців...
Неважко тут і заблудиться.
Часом питаєш: «З ким і де я?»
Не заблуджусь.
Дороговказом узяв собі
Одне-єдине:
Шукать не мову і не расу,

Володимир Каразуб
2024.11.13 13:23
Літак пролітає немов би минає вічність.
Фасади домів розвернули на північ дахи.
Ти, здається, смієшся без посмішки на обличчі,
І торкаєшся без руки.

І зникає блакить відкриваючи безвість мови,
І виманюють зорі розширити власне вікно.
Там — осяяні

Микола Дудар
2024.11.13 07:28
Будь ласочка, і ти оглянись
Заволоко із диму і крові…
Кілька жменьок, дозволь їм уввись
Кілька крапель лиши для Любові

Оминем коли відчай і страх,
І розвіються хмари у небі,
А вже з крові і диму той прах

Микола Соболь
2024.11.13 07:21
Ховається за листопадом грудень,
шукає вітер схов у димарі,
а білий сніг ще неодмінно буде
і сонце червоніти на зорі,
і Божий день народиться в безденні,
впаде до ніг уже коротша тінь.
Засіється на рік новий із жмені,
в якій змішались жито і ячмінь

Ярослав Чорногуз
2024.11.13 06:57
Як хороше в осінньому саду.
Ще б трішечки тепла мені в долоні.
Дерева у осінньому меду
Завмерли чарівливо на осонні.

Притихлий вітер до землі примерз...
Стоїть незвична тиша урочиста.
А ясен обгорнуся геть увесь

Віктор Кучерук
2024.11.13 05:11
Я від чутого погляд похнюпив
І сидів нерухомо від слів,
Як юнак спотикався об трупи
Та від страху між ними тремтів.
Як зі смертю водив перегони
По уламках зруйнованих стін, –
Як довідавсь про скиди із дронів
І розльоти осколків од мін.

Іван Потьомкін
2024.11.12 18:15
І знов валізи пакувать...
Здається, пройдено півсвіта,
Та серце, невгамовністю зігріте,
Нізащо не хоче спочивать.
Уже відкрито всі материки,
Та їх він самотужки відкрива для себе:
Поміж реліктових секвой шукає просинь неба,
Змагається із норовом св

Віктор Михайлович Насипаний
2024.11.12 15:10
Ця жінка, ніби осінь золотава.
Ще світла, тепла, щира і ласкава.
Вона така, як осінь ця казкова.
Душа її – феєрія квіткова.

Ця жінка – осінь, пані загадкова.
Вона, як тиша щемна, світанкова.
Хоча життя біжить, як літня злива.

Микола Дудар
2024.11.12 14:09
П’ять годин підряд і пішки
І назустріч — п’ять годин…
І згадались крики кішки,
Кілька бутлів сухих вин…

Щось не склалось, зупинились
Ні, щоб вимовить: — Ночліг,
Мізки залишком промили

Олександр Сушко
2024.11.12 12:09
Венері я й Ероту вірний фан,
Хоч нині дід, не хлопчик безбородий.
У щічки цілуватися - лафа,
А в губці - позаземна насолода.

А той, хто не цілується - глупак,
Жаготні цьоми додають наснаги.
Хапай красу ручицями за карк

Юрій Гундарєв
2024.11.12 10:55
Кілька хвилин на початку дня
розмірковуй про свої плани.
Хай буде справа лише одна,
але зроблена - бездоганно.

Я і не думав писати цей вірш -
спочатку було нецікаво,
коли справи є важливі більш…

Віктор Кучерук
2024.11.12 07:48
Сповита темрявою тиша.
Земного спокою доба.
Поснули в теплих нірках миші,
Кота позбавивши забав.
Згустіла швидко ніч осіння.
Хитання тіней мовчазних, –
І безкінечні сновидіння,
Чи напівсонний стан без них.

Микола Соболь
2024.11.12 06:40
– Скажи, інь чи янь?
– У чому різниця?
– Ти, просто поглянь, –
гуляє столиця,
пирує під час чуми.
Злетілись круки
з кремлівської вежі,
а тим залюбки

Сонце Місяць
2024.11.11 22:54
Як у темряві нічній, що лиш випадком оживає у виблисках
нірвани на вікнах інших людей, в’язнучи трясовиною
відчаю, котрий загострює розуміння, що все, чим я є –
результат власних дій. Коли будь-що навколо, навіть
кухонна стеля розпадається й сиплеться
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Джура Заморочник
2024.09.28

Фоміч Валерій Андрійович Пожежник
2024.09.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 КРИЛА



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-18 10:27:48
Переглядів сторінки твору 6717
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.727
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 18:56:30 ]
ну нате й мої 5, щоб було 10.

1.автор має право писати в своєму вірші будь-які слова: російські, англійські, норвезькі, молдавські, нащот, прівєт, пофігу і т п. З цим ніхто не може посперечатися. Це істина в останній інстанції.

2. читач має право сприймати або не сприймати окремі слова в тексті. це його святе право, на яке могла посягати колись давно хіба лише свята інквізиція. (Див. статтю про Джордано Бруно, Жанну, Д*Арк та ін. у Вікіпедії.) А кому здається, що автору просто "було ліньки", то хай і далі здається. Ліньки, в облом, класові почуття заважали, якесь особисте сприйняття окремих слів - то справа автора. Наша справа - висловити своє бачення. Але ні в якому разі не вимагати щось терміново виправляти!!! Бо то, даруйте, не наше діло. Бо ми не в суді.

3. Мене трохи подивувала позиція автора. Ярославе, Ви нікому нічого тут не винні! Якщо у Ваших текстах буде навіть половина русизмів і це нікому не подобатиметься, але влаштовуватиме Вас з міркувань, які Ви не зобов*язані озвучувати всім бажаючим, - лишайте так, як вважаєте за потрібне.

4. Але - я б на Вашому місці (це моє міркування) не переходив би до широких узагальнень. Бо мене особисто зачепило не так те слово "костер", як озвучені Вами перспективи "розвитку" української мови. Якщо в нашій мові не було слова "ноутбук", то ми його запозичили з англійської. В цьому є логіка. А навіщо запозичувати слова, які й так були, - неясно. Тому якби я був на Вашому місці, я б мабуть обмежувався конкретними випадками, але ні в якому разі не брав би на себе непосильного тягаря освітлювання смолоскипом (чи факелом) шляхів розвитку мови і витягування з бруду цього потворного часу (за Ліною Костенко). Повірте, закони розвитку мови лежать у таких глибоких "надрах", куди ні мені, ані Вам своєю полум*яною творчістю не дістати.

5. Мені останнім часом важко заходити на Вашу сторінку і читати Ваші вірші, бо щоразу Ви зі своїми читачами влаштовуєте якийсь балаган за принципом "я йому стрижене - він мені смалене". Як правило, кожен залишається при своїй думці, Ярославе, хоч Ви писатимете капсом, хоч поставите по 10 знаків оклику після кожного слова.

P.S. А про партію регіонів я взагалі не зрозумів. При чому тут це? Невже справді нам було важливо це знати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 19:14:08 ]
не знаю, особисто мені оте "костер" звучить навіть вишукано. бо то не "костьор". чесно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 19:44:03 ]
Благословлю свічу каштана,
клейноди кину у вогонь.
А вітер дмухнув і нежданно
забрав надії із долонь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 20:47:40 ]
Дякую, Василю, але це ще й акровірш. Тому тут є ще й інші вимоги до нього. Але, не виключено, що ще подумаю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 20:47:54 ]
Сергію, дуже дякую вам за висловлені вами думки.
Відповім по пунктах, при чому не буду надто поширюватися, бо згоден, що всі ці спори нічого нікому не доведуть - кожен залишиться при своїй думці. І згоден в основному - ні до чого оця балаканина на моїх сторінках, про що ви сказали з властивою вам прямотою. Просто, відколи я тут на ПМ, появилася в мене якась залежність від оцих майстерень. Замість того, щоб писати нові вірші - сиджу отут і страждаю не дуже добрими речами. Щось виставлю - і чекаю реакції. Похвалять - тішуся, розкритикують, або ще гірше - обійдуть мовчанням - мучуся. А оту порожнечу заповнюю всякими дурацькими коментарями. Все-таки надіюся, що видрукую щось більш-меенш вартісне (нмд) з мого доробку, і почну писати нові твори, замість того, щоб тут тусуватися. Ну і ще є проблема в тому, що зараз не працюю - забагато вільного часу.
А тепер по пунктах.

1. згоден.

2. згоден.

3. згоден.

4. не зовсім. Нічого я не збирався освітлювати, просто висловив свою думку. Зрештою, я не пхаюся з цим в чужий монастир - не вимагаю цього в когось іншого, але дозволяю цю позицію відстоювати в своїх поезіях. а маю мабуть негарну рису - коли на мене починають "шикати" чи нападати і старатися загнати в звичну колію чи русло - огризаюся (ще з радянських часів). і в емоційному збудженні часто мішаю все в купу. тому згоден, що все це зайве. а суть така - дозволено все, що не заборонено законом. смак - дуже суб"єктивна субстанція. деколи відчуття окремого індивідуума може бути вартіснішим (все суб"єктивно!) від сформованого смаку масового чи смаку якоїсь соціальної групи людей. Оте. що на цей костер накладається щира неприязнь до того радянського "костьора" - це зрозуміло. я ж відчуваю в цьому щось глибинне - і відчуваю це слово вишуканим. а особливо, похідне від нього - оте кострисько. і те, що ви в якійсь мірі підтвердили мені оце моє відчуття - це в принципі знімає потребу подальших моїх виправдань.
ну і одразу для Чорі - це слово таки має відношення до вогню не лише в російській, тому й відстоюю право ним користуватися не як "русизмом", а звичайним словом з праслов"янським корінням.

5.написав про це в передмові. постараюся особливо не відлякувати вас. заходьте і реагуйте на мої вірші, а не на завжди адекватні коментарі. ви ж помітили, що навіть відносно вашої поезії я пишу те, що думаю. а не лише хвалебні відгуки. і мене влаштовують ваші, деколи навіть, не зовсім аргументовані, відповіді по тій простій причині, що ви - автор, думку і позицію якого я поважаю.

а p. s. - це адресувалося не вам. деколи жартую. комусь це подобається, комусь - ні. наче немає обмежень тут на це. хоч і розумію,що це може по-різному сприйматися.

І як підсумок - дуже вам дякую, Сергію, за вашу щирість як в поезії, так і в тому.що відбувається поза нею. І згоден, що не у всьому я правий. тому й постараюся врахувати ваші зауваження. але з іншого боку - всі ми різні. тому й допускаю, що можу трохи дозволяти собі якісь вольності, але якщо ви помітили, більшість з них має оборонний характер. тому й надіюся, що це хоч в якійсь мірі менє виправдовує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:03:24 ]
Вірш сподобався. "Костер" чомусь в даному контексті супротиву не викликав, виясняю чому...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:27:02 ]
Про костер. Справедливості заради хочу навести рядки поета, якого вже ніяк не можна звинуватити у прихильності до "росіянизмів" - Дмитра Павличка.

"Не був я, Господи, безбожним,
Кормив я власним серцем звіра,
Але носив раба тавро,
Щоб Україну менше жер,
Во ім ‘я правди словом ложним
І честь моя – страшна офіра –
Сквернив свої уста й перо.
Кричала, ставши на костер."

(Покаянний псалм” (1993)

Тут ще і "ложним" є. Виявляється, не все так однозначно і просто.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:34:06 ]
Чорі, красиво ж! І при чому тут буква, якшо тут є дух. Звичайно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-18 21:39:50 ]
Так і я ж про те.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:42:35 ]
дякую, Чорі! і справді, не все так просто, і не все так однозначно...
головне - любити свою мову, бажати її процвітання... а шляхи до цього і методи є дуже різні... і по великому рахунку, оці протрясання повітря навколо цього конкретного слова "костер" мабуть і не варті стільки списаних букв. бо ж мова не йде про оті примітивні "русизми", які пролізають в нашу мову через байдужість і невимогливість до себе простого українця...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 21:59:31 ]
а "лож", "ложний" - я відчуваю це слово з якимось таким архаїчно-поетичним відтінком. найпростіше усе пояснити "русизмами". але особисто для мене така огульна боязнь отих "измів", миттєве навішування ярликів на синоніми слів, які мають репутацію українських, лише через те, що вони мають аналоги в російській - це примітивізація таки існуючої проблеми проникання в нашу мову отих справжніх "русизмів" - недбалих і примітивних покручів з російської мови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-18 22:19:54 ]
Дякую, Іване! Може тому, що я не відчуваю цей костер як русизм. а як просто красиве праслов"янське слово, яке й сном-духом не підозрювало, що стане одним із символів радянського піонерського руху.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-19 08:13:31 ]


*** Благословляю зливи, зими.
І відчай - теж благословен. ***

на ваших сторінках - завжди повно люду,
отже, ви - гарний співбесідник :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-10-19 15:26:07 ]
Дякую, Марійко!)
Але це - не той випадок!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2011-10-20 00:47:29 ]
"О птах непевності коли тебе я збив
Любов і сонце закружлялися в екстазі
А гречний виводок твоїх осинчуків
Спорудив цей костер гніздо моїй одвазі"

(Г.Аполлінер у перекладі М.Лукаша)