ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Кола




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-27 16:59:42
Переглядів сторінки твору 9217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.988 / 5.5  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.891 / 5.5  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:01:42 ]
Вітаю, Світланко!
У Сумського поета Олександра Кузнєцова є російськомовна збірочка під назвою "Кола". Там йдеться про історію Кольсьського півострова:) Несвідомо шукала там цієї Коли під час читання...:)
Не знайшла.

Але.
Знайшла досить цікаву філософічну штучку, з досить близькою позицією ЛГ, і з розміром (ами), здатним(и) поламати не лише враження від найкращих знахідок, а й мізки навпіл:) Хіба тут нічого не можна вдіяти?
І як на мене, не дуже рима "всі-осі-терези". Чи дуже не рима:)
Маю можливість почіплятися ще, але не маю бажання, хай ще хтось висловиться:)

З повагою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:02:45 ]
*соррі - Кольського


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:49:45 ]
Олю, спробуйте ще раз прочитати.
Тільки виходячи не з власного розуміння, а ритму кожного рядка:
КолИ все -закІнчить-ся,
(тІльки -якщО до-живЕмо),
сховАє-мо Очі- і бУде-мо жИти,- як всІ.
ЗемлЯ не -відІрве-ться з бОлю -твогО від -осІ,
і вИхор -від гОря -могО не - зачЕпить, -напЕвно,
і нЕ по-хитнЕ сві-товІ те-резИ.

Десь так. Побачите: ритм тут чіткий, майже відбитий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:57:18 ]
Дякую, в мене з наголосами ніби все гаразд.
Але от як на мене - то якась перевантаженість відчувається. Ходила до вас ретельніше знайомитися зі стилем - але враження таке, що цей вірш все-таки важчий за інші:) Не складніший, а саме - важчий. Фізично. Будемо сподіватися, що це тільки моя думка, а іншим читачам нічого не заважатиме:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:34:11 ]
Власне, цей вірш на фоні попереднього мені видається геть простішим, тому не розумію, у чому важкість. Але то мої особисті проблеми.))))

Вся відмінність у розбивці. Погляньте нижче той самий текст, але у традиційній розбивці.

Дякую за думку. Я думаю, справа у манері: Ви пишете короткими рядками, мелодійно, точно римуєте. У мене геть інший стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:29:12 ]
Вітаю, Ольго!
Не зовсім я зрозуміла, що саме Ви шукали у моїй поезії, але прикро, що не знайшли. ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:01 ]
Та, власне, нічого й не шукала. Зайшла почитати. Поділилась асоціаціями і враженнями. Та й по всьому:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 18:15:31 ]
і не похитне світові терези...
важкувато читати...
не зрУшить... щось таке проситься..

І той, хто з нас перший проснеться,
зведе воєдино мости.
- прикінцеве... чогось не вистачає
вибуху якогось емоційного, негарно почнеться - проснеться...
є простір для роздумів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 18:31:37 ]
і нЕ по -хитнЕ сві-товІ те-резИ.
Не розумію, пані Людмило, що саме тут з розміром не так. Як на мене, майже ідеальний амфібрахій.
Чи я Вас не правильно зрозуміла?

З кінцівкою і дієслівною римою - згодна. Хай полежить, подумаю.
Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:03:26 ]
з амфібрахієм може і все гаразд, я - читаю... і спотикаюся об нього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:38:54 ]
Пані Людмило, вибачайте, але люблю точну критику.

Об ЩО САМЕ спотикаєтеся? Об два підряд службових слова?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:57:07 ]
...спотикаюся в наголосах


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:58:45 ]
у ритмиці...ну та міркуйте...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:26:44 ]
Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім,
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні,
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні»,
закритим, як завжди, без права на «досі»,
без міри і способу, миру й війни.

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо),
сховаємо очі і будемо жити, як всі.
Земля не відірветься з болю твого від осі,
і вихор від горя мого не зачепить, напевно,
не зрушить у відчаї днів терези.

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю.
Наївні індуси ще вірять у точність начал.
Та той, хто з мечем, – не помре від меча,
а той, хто зі словом, – не знаю.
Така от суцільна печаль.

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться,
і я буду я, і ти будеш ти).
Мені не дозволь, промовчавши, піти.
І той, хто з нас першим озветься,
зведе воєдино мости.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:53:49 ]
З розбивками будь-яка більш-менш адекватна особа розбереться:)
Стиль у нас не схожий, це абсолютно справедливо. Саме цей твір нагадує мені середньовічний зАмок, густо заселений принцесами, лицарями, привидами і переповнений рештою необхідних атрибутів:)
Ви зрозумійте, я не намагаюся довести, що вірш поганий!:)
Просто дракон, який пролітав мимо, відкусив замкові кілька дзвіниць. Замок не став через це руїнами, в жодному разі:) Якраз, можливо, що саме ця його форма вабитиме око більш модернових архітекторів:)

З теплом в очах та будівельною каскою на голові - я:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:00:32 ]
ну та!!!!!!!! інша справа... не грузнеш у думці - а як читати... може ще хтось щось скаже!...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:37:51 ]
О, а я оце сиділа і переписувала точно отак... :) а потім ще й склади порахувала:

Коли все закінчиться, нас не залишиться зовсім, (15)
хіба що ось трішки тебе у котромусь вікні, (14)
відкритим, як завжди, між «разом» і «ні», (11)
закритим, як завжди, без права на «досі», (12)
без міри і способу, миру й війни. (11)

Коли все закінчиться, (тільки якщо доживемо), (15)
сховаємо очі і будемо жити, як всі. (14)
Земля не відірветься з болю твого від осі, (14)
і вихор від горя мого не зачепить, напевно, (14)
і не похитне світові терези. (11)

Коли все почнеться, я, може, тебе не згадаю. (15)
Наївні індуси ще вірять у точність начал. (14)
Та той, хто з мечем, – не помре від меча, (11)
а той, хто зі словом, – не знаю. (9)
Така от суцільна печаль. (8)

Коли все почнеться (якщо все це врешті почнеться, (15)
і я буду я, і ти будеш ти). (10)
Мені не дозволь, промовчавши, піти. (11)
І той, хто з нас перший озветься, (9)
зведе воєдино мости. (8)

Тепер розумієте, чого ми на цих "колах" спотикаємося? ;))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2011-10-27 19:42:57 ]
Я усе розумію, тому й веду діалог, а не надулася бундючно: мовляв, не подобається - ну і бог з Вами .))))))

Щас зробимо симетрію.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 19:56:39 ]
О, Грені, дякую, яка ви молодець!:) А я полінувалася рахувати, мабуть, тому одразу і не зустріла розуміння:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2011-10-27 20:05:26 ]
полінувалася і я, а ось цей рядок мене зовсім зупинив
і не похитне світові терези.