ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Світлий (1968) / Вірші

 Резонансне.

" Кажу ж вам, що за кожне слово
пусте, яке скажуть люди, дадуть вони
відповідь судного дня!"

Матв.12:36

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-10-30 14:32:45
Переглядів сторінки твору 8836
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.886 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.39)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.675
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.04.09 14:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 14:59:42 ]
Пане Василю, ви не мене часом мали на увазі? )
"Святе і грішне - зась до злуки" - можу не погодитись, згадуючи, що Бог приходить в першу чергу до грішників...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:42:45 ]
Заспокойтеся, Олю, не вас.
Так, Бог приходить в першу чергу до грішників... Але ( це суттєво) з якою метою: Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

Тут про інше: коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! Не можна відбілювати гріх одягаючи його в духовні поняття, бо, як згадує апостол Павло у посланні до коринтян, "що спільного між праведністю та беззаконням, або яка спільність у світла з темрявою...". А ми, через свою необачність чи інших причин, впрягаємося до цього "чужого ярма" .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:09:51 ]
Я готовий приєднати свій голос. Храм - не просто споруда, яку можна переобладнать під будь що. Слово "освячення" має у Біблії тільки одне значення - відділення чогось для служіння Господу. Це зовсім не те, що "освячення" казино. Не можна освятити ресторан, свій бізнес, який служить не Богу, а хто зна чому й кому. Словом розкидаються туди й сюди, освячують квартири, та що завгодно, тому те, що з розумом освячене, має служити Богу, інакше то вже окупація Божої власности.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:13:48 ]
але ж освячувати - це не просто кадилом помахати.
Тут щось набагато глибше, от тільки - що?
Просто "освятивши", можна з будь-чого наробити собі фетишів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:21:13 ]
Ну, якщо вже пішла ця тема, то саме освячення до кадила взагалі нічого спільного не має. Християнин, віддаючи Господу самого себе, освячує таким чином, тобто, відділяє себе на служіння Йому. Або, скажімо, кошти, або щось інше, якщо є палке бажання, щоб воно служило Господу, то для цього нічого не потрібно, жодного дійства, жодної театралізованої вистави. Договір з Господом укладається в розумі, у молитві, як патріарх Яків, побачивши уві сні сходи на Небо, пообіцяв Богу, що віддасть десяту частину з усього, чим Бог благословить його.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:33:12 ]
Спробую заперечити. Кожний внутрішній поступ повинен супроводжуватися і зовнішніми атрибутами. Дух - невидимий, плоть - видима, але ж вони єдині.
Кадило теж відіграє свою роль у процесі освячення, як, скажімо, свячена вода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:07:04 ]
Підтримую!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:08:10 ]
Ой, комент зісковзнув. Підтримую Ігоря.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:42:45 ]
Отож, нас уже троє у човні :)
Дякую, пані Наталю. що висловили свою думку з приводу цієї публікації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 18:40:36 ]
Так, тут спостерігається зворотній процес ( індуктивний рух) - знеславлення. Бо те, що освятилося - святе, а зворотній рух, як такий, вже неможливий. Це, бажаємо ми цього чи ні, є осквернення.
Щиро дякую, пане Ігоре, що підтримали тему цієї розмови.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:17:31 ]
Пам'ятаймо: "Багато покликаних та мало вибраних..."
А чому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 15:22:13 ]
Можливо, запитання не до мене, але вже даруйте, що втручаюся. Бог закликає всіх. А хіба всі відгукуються?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:34:17 ]
Так, пане Іване, актуально: ЧОМУ !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:23:10 ]
Василю, а що таке "придворна поезія світського шику"? просвітить, будь ласка.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:42:13 ]
А хіба ми не про одне і те ? В "...сухом остатке" Ви підійшли до розв'язання цієї проблеми через благодійність ( кориснішу по багатьох параметрах від віршоманії) , а я лише деталізував це питання. Ось і все.
А "просвічувати", даруйте, Чорі, це вже не мій уділ.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:48:59 ]
Ехе-хе... Кожен бачить те, що хоче побачити :)
там же не тільки про благодійність. і навіть не стільки про неї, скільки про саме життя - у всіх його проявах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 15:54:50 ]
Так, так...
Кожен бачить те, що вміє бачити, що йому відкрито :)
А сіль життя - у ставленні до ближнього і ... до Творця життя. Чи, може, не так ?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-10-30 15:57:49 ]
О ні, я не знаю, у чому сіль життя. Думаю, що й Ви не знаєте, хоча вам хочеться думати не так :) Але точно - не у ставленні до ближнього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-30 16:09:56 ]
Можливо...Але, все таки (перед ЙОГО заходом), здається, що пізнаю: ... у великім терпінні, у скорботах, у бідах, у тіснотах.... і все - заради ближнього і нас самих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-30 16:07:52 ]
Чорнявій жінці скажу, що пан Василь знає сутність життя. Вона і у ставленні до ближнього, але, у першу чергу, - ставленні до Бога. Відновлення гармонійних стосунків з Творцем впливає на всі сфери життя, абсолютно на всі.