ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Петришин / Вірші

 ВАГАННЯ
Перед полуднем у неділю
до мене заходив Бог.
Ми сиділи із Ним удвох,
розмовляли про наболіле.

Смакували солодку диню,
попивали смачний "Дюшес".
Бог кородився на гординю,
що дісталася вже небес.

Я Йому - про своє, насущне,
про погоду, про свій город.
Він хитав головою скрушно
і записував у блокнот.

Мова йшла, як бува на кухні,
про усе, що кого болить.
Деміург нарікав, що глухне,
що не чує з небес молитв,

що усе поглинає хаос,
хоч і він – не найгірша з бід -
«все, до чого лише торкаюсь,
перетворюється у лід».

Далі, очі закривши, схлипнув,
мов шукав співчуття в мені:
«Окрім всього, мій сину, сліпну,
все довкола - у пелені...

До найближчих нема довіри –
(«все, як треба, усе окей!") -
я ж не нинішній, знаю - сіре
щонайменше життя в людей!

А без правильної картини -
незавидна у мене роль.
Задля цього й зайшов, мій сину -
вибірковий такий контроль.»

Бýла прикра і ні водночас
безпорадність Його оця -
бо ж не всім випадає почесть
утішати свого Творця.

Відповів не одразу - мислив,
довго зважував - "так" і "ні" -
на душі загірчило кислим -
не хотілось горіть в огні.

Та прогнавши найгірші гадки,
врешті вичавив із грудей:
«Може, десь... А у нас - в порядку...
Україна не пропаде!

Тож не мучтеся, буде сумно,
чи настане сутужний час -
на горищі у мене трумна -
тільки свисніть - і я у Вас!..»

Бог подякував і подався
у далекі свої світи…

Майже восьма. Я ще вагався -
йти на вибори чи не йти…

лютий 2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-04 21:22:41
Переглядів сторінки твору 3217
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.07.24 23:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:06:12 ]
Я не проти всіх, я проти панібратства з Творцем, Славку. Хоч се байка.
А відносно виборів, то ми завжди обираємо менше зло...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:07:57 ]
Підтримаю Володю: воно того не варте, друже .


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:18:13 ]
Та, згоден з вами хлопці. Зрештою, я з Творцем на "Ви"... Але я думаю, що він - розумніший, ніж нам його припідносять. І має почуття гумору...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 22:22:50 ]
Доброго вечора, Ярославе. Вірш із сильним та актуальним підтекстом.Раджу тільки змінити таке: "все скаржився" -поскаржився; "Той хитав" - Ох, хитав. "Молитв" - молитов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:35:32 ]
Дякую, Богдане! Подумаю над твоїми зауваженнями! Хоч "молитв" - в нас так говорять. Тому, це залишу як діалектну форму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 22:36:11 ]
І привіт!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-04 23:35:45 ]
Оригінально, цікаво і майстерно. Закінчення просто клас. Окремі місця (а їх багато) дуже колоритні. Якщо читати між рядків - то ще дуже повчально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-04 23:50:10 ]
Дякую, Іване, за таку високу оцінку мого вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-11-05 09:08:28 ]
Цікаво........


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 10:59:41 ]
Знаєш, мені дуже подобаються такі твої вірші, як цей (ще й попередній, де пиятика з Верленом). В тебе дуже цікавий погляд на ситуацію - вона ніби і буденна, дуже проста, а разом з тим філософськи-глибока (хотіла сказати - душевна, але душевність - більше як декорація, суть ховається за нею).
Оцей момент особливо, коли Бог хитав головою скрушно і записував у блокнот - так по-людськи близько, що аж… А те, що ти називаєш його то Деміургом, то Богом, - задає несерйозність, десь на рівні "я ж це все придумав, хлопці…"
Ну, одним словом, мені сподобалося.
І, якщо тобі цікаво, нмсд, Бога треба тільки на "ти", а "ви" - то для сусіда, бо він інакше не розуміє… )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 12:21:35 ]
Дякую, Олю! Тільки зараз бачу, що оцей безвольний Деміург - це головний Противсіх Ющенко, який може й мав якісь добрі наміри, але поховав їх серед чвар зі своїм оточенням. А ЛГ - також "противсіх" по своїй натурі, який готовий жити своїм життям всупереч владі і своєю мовчазною згодою благословляти її.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 13:02:09 ]
Слав, але якщо ти маєш на увазі конкретну людину, може, краще писати Бог і все з ним зв'язане з малої літери? Бо велика збиває з пантелику.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 13:08:41 ]
та не мав я його на увазі конкретно, коли писав. але зараз наче просвічується його обличчя крізь усе це. а про букви - не знаю. з малої - теж наче не дуже добре


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-11-05 21:01:47 ]
Не можу погодитись з тими, хто вихваляє Ваший задум, пане Ярославе. Порушено ж один з найважливіших приписів Святого Письма: не називати ім'я Його всує.
Чому б і справді не порозмовляти з колишнім президентом про його невтілені задуми?
А таке панібратське ставлення до Всевишнього принаймні в мене викликає тільки відразу й гіркоту.
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Петришин (Л.П./М.К.) [ 2011-11-06 07:51:48 ]
Пане Іване! Можу тільки вибачитися перед Вами, якщо зачепив Ваші релігійні почуття. Що б я не пояснював, Ви все одно залишитеся при своїй думці.
Я вже писав, що надіюся, що Творець все-таки має почуття гумору. Якщо вірити, що ми створені за його образом і подобою. Але чи мені вести з Вами теолоґічні дискусії? Усе це питання віри. І ніхто нікому нічого не нав"яже. А я вірю в Бога. От тільки, чи подібний він на того, яким його собі уявляли люди тисячі років тому - не певен...