ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Юрій Сидорів (1960 - 2020) / Вірші

 Запрошення з села.
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 19:38:35
Переглядів сторінки твору 5792
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 9.785 / 5.5  (7.789 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Тріолети
Автор востаннє на сайті 2020.12.06 21:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 19:58:27 ]
"Ялинка, іграшки. Святки…" -
невістці (за гладких онуків)
з цибулею насмажте свіжини.

:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 20:18:19 ]
Не хоче вона з невісткою мати ніяких теплих стосунків після того, як побачила її у "Плейбої". А сина та онуків фотографує її власний фотомайстер. І виходять такі знімки, що мобільним зв'язком не надіслати. Ото і дивиться фотки у альбомі, якому років стільки, як бабусі.
З радістю і сумом,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 20:34:49 ]
... прихований сум... так прочитала, а звикла до Вашої іронічності, гротеску...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 20:46:17 ]
Замальовка.
Усього потроху.
Може, продовжити?
І може вийти рондель.
На "уки" та на "ки" існують інші рими.
Бо чому діти (ось я, наприклад) живуть окремо від батьків? Не в сенсі родини, а географії.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Гончаренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 21:20:06 ]
Цікаве питання - чому діти живуть окремо. Раніше, в патріальні часи, це було соціально необхідно. А зараз - хіба що повернемося до цього, коли всі "сядемо" на землі, щоб вижити...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 21:31:18 ]
Тут, як на мене, відсутнє запрошення для невістки. Мабуть не в ласці. А мо" вона вегетаріанка, свіжини не їсть принципово?)
Гаррі, ти у своєму стилі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 21:41:04 ]
Я про неї не згадав, та я виправлюсь. Після того, як мої матуся з бабусею побачили у "Плейбої", вони не хочуть про неї знати. Отак буває. А фотографія - це теж мистецтво.
А виправлюсь, може, у ронделі, якщо матиму натхнення, бо поки що непокоїть оця вся історія.
Одні люди одягаються, другі - роздягаються. Одні у одному середовищі, а другі - у іншому. У однієї публіки є художній смак, а другого - начебто немає. А я про свій нічого не знаю. А фото у "Плейбої" подобається. Все моє, що тільки не побачу. А старі комизяться. Така вона гвардія. СРСР forever.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:08:54 ]
Питання: що це, про що і який цього сенс? Рими - простенькі...
"Кабанчик теж – як ви, гладкий" до кого зверення, до сина, онуків, чи разом узятих?
НМСД і не ображайтесь, Вважаю такий текст не вартий публікації - він не несе абсолютно ніякого навантаження, абсолютно...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 22:16:34 ]
Звертання є, і про нього свідчить клична форма.
Твої вірші кращі, але технічно вони програють.
Море образів. Цікавих. Літературна мова минулих часів теж заслуговує на повагу. А над технікою працювати і працювати.
Мій текст немає ніякого навантаження.
Ото скажи про це моїй матусі.
бувай :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 22:09:59 ]
Багатообіцяюче одначе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 22:20:03 ]
Я себе ставлю в такі умови, з яких викрутитись можна виключно у один спосіб - виконати їх. То буде рондель. І не буде цього тріолета.
Або не буде ронделя - і ніхто не побачить цього тріолета разом з коментарями.

То чи варто їх писати? Питання не має адресата.

З повагою і подякою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 22:20:05 ]
Не згоден з Костянтином - звістка про свіжину завжди несе велике смислове навантаження, особливо дата - коли їхати. Без жартів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 22:27:16 ]
Дякую за суттєву моральну підтримку, пане Іване.
Я перебуваю майже у одиноцтві у питанні толерантного ставлення до критичних зауважень, а Костянтин своїм коментарем наче каже саме про це - мовляв, я критикую твій вірш, а сварки не буде. І не буде ніякої аргументації від мене - що, мовляв, я пишу душею про наболіле. Бо це буде неправдивим свідченням. Свіжину матуся передасть двома автобусами з трьома пересадками. І мій ЛГ її їстиме. А що їстиме пан Костянтин, сказати важко. Можливо, свій кашкет після суперечки з паном О.Королем і вбивчими аргументами ще одного відомого діяча місцевої культури.
О як.

З повагами-подяками :)
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-13 22:36:37 ]
... якби було закінчення, напр. "Ви не забули мамі подзвонить?", ну, щось таке моралізаторське - був би сенс, а так: технічно вправно, легко, просто, без будь-якогось навантаження якимись проблемами - що казати, до чого прискіпуватися - ні до чого. І Взагалі який можна написати відгук: на кшталт Івана Гентоша "коли їхати", тобто не літературний відгук, а стороннє підігрування, не повязане ні з віршем, ні з поетичним, ні з майстернями. Тому я запитую автора: про що це і навіщо? Жодним чином не протиставляю, що і як я пишу (зауваження щодо моєї техніти і т.і. - усе слушно), я висловлююсь просто: прочитав - зробив якийсь висновок: будь-який, навіть не знаю який, бо різні твори ставлять різні запитання: від "дурня" до "класно", а в проміжках є ось такі вірші з незрозумілими для мене захопленнями читачів не зрозуміло з чим. Якщо І.Гентошу "свіжину завжди несе велике смислове навантаження" - зрозуміло, що це провокація, але її, цієї провокації стільки вже, що хочеться чогось справжнього, змученого, надривного; слава Богу, що це не "Пародія".
Проте цей мій опус не до автора, а взагалі до "любителів свіжини"...
В цьому творі я не побачив (я не кажу, що його немає, може й є, але я не побачив) сенсу публікації, як і дописі на кшталт "ковбаси".
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 23:06:36 ]
Костю, читаю твої коменти і дивуюсь: невже треба стати членом НСПУ, щоб дивитись у текст і нічого не бачити?
Тут зміст - прозорий: сидять двоє старих у своєму селі, і все, що в них є - це альбом із дітьми і онуками. І намагаються вони їх заманити хоча б свіжиною. А їм що? У них все є, вони гладкі й успішні.
Тому погоджуюсь: так, ти не побачив сенсу. Буває.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 12:01:45 ]
Дякую за візитацію :) і моральну підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2011-11-13 23:14:36 ]
Костю, може, ви не в селі виросли - тому для вас слова "кабанчик", "свіжина", "родичі", "святки" і не є ключовими... І саме тому для вас незрозуміле "захоплення читачів незрозуміло чим". А я от захоплююся: у такому маленькому вірші - ціла життєва історія, і стільки емоцій, що я не знаю, якого тут моралізаторства ще треба...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 23:24:11 ]
Я теж не в селі виросла, то що? Це просто Костя так стібався, як виявилось :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2011-11-14 12:05:46 ]
Радий бачити :)
Вже сьогодні вийшов і рондель.
Коли лежиш, приймаючи крізь розпанахану вену ліки, то є час спокійно осмислити будь-яку подію.
Тим більше, що ти вмієш вигадувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-11-13 23:24:09 ]
Ех, не відчув ти, Костянтине, передчуття свята в цьому сумовито-жартівливому (трішечки) вірші Гаррі! А натомість - провокацію. Не приходилось тобі напевне студентом їхати на село на це священне передсвяткове дійство, сприймаєш все надто буквально.А справжнє - ось воно і є, щоправда не змучене, і не надривне. І не бійся так пародій - вони допомагають глянути на творчість під іншим кутом зору. І про Бога всує теж не варт...