ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.10 05:42
Вже відстрілялися жаринки
І не курить зловіще дим, –
З’явився час для відпочинку
Від невтоленної біди.
У вогкім затишку окопу
Принишкли втомлені бійці,
Бо дрон ворожий може оком
Оптичним виявити ціль.

Світлана Пирогова
2024.05.09 21:35
Індигові волошки піднімають вії
Межи ажуру зеленавих трав.
Щемить в душі моїй примарою надія,
Немов свердлить безжалісний бурав.

Індигові волошки дивляться на мене,
Цикадами пострибують думки.
Квітчастим килимом вселяється натхнення,

Микола Соболь
2024.05.09 20:14
Волієш мовчати. Мовчиш. Але серце кричить.
Вітер шукає притулку на схилах Дніпрових.
Як вимовиш слово правдиве у відповідь: «Цить!» –
щастя не буде, віддав для Пегаса підкови.
Це плачуть весною берізки чи тануть сніги?
Розталь дими притискає між сіри

Євген Федчук
2024.05.09 20:09
Обоз великий вулицею мчав.
Та не купецький. Пахолки на конях.
На них добротні кунтуші суконні.
Ридван слідом колесами гурчав.
То князь Острозький вибрався у світ.
Десь поспішав у справах, очевидно.
Перевіряв маєтність принагідно.
Народ цікаво пози

Іван Потьомкін
2024.05.09 12:44
Час не наспів іще для газових печей.
У Сталіна ще Гітлер тільки вчиться,
Як нищити людей.Чужих, щоправда, не своїх.
Далеко фюреру до комуністів.
***
Було їх п’ятеро у лебединій зграї –
«П’ятірне гроно нездоланих співців».
Лиш двоє з них зуміли уціл

Сергій Губерначук
2024.05.09 11:48
Весна – уві сні, а літо – серед мрій,
і осінь охолоне під кінець,
а там – зима, і присиплятиме мороз:
такий закон нестримної природи.

11 серпня 1987 р., Київ

Леся Горова
2024.05.09 07:54
Як тільки зацвітає виноград,
Мені приходять виноградні рими.
Його цвітіння потайне, незриме,
Й вечірній під лозою променад
Укутується золотавим димом:

Летить пилок, торкається до вуст ,
Хоча від нього і не захмеліти,

Артур Курдіновський
2024.05.09 06:54
Співати й говорити краще хором!
Якщо не хочеш хором - мовчки стій!
Сиділи ми у камері брудній,
Наповненій отруйним газом - хлором.

За що нас засудили - невідомо,
Але якщо сказали - треба йти!
Ми між собою перейшли на "ти".

Олександр Сушко
2024.05.09 06:20
сатира на твір Юрія Гундарєва
"Намалюй перемогу"

Ось хлопчик малює танк,
А я малюю віршатко.
Хай вас ухопить зляк,
Нащо - не маю гадки.

Віктор Кучерук
2024.05.09 05:31
В духовиті буркуни
Поховались цвіркуни
І весь день співають монотонно
Про незримі для очей,
Співом втомлених, людей
Комашині сховки безборонні.
З-під листочків буркунів,
Завжди чути тільки спів,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 19:21
Ось хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога,
вгорі - синьо-жовтий стяг
і літери: «Перемога».

Цей хлопчик малює: танк,
широка вільна дорога…
А в серці лунає: «Так,

Юрій Гундарєв
2024.05.08 18:54
Пародія на пародію


Олександр Сушко опублікував на мій вірш «Зоряні очі» пародію «Пописати» такого змісту:

«Я трішки попрацював з оригіналом і вийшло.

Оце.

Роксолана Вірлан
2024.05.08 18:10
Двадцять четвертого лютня -
рівно в четвертій за дня:
Київ бомбили,
нам зголосили,
що почалася війна.

Місто здригнулось огнями -
та не здригнулись серця.

Артур Курдіновський
2024.05.08 06:42
Я написав таємний звіт
Тому, з ким буде несамотньо.
Дорога на південний схід
Мене покликала сьогодні.

Понад дорогою - паркан
Старий бетонний. Темно-сірий.
За ним - завершений роман,

Віктор Кучерук
2024.05.08 05:07
Не боюся сьогодні нічого
І ніяк не лякає мене
Ні чекання нічної тривоги,
Ні сирени гудіння гучне.
Не раптовою стала поява
Кровожерних вовік ворогів,
Бо не вірити зайдам лукавим
Мені мудрий Тарас заповів.

Володимир Бойко
2024.05.08 00:19
Йому здавалося, що він сходить, як зоря над світом. Насправді він сходив з розуму. Пітьма для москаля – не просто звичне середовище, але й стан душі. Росія без України – недодержава з недоісторією. Що для українця відродження – то для москаля пог
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Майя Залізняк / Вірші

 Й закреше блискавка...
Образ твору Із Тетяни Селіванчик (1952-2011)

***

Й закреше блискавка… Так, мовби
Ввімкнули неба запальничку:
Обдасть лице твій гнівний опал, -
Так палять жертву серед тичби.
Так б`ють чужого - аж до болю,
Так рвуть плахіття, птиці крила:
Чманіють до нудоти в горлі,
До спазму в товщі сухожилля.
Немовби сіпа чорт за нитку,
Лихе у душу й серце вклавши.
І всує всі пісні, молитви,
Бо ти не чуєш слів і клавіш…
Отак пани шпаркі - за ослух -
Шмагали яро, шкіру дерли…
Тече, мов лід, нажитий досвід
Під ноги шептунів-суфлерів...

Мить зблиску розчерком коротким
В душі затьмарення – в полову...
І згубно, і безповоротно
Вражають блискавки обмови.


2011

--------------------------------

першотвір

***

И молния блеснёт... Как будто -
Небесной чиркнут зажигалкой:
Твой гнев, неправедный, подспудный, -
Так жгут, когда совсем не жалко.
Так бьют, чужой не зная боли,
Так рвут, где и не дорожили...
И всплеск слепого своеволья,
Как судорога сухожилий,
Как будто дёрнул бес за нитку
По умыслу, по предрешенью...-
И ни к чему мои попытки
Увещеваний, возражений, -
Так барин, на расправу скорый,
Холопа бы хлестал за ропот:
Похоже, тонкий слух и опыт -
Слабее шепотка суфлёров....

Миг вспышки - росчерком коротким
В души затменья - день ли, час ли....
Губительно, бесповоротно
Бьют молнии твоих напраслин!

2010




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-11-13 22:15:08
Переглядів сторінки твору 1888
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.159 / 5.77)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.246 / 5.89)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.670
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.03.30 07:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 12:23:22 ]
Обдасть лице твій гнівний опал, -
Так палять жертву серед тичби.

Твой гнев, неправедный, подспудный, -
Так жгут, когда совсем не жалко.


Перклад гарний, нмд. Але ось ці два рядки, по-моєму, сприймаються по різному. Якісь протилежні ракурси... Тобто - чий, насправді, гнів?

П.С. Дуже рада Вас ізнову читати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-11-14 13:14:16 ]
Я так розумію, що гнів того, хто неправедно гнівається, звинувачує жертву. А жертву йому не жалко. Його гнів блискавицею спалює: чи то кохану, чи то подругу - обмовлену. Таке повсюдно...Вічне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 23:27:49 ]
Досить точний переклад, цікава картина, нагадує деякі баталії сучасності. Ви відкрили нам непесічну і неповторну поетесу, Майє. Хочеться ще читати її твори і бодай щось дізнатися про неї.
Шкода, що так: "гнів того, хто неправедно гнівається, звинувачує жертву. А жертву йому не жалко. Його гнів блискавицею спалює: чи то кохану, чи то подругу - обмовлену."
Тільки якби можна було написати продовження цього твору, то там би можна було вказати, що неправедний гнів мерзотників, які вчинили підлу обмову на чисту і праведну людину, хоч і після її смерті, але обернеться проти них ганьбою вічною і горінням у пеклі ще при житті і забуттям при житті і зневагою".
Такі твори додають сили боротися, дякую, Майє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2011-11-16 23:40:47 ]
Тетяна Селіванчик пішла у Вічність, а її твори можна знайти на інтернетресурсах.