ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
* * *
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
* 139 *
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Інша поезія

 Голос
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-11-15 18:39:34
Переглядів сторінки твору 7557
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.709 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.09.12 18:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-11-15 19:24:17 ]
Дивовижно... Я кілька днів теж не можу одірвати очей, коли йду мимо, від покинутої старої хати на моїй вулиці. І я все думаю - чи вона ще жива? Чи вже ні? І теж "клубок у горлі"...
Зворушливо. І закінчення у Вас гарне. Хоч, кажуть, про стару хату вже стільки понаписувано...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:47:28 ]
Ой, Любо!
Як Ви праві! І несть їм числа отим хатам, що помирають... І не висмикнути з грудей отого "цвяха"...
Сердечно дякую. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:37:43 ]
Сумно. Колись читала на цю тему, здається, у Софії Кримовської.

Трішки ритм здалося б підрівняти. При бажанні.
:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:50:38 ]
Спасибі, Яно!
Я теж відчуваю цей рваний ритм. Навіть думав (дотримуючись правил) помістити у "Іншу поезію". :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 19:44:03 ]
Поєднання інтимної лірики й громадської. Взагалі-то, Капітане, дуже ліричне начало у багатьох твоїх творах. Це простежується. А цей вірш ненав'язливо підкуповує... Гарно.
Привіт!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 19:54:58 ]
Михайле!
Дякую тобі за зворушливий коментар.
Ото воно мені близьке ще й того, що за 100 км батьківська хата вже третій рік пуста... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 20:07:53 ]
Не пуста, а відпочиваюча!
Проте, якщо без жартів, хати.. села.. стилі.. вулиці (тобто їх устрій) - все з часом переходить до їх творців-власників, що, упокоївшись, забирають із собою СВОЮ епоху. Я не марю: потойбіччя теж організовується... А нові покоління, ніби оновлюючи, створюють уже свою еру оточуючого світу.
Так що даруй, Кеп!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 20:25:50 ]
Дуже влучно, Полковнику! Так воно і є, Але ж все одно щемить! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:17:42 ]
Зухвалий час, як карабас.
Лише той спомин...
(Навіть Олександра македонського до сліз довів).
Таки "клубок у горлі", коли читаєш...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:19:12 ]
..."Македонського"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 21:28:18 ]
Дякую, Друже, за тонке і чутливе сприйняття. :)) Скільки я чернеток порвав і які сни мені снились, поки писав... Просто жах. Ну нічого. Може попустить...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 21:47:20 ]
Ненажерливе кажанисько!
(мою знайому кажан вкусив за мізинця, то я тому так і реагую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 22:07:19 ]
Ну це вже трішечки веселіше. :))
Дивовижне у Вас ім"я (псевдонім).
Вашій знайомій нічого не загрожує, бо це тільки у Південній Америці кажани-вампіри переносять сказ. А так, кажуть, вони дуже корисні...
Радий знайомству.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:27:13 ]
Ні, вже не загрожує.
Років зо п'ять минуло після того "кажанячого" випадку. З нею все гаразд.
Будьмо знайомі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-15 22:47:10 ]
А у нас старі хати активно скуповуються, відбудовуються, а де дітися молоді. А так поїдуть на заробітки, і як квартира не по кишені, залишаються у селах. Хоча є і такі, залишені напризволяще.
Хоч ритм і збитий, гарний вірш, душевний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-15 23:01:25 ]
Отож, Оксаночко, не все так печально!
Радісно мені, що у тебе проростають стеблинки-хатинки.
Це обнадійливо.
Завжди радий тобі.
Спасибі. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-11-16 11:07:07 ]
пропоную хату оплакати і завалити. ))
а самі поналиваймо чогось у кухлі
і випиймо за нові, гарні і просторі будинки!
;)))
гарний вірш, пане Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-16 12:02:15 ]
Дорога, Олю!
Ваша думка щодо ВІРТУАЛЬНОЇ хати слушна!
Може отак і треба "обрізати" пуповини, налигачі і якірні ланцюги та збудувати...
А як бути з рідною хатою? Вона ж промовляє...
Оце переніс текст до "іншої поезії", бо ота аритмія фінальних рядків доконечно псує все!
І це треба було зробити з самого початку і не смикатись. Дякую, Олю, за гарні слова. Відчуваю Ваші позитивні флюїди. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-11-17 21:38:20 ]
сіренький шмат паперу в бур'янах
у фарби не вбирається
навіщо
у невідь переходимо
із хат вже пам'ять осипається
зловіщо
а на долівці ще
тепло доріг
і на стіні не вмерло ще
білило,
чому ж ти, пустко, смаком калача
без заповіту зрізала
всі крила

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-11-18 18:24:07 ]
Оксанко!
Як гарно ти написала і змогла вмістити у свої рядочки так багато того, про що я думав, але чи не зміг, чи не наважився:
оте тепло, що на долівці
і заповіт,
і крила,
і багато що...

І відкрита душа твоя, Оксанко,
і вміння відчути чуже, як своє!!!
Велике, величезне СПАСИБІ!