Не знаю, Гуцулко!) Захотілося їй пригод на своє платтячко!(

Так, Олю, написав так по-закарпатськи, здається, ще й тому, що все це відбувається в задзеркаллі, у сні Аліси, та ще й у моєму, в якому я бачу в ролі Аліси актрису-травесті з її гліцериновими сльозами. А в задзеркаллі , та й у снах - не все так звично. Там навіть, коли чогось не розуміють, то розмовляють французькою...))

Ага, Олю, це по-закарпатському. "Івана Івановича не є")

Дякую, Анно! Так само як ти хочеш зараз більше написати інтимної лірики, я стараюся писати чогось іронічного чи десь на стику стилів - щоб не були вірші занадто одноманітними.

Дякую, Кішко!) сам не знаю, як сплутав тебе з Чорі)

Чорі тут ще нікому нічого не казала :)

щось привиділося мені)
то вже могла щось сказати)
Хоч я і знаю, що цей віршик такий собі(

ну, якщо сам знаєш, то я лише підтвердити можу. не кращий з твоїх :) єдине скажу, що відбитків у дзеркалі не буває у мерців і вампірів :)

так вона ж із зворотнього боку дзеркала, Чорі! Адже ж вона в Задзеркаллі) Там відбитків ні в кого нема)
Дякую!)

Невже на Гоа теж були совіти?)

Є одна літературна українська мова, і, напевно, літераторам (чи тим, хто ним себе вважає) варто користуватися нею, а не діалектами регіонів, окрім випадків, коли хочеш відобразити діалектичні особливості мови літературного героя.

скільки людей - скільки думок)
нам багато чого варто. знати б тільки - що?(
ще про наголоси згадай. що простіше - узаконити кілька рівноцінних наголосів, чи поет постійно має гвалтувати себе?

я пояснив в одному з попередніх коментів. це вистава в ТЮЗі. Тому й сльози гліцеринові.