ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / ЧХ-2

 Недовірлива красуня
Плів павутину ніжними словами:
«Моя кохана, мила, чарівна…»
Хіба щось може бути поміж нами?..
Красива я, та не така дурна.

Сьогодні щиро вразив подарунком –
Прозорим діамантом в сім карат…
Подякувала в щічку поцілунком -
Та погляд був жагучішим стократ.

Вночі довів до повного екстазу
І каву в ліжко вранці сам приніс...
Не вірю я в кохання так одразу -
Напевно, це когось поплутав біс...


14.12.2011

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-14 11:16:23
Переглядів сторінки твору 3836
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.733
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 11:42:31 ]
Може краще:
"А вранці каву в ліжко їй приніс..."?
Якось то "ще й" не те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 11:51:19 ]
Розповідь від імені ліричної героїні, тому "їй" не підходить.) Але подумаю.) Дякую, Адель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 12:18:19 ]
А вранці - перстень у ломбард відніс))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:04:33 ]
Ага, як в анекдоті: "Ввечері даю їй десятку - вона моя. Вранці забираю - вона в екстазі!"))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Бражник (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 13:07:27 ]
От і маєш - поезія романтизму)) І анекдоти цинізму))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 13:17:37 ]
Знову помилився з жанром?)) Ех, не поміщається моя поезія у тісні жанрові рамки!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 14:05:35 ]
А нещодавно вразив подарунком
Із каменем у п'ять чи сім карат…

А вранці каву в ліжко він приніс... - Може так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-14 14:14:26 ]
Точно, і як це я сам не помітив?) Дякую, Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-14 17:32:30 ]
Славно ювелірите! А далі?..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:16:16 ]
Дякую, пане Іване! Що ж, можливо, буде й далі...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-14 23:15:43 ]
Далі буде, Іване! Згодом...
Привіт, Валерію! Не каву - у чарку налий...:) Ще...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 08:18:12 ]
Вітаю, Михайле! А що ж, можна і каву, і до кави...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-12-15 10:27:30 ]
Поздравляю с пополнением коллекции на ту же тематику: случайных встреч, ее интимных и прагматичных моментов.
Позволь мне высказаться по этому поводу.
1. По-моему, название не совсем точно отображает суть происходящего. Красавица-то отдалась, «ночь прошла, ночь прошла, снова хмурое утро, снова снег и туман и поверить мне трудно» (с)* Значит, доверилась красавцу-мачо или стареющему ловеласу с тугим портмоне.
А если даже она и недоверчива, то твое, безусловно, познавательное произведение написано-то от имени первого лица. Кстати, об имени. Зовут-то ее как? Может быть, познакомишь? Вот и получается, что название какое-то неправильное. Точнее говоря, неточное.
2. Утренняя сцена меня не впечатлила. Какая-то она обыденно известная. Кофе в постель – это давным-давно как известный атрибут романтического или тревожного утра.
Может быть, пусть бы ее любовник кофе бы не приносил?
Тогда получилось бы лучше – не было бы слияния согласных и бормотания именно в этом месте.
Может быть, даже так:
«А вранці каву в ліжко не приніс». Отрицательная частица «не» сразу же сдвигает акценты.
И какова смысловая нагрузка прилагательного «справжнього»? Экстаз - и пускай себе экстаз. Мне так почему-то кажется. Он либо есть, либо его нет. Правда, бывают фальсификации. То есть, имитации. Иными словами, его отсутствие.
А местоимение «отаке» какое-то странное. Мне кажется, таких в стихотворениях – не место. От него веет не поэзией, а чем-то другим. Деревенщиной. Вот чем. Правда, я ни на чем не настаиваю.
И вот если тот любовник или кто он там кофе в постель не принес, то возникает вопрос, который можно было бы осветить в ином свете твоей поэтической рампы.
Выражение «попутал бес» довольно старое. Стоит ли в новых произведениях использовать подобные вещи?
По-моему, следует вернуться к стихотворению и задуматься:
- о том, о чем я написал. Если есть желание;
- и как его сделать не дежурной рассказкой на ту же навязшую в зубах тему, а произведением, достойным Мастера. Ты же назвался. Значит – соответствуй. Кстати, рифмы тебе нравятся?

Всяческих благ и успехов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-12-15 15:08:14 ]
Каву в ліжко після бурхливої ночі кохання - це ж так романтично!) Можна в чашку, звичайно - але тоді це вже не буде настільки романтично.)

З останніми зауваженнями частково погоджусь, частково - ні, та щиро вдячний за розлогий коментар.

Навзаєм, Алексію.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2012-07-18 22:38:36 ]
Завжди цікаво читати, коли поет пише від імені жінки :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-07-19 07:48:31 ]
Ага, і це не перша моя спроба (сподіваюсь, і не остання). :)
Дякую, Наталю!