Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.23
21:29
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!
Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.
Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
2026.10.23
17:23
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.
Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,
2026.10.23
17:21
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.
А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні
2026.10.23
14:20
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.
2026.10.23
12:22
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння
2026.10.23
11:29
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…
Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…
2026.10.23
11:02
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз
2026.10.23
05:36
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.
2026.10.22
23:06
Оманні сумніви, коли лювов
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —
Свободу втратити зродила страх.
Двох душ єднання навзамін свобод —
Чарівні узи, де ніхто не раб.
Кохання справжнє — в путах не скара,
Воно довік не принесе біди:
Тендітній пташці й клітка — не жура,
Бо спів її солодкий —
2026.10.22
21:16
Квартонель
Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.
Холодами гартована босими,
Зацілована райдужно кольором,
Після Літечка - Осені з грозами,
Хризантема хизується гонором.
2026.10.22
21:12
Щоб вирватись із лещат бідноти, пішов у гладіатори Шимон бен Лакіш.
На розвагу імператору й вельможам із криком «Аve Caesar! morituri te salutant!» не раз ходив юдей і сам на смерть, завдавши смерть товаришу.
Зрештою, набридло юнакові це ремесло І б
2026.10.22
20:59
Є край, що зовуть Україна,
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?
Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати
а так це і є Свята Русь,
по світу подіями лине –
коли ще сюди повернусь?
Мав кожен будинок чи хату
і рідні міста чи село,
раділи йому батько й мати
2026.10.22
20:18
У пітьмі
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма
Де лихоманковий цвіт
А чи під водою
Де катран булькотить
Або вранці
Біля радіо
Стіни сходяться щоби задушити
І друзів катма
2026.10.22
18:31
В інституті алкогольнім,
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.
Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти
У лікеро-горілчанім,
Завершився монотонно
Семестр денного навчання.
Ось прийшов спудей на іспит,
Викладач повідомляє: -
Будем визначати вмісти
2026.10.22
16:44
Старий дідусь сидів переді мною,
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
Борідку сиву нетерпляче м‘яв,
Немов слова потрібні підбирав
Й не міг знайти. І паузою тою
Мене все більш і більш інтригував:
Що ж саме хоче мені розказати,
Чого би я іще не можу знати?
А я ж був певен, що багато зна
2026.10.22
15:35
Поки ще летять літа мої,
мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...мрію наші витоки вернути,
де течуть цілющі ручаї
та джерела у чужі краї
і колись проявлене й забуте
повертає на круги свої.
ІІ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)
оригінал--------------------------технічний переклад*


-------------------------------------Свіча горіла на столі,
-------------------------------------Свіча горіла.
* НОВІТНІЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК Харків Сінтекс 2004
ПРЕТЕНЗІЇ АВТОРІВ один до одного, подаю без скорочень, з інших коментарів лише суттєві ( на мій погляд )уривки. ОТЖЕ :
Олександра Сергієнко (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 18:22:38 ]
Цікаво порівнювати чуже і своє бачення!;) У вашому варіанті дуже сподобались деякі рядки:
І жар спокуси
Здіймать, мов янгол, два крила
Хрестато мусив.
В завіях лютий шаленів, - теж гарно звучить!
-------
Те, що ви сказали про важкість цього перекладу - це щира правда! Але, не ображайтесь, це трохи відчувається. Втратилась пастернаківська "легкість", і в цілому рядки якісь важкуваті вийшли((. І ще одне. Я ніколи не чула, щоб на сніг казали пластівці. Це якось більше до вівсянки. А сніг - просто лапатий:)
Буду рада побачити вас на своїй сторінці:
http://maysterni.com/publication.php?id=67785
це моя спроба перекладу цього ж вірша)
Богдан Манюк (М.К./Л.П.) [ 2011-12-11 23:05:45 ]
Олександро, встиг побувати на Вашій сторінці. Щодо Вашого перекладу: у Пастернака чіткий ланцюжок - "скрещенье"(3)-"крестообразно". Ваше "сплетіння" його порушує. Мої "пластівці" -це дійсно відносно снігу. Аналогія - переклад Снігової Королеви" Андерсена. Вже бачу, як вдосконалю свій переклад, чого і Вам бажаю.
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ ОЛЕКСАНДРИ СЕРГІЄНКО
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 16:31:08 ]
Олександро, не перекладайте Пастернака. У Вас чітко виражена жіноча манера...
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 15:37:24 ]
...
Ну тріск я взагалі не хочу коментувати
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 14:18:18 ]
...ну за що ж Ви так Пастернака?
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ БОГДАНА МАНЮКА
Чорнява жінка
Йой, ... не в образу будь сказане :) на жаль, Богдане, тут забагато перекладача. більше, ніж автора.
Роксолана Вірлан (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 15:36:48 ]
Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою.Дякую, дякую, Богдане!
ПЕРЕКЛАД РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ (ПОЕЗІЇ)
Найперше – порівняйте оригінал з технічним перекладом. Мені кинулося у вічі, що перекладати тут особливо нічого ( коли б це був текст прозовий). Порівняти б переклади цього тексту на мови віддаленіші, наприклад, на німецьку, не кажу вже про японську. На мою думку, якщо виправити очевидні промахи – це були б ідеальні тексти: «Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою» . Навіть, більше того: « Богдане, тут забагато перекладача». Ні не перекладача, а досконалішої та мелодійнішої мови, хоча тут, на мій погляд, на шкоду обидвом перекладам тією досконалістю ще й знехтувано. Наприклад, основний, так би мовити « гвоздь программы» - "свеча горела" - перекладено обома авторами як – свіча горіла, але слово свічка (втрачене в російському наріччі, згідно словника за яким робився тех. переклад, як і слово очі і багато інших суттєвих слів ) має глибший підтекст, с-вічка – вічка світла, очі вогню. І справді, запалені в церкві свічки нагадують відкриті до Бога очі . Свіча , похідна від свічка і аналогію з оком викликає віддаленіше...
Але ж - "Свеча горела"! Це мені нагадує російське : Эх раз,еще раз... - Милион алых роз...- і ніяк не менше. Звичайна волошка в пшениці російського поета не влаштовує. Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж. Ось чому я сказав в коментарі : «...Богданів переклад мені подобається, а от сам Пастернак -- ні!...»
А переклад Олександри подобається ще більше, за винятком одного : «чути тріск»...Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу, і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера» ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг, та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію, але відчуваю як сплетіння). В тексті Олександри кохаються сплетені чоловік і жінка і це чуттєвіше... - Здається, що це вже не Пастернак, але як знати? А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? А якщо Пастернак, уникаючи сплетіння, вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків, то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні... Але сплетіння рук, ніг, доль в українській мові визначає саме такий рівень, при тому уникаючи пихатості російської - чуть що, брати Бога за бороду...
Хто напевне знає, що мав на увазі Пастернак... зрештою, що із змісту власних слів він розумів, а що відчував... поза усякими словами? Хто знає?! Поза усіма сумнівами відчував (сподіваюсь) те ж, що і всі поети – неспроможність мови передати усі нюанси душевних "інсинуацій".
Що ж відносно спроб долучити до перекладів з інших мов і «переклади» поезії, то я маю особливу думку – це слід називати вільним перекладом, переспівом, зрештою просто аналогом. Якщо ж «переклад» з української (російського наріччя) на українську мову викликає такі заперечення : «ну за що ж Ви так Пастернака?», то що вже казати про «переклади» на, наприклад, на німецьку..!
PS. Окремо повинен наголосити, що роман Б Пастернака "Доктор Живаго" не читав.
2011


-------------------------------------Свіча горіла на столі,
-------------------------------------Свіча горіла.
* НОВІТНІЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК Харків Сінтекс 2004
ПРЕТЕНЗІЇ АВТОРІВ один до одного, подаю без скорочень, з інших коментарів лише суттєві ( на мій погляд )уривки. ОТЖЕ :
Олександра Сергієнко (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 18:22:38 ]
Цікаво порівнювати чуже і своє бачення!;) У вашому варіанті дуже сподобались деякі рядки:
І жар спокуси
Здіймать, мов янгол, два крила
Хрестато мусив.
В завіях лютий шаленів, - теж гарно звучить!
-------
Те, що ви сказали про важкість цього перекладу - це щира правда! Але, не ображайтесь, це трохи відчувається. Втратилась пастернаківська "легкість", і в цілому рядки якісь важкуваті вийшли((. І ще одне. Я ніколи не чула, щоб на сніг казали пластівці. Це якось більше до вівсянки. А сніг - просто лапатий:)
Буду рада побачити вас на своїй сторінці:
http://maysterni.com/publication.php?id=67785
це моя спроба перекладу цього ж вірша)
Богдан Манюк (М.К./Л.П.) [ 2011-12-11 23:05:45 ]
Олександро, встиг побувати на Вашій сторінці. Щодо Вашого перекладу: у Пастернака чіткий ланцюжок - "скрещенье"(3)-"крестообразно". Ваше "сплетіння" його порушує. Мої "пластівці" -це дійсно відносно снігу. Аналогія - переклад Снігової Королеви" Андерсена. Вже бачу, як вдосконалю свій переклад, чого і Вам бажаю.
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ ОЛЕКСАНДРИ СЕРГІЄНКО
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 16:31:08 ]
Олександро, не перекладайте Пастернака. У Вас чітко виражена жіноча манера...
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 15:37:24 ]
...
Ну тріск я взагалі не хочу коментувати
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 14:18:18 ]
...ну за що ж Ви так Пастернака?
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ БОГДАНА МАНЮКА
Чорнява жінка
Йой, ... не в образу будь сказане :) на жаль, Богдане, тут забагато перекладача. більше, ніж автора.
Роксолана Вірлан (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 15:36:48 ]
Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою.Дякую, дякую, Богдане!
ПЕРЕКЛАД РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ (ПОЕЗІЇ)
Найперше – порівняйте оригінал з технічним перекладом. Мені кинулося у вічі, що перекладати тут особливо нічого ( коли б це був текст прозовий). Порівняти б переклади цього тексту на мови віддаленіші, наприклад, на німецьку, не кажу вже про японську. На мою думку, якщо виправити очевидні промахи – це були б ідеальні тексти: «Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою» . Навіть, більше того: « Богдане, тут забагато перекладача». Ні не перекладача, а досконалішої та мелодійнішої мови, хоча тут, на мій погляд, на шкоду обидвом перекладам тією досконалістю ще й знехтувано. Наприклад, основний, так би мовити « гвоздь программы» - "свеча горела" - перекладено обома авторами як – свіча горіла, але слово свічка (втрачене в російському наріччі, згідно словника за яким робився тех. переклад, як і слово очі і багато інших суттєвих слів ) має глибший підтекст, с-вічка – вічка світла, очі вогню. І справді, запалені в церкві свічки нагадують відкриті до Бога очі . Свіча , похідна від свічка і аналогію з оком викликає віддаленіше...
Але ж - "Свеча горела"! Це мені нагадує російське : Эх раз,еще раз... - Милион алых роз...- і ніяк не менше. Звичайна волошка в пшениці російського поета не влаштовує. Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж. Ось чому я сказав в коментарі : «...Богданів переклад мені подобається, а от сам Пастернак -- ні!...»
А переклад Олександри подобається ще більше, за винятком одного : «чути тріск»...Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу, і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера» ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг, та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію, але відчуваю як сплетіння). В тексті Олександри кохаються сплетені чоловік і жінка і це чуттєвіше... - Здається, що це вже не Пастернак, але як знати? А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? А якщо Пастернак, уникаючи сплетіння, вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків, то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні... Але сплетіння рук, ніг, доль в українській мові визначає саме такий рівень, при тому уникаючи пихатості російської - чуть що, брати Бога за бороду...
Хто напевне знає, що мав на увазі Пастернак... зрештою, що із змісту власних слів він розумів, а що відчував... поза усякими словами? Хто знає?! Поза усіма сумнівами відчував (сподіваюсь) те ж, що і всі поети – неспроможність мови передати усі нюанси душевних "інсинуацій".
Що ж відносно спроб долучити до перекладів з інших мов і «переклади» поезії, то я маю особливу думку – це слід називати вільним перекладом, переспівом, зрештою просто аналогом. Якщо ж «переклад» з української (російського наріччя) на українську мову викликає такі заперечення : «ну за що ж Ви так Пастернака?», то що вже казати про «переклади» на, наприклад, на німецьку..!
PS. Окремо повинен наголосити, що роман Б Пастернака "Доктор Живаго" не читав.
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9869 http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9870Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок..."
• Перейти на сторінку •
"ПІДГАЙЦІ. ЗНОВ ЛІТО. (місцевою говіркою)"
• Перейти на сторінку •
"ПІДГАЙЦІ. ЗНОВ ЛІТО. (місцевою говіркою)"
Про публікацію
