Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.24
00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час
2026.09.23
20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.
Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
2026.09.23
19:32
Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!
Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:
– Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто супроводитиме ме
2026.09.23
15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.
Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
2026.09.23
15:16
В блокноті згорілім - згорілий рондель,
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
Від світлих рядків залишилось вугілля.
Душевна зневіра. Тілесне безсилля.
Стійке панування безмежних пустель.
Давно вже тендітна та ніжна пастель
Затьмарена модним строкатим свавіллям.
В блокноті згорілім -
2026.09.23
14:40
Він біг у даль, отримавши свободу,
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
Після заков тривалих і крутих,
Пірнаючи в найбільшу насолоду
Без нагород минущих, золотих.
На березі морському співи чайок
І плескіт хвиль, а він біжить кудись,
Звільнившись від умовностей і часу,
Пірнаючи у незг
2026.09.23
11:38
Призначення чаю з жасмину співмірне
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
З безсмертям душі миловидної щучки,
Подоба якої не платить комірне
Ні Сонцю, ні вітру, не носить обручки.
Скажи йому: «Хронос!»—здригнеться відчайно,
Пелюстки, мов очі,наповняться змістом,
У збуренні, в русі, як
2026.09.23
08:06
V. ЗОЛОТИЙ ДИМ ХРАМУ ІСІДИ
Ранок у храмі богині Ісіди тонув у солодких пахощах єгипетських благовонь. Головний жрець Калпурній, одягнений у білосніжну лляну туніку, сидів біля вівтаря й задоволено перераховував приношення. Торговці з порту сьогодні бу
2026.09.23
06:28
Хлопці кажуть: Не спіши
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
На бочок лягати, -
Поживи ще для душі
Не в порожній хаті.
Ту знайди, що принесе
Для душі розраду, -
Для котрої над усе
У стосунках злада.
2026.09.22
23:54
Едді, що за кпини?
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
Я телебачив нині
Едді, що за кпини?
Мене питає дехто
Про твій подвійний крій
Гадаю, це все хрінь
Ти кинув у пакет
Мені прислав оце –
2026.09.22
22:56
Була осінь. Навіть уже не рання — переддень золотої (осені, не доби, золотої доби насправді не було та й не могло бути). Листя дерев спокою і споглядання ледь-ледь почало жовтіти: чи то від одвічної меланхолії міста, чи то від того, що обивателі почали но
2026.09.22
20:58
що із пригніченості цеї
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
завжди комусь реально гірше
бо не знаходить панацеї
ані у грошах ані віршах
одвічні теми хліб щоденний
що поминаєш у молитві
зірки далекі ближчі терни
сльозини потом оповиті
2026.09.22
17:42
Даоська дошка, як мені без тебе
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
Хитатися під явором Небес —
Спиною чухатися об каміння Геба
На зло чужинцям із сльозливих п'єс?
Проходять хвилі по ланам строкатим
На радість непритомним четвергам —
На початках часи завжди багаті —
2026.09.22
13:07
Хоч краплю сну іще напитись
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
Ти, ноче благодатна, дай.
Промовить ніч така столика
І незглибима, як Дунай.
У морі сну втоплю тривогу,
Зайду до нього, мов корсар,
Знайшовши в безмірі дорогу
2026.09.22
12:19
Опинившись посеред гармидеру,
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
з відчаю розсипаєшся на клаптики.
Не відразу отямишся
і силою волі зберешся до купи.
Заметушишся тоді:
там підбереш, там посунеш,
щось поставиш, щось перекинеш,
припасуєш, зірвеш, викинеш, притиснеш…
2026.09.22
12:00
Казочка для дітей та їхніх батьків)
Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Озвучили казочку:
Автор, Добрий Кабанчик (П’ятачок),
Старий Собака, Рудий Кіт.
Особи, які згадуються:
Хазяїн, Хазяйка, Дочка, Колій, Цабе,
Люди, Свиня, Кабан, Миша.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)
оригінал--------------------------технічний переклад*


-------------------------------------Свіча горіла на столі,
-------------------------------------Свіча горіла.
* НОВІТНІЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК Харків Сінтекс 2004
ПРЕТЕНЗІЇ АВТОРІВ один до одного, подаю без скорочень, з інших коментарів лише суттєві ( на мій погляд )уривки. ОТЖЕ :
Олександра Сергієнко (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 18:22:38 ]
Цікаво порівнювати чуже і своє бачення!;) У вашому варіанті дуже сподобались деякі рядки:
І жар спокуси
Здіймать, мов янгол, два крила
Хрестато мусив.
В завіях лютий шаленів, - теж гарно звучить!
-------
Те, що ви сказали про важкість цього перекладу - це щира правда! Але, не ображайтесь, це трохи відчувається. Втратилась пастернаківська "легкість", і в цілому рядки якісь важкуваті вийшли((. І ще одне. Я ніколи не чула, щоб на сніг казали пластівці. Це якось більше до вівсянки. А сніг - просто лапатий:)
Буду рада побачити вас на своїй сторінці:
http://maysterni.com/publication.php?id=67785
це моя спроба перекладу цього ж вірша)
Богдан Манюк (М.К./Л.П.) [ 2011-12-11 23:05:45 ]
Олександро, встиг побувати на Вашій сторінці. Щодо Вашого перекладу: у Пастернака чіткий ланцюжок - "скрещенье"(3)-"крестообразно". Ваше "сплетіння" його порушує. Мої "пластівці" -це дійсно відносно снігу. Аналогія - переклад Снігової Королеви" Андерсена. Вже бачу, як вдосконалю свій переклад, чого і Вам бажаю.
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ ОЛЕКСАНДРИ СЕРГІЄНКО
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 16:31:08 ]
Олександро, не перекладайте Пастернака. У Вас чітко виражена жіноча манера...
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 15:37:24 ]
...
Ну тріск я взагалі не хочу коментувати
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 14:18:18 ]
...ну за що ж Ви так Пастернака?
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ БОГДАНА МАНЮКА
Чорнява жінка
Йой, ... не в образу будь сказане :) на жаль, Богдане, тут забагато перекладача. більше, ніж автора.
Роксолана Вірлан (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 15:36:48 ]
Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою.Дякую, дякую, Богдане!
ПЕРЕКЛАД РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ (ПОЕЗІЇ)
Найперше – порівняйте оригінал з технічним перекладом. Мені кинулося у вічі, що перекладати тут особливо нічого ( коли б це був текст прозовий). Порівняти б переклади цього тексту на мови віддаленіші, наприклад, на німецьку, не кажу вже про японську. На мою думку, якщо виправити очевидні промахи – це були б ідеальні тексти: «Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою» . Навіть, більше того: « Богдане, тут забагато перекладача». Ні не перекладача, а досконалішої та мелодійнішої мови, хоча тут, на мій погляд, на шкоду обидвом перекладам тією досконалістю ще й знехтувано. Наприклад, основний, так би мовити « гвоздь программы» - "свеча горела" - перекладено обома авторами як – свіча горіла, але слово свічка (втрачене в російському наріччі, згідно словника за яким робився тех. переклад, як і слово очі і багато інших суттєвих слів ) має глибший підтекст, с-вічка – вічка світла, очі вогню. І справді, запалені в церкві свічки нагадують відкриті до Бога очі . Свіча , похідна від свічка і аналогію з оком викликає віддаленіше...
Але ж - "Свеча горела"! Це мені нагадує російське : Эх раз,еще раз... - Милион алых роз...- і ніяк не менше. Звичайна волошка в пшениці російського поета не влаштовує. Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж. Ось чому я сказав в коментарі : «...Богданів переклад мені подобається, а от сам Пастернак -- ні!...»
А переклад Олександри подобається ще більше, за винятком одного : «чути тріск»...Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу, і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера» ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг, та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію, але відчуваю як сплетіння). В тексті Олександри кохаються сплетені чоловік і жінка і це чуттєвіше... - Здається, що це вже не Пастернак, але як знати? А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? А якщо Пастернак, уникаючи сплетіння, вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків, то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні... Але сплетіння рук, ніг, доль в українській мові визначає саме такий рівень, при тому уникаючи пихатості російської - чуть що, брати Бога за бороду...
Хто напевне знає, що мав на увазі Пастернак... зрештою, що із змісту власних слів він розумів, а що відчував... поза усякими словами? Хто знає?! Поза усіма сумнівами відчував (сподіваюсь) те ж, що і всі поети – неспроможність мови передати усі нюанси душевних "інсинуацій".
Що ж відносно спроб долучити до перекладів з інших мов і «переклади» поезії, то я маю особливу думку – це слід називати вільним перекладом, переспівом, зрештою просто аналогом. Якщо ж «переклад» з української (російського наріччя) на українську мову викликає такі заперечення : «ну за що ж Ви так Пастернака?», то що вже казати про «переклади» на, наприклад, на німецьку..!
PS. Окремо повинен наголосити, що роман Б Пастернака "Доктор Живаго" не читав.
2011


-------------------------------------Свіча горіла на столі,
-------------------------------------Свіча горіла.
* НОВІТНІЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК Харків Сінтекс 2004
ПРЕТЕНЗІЇ АВТОРІВ один до одного, подаю без скорочень, з інших коментарів лише суттєві ( на мій погляд )уривки. ОТЖЕ :
Олександра Сергієнко (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 18:22:38 ]
Цікаво порівнювати чуже і своє бачення!;) У вашому варіанті дуже сподобались деякі рядки:
І жар спокуси
Здіймать, мов янгол, два крила
Хрестато мусив.
В завіях лютий шаленів, - теж гарно звучить!
-------
Те, що ви сказали про важкість цього перекладу - це щира правда! Але, не ображайтесь, це трохи відчувається. Втратилась пастернаківська "легкість", і в цілому рядки якісь важкуваті вийшли((. І ще одне. Я ніколи не чула, щоб на сніг казали пластівці. Це якось більше до вівсянки. А сніг - просто лапатий:)
Буду рада побачити вас на своїй сторінці:
http://maysterni.com/publication.php?id=67785
це моя спроба перекладу цього ж вірша)
Богдан Манюк (М.К./Л.П.) [ 2011-12-11 23:05:45 ]
Олександро, встиг побувати на Вашій сторінці. Щодо Вашого перекладу: у Пастернака чіткий ланцюжок - "скрещенье"(3)-"крестообразно". Ваше "сплетіння" його порушує. Мої "пластівці" -це дійсно відносно снігу. Аналогія - переклад Снігової Королеви" Андерсена. Вже бачу, як вдосконалю свій переклад, чого і Вам бажаю.
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ ОЛЕКСАНДРИ СЕРГІЄНКО
НННННН ДДДДДД (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 16:31:08 ]
Олександро, не перекладайте Пастернака. У Вас чітко виражена жіноча манера...
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2011-10-11 15:37:24 ]
...
Ну тріск я взагалі не хочу коментувати
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-11 14:18:18 ]
...ну за що ж Ви так Пастернака?
КОМЕНТАРІ ДО ПЕРЕКЛАДУ БОГДАНА МАНЮКА
Чорнява жінка
Йой, ... не в образу будь сказане :) на жаль, Богдане, тут забагато перекладача. більше, ніж автора.
Роксолана Вірлан (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-11 15:36:48 ]
Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою.Дякую, дякую, Богдане!
ПЕРЕКЛАД РИМОВАНИХ ТЕКСТІВ (ПОЕЗІЇ)
Найперше – порівняйте оригінал з технічним перекладом. Мені кинулося у вічі, що перекладати тут особливо нічого ( коли б це був текст прозовий). Порівняти б переклади цього тексту на мови віддаленіші, наприклад, на німецьку, не кажу вже про японську. На мою думку, якщо виправити очевидні промахи – це були б ідеальні тексти: «Ой, як гарно, що я тепер заспіваю цю пісню під гітару і українською мовою» . Навіть, більше того: « Богдане, тут забагато перекладача». Ні не перекладача, а досконалішої та мелодійнішої мови, хоча тут, на мій погляд, на шкоду обидвом перекладам тією досконалістю ще й знехтувано. Наприклад, основний, так би мовити « гвоздь программы» - "свеча горела" - перекладено обома авторами як – свіча горіла, але слово свічка (втрачене в російському наріччі, згідно словника за яким робився тех. переклад, як і слово очі і багато інших суттєвих слів ) має глибший підтекст, с-вічка – вічка світла, очі вогню. І справді, запалені в церкві свічки нагадують відкриті до Бога очі . Свіча , похідна від свічка і аналогію з оком викликає віддаленіше...
Але ж - "Свеча горела"! Це мені нагадує російське : Эх раз,еще раз... - Милион алых роз...- і ніяк не менше. Звичайна волошка в пшениці російського поета не влаштовує. Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж. Ось чому я сказав в коментарі : «...Богданів переклад мені подобається, а от сам Пастернак -- ні!...»
А переклад Олександри подобається ще більше, за винятком одного : «чути тріск»...Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу, і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера» ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг, та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію, але відчуваю як сплетіння). В тексті Олександри кохаються сплетені чоловік і жінка і це чуттєвіше... - Здається, що це вже не Пастернак, але як знати? А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? А якщо Пастернак, уникаючи сплетіння, вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків, то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні... Але сплетіння рук, ніг, доль в українській мові визначає саме такий рівень, при тому уникаючи пихатості російської - чуть що, брати Бога за бороду...
Хто напевне знає, що мав на увазі Пастернак... зрештою, що із змісту власних слів він розумів, а що відчував... поза усякими словами? Хто знає?! Поза усіма сумнівами відчував (сподіваюсь) те ж, що і всі поети – неспроможність мови передати усі нюанси душевних "інсинуацій".
Що ж відносно спроб долучити до перекладів з інших мов і «переклади» поезії, то я маю особливу думку – це слід називати вільним перекладом, переспівом, зрештою просто аналогом. Якщо ж «переклад» з української (російського наріччя) на українську мову викликає такі заперечення : «ну за що ж Ви так Пастернака?», то що вже казати про «переклади» на, наприклад, на німецьку..!
PS. Окремо повинен наголосити, що роман Б Пастернака "Доктор Живаго" не читав.
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9869 http://storinka-m.kiev.ua/product.php?p_id=9870Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок..."
• Перейти на сторінку •
"ПІДГАЙЦІ. ЗНОВ ЛІТО. (місцевою говіркою)"
• Перейти на сторінку •
"ПІДГАЙЦІ. ЗНОВ ЛІТО. (місцевою говіркою)"
Про публікацію
