Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
2025.12.01
02:53
Зима прийшла й теплішає усе,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
Вже сніг перетворила на тумани.
Мороз далеко -- задніх там пасе --
Мов світ укритий ковдрою омани.
Клубочиться, густюща, наче дим,
І мізки так запудрює нівроку --
Середнім. і старим, і молодим,
2025.11.30
22:20
У минуле не відправити листа:
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
Є адреса – та немає адресата.
Ти мене забула. Ти мені не рада.
Я кохаю досі. Це – моя розплата,
Це – нещастя арифметика проста...
Та і що б я написав у тім листі?
Ну, хіба про те, що не забув, на подив,
2025.11.30
21:25
Очей незнана глибина…
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
Спокус спланованих побори
І тіл задіяних струна —
Надіюсь, вірю, що на користь…
Роки - струмки підземних вод
І течія питань джерельних —
Сім’ї продовження штрихкод,
2025.11.30
19:21
Докоряла одна жінка часто чоловіку,
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
Мовляв, сам частенько їздить у місто велике,
Бачить ярмарок. А їй же удома сидіти.
Вона ж також на ярмарок хоче поглядіти.
Доконала чоловіка, згодився узяти.
От, приїхали у місто щось там продавати.
Випряг волів ч
2025.11.30
15:15
Стоїть під вікном чоловік
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
і чекає, поки йому
винесуть їжу
або келих істини.
Мандрівник у пошуках
забутих сенсів,
утраченої тривоги,
розгубленого натхнення.
2025.11.30
12:48
Не буряним Бетховен входить до мене,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
А цими сріблястими струмками,
Що на галяву вибігають сміючись,
Наввипередки мчать, вливаючись
У Шуберта і Берліоза, й Мендельсона...
Бачу його - іще не генія глухого,
А юнака, в якого віра розійшлась з довірою,
2025.11.30
10:34
Ще купаю в любистку життя золоте,
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
та мене безтурботну облиште.
Я ненавиджу старість печальну за те,
що спотворює справжні обличчя.
Хто б там що не казав — безпорадність, як рак,
тіло й мозок живий роз'їдає.
У середині груші огидний хробак
проклад
2025.11.30
06:52
Мов теплу і світлу пилюку
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
Вітрисько здійняв і несе, -
Згадалися мамині руки,
Що вміли робити усе.
В уяві постало обличчя
Вродливе, неначе весна,
Й до себе зове таємничо,
І душу втішає сповна.
2025.11.29
23:08
Я можу піти за моря, щоб тебе
не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...не бачити більше й не чути.
Вже час відбілив ластовиння рябе
на личку блідому покути.
І ти посивів, як тополя в гаю,
зими не буває без срібла.
А я, божевільна, в зими на краю
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок...
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-16 13:38:39
Помилка 3. «Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж».
Яскравий приклад виявлення КМВ (комплексу меншовартості), або того, як зневажається те, що не розуміється....
Виправляючи «Помилку 3», перед всього хочу зазначити, що не маю на меті образити Жінку Чорняву, чи заплямувати «святе» для когось ім’я Пастернака...
Отже : якщо існує поняття комплексу меншовартності то згідно логіки мислення повинно бути і поняття комплексу більшовартості КБВ. Але яке розуміння мало би бути підставлено під це поняття. Піду шляхом логічної трансформації (поданого Чорнявою Жінкою) визначення суті комплексу меншовартності. Отже, якщо КМВ визначено: «як зневажається те, що не розуміється....», то КБВ (комплекс більшовартності) визначаю: «як возноситься те, що розуміється...». Додам: возноситься не оправдано. Одними з уже існуючих термінів, що можуть служити прикладами, це часто вживані: шовінізм та богохульство.
Не буду вигадувати нічого нового: визначаючи своє ставлення до Зимової ночі Бориса Пастернака, я скромно його не застосував, надіючись, що мене зрозуміють...Тепер же кажу: моя особиста думка, - це «богохульство». Як кажуть в народі – не взивай надаремне імені Господнього. На мою особисту думку (без будь яких посилань на будь які авторитети): Пастернак не оправдано застосував символ «схрещення»...
Що ж до: « Ця пихата російська ментальність..." – то тепер конкретизую : ... плюс шовінізм .
І на завершення: визнаю, свій особистий "комплекс меншовартності" відносно Бога!
2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок...
...
На свічку дуло із кута,
І спека (жар) спокуси (зваби, принади)
(Вздымал – перекл. нема), як ангел, двоє крил
Хрестоподібно (навхрест).
...
ЗИМОВА НІЧ (Б. Пастернак) – технічний переклад.
ПРИКЛАД КОМПЛЕКСУ ВЕЛИКОВАРТНОСТІЧорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-16 13:38:39
Помилка 3. «Ця пихата російська ментальність вилазить всюди і в поезії теж».
Яскравий приклад виявлення КМВ (комплексу меншовартості), або того, як зневажається те, що не розуміється....
Виправляючи «Помилку 3», перед всього хочу зазначити, що не маю на меті образити Жінку Чорняву, чи заплямувати «святе» для когось ім’я Пастернака...
Отже : якщо існує поняття комплексу меншовартності то згідно логіки мислення повинно бути і поняття комплексу більшовартості КБВ. Але яке розуміння мало би бути підставлено під це поняття. Піду шляхом логічної трансформації (поданого Чорнявою Жінкою) визначення суті комплексу меншовартності. Отже, якщо КМВ визначено: «як зневажається те, що не розуміється....», то КБВ (комплекс більшовартності) визначаю: «як возноситься те, що розуміється...». Додам: возноситься не оправдано. Одними з уже існуючих термінів, що можуть служити прикладами, це часто вживані: шовінізм та богохульство.
Не буду вигадувати нічого нового: визначаючи своє ставлення до Зимової ночі Бориса Пастернака, я скромно його не застосував, надіючись, що мене зрозуміють...Тепер же кажу: моя особиста думка, - це «богохульство». Як кажуть в народі – не взивай надаремне імені Господнього. На мою особисту думку (без будь яких посилань на будь які авторитети): Пастернак не оправдано застосував символ «схрещення»...
Що ж до: « Ця пихата російська ментальність..." – то тепер конкретизую : ... плюс шовінізм .
І на завершення: визнаю, свій особистий "комплекс меншовартності" відносно Бога!
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок -- КОНТЕКСТ..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі - 5 Переклад з Пастернака. (Окремі тексти Поетичних Майстерень)"
Про публікацію
