
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.15
11:24
Вікно було відчинено не просто в густу теплоту ранку ранньої осені, вікно (доволі прозоре) було відчинено в безодню Всесвіту. І мені здавалось, що варто мені стрибнути з вікна, я не впаду на клумбу з жовтими колючими трояндами, а полечу незачесаною голово
2025.09.15
10:40
А від «охочих» дуже мало толку,
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
хоча і повечеряли вони...
чотири роки
буцаються вовки
і одинадцять – виють барани.
***
А після європейського фуршету
2025.09.15
09:33
Коли спецпредставник президента США Кіт Келлог перебуває в Києві, агресор не завдає масованих ударів. Отже, кияни можуть трохи виспатися…
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
Коли у Києві спецпредставник,
діти у дворі гомонять до ночі,
ніякої управи на них -
додому ніхто не хоче!
Ко
2025.09.15
05:57
Вона приходить на світанні,
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
Коли іще дрімає двір, –
Коли ледь видимі останні
Вогні холодні зблідлих зір.
Вона замислено світліє
На фоні сірого вікна
І подає щораз надію,
Що стане ніжити півдня.
2025.09.15
00:57
Використаний корисний ідіот перестає бути корисним, але не перестає бути ідіотом.
Без корисних ідіотів жодна корисна справа не обходиться.
Всякий корисний ідіот комусь та шкідливий.
Люди борються із шкідниками, але самі шкодять набагато більше.
2025.09.14
21:39
Я хочу поринути в розпад.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
Лише в розпаді
я стану неабияк цілісносним.
Я хочу вести аморальний
спосіб життя. І тоді
мені відкриється нова мораль.
Ставши ізгоєм, буду
новим пророком.
2025.09.14
16:19
дівчино що
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
на самоті
граєш у пасьянс
наглядачкою душі
замкнена у в’язниці
свого набуття
чи повіриш ти
болісно мені
2025.09.14
15:59
Іду якось тихцем по вулиці села.
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
Спекотний полудень, пташки навкруг співають.
Гулящий вітер десь, напевно, спочиває.
Я ледь встигаю піт втирати із чола.
День вихідний, отож і вулиця пуста.
Хто десь на річці, хто в кімнатній прохолоді.
Та я б і сам,
2025.09.14
15:00
Поки зором пещу виднокраї
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
Та гасаю по шляхах земних, -
Про полеглих завжди пам'ятаю
І щомить молюся за живих.
Бо, що справжнє, - те не затаїти
І несила втримати в собі, -
Тішуся, коли сміються діти
І журюсь, коли хтось у журбі.
2025.09.13
22:18
Синьоока осінь, охролиста.
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
Як мені ти мила! Гойда-да:
Сливи лазуритове намисто
Вітру обірвати не шкода.
Він давно вже яблука обшморгав
Із вершків, що підпирають синь,
Груші обірвав, лише угорка,
2025.09.13
22:12
Я не хочу, щоб далі зима
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
Нас заковувала у кайдани.
Я оновлення жду, як права
Неповторні і Господом дані.
Я не хочу, щоб варта льодів
На холодних жорстоких багнетах
Нас тримала в тюрмі холодів,
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Оглядає видноколо:
"Oй! Яка краса довкола!
Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
2025.09.12
08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Рецензії
Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок -- КОНТЕКСТ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок -- КОНТЕКСТ...
Чорнява Жінка
Помилка 4. «Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу.., і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера», ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію але відчуваю як сплетіння). … А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? ... А якщо Пастернак уникаючи сплетіння вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків…
Ну, тут все тягне на «смішно», якби не було так сумно. І знову – абсолютне нерозуміння образного складу Пастернака, для якого хрест – також один з найголовніших архетипів. Якщо навіть залишити його христіанське трактування, це ще й приреченість, нерозривність, та ж доля – «судьбы скрещенье».
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 13:33:01 ]
мені здається, що цей пост - звичайний тролінг почитайте при нагоді: http://alstvlasov.narod.ru/articles/001.html
це стаття Власова "Вірші Юрія Живаго" Значення поетичного циклу в загальному контексті роману Б. Пастернака"
КОНТЕКСТ
Запримітивши некоректний спосіб визначення Чорнявою Жінкою "помилки 4", хотів було не виправляти її. Чорнява розірвала мою думку саме в тому місці, з якого я продовжив: «то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні»... Але Фігляр Шико постановкою «контексту» змусив: «Часть семнадцатая. СТИХОТВОРЕНИЯ ЮРИЯ ЖИВАГО» для мене було несподіванкою, бо «Доктора Живаго» я не читав, здавалось би...
Отже, визнаю: якщо прочитав би раніше (давно) «Доктора Живаго», я сьогодні мав би іншу думку, але, читаючи сьогодні цей роман, дотримуюся теперішнього переконання: роман Пастернака про грішне і "Зимова ніч" Юрія Живаго про те ж . Творчий метод Пастернака оригінальний, але я сам подібним користуюсь і розумію, що автор в такий спосіб не ховається від читача...Отже, переспівана "Зимова ніч" у виконанні Олександри Сергієнко мені подобається більше, бо зм'якшує ті неприйнятні для мене моменти...
Але оскільки мова зайшла про контекст, хочу зробити не ліричний відступ від теми: мої «інсинуації» під назвою «Переклад з Пастернака» містять також і свідому «провокацію»... Розуміючи, що лиш зачепивши «святі» для когось почуття, можна звернути увагу на «контекст» сьогоднішньої української реальності, на ті самі КМВ і КБВ...В попередньому «Виправленні помилок ...» було сказано лиш першу половину тлумачення поняття комплексу меншовартості (КМВ) – «того, як зневажається те, що не розуміється....», а друга половина того визначення звучить так: "того, як обожнюється те, що не розуміється". От та проблема обожнювання незрозумілого (на мою думку) куди гірша : але це ж Пастернак! Як так можна?! - А я кажу: Пастернак - не Бог! Якби не про Пушкіна чи Пастернака, а про себе я сказав, що не Бог, то хто б на це звернув увагу? Щодо поширеного хибного розуміння того, яка мова від якої походить...До абсурду доходить в деяких «КМВ-КБВ головах»: як може російська бути похідною від української!?
Отже, вважаю, що моя «провокація» частково вдалась.То ж, виправляючи свою «основну помилку», прошу вибачення в усіх тих, чиї «святі» почуття зачепив : вибачте! Але я це зробив, захищаючи власні «святі» почуття.
2011
Помилка 4. «Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу.., і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера», ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію але відчуваю як сплетіння). … А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? ... А якщо Пастернак уникаючи сплетіння вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків…
Ну, тут все тягне на «смішно», якби не було так сумно. І знову – абсолютне нерозуміння образного складу Пастернака, для якого хрест – також один з найголовніших архетипів. Якщо навіть залишити його христіанське трактування, це ще й приреченість, нерозривність, та ж доля – «судьбы скрещенье».
Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 13:33:01 ]
мені здається, що цей пост - звичайний тролінг почитайте при нагоді: http://alstvlasov.narod.ru/articles/001.html
це стаття Власова "Вірші Юрія Живаго" Значення поетичного циклу в загальному контексті роману Б. Пастернака"
КОНТЕКСТ
Запримітивши некоректний спосіб визначення Чорнявою Жінкою "помилки 4", хотів було не виправляти її. Чорнява розірвала мою думку саме в тому місці, з якого я продовжив: «то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні»... Але Фігляр Шико постановкою «контексту» змусив: «Часть семнадцатая. СТИХОТВОРЕНИЯ ЮРИЯ ЖИВАГО» для мене було несподіванкою, бо «Доктора Живаго» я не читав, здавалось би...
Отже, визнаю: якщо прочитав би раніше (давно) «Доктора Живаго», я сьогодні мав би іншу думку, але, читаючи сьогодні цей роман, дотримуюся теперішнього переконання: роман Пастернака про грішне і "Зимова ніч" Юрія Живаго про те ж . Творчий метод Пастернака оригінальний, але я сам подібним користуюсь і розумію, що автор в такий спосіб не ховається від читача...Отже, переспівана "Зимова ніч" у виконанні Олександри Сергієнко мені подобається більше, бо зм'якшує ті неприйнятні для мене моменти...
Але оскільки мова зайшла про контекст, хочу зробити не ліричний відступ від теми: мої «інсинуації» під назвою «Переклад з Пастернака» містять також і свідому «провокацію»... Розуміючи, що лиш зачепивши «святі» для когось почуття, можна звернути увагу на «контекст» сьогоднішньої української реальності, на ті самі КМВ і КБВ...В попередньому «Виправленні помилок ...» було сказано лиш першу половину тлумачення поняття комплексу меншовартості (КМВ) – «того, як зневажається те, що не розуміється....», а друга половина того визначення звучить так: "того, як обожнюється те, що не розуміється". От та проблема обожнювання незрозумілого (на мою думку) куди гірша : але це ж Пастернак! Як так можна?! - А я кажу: Пастернак - не Бог! Якби не про Пушкіна чи Пастернака, а про себе я сказав, що не Бог, то хто б на це звернув увагу? Щодо поширеного хибного розуміння того, яка мова від якої походить...До абсурду доходить в деяких «КМВ-КБВ головах»: як може російська бути похідною від української!?
Отже, вважаю, що моя «провокація» частково вдалась.То ж, виправляючи свою «основну помилку», прошу вибачення в усіх тих, чиї «святі» почуття зачепив : вибачте! Але я це зробив, захищаючи власні «святі» почуття.
2011
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"СТРИПТИЗ"
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок..."
• Перейти на сторінку •
"Мандри в космосі – 5 Переклад з Пастернака – виправлення помилок..."
Про публікацію