Чорнява Жінка

Помилка 4. «Хоч сам текст і віддаленіший від оригіналу.., і саме тому й подобається , бо «сплетіння», - хоч це і «чітко виражена жіноча манера», ( в Богдана аналогічно оригіналу – схрестя), але саме ця аналогія "скрещений" рук та ніг та доль в тексті Пастернака мені не подобається (я її розумію але відчуваю як сплетіння). … А що, Пастернак мав на увазі кохання дерев'яних брусів, які неспроможні обніматись (сплітатись)..? ... А якщо Пастернак уникаючи сплетіння вжив схрещення, маючи на увазі несерйозність стосунків…
Ну, тут все тягне на «смішно», якби не було так сумно. І знову – абсолютне нерозуміння образного складу Пастернака, для якого хрест – також один з найголовніших архетипів. Якщо навіть залишити його христіанське трактування, це ще й приреченість, нерозривність, та ж доля – «судьбы скрещенье».

Фігляр Шико (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 13:33:01 ]

мені здається, що цей пост - звичайний тролінг почитайте при нагоді: http://alstvlasov.narod.ru/articles/001.html
це стаття Власова "Вірші Юрія Живаго" Значення поетичного циклу в загальному контексті роману Б. Пастернака"


КОНТЕКСТ

Запримітивши некоректний спосіб визначення Чорнявою Жінкою "помилки 4", хотів було не виправляти її. Чорнява розірвала мою думку саме в тому місці, з якого я продовжив: «то схрещення вжите тричі, на мою думку, несе смислове навантаження аналогічне сплетінню, але уже на вищому рівні»... Але Фігляр Шико постановкою «контексту» змусив: «Часть семнадцатая. СТИХОТВОРЕНИЯ ЮРИЯ ЖИВАГО» для мене було несподіванкою, бо «Доктора Живаго» я не читав, здавалось би...
Отже, визнаю: якщо прочитав би раніше (давно) «Доктора Живаго», я сьогодні мав би іншу думку, але, читаючи сьогодні цей роман, дотримуюся теперішнього переконання: роман Пастернака про грішне і "Зимова ніч" Юрія Живаго про те ж . Творчий метод Пастернака оригінальний, але я сам подібним користуюсь і розумію, що автор в такий спосіб не ховається від читача...Отже, переспівана "Зимова ніч" у виконанні Олександри Сергієнко мені подобається більше, бо зм'якшує ті неприйнятні для мене моменти...

Але оскільки мова зайшла про контекст, хочу зробити не ліричний відступ від теми: мої «інсинуації» під назвою «Переклад з Пастернака» містять також і свідому «провокацію»... Розуміючи, що лиш зачепивши «святі» для когось почуття, можна звернути увагу на «контекст» сьогоднішньої української реальності, на ті самі КМВ і КБВ...В попередньому «Виправленні помилок ...» було сказано лиш першу половину тлумачення поняття комплексу меншовартості (КМВ) – «того, як зневажається те, що не розуміється....», а друга половина того визначення звучить так: "того, як обожнюється те, що не розуміється". От та проблема обожнювання незрозумілого (на мою думку) куди гірша : але це ж Пастернак! Як так можна?! - А я кажу: Пастернак - не Бог! Якби не про Пушкіна чи Пастернака, а про себе я сказав, що не Бог, то хто б на це звернув увагу? Щодо поширеного хибного розуміння того, яка мова від якої походить...До абсурду доходить в деяких «КМВ-КБВ головах»: як може російська бути похідною від української!?

Отже, вважаю, що моя «провокація» частково вдалась.То ж, виправляючи свою «основну помилку», прошу вибачення в усіх тих, чиї «святі» почуття зачепив : вибачте! Але я це зробив, захищаючи власні «святі» почуття.
2011