ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 Пародія « Натура »



Василь Кузан
поезія “Нескромне”


"Коли митець малює тіло
Твоє на білім-білім тлі,
Ти дивишся на плинність ліній
І бачиш, що вони твої:
Зображені і тіло, й очі,
Неначе в дзеркалі. А ти
Нестерпно, вистраждано хочеш
Ні, не художника – мети:
Лишитись юною, хмільною,
Кохання випивши шалене
І цілувати, цілувати
Ні, не митця у пензель божий,
А у надихнений – мене!"




Пародія

Знімаю одяг по порядку…
А капці де? Земля – як лід.
Близький Маестро до припадку –
Захрип раптово і поблід.
Колготки ці – така обнова!
(Повідганяй з мольберта мух)
Не бачиш? Ти осліп… частково?
А може, ти іще й оглух?
Як тіло? Багатьом завидно –
А язики хай плещуть злі…
Метиску було б ліпше видно
На білім-білім-білім тлі?
Ти подивись, на кого схожий –
Ледь дишеш… мо’ води попий?
О, надихнувсь! Бо пензель божий…
Такий живий… Ура! Живий!

…То що ти голову морочиш –
Пророк не піде до гори?
Нестерпно-вистраждано хочеш?
Хіба ж я проти? Ти… твори…


17.12.2011




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-17 13:23:29
Переглядів сторінки твору 6284
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 13:17:56 ]
Ваню, пародія сподобалась більше, ніж оригінал :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 15:14:09 ]
Вітаю, Гаррі! Та в Вас дрімає моцний пародист - якби всі Ваші рекомендації вдало завіршувати, то була би насправді суперова пародія.І, звичайно, краси в міру додати.Дякую за розлогий комент. Знаючи Ваше ставлення до пародій - уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-19 15:15:43 ]
Дякую, Чорі! ("Я тримав себе в руках...")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-20 02:04:48 ]
Генерале! Перевершив ти цього разу самого Гентоша
(правда "колготки", часом, не "панчохи"? колоритніше наче б...)... Обережніше! Знаєш, який він управний? Віртуоз... Гаразд, хай Миколай час від часу посміхається, читаючи твої пародії. І надалі!
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 14:02:05 ]
Вітаю, Полковнику! Дяка-дяка - з Гентошом я якось вже домовлюся, може "пронесе" якось. На рахунок колготок - Вікі вчить, що то складніший витвір жіночої нижньої білизни, ніж панчохи. Якраз останні і входять в цю композицію як складовий елемент. Ну, в армї (навіть РЕПівській), вони не передбачені (як форма одягу), то звідки ж нам знати? За побажання - дяка, і тобі усмішок веселого настрою навзАїм!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 15:36:39 ]
Посміхнувся, ІФване. Дякую.
Класно вийшло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 20:30:12 ]
Радий тобі, Василю! Дуже тішуся, що сподобалося творіння - оцінка автора оригіналу ой як важлива (сам знаєш!). Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-20 19:29:46 ]
... тоді "колготи", Генерале! Я ж їх у Вас вчора за столом у верхній шухлядці знайшов... Перепрошую...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-20 20:33:29 ]
Ой не дочитав ти Вікі, Полковнику! Там ще написано, що за розголошення службової таємниці...
(Дяка за жарт - радий, що в тебе файний настрій. Ти нам таким "и нужен")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-21 17:32:54 ]
Ох цей "пензлик"...
Тремтячий, штормовий, не підвладний стихіям на мольберті...
Ну як тут, Генерале, не усміхнутися! :))
Трішечки стривожив Полковник...
Це ж треба: за столом у верхній шухлядці і що?..
Там має бути табельна зброя!..
Розвеселили хлопці-молодці. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:39:45 ]
Вітаю, Капітане! Не переймайся - Полковник не в ту шухлядку заглянув, табельна зброя в нижній (для зручності). Дякую за веселий комент!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-25 07:46:08 ]
Знімає одяг, до колготок
натури так, відсотків п'ять,
але митцеві все ж стачає
і на шедевр, і для сум'ять...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-25 12:36:20 ]
"...І для сум’ять..." - то влучно, Ксеню! Дяка за веселий комент!