ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,

Віктор Кучерук
2025.09.30 09:11
Позбивав до крові ноги,
Бо вернув, куди не слід
І приводили дороги
Тільки в гущу різних бід.
Наче маятник, невпинно
Коливався з боку в бік, -
Не дивився на годинник
І рокам утратив лік.

М Менянин
2025.09.30 00:24
На часі характер козачий
та гомін в народі ходячий,
де влучне нагальне слівце
всім правду говорить про це.
Вставай на молитву, народе,
це теж, тільки в Дусі, городи –
проси, сповідаючи гріх,
за рідних і близьких своїх.

Борис Костиря
2025.09.29 22:17
Телефон, викинутий у плесо озера,
ніби потонула під водою
Атлантида. Скільки болю і відчаю
пішло під воду! Що змушує
різко кинути телефон
невідомо куди, у прірву?
Це невмотивований імпульс,
який пробігає тілом.

Іван Потьомкін
2025.09.29 20:23
Скаржились ангели на Господа Бога, що Він потурає Ізраїлю. «Якже Мені не потурати тому,- одповів Всевишній,- кому Я наказав: «Їж і будеш ситий і наситишся, і поблагословиш Господа, Бога твого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі» («Повторення Закону», 8:1

Сергій СергійКо
2025.09.29 16:23
Ми отруєні власним авто –
Його швидкістю пересування.
Без авто ми вже майже ніхто –
Це і вирок, і щире зізнання.
Відійшли стародавні часи.
На коняці не їздять по справах.
Ніби Усик зібрав пояси,
Виростаєм у власних уявах,

Іван Потьомкін
2025.09.29 12:42
З літами охочіш розмовлять мені
із немовлятами, аніж з дорослими.
Ну, що почуєш од дорослих?
Скарги на життя:
Податки й ціни скачуть, мов зайці...
Дедалі більше даються взнаки хвороби...
Клімат міняється на гірше...
А з немовлятами якже простіш!

Юрій Гундарєв
2025.09.29 09:32
вересня ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок в історії людства - 84-ту річницю трагедії Бабиного Яру,
де було вбито близько 150 тисяч невинних людей…

Це мій друг Фіма,
літні сандалі…
Зустрілись очима,
проходить далі.

Володимир Бойко
2025.09.28 23:30
Імперське мислення просто так не вивітрюється – воно вибивається із голови разом із мізками. У московитів слова «раб», «рабство», «работа» – немовби з одного кореня. Казки про кощія безсмертного полюбляють пристаркуваті диктатори. Велич великих

Борис Костиря
2025.09.28 22:26
Краса, схована в сірий,
невиразний одяг,
стирається під дією часу,
стає одноманітною.
Що залишається від колишнього
пульсування, буйства водограю?
Краса обростає жиром,
ніби непотрібною бронею,

Іван Потьомкін
2025.09.28 19:24
Поцілунок в івриті й зброя
Позначені одною й тою ж літерою – Нун,
Якою починається ще й перемога – Ніцахон.
І є в тім логіка житейська, бо й справді:
За поцілунком безгрішна починається любов,
А не кохання тимчасове, як осоружний вітер.
Отож, цілунк

Євген Федчук
2025.09.28 19:18
Син увечері прийшов та й спитав у тата:
- Взяв оце читати книжку я у дядька Гната.
Там історії про те, як колись жилося,
Нашим предками з ким колись воювать прийшлося.
Згадувалась там також Куликовська битва,
Де московським князем був хан Мамай розби
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

 Пародія « Натура »



Василь Кузан
поезія “Нескромне”


"Коли митець малює тіло
Твоє на білім-білім тлі,
Ти дивишся на плинність ліній
І бачиш, що вони твої:
Зображені і тіло, й очі,
Неначе в дзеркалі. А ти
Нестерпно, вистраждано хочеш
Ні, не художника – мети:
Лишитись юною, хмільною,
Кохання випивши шалене
І цілувати, цілувати
Ні, не митця у пензель божий,
А у надихнений – мене!"

...
перейти до тексту твору




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-17 13:23:29
Переглядів сторінки твору 6285
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 13:27:19 ]
Вітаю, Василю! Сприйми з гумором це творіння - справжній митець знає, що , коли і як малювати...
На те ж він і Маестро!
Щасти, Друже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 14:12:53 ]
:)))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:17:16 ]
Дяка, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2011-12-17 14:53:47 ]
Дуже дотепно! Браво!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:18:09 ]
Уклін, Жозефін! Тішуся.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:06:25 ]
сорі. а де пародія?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 15:20:38 ]
Вітаю, Оксанко! "А слона то..."(?) Жартую - то "творіння..." Дяка за візит, давненько не заходила. Велкам, пліз!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 16:21:45 ]
я до того, Іванку, шо твій вірш навіяний поезією Василя Кузана, але не схожий на пародію)
тож звиняйте, куме)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 19:19:57 ]
Звиняю, Оксан! Жанр пародії в даний час бурно розвивається, якраз зараз "узгоджуються" деякі питання по термінології з Міністерством Освіти, так що будуть зміни


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-17 16:25:04 ]
Дааа... "цілувати митця у пензель божий" - то вам не жарти!!! То й, справді, "харчі" для пародиста!Іван, звичайно ж, не зміг пройти повз таку можливість - пародію написати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 19:23:11 ]
Вітаю, Лариско! Істину глаголиш - які там жарти!
Малювання - серйозна справа, і відповідальна. Дяка!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-17 22:44:34 ]
КЛАСНО!!!!Досить дотепно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-17 23:16:34 ]
Вітаю, Вікторе! Дяка за "класно"! (і дотепно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 14:33:09 ]
Допоки пензель Божий не упав,
Допоки він, як птах, злетів угору,
Берися, мій Художнику, до справ,
Отих, що ти до них завжди був скорий!!!
Живопис почекає - не до фарб,
Коли таке, прання я полишаю!!!
Стискаю у руці сильніш цей скарб,
До біса фарби, в Рай я відлітаю!!!;-))))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 22:22:17 ]
Художник бідний малював, як міг -
Натурщиця, видать, попала знатна.
А в свято прати, Хризантемна, гріх...
І з пензлем також треба... акуратно.

Дяка щира за суперовий експромт! Уклін!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 22:41:31 ]
Ну дуже, файно, пане Іваночку!:))) Просто чудово!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 23:01:27 ]
Вітаю, Адель! Радий тобі, дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Насипаний (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-18 22:46:23 ]
Дякую,Іване! І Вам натхнення і класних творів!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-12-18 23:03:00 ]
НавзАїм, Вікторе!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2011-12-19 11:16:02 ]
Моє ставлення до пародій давно як відомо. Я ж не маскуюсь і не намагаюсь бути хорошим і лагідним, якщо я поганий і злий. Мені не хочеться ще з часів дитинства на "каку" казати "цяця" і навпаки.
Отак і з будь-якими і будь-чиїми віршами чи іншими товарами широкого вжитку.
Що мені подобається у пародії так само як і у житті? Це розвиток сюжету і несподіванки. У житті ж так буває. Наприклад, приїхав провідати дівчину часів свого юнацтва. Пиїхав, почаювали, погомоніли - та й лягли спочивати. І до ранку очі не відпочивали так само, як і усе інше.
Буває.
Або виїхав на машині у новому костюмі - та ще й у білому. Машина, яка не ламається практично ніколи, взяла і зупинилась. Ти поліз під капот, бо не викликати ж евакуатор для солідної машини, наполірованої краще, ніж манікюр у твоєї супутниці? За хвилину машина поїхала б, бо ти забув імобілайзер вдома. А ти вимастив лікоть рукава. Пішки повернувся додому, бо тобі пощастило. За 30 секунд далеко не від'їдеш. І ти одягнув інший костюм - учорашній. А в ньому лежали використані квитки на учорашній концерт в палаці "Україна". Ти був у ньому учора, але вдома сказав, що був на мийці, де чотири години над твоєю машиною працювали чи не всі співробітники цього важливого закладу. І пішло-поїхало... І вже ніхто нікуди не поїхав, бо квитки - це дуже серйозно. Це ж не тільки квитки.
Ось на таких засадах (я їх не рекомендую і не раджу, бо я усього-навсього читач) я завжди з радістю сприймаю пародії.
Їм би ще трішки тієї краси, за якою художники бігають з мольбертами, а фотокори зі своїми камерами. І було б насправді, на всі 100% суперово. І щоб тієї краси було не надто багато. Та мені відомо про Ваше відчуття міри. Тому не розповідатиму про поетичні образи, які "не налазять" на голову. Ваші - "налазять" :)
З повагою,
Г.С.