ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 9)
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
Шпигун (The Doors)
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Навколонаукові думки
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
* 214 *
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Як зайве слушної пори
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий телефон
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
СУКОТ
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
Мурлика — кіт Франка
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 8)
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
* * *
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Втікає дощик
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.

хома дідим
2026.09.25 23:25
* 213 *
за горми за морями
де гарують моряки
хтось нашукує нестями
чи марніє навпаки
як би не було порядно
чи парадно залюбки
чуєш перебір гітарний
поринаєш у думки
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Мідія-перлівниця і равлик
Образ твору Мідія закохалася у місяць… Виповзала із піску під час відливу і чекала, поки молодик з’явиться на небосхилі. Відкривши стулки-віконниці, пожадливо ловила місячне проміння параболо-еліптичними сріблястими дзеркалами і, спіймавши, відсилала місяцю яскраві флюїди свого поцілунку…
А равлик, що жив переважно у намулі поблизу мангрового дерева, любив мідію… Він давно вагітнів божевільною мрією угледіти впритул її внутрішні перламутри, а, може, якщо пощастить, і доторкнутися…
Кілька спроб наблизитися зазнали фіаско, бо стулки раптово закривалися чи то від того, що хмаринка ховала місяць, чи то мідію лякали тремтливі кульки на равликових ріжках-антенах…
І все ж одержимий равлик підступно досяг своєї мети. Якось, дочекавшись, коли мідія відкриється, він закинув у середину стулок камінчик, щоб вони не закрилися…
Гладенька, ніжна поверхня беззахисної перлівниці переливалася відтінками місячної веселки і зігрівала равлика…
Коли настав черговий приплив, вдоволений і щасливий равлик забрався на мангль, а безпомічну, підвладну стихіям мідію підхопила вода і понесла у безодню океану…

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 21:04:01
Переглядів сторінки твору 5881
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:41:00 ]
Ой, Василю, що ж Ви такі пічалькі перед ніччю розповідаєте?
Трішки дивним здалася вагітність равлика мрією. Може, щось інше мрія з ним зробить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:16:45 ]
Чорі!
Щось із "вагітністю" я намудрив. Подумаю.
А равлики бувають різні... Я дуже добре пам"ятаю Вашого равлика-мандрівника-філософа. І вірю, що він обов"язково дійде до вершини Фудзі, загляне у кратер і своїми антенами відчує тепло ще не зовсім захололої магми. Ба, навіть дізнається про прийдешнє виверження і завчасно повідомить жителів країни Вранішнього Сонця.
А мій - одержимий і трішечки егоїстичний, як і багато хто із нас...
"В ком дара нет любви неразделённой -
В том нету дара божьего любви" - це у відомого Поета...
Дякую, Чорі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 01:02:59 ]
не "завагітнів", як мені видається, а просто "вагітнів", адже діє незавершена у часі - нє?

Ну, ти, Капітане, даєш! Це ж треба ото вночі повзати при повному місяці з лупою берегом Азовського водосховища за мідією... Ти б іще інфузорію з туфлями пошукав! Ой, виробиш ти так себе, зовсім не шкодуєш Агента ооО...(О - Озерна)!

Ніжно і щляхетно на високому інтимному рівні про вічне! Вдалось. Вітаю. Фінал теж виправданий.
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:27:31 ]
О, Полковнику!
Якщо спробувати розгледіти мого равлика, або твою "інфузорію з туфлями" через призму філософського вчення Лакана чи Славоя Жижека, то там, приміром у ріжках-антенах, можна угледіти таке(!), що у мене і язик не повернеться озвучити...
Дуже дотепний і веселий відгук, Михайле! Вельми вдячний, як і за оцінку: "високий інтимний рівень". Моя любов до прекрасних створінь Всесвіту ще жива... Так що буду і далі намагатися бачити і чути їхні флюїди...
Радий візиту, Полковнику! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 09:19:57 ]
ааааааааа! це що за фінал?!! вона - в безодню?
і як тепер бідному равлику?
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:36:51 ]
Олю!
Якось я не продумав на кілька кроків уперед. Неподобство!!!
Прямо не знаю, що ж робити бідному равлику?..
Нехай страждає!
Нехай чекає і надіється, що холодні, сильні течії змиють отой камінчик із стулок. А до цього часу хижі мурени і потайні краби не нападуть(!) на беззахисну перлівницю і вона повернеться згодом така ж прекрасна, як і завжди...
А ще равлик має усвідомити, що завойовувати царівну-мідію птрібно все життя...
Спасибі, Олю! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 19:02:13 ]
Ооой, як романтично, як мені подобаються ось такі історії, які не закінчуються "і жили вони поживали і добра наживали", а ось так, коли є простір для фантазії і роздумів, коли безсонними ночами продовжуєш думати, мріяти, і зітхати, згадуючи равлика і мідію.
Василику, хочу ще таких історій.
Правда, чомусь недавно, коли писала коментар до "Ювілею" не бачила цієї історії, тобто, її у мене на екрані не було, дива та й годі. Почитай під віршем, а то я думала, що він є ост. на разі твором, хоча читала на ст. Михайла, що ти написав про ювілей, але те ж мені чомусь не відкривався до певного часу, якась магія, як у цій прекрасній ліричній розповіді. Мабуть, треба буде копати глибше, тобто читати прозу нижче, хоч я дещо уже почитала, потім напишу враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:53 ]
Ой, Оксанко! Я і сам якось відкриваю своє, а там замість епіграфа якісь квадратики. Пробую внести зміни (знову надрукувати), а воно не дає...
Вельми вдячний за гарні слова і радий, що тобі сподобалось. :))
Плекаю надію, що історії про прекрасних створінь (братів наших менших) ще народяться. А твої відгуки, без сумніву, надихають. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-29 22:45:09 ]
"Хай щастить!" Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:00:39 ]
Ох як трепетно )
Заніматєльна біологія? шуткую, вибачте.
Ніжна розповідка у вас вийшла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:17:00 ]
Юлечко!
Аритмія Вашої появи на ПМ мною до кінця не спрогнозована...
І де тут "собака порилась" - я не ще не докопався. Втім завжди радий Вашому візиту.
"Заніматільна біологія" ПОЧУТТІВ ще жива в мені...
Спасибі. Надихаєте! :))