ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.12 22:04
* 229 *
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі

С М
2026.10.12 17:23
Революція І (The Beatles)
Наступний дубль? . .
Окей!


Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція

Олена Кіс
2026.10.12 15:28
Жовтнева сповідь
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.

Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,

Борис Костиря
2026.10.12 12:23
* * *
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.

Вячеслав Руденко
2026.10.12 10:02
Левітація літом
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…

Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за

Віктор Кучерук
2026.10.12 06:18
* * *
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
То мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.

Ольга Садкова
2026.10.11 23:17
Маслюк Пилип
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.

Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.

Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:

хома дідим
2026.10.11 22:15
* 228 *
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Єрмак
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ні, це не особиста думка
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Розминувшись
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімотне
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Букрин (жовтень 1943 року)
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Душа циганки
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
* * *
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
Лімерики F11
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Мідія-перлівниця і равлик
Образ твору Мідія закохалася у місяць… Виповзала із піску під час відливу і чекала, поки молодик з’явиться на небосхилі. Відкривши стулки-віконниці, пожадливо ловила місячне проміння параболо-еліптичними сріблястими дзеркалами і, спіймавши, відсилала місяцю яскраві флюїди свого поцілунку…
А равлик, що жив переважно у намулі поблизу мангрового дерева, любив мідію… Він давно вагітнів божевільною мрією угледіти впритул її внутрішні перламутри, а, може, якщо пощастить, і доторкнутися…
Кілька спроб наблизитися зазнали фіаско, бо стулки раптово закривалися чи то від того, що хмаринка ховала місяць, чи то мідію лякали тремтливі кульки на равликових ріжках-антенах…
І все ж одержимий равлик підступно досяг своєї мети. Якось, дочекавшись, коли мідія відкриється, він закинув у середину стулок камінчик, щоб вони не закрилися…
Гладенька, ніжна поверхня беззахисної перлівниці переливалася відтінками місячної веселки і зігрівала равлика…
Коли настав черговий приплив, вдоволений і щасливий равлик забрався на мангль, а безпомічну, підвладну стихіям мідію підхопила вода і понесла у безодню океану…

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 21:04:01
Переглядів сторінки твору 5908
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:41:00 ]
Ой, Василю, що ж Ви такі пічалькі перед ніччю розповідаєте?
Трішки дивним здалася вагітність равлика мрією. Може, щось інше мрія з ним зробить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:16:45 ]
Чорі!
Щось із "вагітністю" я намудрив. Подумаю.
А равлики бувають різні... Я дуже добре пам"ятаю Вашого равлика-мандрівника-філософа. І вірю, що він обов"язково дійде до вершини Фудзі, загляне у кратер і своїми антенами відчує тепло ще не зовсім захололої магми. Ба, навіть дізнається про прийдешнє виверження і завчасно повідомить жителів країни Вранішнього Сонця.
А мій - одержимий і трішечки егоїстичний, як і багато хто із нас...
"В ком дара нет любви неразделённой -
В том нету дара божьего любви" - це у відомого Поета...
Дякую, Чорі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 01:02:59 ]
не "завагітнів", як мені видається, а просто "вагітнів", адже діє незавершена у часі - нє?

Ну, ти, Капітане, даєш! Це ж треба ото вночі повзати при повному місяці з лупою берегом Азовського водосховища за мідією... Ти б іще інфузорію з туфлями пошукав! Ой, виробиш ти так себе, зовсім не шкодуєш Агента ооО...(О - Озерна)!

Ніжно і щляхетно на високому інтимному рівні про вічне! Вдалось. Вітаю. Фінал теж виправданий.
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:27:31 ]
О, Полковнику!
Якщо спробувати розгледіти мого равлика, або твою "інфузорію з туфлями" через призму філософського вчення Лакана чи Славоя Жижека, то там, приміром у ріжках-антенах, можна угледіти таке(!), що у мене і язик не повернеться озвучити...
Дуже дотепний і веселий відгук, Михайле! Вельми вдячний, як і за оцінку: "високий інтимний рівень". Моя любов до прекрасних створінь Всесвіту ще жива... Так що буду і далі намагатися бачити і чути їхні флюїди...
Радий візиту, Полковнику! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 09:19:57 ]
ааааааааа! це що за фінал?!! вона - в безодню?
і як тепер бідному равлику?
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:36:51 ]
Олю!
Якось я не продумав на кілька кроків уперед. Неподобство!!!
Прямо не знаю, що ж робити бідному равлику?..
Нехай страждає!
Нехай чекає і надіється, що холодні, сильні течії змиють отой камінчик із стулок. А до цього часу хижі мурени і потайні краби не нападуть(!) на беззахисну перлівницю і вона повернеться згодом така ж прекрасна, як і завжди...
А ще равлик має усвідомити, що завойовувати царівну-мідію птрібно все життя...
Спасибі, Олю! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 19:02:13 ]
Ооой, як романтично, як мені подобаються ось такі історії, які не закінчуються "і жили вони поживали і добра наживали", а ось так, коли є простір для фантазії і роздумів, коли безсонними ночами продовжуєш думати, мріяти, і зітхати, згадуючи равлика і мідію.
Василику, хочу ще таких історій.
Правда, чомусь недавно, коли писала коментар до "Ювілею" не бачила цієї історії, тобто, її у мене на екрані не було, дива та й годі. Почитай під віршем, а то я думала, що він є ост. на разі твором, хоча читала на ст. Михайла, що ти написав про ювілей, але те ж мені чомусь не відкривався до певного часу, якась магія, як у цій прекрасній ліричній розповіді. Мабуть, треба буде копати глибше, тобто читати прозу нижче, хоч я дещо уже почитала, потім напишу враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:53 ]
Ой, Оксанко! Я і сам якось відкриваю своє, а там замість епіграфа якісь квадратики. Пробую внести зміни (знову надрукувати), а воно не дає...
Вельми вдячний за гарні слова і радий, що тобі сподобалось. :))
Плекаю надію, що історії про прекрасних створінь (братів наших менших) ще народяться. А твої відгуки, без сумніву, надихають. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-29 22:45:09 ]
"Хай щастить!" Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:00:39 ]
Ох як трепетно )
Заніматєльна біологія? шуткую, вибачте.
Ніжна розповідка у вас вийшла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:17:00 ]
Юлечко!
Аритмія Вашої появи на ПМ мною до кінця не спрогнозована...
І де тут "собака порилась" - я не ще не докопався. Втім завжди радий Вашому візиту.
"Заніматільна біологія" ПОЧУТТІВ ще жива в мені...
Спасибі. Надихаєте! :))