ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.08.06 20:14
Колискова Україні
Лунная поляна
светит серебром,
там, где сердца рана –
родина и дом.
Там же пелась песня
и родных тепло...
Боже, дай воскреснуть
с тем, когда светло.

Володимир Бойко
2026.08.06 17:39
Лімерики F 3
Вже давно у лісах Амазонії
Не лунають чарівні симфонії.
Щонайкращих співців
Алігатор поїв
І печально в лісах Амазонії.

На великий банкет у Ракошино
Поз’їжджалися гості запрошені.

Євген Федчук
2026.08.06 15:33
Перші відкриті бої загонів УПА проти німців (січень-лютий 1943 року)
Дід у вицвілій мазепинці на клас подивився.
Йому раптом щемно стало, що аж просльозився.
Це ж уперше, як героя його запросили
До дітей. Бо з того часу, як проголосили
Їх запроданцями, навіть і мислі не мали
Про таке розповідати, у собі тримали.
А те

Артур Курдіновський
2026.08.06 15:09
Ніхто так не мотивує, як вороги та заздрісники
У липневому номері "Української Літературної Газети" надруковано магістральний вінок із моєї корони сонетів "Смарагдова тиша". Це для мене, дійсно, подія. Пригадуються слова та погрози деяких авторів Поетичних Майстерень, наших провідних новаторів-про

Борис Костиря
2026.08.06 14:28
Острів Епштейна
Острів Епштейна в далекому морі.
Острів розпусти. Розкладений Рим
Так розвалився у плотській покорі.
Посох історії буде твердим.

Дика еліта вже геть занепала,
У дебілізмі не відає меж.
І словеса, як фальшиві опали,

В Горова Леся
2026.08.06 14:27
Хмари
Лускаті хмари - окуні рожеві.
Заграви блиск на кожному зажеврів.
Їх неба невід викине на берег,
Де млою стануть кольорові пера

Тих дивних риб, що хмарами здалися.
А променю блесна над краєм блисне,
Над пляжем, де із оніксами гравій,

Ірина Вовк
2026.08.06 12:01
Чорний сніг Александрії (продовження 1)
Суд історії на балконі палацу Клеопатра увірвалася на відкриту терасу палацу, де Цезар спостерігав за пожежею. Її сукня з найтоншого китайського шовку тріпотіла на вітрі, а важке золоте намисто-пектораль із зображенням крилатої Ісіди тремтіло від част

хома дідим
2026.08.06 11:52
* 164 *
для чого епатаж
зарафаель собі
життєве щось
знайоме всім тутешнє
із музикою
хай комусь верлібр
ще інший видить
ярлики аптечні

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Мідія-перлівниця і равлик
Образ твору Мідія закохалася у місяць… Виповзала із піску під час відливу і чекала, поки молодик з’явиться на небосхилі. Відкривши стулки-віконниці, пожадливо ловила місячне проміння параболо-еліптичними сріблястими дзеркалами і, спіймавши, відсилала місяцю яскраві флюїди свого поцілунку…
А равлик, що жив переважно у намулі поблизу мангрового дерева, любив мідію… Він давно вагітнів божевільною мрією угледіти впритул її внутрішні перламутри, а, може, якщо пощастить, і доторкнутися…
Кілька спроб наблизитися зазнали фіаско, бо стулки раптово закривалися чи то від того, що хмаринка ховала місяць, чи то мідію лякали тремтливі кульки на равликових ріжках-антенах…
І все ж одержимий равлик підступно досяг своєї мети. Якось, дочекавшись, коли мідія відкриється, він закинув у середину стулок камінчик, щоб вони не закрилися…
Гладенька, ніжна поверхня беззахисної перлівниці переливалася відтінками місячної веселки і зігрівала равлика…
Коли настав черговий приплив, вдоволений і щасливий равлик забрався на мангль, а безпомічну, підвладну стихіям мідію підхопила вода і понесла у безодню океану…

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 21:04:01
Переглядів сторінки твору 5810
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:41:00 ]
Ой, Василю, що ж Ви такі пічалькі перед ніччю розповідаєте?
Трішки дивним здалася вагітність равлика мрією. Може, щось інше мрія з ним зробить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:16:45 ]
Чорі!
Щось із "вагітністю" я намудрив. Подумаю.
А равлики бувають різні... Я дуже добре пам"ятаю Вашого равлика-мандрівника-філософа. І вірю, що він обов"язково дійде до вершини Фудзі, загляне у кратер і своїми антенами відчує тепло ще не зовсім захололої магми. Ба, навіть дізнається про прийдешнє виверження і завчасно повідомить жителів країни Вранішнього Сонця.
А мій - одержимий і трішечки егоїстичний, як і багато хто із нас...
"В ком дара нет любви неразделённой -
В том нету дара божьего любви" - це у відомого Поета...
Дякую, Чорі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 01:02:59 ]
не "завагітнів", як мені видається, а просто "вагітнів", адже діє незавершена у часі - нє?

Ну, ти, Капітане, даєш! Це ж треба ото вночі повзати при повному місяці з лупою берегом Азовського водосховища за мідією... Ти б іще інфузорію з туфлями пошукав! Ой, виробиш ти так себе, зовсім не шкодуєш Агента ооО...(О - Озерна)!

Ніжно і щляхетно на високому інтимному рівні про вічне! Вдалось. Вітаю. Фінал теж виправданий.
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:27:31 ]
О, Полковнику!
Якщо спробувати розгледіти мого равлика, або твою "інфузорію з туфлями" через призму філософського вчення Лакана чи Славоя Жижека, то там, приміром у ріжках-антенах, можна угледіти таке(!), що у мене і язик не повернеться озвучити...
Дуже дотепний і веселий відгук, Михайле! Вельми вдячний, як і за оцінку: "високий інтимний рівень". Моя любов до прекрасних створінь Всесвіту ще жива... Так що буду і далі намагатися бачити і чути їхні флюїди...
Радий візиту, Полковнику! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 09:19:57 ]
ааааааааа! це що за фінал?!! вона - в безодню?
і як тепер бідному равлику?
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:36:51 ]
Олю!
Якось я не продумав на кілька кроків уперед. Неподобство!!!
Прямо не знаю, що ж робити бідному равлику?..
Нехай страждає!
Нехай чекає і надіється, що холодні, сильні течії змиють отой камінчик із стулок. А до цього часу хижі мурени і потайні краби не нападуть(!) на беззахисну перлівницю і вона повернеться згодом така ж прекрасна, як і завжди...
А ще равлик має усвідомити, що завойовувати царівну-мідію птрібно все життя...
Спасибі, Олю! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 19:02:13 ]
Ооой, як романтично, як мені подобаються ось такі історії, які не закінчуються "і жили вони поживали і добра наживали", а ось так, коли є простір для фантазії і роздумів, коли безсонними ночами продовжуєш думати, мріяти, і зітхати, згадуючи равлика і мідію.
Василику, хочу ще таких історій.
Правда, чомусь недавно, коли писала коментар до "Ювілею" не бачила цієї історії, тобто, її у мене на екрані не було, дива та й годі. Почитай під віршем, а то я думала, що він є ост. на разі твором, хоча читала на ст. Михайла, що ти написав про ювілей, але те ж мені чомусь не відкривався до певного часу, якась магія, як у цій прекрасній ліричній розповіді. Мабуть, треба буде копати глибше, тобто читати прозу нижче, хоч я дещо уже почитала, потім напишу враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:53 ]
Ой, Оксанко! Я і сам якось відкриваю своє, а там замість епіграфа якісь квадратики. Пробую внести зміни (знову надрукувати), а воно не дає...
Вельми вдячний за гарні слова і радий, що тобі сподобалось. :))
Плекаю надію, що історії про прекрасних створінь (братів наших менших) ще народяться. А твої відгуки, без сумніву, надихають. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-29 22:45:09 ]
"Хай щастить!" Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:00:39 ]
Ох як трепетно )
Заніматєльна біологія? шуткую, вибачте.
Ніжна розповідка у вас вийшла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:17:00 ]
Юлечко!
Аритмія Вашої появи на ПМ мною до кінця не спрогнозована...
І де тут "собака порилась" - я не ще не докопався. Втім завжди радий Вашому візиту.
"Заніматільна біологія" ПОЧУТТІВ ще жива в мені...
Спасибі. Надихаєте! :))