ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.03 10:48
В стійких до спалахів розмовах
В пітьмі по припічку гасали
Чотири чорні павуки,
Було їм припічку замало
І закороткі держаки.
Шляхи до печі, як дороги,
У невідоме знову звуть.
Вони гасали до знемоги,
В печі гула груднева лють.

Віктор Кучерук
2026.11.03 10:35
* * *
Багряний жар листків опалих
Підхопить вітер мимохідь
І, капризуючи помалу,
Вони дзвенітимуть, як мідь.
В танку кружлятимуть допоки
Вітрисько має сили й хист
Робити наскоки і скоки,
Іграти, ніби гармоніст.

Ірина Вовк
2026.11.03 08:44
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 1)
«ДАНТЕ: ОСТАННІЙ ПОГЛЯД РАВЕННИ»

(драматична містерія в голосах на дві дії)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Данте Аліг'єрі (Майстер) – 56-річний поет-вигнанець, що помирає від малярії.
Голос Флоренції – темна, потворна постать у золотій короні, алегоричний обра

хома дідим
2026.11.02 23:38
* 247 *
щодо творів отих неумисних
несумісних із логікою
непричетних до пошуків істин
чи здаються підробкою
бездоганність між іншим у світі
конкурентний протекціонізм
інсталяцій 3-d графіті
кю-ар-коди повсюди скрізь

Володимир Бойко
2026.11.02 22:38
Міжсловесні контроверсії – 4
У москалеві присутній синдром вищості, але відсутній синдром вартості. Найбільша небезпека для цивілізації – дикуни, які вважають себе цивілізованими. Дідька чортом не настрашиш, а путіна Трампом. Основні функції диявола нині виконує путін. Об

Іван Потьомкін
2026.11.02 20:59
Українські Канни з Виговським Іваном
Розкажи всім, Конотопе,
Як москалів товк ти,
Як облудливій тій чвані
Зробив Іван Канни,
Де уславлена кіннота
Борсалась в болоті.
Як в доспіхах дорогих
Із золота й сталі

Ігор Терен
2026.11.02 20:38
Реінкарнація пройденого
Над світом білим почорніли тучі
і любуватися немає чим...
збувається пророче й неминуче,
пооживали фюрери і дуче
і виїдає очі рідний дим.

ІІ
Одні й останні воїни у полі

Артур Курдіновський
2026.11.02 16:24
Поплач! (рондо)
Поплач дощем, журливий листопаде!
За спогади про вересень пробач!
Твої пісні - не світлі серенади...
Покриєш сумом втомлені левади...
А я - єдиний вдячний твій глядач.
Забувши про весни легку браваду,
Поплач!

Борис Костиря
2026.11.02 14:31
Цвинтар
Тепер він частий гість у цьому місці,
У краю суму, болю і молінь.
Ніхто не подарує добрі вісті,
Мов шлейфи від минулих поколінь.

Схиляються тополі міднодзвонно.
Щось клени прошепочуть у пітьмі.
І спогади, немов сумні ікони,

Вячеслав Руденко
2026.11.02 12:44
Слід сльози від викопних очей…
Виглядала обрій матіола,
Голосила: «Де вони, руді,
Ті, що рай знайшли за видноколом
У густій розлогій лободі?!»

Може, доручити будякові,
Він зазвичай вищий, ніж усі,
Виглядати радісне довкола,

В Горова Леся
2026.11.02 12:18
Повня
Пальцями тонкими стукав дощ у шибу.
Набридав настирно: може, я зайду?
Рама відчинялась, озивалась рипом,
У нутро впускала віхолу руду.
Засипало мокре листя підвіконня:
Цю ніч роздягалось гілля догола.
Дощ зайшов до хати й оголилась повня —
Лиш тума

Юрій Гундарів
2026.11.02 09:59
Це дивне слово: життєсмерть
Війна привнесла в наше життя нові реалії. Майже щодня відчуваєш подих смерті, адже у будь-яку мить шалений дрон чи ракета можуть зупинити твоє земне буття.
Сьогодні життя і смерть, як ніколи, - поруч. Життєсмерть, як сказав поет…

У День пам'яті помер

Віктор Кучерук
2026.11.02 05:58
* * *
З гарячою чашкою кави
В руці я, звільнившись від сну,
Пригадую очі ласкаві
І повну цвітіння весну.
Пригадую співи пташині
І губи солодкі, як мед, -
І ночі небачено сині
Від зблисків хвостатих комет.

Кока Черкаський
2026.11.02 01:34
Сонце нікуди не поспішає
Сонце нікуди не поспішає, ні,
Воно просто дарує промені мені.
Куди ти біжиш?- Зупинися, постій,
Відчуй цей момент: він повністю твій.
Позитивний вайб, сонячний ранок,
Любов на вечерю, любов на сніданок.

Годинник цок-цок, та мені все одно,

хома дідим
2026.11.01 23:35
* 246 *
така мандрівка
такий пасьянс
у декадансі
такім осіннім
наступний поїзд
минає станцію
ми теж могли бути
пасажирами

Ірина Вовк
2026.11.01 22:49
АНТОЛОГІЯ містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА: ТЕАТР НЕВИСЛОВЛЕНИХ ДУШ"
Антологія драматичних містерій Середньовіччя,
Відродження та епохи Бароко)


І. ЕПОХА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ: Містика віри та вигнання.


«ФРАНЦИСК АССІЗЬКИЙ: ХВАЛА МОЇМ СЕСТРАМ-ПТИЦЯМ»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Мідія-перлівниця і равлик
Образ твору Мідія закохалася у місяць… Виповзала із піску під час відливу і чекала, поки молодик з’явиться на небосхилі. Відкривши стулки-віконниці, пожадливо ловила місячне проміння параболо-еліптичними сріблястими дзеркалами і, спіймавши, відсилала місяцю яскраві флюїди свого поцілунку…
А равлик, що жив переважно у намулі поблизу мангрового дерева, любив мідію… Він давно вагітнів божевільною мрією угледіти впритул її внутрішні перламутри, а, може, якщо пощастить, і доторкнутися…
Кілька спроб наблизитися зазнали фіаско, бо стулки раптово закривалися чи то від того, що хмаринка ховала місяць, чи то мідію лякали тремтливі кульки на равликових ріжках-антенах…
І все ж одержимий равлик підступно досяг своєї мети. Якось, дочекавшись, коли мідія відкриється, він закинув у середину стулок камінчик, щоб вони не закрилися…
Гладенька, ніжна поверхня беззахисної перлівниці переливалася відтінками місячної веселки і зігрівала равлика…
Коли настав черговий приплив, вдоволений і щасливий равлик забрався на мангль, а безпомічну, підвладну стихіям мідію підхопила вода і понесла у безодню океану…

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 21:04:01
Переглядів сторінки твору 5947
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2026.07.24 12:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:41:00 ]
Ой, Василю, що ж Ви такі пічалькі перед ніччю розповідаєте?
Трішки дивним здалася вагітність равлика мрією. Може, щось інше мрія з ним зробить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:16:45 ]
Чорі!
Щось із "вагітністю" я намудрив. Подумаю.
А равлики бувають різні... Я дуже добре пам"ятаю Вашого равлика-мандрівника-філософа. І вірю, що він обов"язково дійде до вершини Фудзі, загляне у кратер і своїми антенами відчує тепло ще не зовсім захололої магми. Ба, навіть дізнається про прийдешнє виверження і завчасно повідомить жителів країни Вранішнього Сонця.
А мій - одержимий і трішечки егоїстичний, як і багато хто із нас...
"В ком дара нет любви неразделённой -
В том нету дара божьего любви" - це у відомого Поета...
Дякую, Чорі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 01:02:59 ]
не "завагітнів", як мені видається, а просто "вагітнів", адже діє незавершена у часі - нє?

Ну, ти, Капітане, даєш! Це ж треба ото вночі повзати при повному місяці з лупою берегом Азовського водосховища за мідією... Ти б іще інфузорію з туфлями пошукав! Ой, виробиш ти так себе, зовсім не шкодуєш Агента ооО...(О - Озерна)!

Ніжно і щляхетно на високому інтимному рівні про вічне! Вдалось. Вітаю. Фінал теж виправданий.
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:27:31 ]
О, Полковнику!
Якщо спробувати розгледіти мого равлика, або твою "інфузорію з туфлями" через призму філософського вчення Лакана чи Славоя Жижека, то там, приміром у ріжках-антенах, можна угледіти таке(!), що у мене і язик не повернеться озвучити...
Дуже дотепний і веселий відгук, Михайле! Вельми вдячний, як і за оцінку: "високий інтимний рівень". Моя любов до прекрасних створінь Всесвіту ще жива... Так що буду і далі намагатися бачити і чути їхні флюїди...
Радий візиту, Полковнику! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 09:19:57 ]
ааааааааа! це що за фінал?!! вона - в безодню?
і як тепер бідному равлику?
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:36:51 ]
Олю!
Якось я не продумав на кілька кроків уперед. Неподобство!!!
Прямо не знаю, що ж робити бідному равлику?..
Нехай страждає!
Нехай чекає і надіється, що холодні, сильні течії змиють отой камінчик із стулок. А до цього часу хижі мурени і потайні краби не нападуть(!) на беззахисну перлівницю і вона повернеться згодом така ж прекрасна, як і завжди...
А ще равлик має усвідомити, що завойовувати царівну-мідію птрібно все життя...
Спасибі, Олю! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 19:02:13 ]
Ооой, як романтично, як мені подобаються ось такі історії, які не закінчуються "і жили вони поживали і добра наживали", а ось так, коли є простір для фантазії і роздумів, коли безсонними ночами продовжуєш думати, мріяти, і зітхати, згадуючи равлика і мідію.
Василику, хочу ще таких історій.
Правда, чомусь недавно, коли писала коментар до "Ювілею" не бачила цієї історії, тобто, її у мене на екрані не було, дива та й годі. Почитай під віршем, а то я думала, що він є ост. на разі твором, хоча читала на ст. Михайла, що ти написав про ювілей, але те ж мені чомусь не відкривався до певного часу, якась магія, як у цій прекрасній ліричній розповіді. Мабуть, треба буде копати глибше, тобто читати прозу нижче, хоч я дещо уже почитала, потім напишу враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:53 ]
Ой, Оксанко! Я і сам якось відкриваю своє, а там замість епіграфа якісь квадратики. Пробую внести зміни (знову надрукувати), а воно не дає...
Вельми вдячний за гарні слова і радий, що тобі сподобалось. :))
Плекаю надію, що історії про прекрасних створінь (братів наших менших) ще народяться. А твої відгуки, без сумніву, надихають. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-29 22:45:09 ]
"Хай щастить!" Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:00:39 ]
Ох як трепетно )
Заніматєльна біологія? шуткую, вибачте.
Ніжна розповідка у вас вийшла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:17:00 ]
Юлечко!
Аритмія Вашої появи на ПМ мною до кінця не спрогнозована...
І де тут "собака порилась" - я не ще не докопався. Втім завжди радий Вашому візиту.
"Заніматільна біологія" ПОЧУТТІВ ще жива в мені...
Спасибі. Надихаєте! :))