ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Дениско (1954) / Проза

 Мідія-перлівниця і равлик
Образ твору Мідія закохалася у місяць… Виповзала із піску під час відливу і чекала, поки молодик з’явиться на небосхилі. Відкривши стулки-віконниці, пожадливо ловила місячне проміння параболо-еліптичними сріблястими дзеркалами і, спіймавши, відсилала місяцю яскраві флюїди свого поцілунку…
А равлик, що жив переважно у намулі поблизу мангрового дерева, любив мідію… Він давно вагітнів божевільною мрією угледіти впритул її внутрішні перламутри, а, може, якщо пощастить, і доторкнутися…
Кілька спроб наблизитися зазнали фіаско, бо стулки раптово закривалися чи то від того, що хмаринка ховала місяць, чи то мідію лякали тремтливі кульки на равликових ріжках-антенах…
І все ж одержимий равлик підступно досяг своєї мети. Якось, дочекавшись, коли мідія відкриється, він закинув у середину стулок камінчик, щоб вони не закрилися…
Гладенька, ніжна поверхня беззахисної перлівниці переливалася відтінками місячної веселки і зігрівала равлика…
Коли настав черговий приплив, вдоволений і щасливий равлик забрався на мангль, а безпомічну, підвладну стихіям мідію підхопила вода і понесла у безодню океану…

2011 рік




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-21 21:04:01
Переглядів сторінки твору 5113
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.945 / 5.5  (4.876 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.595 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.770
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно фауна і флора. Проза
Автор востаннє на сайті 2023.06.18 17:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-21 22:41:00 ]
Ой, Василю, що ж Ви такі пічалькі перед ніччю розповідаєте?
Трішки дивним здалася вагітність равлика мрією. Може, щось інше мрія з ним зробить? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:16:45 ]
Чорі!
Щось із "вагітністю" я намудрив. Подумаю.
А равлики бувають різні... Я дуже добре пам"ятаю Вашого равлика-мандрівника-філософа. І вірю, що він обов"язково дійде до вершини Фудзі, загляне у кратер і своїми антенами відчує тепло ще не зовсім захололої магми. Ба, навіть дізнається про прийдешнє виверження і завчасно повідомить жителів країни Вранішнього Сонця.
А мій - одержимий і трішечки егоїстичний, як і багато хто із нас...
"В ком дара нет любви неразделённой -
В том нету дара божьего любви" - це у відомого Поета...
Дякую, Чорі. Заходьте. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 01:02:59 ]
не "завагітнів", як мені видається, а просто "вагітнів", адже діє незавершена у часі - нє?

Ну, ти, Капітане, даєш! Це ж треба ото вночі повзати при повному місяці з лупою берегом Азовського водосховища за мідією... Ти б іще інфузорію з туфлями пошукав! Ой, виробиш ти так себе, зовсім не шкодуєш Агента ооО...(О - Озерна)!

Ніжно і щляхетно на високому інтимному рівні про вічне! Вдалось. Вітаю. Фінал теж виправданий.
)))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:27:31 ]
О, Полковнику!
Якщо спробувати розгледіти мого равлика, або твою "інфузорію з туфлями" через призму філософського вчення Лакана чи Славоя Жижека, то там, приміром у ріжках-антенах, можна угледіти таке(!), що у мене і язик не повернеться озвучити...
Дуже дотепний і веселий відгук, Михайле! Вельми вдячний, як і за оцінку: "високий інтимний рівень". Моя любов до прекрасних створінь Всесвіту ще жива... Так що буду і далі намагатися бачити і чути їхні флюїди...
Радий візиту, Полковнику! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-22 09:19:57 ]
ааааааааа! це що за фінал?!! вона - в безодню?
і як тепер бідному равлику?
:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-22 12:36:51 ]
Олю!
Якось я не продумав на кілька кроків уперед. Неподобство!!!
Прямо не знаю, що ж робити бідному равлику?..
Нехай страждає!
Нехай чекає і надіється, що холодні, сильні течії змиють отой камінчик із стулок. А до цього часу хижі мурени і потайні краби не нападуть(!) на беззахисну перлівницю і вона повернеться згодом така ж прекрасна, як і завжди...
А ще равлик має усвідомити, що завойовувати царівну-мідію птрібно все життя...
Спасибі, Олю! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-26 19:02:13 ]
Ооой, як романтично, як мені подобаються ось такі історії, які не закінчуються "і жили вони поживали і добра наживали", а ось так, коли є простір для фантазії і роздумів, коли безсонними ночами продовжуєш думати, мріяти, і зітхати, згадуючи равлика і мідію.
Василику, хочу ще таких історій.
Правда, чомусь недавно, коли писала коментар до "Ювілею" не бачила цієї історії, тобто, її у мене на екрані не було, дива та й годі. Почитай під віршем, а то я думала, що він є ост. на разі твором, хоча читала на ст. Михайла, що ти написав про ювілей, але те ж мені чомусь не відкривався до певного часу, якась магія, як у цій прекрасній ліричній розповіді. Мабуть, треба буде копати глибше, тобто читати прозу нижче, хоч я дещо уже почитала, потім напишу враження.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-26 19:40:53 ]
Ой, Оксанко! Я і сам якось відкриваю своє, а там замість епіграфа якісь квадратики. Пробую внести зміни (знову надрукувати), а воно не дає...
Вельми вдячний за гарні слова і радий, що тобі сподобалось. :))
Плекаю надію, що історії про прекрасних створінь (братів наших менших) ще народяться. А твої відгуки, без сумніву, надихають. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-29 22:45:09 ]
"Хай щастить!" Василю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-09 11:00:39 ]
Ох як трепетно )
Заніматєльна біологія? шуткую, вибачте.
Ніжна розповідка у вас вийшла )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-11 21:17:00 ]
Юлечко!
Аритмія Вашої появи на ПМ мною до кінця не спрогнозована...
І де тут "собака порилась" - я не ще не докопався. Втім завжди радий Вашому візиту.
"Заніматільна біологія" ПОЧУТТІВ ще жива в мені...
Спасибі. Надихаєте! :))