Якщо поглянути на графу "Теми" то там "іронічний неореалізм". Тому якраз вся іронія в тому, що ніхто не бажає втратити баланс. А Україна якраз та точка, на якій знаходиться його центр. Я не вірю в ніякі вектори. Всі при владі забезпечують себе і своє потомство. І все. Бо немає "єдиної і цілеспрямованої партії робітників і селян". Багатопартійність у нас - це анархія. Коли вона закінчиться - знає лише Бог:(

Анархія - це зовсім інша річ, практично неможлива на теренах нашої планети.
Ось у мурашнику анархія.
Кожна комаха знає, що робити, куди що тягти.
У улику теж анархія, але з іншими ознаками. Там існує поліція.
У лісі своя анархія. Кожен їсть своє, а дехто - когось.
У морі-окіяні - теж.
та тільки з'вляється людина з ружжом чи без нього, виникають проблеми. Деякі з них можна упередити. Європа намагається - як успішно, так само і ні. І в ній народ не дуже хоче працювати. Так само як і в нас. Але там є, кому працювати замість нього. Це ми.

Вірно, Чорі, лімерики пишуться "от нечего делать".
А переклади? Будуть і вони. Все буде. Тому дякую за візит. Усього найкращого!:)

Дякую. Завдяки вам, друзі, я пізнаю нові терміни. Релаксація...:)

Переклади мене мало цікавили.
Я відвідував друзів. Писав Володимиру про те, якої думки про той чи інший рядок. Може, ще комусь. Я одного разу на умовах якогось конкурсу щось переклав - та і все. Мені це нецікаво. Кількома мовами читаю, але цього недостатньо, щоб перекладати.
Зараз колеги цікавляться лімериками.
Робитиму вигляд, що я цього не бачу?
То когось це зачіпатиме.
Ось як зараз з приводу того, що моя поведінка вже аналізується.
А я, наприклад, маю маленьке зауваження до творів іншого напрямку. Їх навіть неможливо визначити як жанр. Та я їх не чіпаю. Якщо деструктивна поезія когось цікавить, то на здоров'я.

Вони Вас мало цікавили, але Ви нервувались, коли вони були :) Не напружуйтесь так, Гаррі. Ніхто Вас не аналізує, Ви вільні ходити і говорити усюди. Просто коли нарешті знову з"являться переклади (а вони обов"язково з"являться), хотілося б, щоб їх присутність сприймаллася Вами і всіма, хто_не_розуміє_зачєм_єта_нада спокійно.
І "деструктивна поезія" тут ні до чого :)

Чорі, ви володієте гіпнотичними здібностями.Ваше "не напружуйтесь" вплинуло на мене. Це так класно - розслабитись!)))

Тільки обережно, Володимире! Контролюйте себе все ж таки :)

Мені здається, що Ви гіперболізуєте.
Я написав одну серію лімериків - і зупинився. Пишуть тепер колеги. Я не захаращую головний стовпчик своїми лімериками. Та я їх не вважаю чимсь серйозним. Мене тижнями не побачити на сайті. Я був у Москві, і крім неї існує робота у Києві.
Скажу Вам як досвідченій людині у поетичній і філологічній справі.
Іноді у авторів оригіналів бувають вірші, яких вони могли соромитись, бо вони могли бути першими, десятими або написаними на серветці якогось кабака. Їх бажано було б не перекладати і не шукати того, чого в них немає.
За іншомовні (бразильські, португальські etc) не казатиму, бо не знаю-не відаю.
"Нам своє робить", як казав один з класиків радянського соцреалізму. Щоправда, у іншому контексті.
А я зупинився на тріолетах, рондо, ронделях (це складніше, ніж сонети), лімериках.
Кожному - своє.

З повагою і без усіляких прихованих натяків,
Г.С.

Я ж у себе вдома. У кріслі. М"якому...

Я не гіперболізую. Я просто іронічно зауважила, що кожний тяжіє до того, що йому близько. Але бажано при цьому не ставитись до цього зверхньо, як до чогось другорядного ("своїх тем немає" і т.п.). Бо ніхто ж так не ставиться до рондо, ронделів і т.ін., хоча і це може бути комусь нецікавим.

Щодо оригіналів віршів - так, бувають ненайкращі. Але можливо, перекладач ставить перед собою якесь конкретне мовне завдання? А ще, знаєте, бували випадки, коли записане на серветках ставало класикою, да :)

І не треба весь час бачити у всьому підкоп під себе.
З повагою. Усміхніться, Гаррі :)

А шо то таке "деструктивна поезія"?

Так, я міг колись сказати, що немає тем.
Я міг підтримати чиюсь думку, а не генерувати свою такого вигляду. Мені ж не буде коли відгавкуватись або щось доводити чи просити вибачення. Тому я не генерую ніколи і ніщо.
Творчість - і тільки творчість, і ніщо, крім творчості. (це я не краду, як пісенники-піснярі, а перефразовую).
Це ж трагічна річ для пісенників будь-якої держави. Я ж дивлюсь на ці речі глобально. І вони починають робити "Стариє пєсні о главном" або співати "Под крилом самолєта о чьом-то пойот" без верхнього одягу чи спідньої білизни.
Коли я перебуваю серед колег (читай - друзів), я не можу думати про підкопи :)
Я вже релаксую.
Тільки що перевірив фізичну антропометрію і тонус :)
Тиск 130 на 80. Пульс 76 уд/хв.

З повагою,
Г.С.

Володимире, тим, хто сидить у м"якому кріслі, забороняється думати про "деструктивну поезію". Це заважатиме релаксації :)

Вітаю, Іване! Міг би бути сильнішим, якби відому риму до Європи застосувати. Але ти знаєш, що я хлоп чемний:)

Дивись , Михайле,не впади із крісла, бо , судячи, із кількисті коливань , ти ідеш в рознос:)