ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Муза
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Абрикосове
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Вячеслав Руденко
2026.10.24 16:40
У пісках між соціальних криз
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,

Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
У чорній безодні
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

хома дідим
2026.10.24 10:38
* 238 *
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
* * *
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
На рученьки хоче
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн

Юрій Лазірко
2026.10.23 17:23
Се-Ля-Ві -- у іспанських ритмах
Із очима як пусті вокзали,
Наше місто ожива.
Світлом дихають благі квартали,
Пісня рветься на слова.

Приспів:
У мелодіях давно забутих,
Нам хотілося усе збагнути,

Ігор Терен
2026.10.23 17:21
Оптимістичні акорди драматичної комедії
З березня до вересня не узріли літа ми,
ось і жовтень хмарою лине в далину.
Синій день за вікнами прикрашає квітами
путь останню осені ранню і сумну.

А ми лише напередодні
зими лихої до весни
помітили, що на сьогодні

Вячеслав Руденко
2026.10.23 14:20
В зелених дредах…
Мілини мліли,
Піском білили.
У тінях сосен
Граки ходили.
Ховався лебідь —
Самотній, босий —
Біліший лілей
У тінях сосен.

Борис Костиря
2026.10.23 12:22
Переломи епох
Переломи епох так лякають людей,
Залишаючи шрами болючі.
Тектонічні розлами, розриви сітей.
Голос неба ніхто не озвучив.
Розповзаються тріщини в душах, і страх
Запускає глибоке коріння.
Розбивається амфора. Здавнений крах
Розпускає потворні пагіння

Юрій Гундарів
2026.10.23 11:29
Гуманізм і людяність
Корінь слова «гуманізм» - «людяний».
Але у деяких політиків дивне уявлення про це поняття…

Гуманізм - це що означає?
Це загиблі вагітні жінки,
це мости і лікарні розчавлені,
це зруйновані вщент дитсадки…

Артур Сіренко
2026.10.23 11:02
Пастух-віщун
Буденність відходить
Наче покірна валіза,
Яку несуть в руках
Подорожні вічного шляху,
Затискаючи пальці до щему,
До синяви під нігтями,
Які шкрябали в двері самотності
Дому, що стоїть на вулиці Сліз

Віктор Кучерук
2026.10.23 05:36
* * *
А дощ іде і обмиває вікна,
Змиває пил і спогади старі, -
Ніяк лише з душі печаль не зникне,
Ніщо її не звільнить від жури.
Стікають краплі, наче дні за днями,
Холоне у горнятку теплий чай, -
Утомлений нудьгою і думками,
Боюся нині впасти у відчай.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Вірші

 ***
Безлисте віття знов до неба тягнуть
старезні осокори край доріг.
Цьогоріч осінь тепла і ненагла.
І ароматна, мов грибний пиріг.

Як чисто й свіжо в лісі пахне глиця!
А з кошика сміється боровик...
Кора соснова м’яко золотиться.
Ще сірий – заєць за кущами зник...

І духмяніють вранці хризантеми,
закутавшись туманом у садку.
Напнула тітка Осінь хустку темну,
та вишиту барвисто – ще й яку!

І вже не тітка – молодява пані
всміхнулась ясно гронами калин,
вгорнула плечі заморозком раннім,
з рук випустила журавлиний клин,

тернову гілку з ягідьми зірвала –
смакує терпко, пригоща пташок...
Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок...

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 07:45:36
Переглядів сторінки твору 4402
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.189 / 6  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 09:18:01 ]
вже не тітка – молодява пані
всміхнулась ясно гронами калин,
вгорнула плечі заморозком раннім,
з рук випустила журавлиний клин,

тернову гілку з ягідьми зірвала –
смакує терпко, пригоща пташок...
Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок...
ПРЕКРАСНО! Кажу це Вам щиро знову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 12:15:05 ]
"Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок..."
Елегія ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:20:32 ]
Дякую щиро за відгуки.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-06 17:05:56 ]
Не треба й на двір виходити. Вся картина перед очима! Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 13:55:16 ]
Я вже тиждень як у роздумах, а питання не дуже складне. Та не можу створити течію конструктивної якості. Подобаються мені метафори, а от один технічний момент... ЯК-ГРибний пиріг. Оцей. Вмію читати, а воно мені не читається.
А від вірша я у захваті. Мені така тематика до вподоби, фарби Вашої палітри, і самі картини. Можна було б написати тільки "картини", але я не тільки відвідувач Вашого дивного вернісажу. Тому приміряюсь - чи зміг би так і я?
Та ні :-) Не той майстер.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-09 21:40:58 ]
Вітаю, пане Олесю.
Щиро вдячна за добрі слова й особливо за зауваження. Таки збіг заважає. Може, трохи легше буде "мов грибний пиріг"? (це порадила С.-М.Залізняк) Шкода образу, якщо міняти кардинально. А якщо з трьох приголосних у збігу два сонорних, то, думаю, можна пережити... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-09 21:54:13 ]
Можу здогадуватись, що сказав би пан Олесь.
І мені новий збіг видається м'яким. Це, НМСДД, вже не стільки не збіг як інше поєднання звуків.

Без претензій на об'єктивність,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-09 22:50:16 ]
Ви читаєте думки, Гаррі. Й не лише пана Олеся. Із Вами треба якось обережніше. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маліцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 08:39:00 ]
Чудова, прозора і тепла композиція. Щодо грибів: де-які речі, особливо збирання грибів в осінній елегії, читаються просто, тому що пишуться і так само сприймаються дещо (чи зовсім) підсвідомо. Це ж не піцца з грибами, а укр пиріг!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-06 09:07:07 ]
То так. Наш пиріг і їхня піца - ду-у-уже різні речі!
У мене є вірш і про пироги з грибами - дитячий.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 09:24:03 ]
З Вашого дозволу прокоментую лише першу строфу:
НМСД багато слів, які можна замінити, щоб посилити текст; несподобалось "осінь ненагла" : не бачу різниці між "наглою" і "ненаглою" осінню - результат той сами: гриби і т.д. і все, що написано у Вашому вірші; і сам звукопис "нагла" (що асоціюється зі смертю, що не є лірикою) - НМСД не личить такій лиричній чуттєвості:
Безлисті руки молитовно тягнуть
до сонця осокори край доріг.
Дощ лиже осені, як пес, халяву
Земля духмяна, мов грибний пиріг.

Мої зауваження є субєктивними, і не ставтеся до них серйозно (саме тоу, що вірш сподобався я зробив цей коментар)
З повагою, Костя.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-06 09:13:26 ]
Дякую, Костю. Цікавий варіант, та лишуся при своєму. Асоціація зі смертю, коли пишеш про осінь, - хіба не логічна? Яка вона не гарна, але це останні сходинки до небуття - у філософському сенсі для людини й реально - для рослинності, тих же дерев.
А між нагла й ненагла таки ж є різниця: протилежне значення. Люблю, коли осінь приходить поступово, дуже поступово.
Щиро вдячна за коментар. Ви хороший читач.