ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
ПАПУГИ ШАЛЕНОГО ВІССАРІОНА
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
Архів
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Квочка
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Лагідний Кеп Клек (Procol Harum)
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Золотавий лан
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
* * *
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Бегемотик
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Вірші

 ***
Безлисте віття знов до неба тягнуть
старезні осокори край доріг.
Цьогоріч осінь тепла і ненагла.
І ароматна, мов грибний пиріг.

Як чисто й свіжо в лісі пахне глиця!
А з кошика сміється боровик...
Кора соснова м’яко золотиться.
Ще сірий – заєць за кущами зник...

І духмяніють вранці хризантеми,
закутавшись туманом у садку.
Напнула тітка Осінь хустку темну,
та вишиту барвисто – ще й яку!

І вже не тітка – молодява пані
всміхнулась ясно гронами калин,
вгорнула плечі заморозком раннім,
з рук випустила журавлиний клин,

тернову гілку з ягідьми зірвала –
смакує терпко, пригоща пташок...
Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок...

2010

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 07:45:36
Переглядів сторінки твору 3795
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.189 / 6  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 09:18:01 ]
вже не тітка – молодява пані
всміхнулась ясно гронами калин,
вгорнула плечі заморозком раннім,
з рук випустила журавлиний клин,

тернову гілку з ягідьми зірвала –
смакує терпко, пригоща пташок...
Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок...
ПРЕКРАСНО! Кажу це Вам щиро знову...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 12:15:05 ]
"Як осені мені щороку мало!
Як гріє руку золотий листок..."
Елегія ...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:20:32 ]
Дякую щиро за відгуки.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-06 17:05:56 ]
Не треба й на двір виходити. Вся картина перед очима! Чудово!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 13:55:16 ]
Я вже тиждень як у роздумах, а питання не дуже складне. Та не можу створити течію конструктивної якості. Подобаються мені метафори, а от один технічний момент... ЯК-ГРибний пиріг. Оцей. Вмію читати, а воно мені не читається.
А від вірша я у захваті. Мені така тематика до вподоби, фарби Вашої палітри, і самі картини. Можна було б написати тільки "картини", але я не тільки відвідувач Вашого дивного вернісажу. Тому приміряюсь - чи зміг би так і я?
Та ні :-) Не той майстер.
Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-09 21:40:58 ]
Вітаю, пане Олесю.
Щиро вдячна за добрі слова й особливо за зауваження. Таки збіг заважає. Може, трохи легше буде "мов грибний пиріг"? (це порадила С.-М.Залізняк) Шкода образу, якщо міняти кардинально. А якщо з трьох приголосних у збігу два сонорних, то, думаю, можна пережити... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-09 21:54:13 ]
Можу здогадуватись, що сказав би пан Олесь.
І мені новий збіг видається м'яким. Це, НМСДД, вже не стільки не збіг як інше поєднання звуків.

Без претензій на об'єктивність,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-09 22:50:16 ]
Ви читаєте думки, Гаррі. Й не лише пана Олеся. Із Вами треба якось обережніше. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маліцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 08:39:00 ]
Чудова, прозора і тепла композиція. Щодо грибів: де-які речі, особливо збирання грибів в осінній елегії, читаються просто, тому що пишуться і так само сприймаються дещо (чи зовсім) підсвідомо. Це ж не піцца з грибами, а укр пиріг!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-06 09:07:07 ]
То так. Наш пиріг і їхня піца - ду-у-уже різні речі!
У мене є вірш і про пироги з грибами - дитячий.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Костянтин Мордатенко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-05 09:24:03 ]
З Вашого дозволу прокоментую лише першу строфу:
НМСД багато слів, які можна замінити, щоб посилити текст; несподобалось "осінь ненагла" : не бачу різниці між "наглою" і "ненаглою" осінню - результат той сами: гриби і т.д. і все, що написано у Вашому вірші; і сам звукопис "нагла" (що асоціюється зі смертю, що не є лірикою) - НМСД не личить такій лиричній чуттєвості:
Безлисті руки молитовно тягнуть
до сонця осокори край доріг.
Дощ лиже осені, як пес, халяву
Земля духмяна, мов грибний пиріг.

Мої зауваження є субєктивними, і не ставтеся до них серйозно (саме тоу, що вірш сподобався я зробив цей коментар)
З повагою, Костя.
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-02-06 09:13:26 ]
Дякую, Костю. Цікавий варіант, та лишуся при своєму. Асоціація зі смертю, коли пишеш про осінь, - хіба не логічна? Яка вона не гарна, але це останні сходинки до небуття - у філософському сенсі для людини й реально - для рослинності, тих же дерев.
А між нагла й ненагла таки ж є різниця: протилежне значення. Люблю, коли осінь приходить поступово, дуже поступово.
Щиро вдячна за коментар. Ви хороший читач.