ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Олег Герман
2025.09.02 21:26
Психотравма як подарунок від матері. Частина ІІ: Благими намірами...
Реалії змінюються, а разом із ними трансформуються й батьківські стратегії поведінки. Якщо раніше психотравми найчастіше були результатом перманентного контролю, жорстокості, емоційного ігнорування чи маніпуляцій (про це йдеться в першій частині), сьогодн

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Коли згасає вогонь
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Щире
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 12:59:43
Переглядів сторінки твору 8501
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 6  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 14:47:27 ]
Дуже гарний вірш, Олено. У мене є такий вірш:
Вірші виношує поет,
Як своєрідну сповідь.
Байдуже, що якийсь естет
Образливе промовить.

Бог прийме їх, а може ні-
Це таїнство між ними.
І за вірші комусь смішні,
Пробачить всі провини.

З Новим роком Вас. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:27:22 ]
Дякую!
Вірші - це дійсно якесь незбагненне таїнство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 14:56:06 ]
Воістину щире!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:21 ]
А поету нещирим бути не можна.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 15:18:48 ]
Після другої строфи просльозилася... Гарно написано, щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:57 ]
Дякую, Патаро!
А квіточку дійсно шкода! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:47:15 ]
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:35 ]
І Вас із Новорічям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:08:03 ]
ОЛЕНОЧКО, ВІРШЕМ -- ВРАЖЕНА!!! Я ЩЕ ДОВГО БУДУ НИМ ЖИТИ. ДЯКУЮ ВАМ З ВАШУ МАЙСТЕРНІСТь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:18 ]
Дякую!
Щодо цього вірша мала багато сумнівів і не сподівалась на позитивні відгуки.
А щодо майстерності... Інколи відчуваю себе такою бездарністю!
Треба вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:19:03 ]
якось мені пояснювали, що у черзі крайніх не буває, а тільки останні… ))) як же правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:29:59 ]
Ось і я щойно запитала у філолога - таки так: крайній у черзі не буває.
Тоді треба подумати.
Я робила акцент на грі звуків: відКРАяна від РАю...КРАйня
Дякую, що зауважили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:52:36 ]
Не знаю, хто поставив мені 6, але ДЯКУЮ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:48:33 ]
Благаю: не міняйте того, що ви крайня в черзі. Це неправильно з точки зору черги за черевиками, але крайнім бути - означає з якогось боку стояти, першим або останнім. І як би не було правильно (а це пише вчитель-мовник із 23-річним стажем), існує вже фразеологічний вислів: хто крайній? Цього з мови живої не викинеш.
Зміните - втратиться чудовий образ.
А вірш неймовірний.
Із Новим роком! Хай пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 18:22:49 ]
Оленко, вірш непоганий, думки всі хороші. Але... всі вони на передньому плані. І ще мені здалося, занадто гучно. Є речі, про які чим тихіше кажеш, тим їх краще чути. Не знаю, чи правильно ви мене зрозумієте, але сподіваюсь :)

З прийдешніми святами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 18:56:26 ]
І мені сподобалося. Погоджуюся зі Світланою Козаченко.

Однак дозволь "похуліганити..." (вибач, якщо на ногу незграбно стану!)

"Людині пересічній відпустить гріх священик...
Поетів же на сповідь спитать виходить Бог..."

З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 21:09:00 ]
Дуже сподобався вірш, Оленко! Про ту квіточку - особливо...
І все ж...

Ця хатка дерев’яна ЩЕ зветься сповідальня,
Цей ЗГОРТОЧОК зіщулений зоветься ЩЕ – душа.

- над виділеними мною словами я засумнівалась (чому "ще"? І коли саме сповідальня перестає бути чи називатися сповідальнею, а душа - душею? І, певно, замість "згорточок" біля "зіщулений" має бути більш точне слово, не таке "магазинно-товарне".) Так мені відчувається.

Ну, і останні два рядки - справді, надто пафосні, чи що...

А попри те, вірш хочеться перечитувати і перечитувати, осмислювати і переосмислювати.
З грядущим Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:40:45 ]
Пані Світлано! Слово "крайня" таки не мінятиму, бо образ втратиться безповоротно, я пробувала замінити його чимось еквівалентним, але не змогла...
Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:45:01 ]
Чорі! Але насправді мені і хотілося зробити його пафосним, гучним і все ніби (!) виставити напоказ!
Але, повірте мені, є такі речі, про які я взагалі мовчу і про які ніхто ніколи не почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:49:43 ]
Михайле, Ваш варіант "відпускати гріх" мені подобається більше, аніж моє "давати розгрішення", але не подобається слово "пересічний", бо, на відміну від "простий", видається мені якимсь образливим.
Але передостанній рядок мене таки трохи муляє, я над ним думаю.