ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.

В Горова Леся
2025.12.13 16:56
Дощ крижаний у шибу - музика крапель мерзлих.
Колеться сон у друзки, сиплеться за вікно.
Ближче до ранку дійсність, ніч неохоче кресне.
І на окрайці неба синій цвіте вінок.

Зорі тум утерла сірим своїм подолом -
Виглянули, обмиті, жаль, що всього н

Микола Дудар
2025.12.13 12:09
Відтепер і дотетер
Ти у пошуках — стажер…
Тільки з ким й куди іти?
Безліч склепів до мети…
Омбіркуй, не гарячкуй,
Краще знов пофантазуй…
Боже мій… Куди попер?
Краще б ти в собі завмер…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олена Ткачук (1987) / Вірші

 Щире

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-12-30 12:59:43
Переглядів сторінки твору 8725
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.658 / 6  (5.013 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.881 / 5.45)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.805
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.10.20 17:49
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Потебня (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 14:47:27 ]
Дуже гарний вірш, Олено. У мене є такий вірш:
Вірші виношує поет,
Як своєрідну сповідь.
Байдуже, що якийсь естет
Образливе промовить.

Бог прийме їх, а може ні-
Це таїнство між ними.
І за вірші комусь смішні,
Пробачить всі провини.

З Новим роком Вас. Удачі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:27:22 ]
Дякую!
Вірші - це дійсно якесь незбагненне таїнство.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 14:56:06 ]
Воістину щире!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:21 ]
А поету нещирим бути не можна.
З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-12-30 15:18:48 ]
Після другої строфи просльозилася... Гарно написано, щиро...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:28:57 ]
Дякую, Патаро!
А квіточку дійсно шкода! )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 15:47:15 ]
А я не тільки в Бога, а й у людей – повірила,
У тлінному божественну шукала глибину.
З НОВИМ РОКОМ! З НОВИМ ЩАСТЯМ! :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:35 ]
І Вас із Новорічям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вірлан Роксолана (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:08:03 ]
ОЛЕНОЧКО, ВІРШЕМ -- ВРАЖЕНА!!! Я ЩЕ ДОВГО БУДУ НИМ ЖИТИ. ДЯКУЮ ВАМ З ВАШУ МАЙСТЕРНІСТь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:31:18 ]
Дякую!
Щодо цього вірша мала багато сумнівів і не сподівалась на позитивні відгуки.
А щодо майстерності... Інколи відчуваю себе такою бездарністю!
Треба вчитися...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 16:19:03 ]
якось мені пояснювали, що у черзі крайніх не буває, а тільки останні… ))) як же правильно?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:29:59 ]
Ось і я щойно запитала у філолога - таки так: крайній у черзі не буває.
Тоді треба подумати.
Я робила акцент на грі звуків: відКРАяна від РАю...КРАйня
Дякую, що зауважили


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 16:52:36 ]
Не знаю, хто поставив мені 6, але ДЯКУЮ. )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 17:48:33 ]
Благаю: не міняйте того, що ви крайня в черзі. Це неправильно з точки зору черги за черевиками, але крайнім бути - означає з якогось боку стояти, першим або останнім. І як би не було правильно (а це пише вчитель-мовник із 23-річним стажем), існує вже фразеологічний вислів: хто крайній? Цього з мови живої не викинеш.
Зміните - втратиться чудовий образ.
А вірш неймовірний.
Із Новим роком! Хай пишеться!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 18:22:49 ]
Оленко, вірш непоганий, думки всі хороші. Але... всі вони на передньому плані. І ще мені здалося, занадто гучно. Є речі, про які чим тихіше кажеш, тим їх краще чути. Не знаю, чи правильно ви мене зрозумієте, але сподіваюсь :)

З прийдешніми святами! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2011-12-30 18:56:26 ]
І мені сподобалося. Погоджуюся зі Світланою Козаченко.

Однак дозволь "похуліганити..." (вибач, якщо на ногу незграбно стану!)

"Людині пересічній відпустить гріх священик...
Поетів же на сповідь спитать виходить Бог..."

З Новим роком!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-12-30 21:09:00 ]
Дуже сподобався вірш, Оленко! Про ту квіточку - особливо...
І все ж...

Ця хатка дерев’яна ЩЕ зветься сповідальня,
Цей ЗГОРТОЧОК зіщулений зоветься ЩЕ – душа.

- над виділеними мною словами я засумнівалась (чому "ще"? І коли саме сповідальня перестає бути чи називатися сповідальнею, а душа - душею? І, певно, замість "згорточок" біля "зіщулений" має бути більш точне слово, не таке "магазинно-товарне".) Так мені відчувається.

Ну, і останні два рядки - справді, надто пафосні, чи що...

А попри те, вірш хочеться перечитувати і перечитувати, осмислювати і переосмислювати.
З грядущим Новоріччям!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:40:45 ]
Пані Світлано! Слово "крайня" таки не мінятиму, бо образ втратиться безповоротно, я пробувала замінити його чимось еквівалентним, але не змогла...
Дякую за підказку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:45:01 ]
Чорі! Але насправді мені і хотілося зробити його пафосним, гучним і все ніби (!) виставити напоказ!
Але, повірте мені, є такі речі, про які я взагалі мовчу і про які ніхто ніколи не почує.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Ткачук (М.К./М.К.) [ 2012-01-01 13:49:43 ]
Михайле, Ваш варіант "відпускати гріх" мені подобається більше, аніж моє "давати розгрішення", але не подобається слово "пересічний", бо, на відміну від "простий", видається мені якимсь образливим.
Але передостанній рядок мене таки трохи муляє, я над ним думаю.