ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.06.05 23:37
Зливи лютої — грім і зірниці — вогонь —
то стихійного лиха сполука.
Несподівані доторки теплих долонь —
симбіоз насолоди і муки.

Ви збудили в мені глибину крижану
і мелодію сонячну, схоже.
Та чому так буває, ніяк не збагну:

хома дідим
2026.06.05 19:18
веселка над районом
і вчора і сьогодні
дурацьке щастя
скраю десь її
мені ти відписала
а я при телефоні
не був
атож мабуть

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Тиші янтарної




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-02 11:37:15
Переглядів сторінки твору 7507
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.884 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.747
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:50:24 ]
це про середньовічний Львів?
гарне намисто слів)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:51:58 ]
ні, ти знаєш, бачився мені Київ,
в ньому є багато сходів, таких важких кам'яних бордюрів в парках… :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:53:43 ]
у кожного своє "місто дощів"... і свій Дракон;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 11:56:59 ]
а щось я ще не відчуваю того Дракона :)
недавно прочитала "Ритуал" Дяченків - така фантастична розповідь про дракона і принцесу. Дуже гарний був той дракон - більше людяний, ніж іноді люди :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:08:12 ]
а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня.

мінорний вірш, Олю.
"а це тому, що за китайським календарем справжній рік Дракона почнеться 23 січня." - класний образ. Але я розумію, чому Руді спитала про Львів - до нього лицарські плащі більш рідні, ніж для Києва.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:09:00 ]
:))))) все наплуталось.
"Смуток сідлає, мов коней, останні хвилини" - оце класний образ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:17:07 ]
мінорний? :)) мені це саме сказала подружка про ще один віршик, який я сама вважала досить оптимістичним :))

може тому, що справжня радість завжди трохи сумна? І десь відчуває себе зайвою в бадьорому і холодному світі?

Дякую, Чорі! Якщо хочете - я зітру коментар, в якому продублювалося не те речення. Віконце для коментаря замале, не все видно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:04 ]
ненада нічо витирати - в коментах родзинок часом більше, ніж в мюсдях;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:49:53 ]
блін
в мюслях...))) от бачиш о_О


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:06:33 ]
о, моя улюблена страва :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:52:32 ]
нє-нє, не треба стирати :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 12:44:01 ]
Файно, Оль! Свіжі гарні Образи, і головне - настрій вірша... Єдина заувага - перший рядок третьої строфи - "наче-неначе". Тут би якось переробити. Анфілада доріг - гарно звучить, але (мені видається)більше підходить до "об’ємних" об’єктів, а не "площинних".
Останні два рядки - супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:50:37 ]
то часо-просторові дороги...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:57:21 ]
а я навмисно зробила там це підсилення - наче-неначе - воно (нмсд :) вносить момент чогось такого нетривкого, наче внутрішньої боротьби.

Про анфілади – Схимниця права - тут більше не про справжні дороги, а про те, що наступна дорога відкривається після того, як пройдеш попередню.

Дякую, пане Іване!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:00:13 ]
Але тепер ти не скажеш, що я лише хвалю твої вірші, нє, Оль?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:58 ]
ой, точно :)) тоді цьом :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 12:53:54 ]
Знахідка, Льоль!(особливо з плащем) І теж - за Київ... (Львів не знаю зовсім: він мені з вікна вагона нагадує скоріше середньоєвропейське населене містечко по горло, а не скам'яніле й у плащі місто!)
А от щодо "свіжих" образів - сумніваюсь... Навпаки! У даному контексті "старі" образи ніби "оновлюються", романтизуються, набувають нових відтінків і...все одно зберігають за собою шлейф свого "середньовіччя".
З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:12 ]
Тре домовитися з Управлінням залізниці, Полковнику, щоби хоч раз твій поїзд "пустили" по трамвайному маршруту (що через Центр йде - Ратуша, площа Ринок...), або все ж вийшов би у Львові на день-два.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:04:26 ]
це настрій такий був :)) наче відчувався перелом, чи може просто Новий рік так відбився – сірий, похмурий :))
А Львів… місто Антонича і Данила Галицького… взагалі-то міг бути і Львів, але я його теж мало знаю.

Дякую, Михайле! З Новим!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2012-01-02 13:20:57 ]
Гарний вірш, Олю! "Анфілади доріг", як на мене, образ тим і сильний, що поєднує об'ємне і площинне. Не змінюйте нічого у вірші, там усе дуже гармонійно. Мені чомусь нагадався "нічний політ" із останньої глави "Майстра і Маргарити", але то мабуть уже від лукавого...))