ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.02.27 15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях

збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло

Микола Дудар
2026.02.27 10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?

Борис Костиря
2026.02.27 10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.

Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня

Віктор Кучерук
2026.02.27 06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...

Володимир Бойко
2026.02.27 00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї. Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди. Фальсифікації

Ігор Терен
2026.02.26 22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.

***
А ми поперек горла глитаям

С М
2026.02.26 20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах

Володимир Невесенко
2026.02.26 20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.

Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь

Юрій Гундарів
2026.02.26 20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…

До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз

Євген Федчук
2026.02.26 19:17
Сидять старі на осонні, кістки свої гріють.
Про те, про се розмовляють, про молодість мріють,
Коли ще було в них сили весь день працювати,
І до ранку до самого потім танцювати.
Сидять, курять самокрутки, мирно розмовляють,
Коли тут повз них Секлета –

Сергій Губерначук
2026.02.26 17:52
Я вигляну з віконечка –
маленька замальовочка!
Не там, а тут
увесь наш театральний інститут
розсівся в рамки портретів
відомих акторів і пасивних поетів.
Що вже тут їм викривати,
коли вже видно й так,

Юрій Гундарів
2026.02.26 12:22
У перші дні листопада минулого року я опублікував на ПМ вірш «Гекзаметр гніву», на який отримав від літератора, який (чи яка) виступає під іменем Пиріжкарня Асорті, доволі розлогу рецензію такого змісту: «Що бачить читач, який натрапив на публікацію

Микола Дудар
2026.02.26 11:49
Звучали в голосі на Почет
Сім нот на пагорбі,
на біс…
І щось було від них пророче
Бо саме так рождають Свість…
Мощун, Ірпінь, і Київ, Буча
Навік зріднилися… Війна.
І тут прийшла потвора суча —

Борис Костиря
2026.02.26 11:47
Літо не відчувається,
як свято без музики,
мов танець німих тіней.
Де буйство плоті
і бризки шампанського?
Коли прийде
справжнє літо?
Коли відбудеться

Світлана Пирогова
2026.02.26 09:38
Вчетверте лютий дихає вогнем,
І пам'ять б'є у скроні, наче дзвони.
Ми кожен ранок починаєм днем,
Де вгризлось лихо, дим і бастіони.

Чотири роки...Скільки в них життів?
Розмов людей, обірваних на слові.
Ми стали старші за своїх батьків

Тетяна Левицька
2026.02.26 09:12
Панічні атаки уже пережиті —
В метро не шукаємо більш порятунку.
Коли деспот спалює сонячне жито
Звикаєш до спазм у порожньому шлунку.

До холоду в домі та мін на порозі,
Прокльонів, матюччя ганебної ролі.
До стигм на хресті, наркотичної дози
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ЗАДЗЕРКАЛЛЯ...
Задми свічу – бо це дороговказ…
Сховай лице, замкни душі кімнату.
Бажання перевтілиться на татя,
У небезпечну тінь між трьох дзеркал,

Де вітер лицедіє скрипом брам,
Здирає хмар благенькі одежини,
Нап’ятий нерв зривається пружинно –
Ти сутність андрогінна без ребра.

І що тим євам з ябками в очах,
В подолах, пазухах, руках, компотах:
Сузір’я Мрії зманює допоки
Так незбагненно палахтить свіча.

07.01.2012

Спочатку з’явилась «тінь між трьох дзеркал»… я не знала, що це, але образ мене не відпускав… я закинула цю фразу в Гугл, і відповідь мене ошелешила. Це про андріївське ворожіння на кохання, одне з найбільш небезпечних, бо по коридору дзеркал і свічок іде суджений, але! Потрібно вчасно згасити свічу і закрити очі, бо хто-зна що може вийти із Задзеркалля. І зайти в кімнату, в душу… Бажання щастя може стати бідою. Бажанням і мріям опиратись важко, навіть будучи цілісною і самодостатньою істотою. Мабуть тим, хто більш прив’язаний до побутових проблем, це вдається краще, ніж людям з розвиненою уявою і експресивним сприйняттям світу… Ну десь так. Вірш написався сам, я цілком не сподівалась ТАКОГО сюжету…


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-08 00:02:55
Переглядів сторінки твору 6474
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:13:20 ]
*це мабуть присвята*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:25:35 ]
нєа) абсолютно відсторонена штука)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:49:49 ]
& отже сезон присвят з ласки Божої завершився
(i це втішає)

із НР та РХ

*

неодмінних лагіднотерпких щиростей


C*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:58:13 ]
я в цьому присвятному сезоні наче і не брала участі... чи я щось плутаю...

дякую
і Вас
і Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 03:49:36 ]
Нап’ятий нерв зривається пружинно - дуже гарний образ! З Різдвом. Щастя і любові.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:30:29 ]
дякую, Юль, навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 07:37:10 ]
Не можу не погодитись з думкою про дороговказ. Я здогадувався, що молитви піднімаються до небесних висот саме цим шляхом. Може, і нічних метеликів тягне до свічок якась непоборна свята сила?

З технічного боку (це бачити і коментувати легше) відчувається якась затиснутість. Помаленьку її можна усунути. Наприклад, хмари можуть не благенькими, а сіренькими.

Думку вірша (задум), ІМХО, я осягнув. Повернення до свічки у заключній частині, трильяж у попередній. "душі кімната" мені це... Не теє :)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:35:19 ]
дякую)
але задум вірша ви зрозуміли не зовсім так, бо тоді "душа-кімната" стала б в один візіо-ряд з трильяжем і горінням свічі. Але раз не осягнули - значить нечітко написано, значить автор не дотягнув до хвоста своєї думки))) ну що поробиш...
а про одежини хмар - мені благенькі більше лю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:48:18 ]
Не дуже переймайтесь цим питанням, Оксано.
Кожен бачить те, що йому краще видно. Захід сонця одним людям нагадує про минущість життя, другим - про яєшню.
Свічки і дзеркала мені нагадали про задзеркалля, з якого нам надходять новини і прогнози. Свічка - це взагалі, ІМХО, доволі багатогранний образ, у якому мені бачиться те, що бачиться, мабуть, тим відвідувачам музеїв, які більше бачать те, що бажають, аніж те, що є.

Святкового Вам настрою. Нових творів і гармонійних звукописів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:50:56 ]
ну так, задзеркалля...
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 11:56:29 ]
Гарно і яскраво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 12:12:16 ]
дякую
і за те, що не просиш пояснень. Але я вже пояснила вірш під текстом. Швидше - для себе самої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:55:16 ]
А ти знаєш, доки не було назви - Задзеркалля, і поки ти не написала про ворожіння, я цей вірш сприймала інакше - містично, але в позитивному розумінні. Тобто початок звучав як "опускання рук", потім - якийсь порив, хитання і оце "сузір'я Мрії" - просто чудово! Поки воно є, то і свічка горітиме :)) Так що той варіант теж гарний. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:59:55 ]
от же ж йоли-пали))))
але воно все одно позитивно, навіть, якщо негативно (в деяких місцях) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 20:28:14 ]
Ти сутність андрогінна без ребра - йєс!
Моторошно-містичненько так.
Хічкок за завісою не стояв? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:29:08 ]
ябка в пазухи євам клав))))