ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.12.19 18:39
не біда - зима повернулася
сніг мете на рідний поріг
Ніч Свята зігріє ці вулиці
прокладе дорогу зорі

Приспів (2р.):
хай із вертепу коляда
нам принесе надії дар

Іван Потьомкін
2025.12.19 17:46
Боже, Господе наш,
Яке ж бо величне Твоє Ім’я по всій землі!
Ти, котрий славу дав небесам.
З вуст малюків і немовлят
Ти зробив силу проти Твоїх супротивників,
Щоб зупинити ворога й месника.
Як побачу Твої небеса – справу рук Твоїх,
Місяць і зірки,

Ігор Шоха
2025.12.19 17:02
А то не слуги – золоті батони
поїли– як і яйця Фаберже,
то регіони,
тобто, їхні клони
у клані комуняк опезеже.

***
А мафіозі офісу(у френчі)

Артур Курдіновський
2025.12.19 15:48
Сьогодні скрізь - поезія Різдва,
А вчора всі писали про Святвечір.
У читача розпухла голова,
Не витримали стільки віршів плечі!

Поети, як один, тримають стрій!
Куди не глянь - листівки та ікони.
Святкової поезії майстри!

Ігор Терен
2025.12.19 15:32
А спічі одне одному читати –
це не діяння вищої ваги
і не дебати,
аби набрехати,
що це народу додає снаги.

***
А реактивний шут сягає неба,

Борис Костиря
2025.12.19 13:47
Ти розчинилась у глибинах,
У магмі страчених доріг.
Ти розчинилась, як рибина,
Яку впіймати я не зміг.

Ти розчинилася у текстах,
У манускриптах небуття.
Ти розчинилася у сексі,

В Горова Леся
2025.12.19 12:47
Прожитий рік ступає в час минулий.
Ще крок із ним, іще у ньому мить.
Освітлення його останній люмен
Незбутими надіями струмить.

Його немов би зустрічали тільки:
Із поглядом туринського коня -
Важким і довгим, що сльозою стік би,

Пиріжкарня Асорті
2025.12.19 12:11
Даний вірш розглядався на одному необов'язкових офтоп-засідань робочих змін (вахт), яке відбулося днями. І от що викликало увагу, крім усього іншого, а саме – техніки і технологій, які супроводжують виживання в поточних умовах. Воно стосувалося сектор

Тетяна Левицька
2025.12.19 09:06
Уже не та, але гойдаю
осіннє небо на руках,
і не кажу, що в хати скраю
давно просочується дах.
Фундамент ледь тримає двері,
у вікон сліпкуватий зір.
Заполонив ліловий вереск
пороги і широкий двір.

Віктор Кучерук
2025.12.19 06:11
Знайомою стежиною
Вертаю до села, -
Тернами та ожиною
Вузенька поросла.
Але ще гарно видимі,
Ведучі будь-куди, -
Віддалено розкидані
Потоптані сліди.

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ЗАДЗЕРКАЛЛЯ...
Задми свічу – бо це дороговказ…
Сховай лице, замкни душі кімнату.
Бажання перевтілиться на татя,
У небезпечну тінь між трьох дзеркал,

Де вітер лицедіє скрипом брам,
Здирає хмар благенькі одежини,
Нап’ятий нерв зривається пружинно –
Ти сутність андрогінна без ребра.

І що тим євам з ябками в очах,
В подолах, пазухах, руках, компотах:
Сузір’я Мрії зманює допоки
Так незбагненно палахтить свіча.

07.01.2012

Спочатку з’явилась «тінь між трьох дзеркал»… я не знала, що це, але образ мене не відпускав… я закинула цю фразу в Гугл, і відповідь мене ошелешила. Це про андріївське ворожіння на кохання, одне з найбільш небезпечних, бо по коридору дзеркал і свічок іде суджений, але! Потрібно вчасно згасити свічу і закрити очі, бо хто-зна що може вийти із Задзеркалля. І зайти в кімнату, в душу… Бажання щастя може стати бідою. Бажанням і мріям опиратись важко, навіть будучи цілісною і самодостатньою істотою. Мабуть тим, хто більш прив’язаний до побутових проблем, це вдається краще, ніж людям з розвиненою уявою і експресивним сприйняттям світу… Ну десь так. Вірш написався сам, я цілком не сподівалась ТАКОГО сюжету…


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-08 00:02:55
Переглядів сторінки твору 6400
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:13:20 ]
*це мабуть присвята*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:25:35 ]
нєа) абсолютно відсторонена штука)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:49:49 ]
& отже сезон присвят з ласки Божої завершився
(i це втішає)

із НР та РХ

*

неодмінних лагіднотерпких щиростей


C*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:58:13 ]
я в цьому присвятному сезоні наче і не брала участі... чи я щось плутаю...

дякую
і Вас
і Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 03:49:36 ]
Нап’ятий нерв зривається пружинно - дуже гарний образ! З Різдвом. Щастя і любові.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:30:29 ]
дякую, Юль, навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 07:37:10 ]
Не можу не погодитись з думкою про дороговказ. Я здогадувався, що молитви піднімаються до небесних висот саме цим шляхом. Може, і нічних метеликів тягне до свічок якась непоборна свята сила?

З технічного боку (це бачити і коментувати легше) відчувається якась затиснутість. Помаленьку її можна усунути. Наприклад, хмари можуть не благенькими, а сіренькими.

Думку вірша (задум), ІМХО, я осягнув. Повернення до свічки у заключній частині, трильяж у попередній. "душі кімната" мені це... Не теє :)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:35:19 ]
дякую)
але задум вірша ви зрозуміли не зовсім так, бо тоді "душа-кімната" стала б в один візіо-ряд з трильяжем і горінням свічі. Але раз не осягнули - значить нечітко написано, значить автор не дотягнув до хвоста своєї думки))) ну що поробиш...
а про одежини хмар - мені благенькі більше лю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:48:18 ]
Не дуже переймайтесь цим питанням, Оксано.
Кожен бачить те, що йому краще видно. Захід сонця одним людям нагадує про минущість життя, другим - про яєшню.
Свічки і дзеркала мені нагадали про задзеркалля, з якого нам надходять новини і прогнози. Свічка - це взагалі, ІМХО, доволі багатогранний образ, у якому мені бачиться те, що бачиться, мабуть, тим відвідувачам музеїв, які більше бачать те, що бажають, аніж те, що є.

Святкового Вам настрою. Нових творів і гармонійних звукописів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:50:56 ]
ну так, задзеркалля...
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 11:56:29 ]
Гарно і яскраво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 12:12:16 ]
дякую
і за те, що не просиш пояснень. Але я вже пояснила вірш під текстом. Швидше - для себе самої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:55:16 ]
А ти знаєш, доки не було назви - Задзеркалля, і поки ти не написала про ворожіння, я цей вірш сприймала інакше - містично, але в позитивному розумінні. Тобто початок звучав як "опускання рук", потім - якийсь порив, хитання і оце "сузір'я Мрії" - просто чудово! Поки воно є, то і свічка горітиме :)) Так що той варіант теж гарний. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:59:55 ]
от же ж йоли-пали))))
але воно все одно позитивно, навіть, якщо негативно (в деяких місцях) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 20:28:14 ]
Ти сутність андрогінна без ребра - йєс!
Моторошно-містичненько так.
Хічкок за завісою не стояв? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:29:08 ]
ябка в пазухи євам клав))))