ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивився в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руках —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оксана Мазур (1976) / Вірші

 ЗАДЗЕРКАЛЛЯ...
Задми свічу – бо це дороговказ…
Сховай лице, замкни душі кімнату.
Бажання перевтілиться на татя,
У небезпечну тінь між трьох дзеркал,

Де вітер лицедіє скрипом брам,
Здирає хмар благенькі одежини,
Нап’ятий нерв зривається пружинно –
Ти сутність андрогінна без ребра.

І що тим євам з ябками в очах,
В подолах, пазухах, руках, компотах:
Сузір’я Мрії зманює допоки
Так незбагненно палахтить свіча.

07.01.2012

Спочатку з’явилась «тінь між трьох дзеркал»… я не знала, що це, але образ мене не відпускав… я закинула цю фразу в Гугл, і відповідь мене ошелешила. Це про андріївське ворожіння на кохання, одне з найбільш небезпечних, бо по коридору дзеркал і свічок іде суджений, але! Потрібно вчасно згасити свічу і закрити очі, бо хто-зна що може вийти із Задзеркалля. І зайти в кімнату, в душу… Бажання щастя може стати бідою. Бажанням і мріям опиратись важко, навіть будучи цілісною і самодостатньою істотою. Мабуть тим, хто більш прив’язаний до побутових проблем, це вдається краще, ніж людям з розвиненою уявою і експресивним сприйняттям світу… Ну десь так. Вірш написався сам, я цілком не сподівалась ТАКОГО сюжету…


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-08 00:02:55
Переглядів сторінки твору 6396
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.862 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.858 / 5.68)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.692
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.12.28 18:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:13:20 ]
*це мабуть присвята*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:25:35 ]
нєа) абсолютно відсторонена штука)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:49:49 ]
& отже сезон присвят з ласки Божої завершився
(i це втішає)

із НР та РХ

*

неодмінних лагіднотерпких щиростей


C*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 01:58:13 ]
я в цьому присвятному сезоні наче і не брала участі... чи я щось плутаю...

дякую
і Вас
і Вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 03:49:36 ]
Нап’ятий нерв зривається пружинно - дуже гарний образ! З Різдвом. Щастя і любові.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:30:29 ]
дякую, Юль, навзаєм)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 07:37:10 ]
Не можу не погодитись з думкою про дороговказ. Я здогадувався, що молитви піднімаються до небесних висот саме цим шляхом. Може, і нічних метеликів тягне до свічок якась непоборна свята сила?

З технічного боку (це бачити і коментувати легше) відчувається якась затиснутість. Помаленьку її можна усунути. Наприклад, хмари можуть не благенькими, а сіренькими.

Думку вірша (задум), ІМХО, я осягнув. Повернення до свічки у заключній частині, трильяж у попередній. "душі кімната" мені це... Не теє :)

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:35:19 ]
дякую)
але задум вірша ви зрозуміли не зовсім так, бо тоді "душа-кімната" стала б в один візіо-ряд з трильяжем і горінням свічі. Але раз не осягнули - значить нечітко написано, значить автор не дотягнув до хвоста своєї думки))) ну що поробиш...
а про одежини хмар - мені благенькі більше лю)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:48:18 ]
Не дуже переймайтесь цим питанням, Оксано.
Кожен бачить те, що йому краще видно. Захід сонця одним людям нагадує про минущість життя, другим - про яєшню.
Свічки і дзеркала мені нагадали про задзеркалля, з якого нам надходять новини і прогнози. Свічка - це взагалі, ІМХО, доволі багатогранний образ, у якому мені бачиться те, що бачиться, мабуть, тим відвідувачам музеїв, які більше бачать те, що бажають, аніж те, що є.

Святкового Вам настрою. Нових творів і гармонійних звукописів :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 10:50:56 ]
ну так, задзеркалля...
дякую)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 11:56:29 ]
Гарно і яскраво.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 12:12:16 ]
дякую
і за те, що не просиш пояснень. Але я вже пояснила вірш під текстом. Швидше - для себе самої...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:55:16 ]
А ти знаєш, доки не було назви - Задзеркалля, і поки ти не написала про ворожіння, я цей вірш сприймала інакше - містично, але в позитивному розумінні. Тобто початок звучав як "опускання рук", потім - якийсь порив, хитання і оце "сузір'я Мрії" - просто чудово! Поки воно є, то і свічка горітиме :)) Так що той варіант теж гарний. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 16:59:55 ]
от же ж йоли-пали))))
але воно все одно позитивно, навіть, якщо негативно (в деяких місцях) ;))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-08 20:28:14 ]
Ти сутність андрогінна без ребра - йєс!
Моторошно-містичненько так.
Хічкок за завісою не стояв? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Мазур (Л.П./М.К.) [ 2012-01-08 20:29:08 ]
ябка в пазухи євам клав))))