ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2024.05.29 00:44
Похорон романтика
Прагматики романтика ховали.
У тьмяній тиші мовчазного залу
Стояла грубо зроблена труна.
В труні лежало тіло чоловіка,
В якого не було, принаймні, віку...
Зима і літо, осінь і весна -

Однакового сірого відтінку.

Ілахім Поет
2024.05.29 00:01
Коли про нас напишуть книжку
Коли про нас напишуть книжку,
Нехай це буде пан Ремарк.
Та чи покаже він, як нишком
Встромляли в спини жаннам д'Арк
Ножі весільні генерали
Чи поховальні тамади?
Як землю бомбами орали,
Щоб жати урожай біди

Володимир Каразуб
2024.05.28 18:32
Чернетка І
Це для тебе усе зрозуміло і тхне банальністю,

Та для неї — світ заходиться радістю...

Ти збиваєш рядки мов у термометрі ртутні градуси
Спускаючи до тридцяти п’яти...

Це тобі набридли поети та романтизм...

Шон Маклех
2024.05.28 17:18
Споглядання очерету
Якийсь старий у подертій свиті
З бородою, що обшарпана колючками
На березі ріки каламутної мілкої,
Яку навіть чорні козенята
(Насіння рогатого)
Долають необачно вбрід,
Питав, чи споглядаємо ми очерет,
Що гойдає нестримний вітер.

Олександр Сушко
2024.05.28 14:53
В небо!
Вагітні музи плодяться щодня,
Плету вервечки слів, неначе віник.
Бісексуал-Пегасик не куня,
У стайні нудно - лізе у корівник.

У нього незвичайні масть і стать,
Давно пора на ковбасу чи в Лету.
Але із ним літати - благодать!

Тетяна Левицька
2024.05.28 12:13
Радониця
Віч-н-віч з минулим у батьківській хаті
лишатися лячно посеред жалів.
Заклякнули стрілками на циферблаті
секунди й години минулих часів.

Щем кігтями шкрябає згоєні рани,
мов привид туманний повзе по стіні.
На ніжні зап'ястки залізні кайдани

Юрій Гундарєв
2024.05.28 11:47
«Швейк» на сцені франківців
червня відбудеться 190-й показ легендарної вистави «Швейк»
за участю зірок Національного театру ім. Івана Франка Богдана Бенюка та Анатолія Хостікоєва.
Двадцять років аншлагів!


Театр Франка. Ми - на балконі.
На сцені - Бенюк і Хостікоєв.
У залі

Іван Потьомкін
2024.05.28 10:28
***
І за околиці люблю Єрусалим.
Найпаче за Ейн-Керем .
Ось ще до третіх півнів, як усі набожні юдеї,
Неспішно він простує в синагогу.
Таліт його такий просторий, що покрива
Довколишні церкви і мало не сяга вершечка гір.
Таліт цей зіткано із сонця та д

Микола Соболь
2024.05.28 10:02
Але люди не титани
Коли стогне Дніпро за Шевченковим словом, зневіра
заповзає вужем у найглибші куточки душі
і тоді я мечем убиваю підступного звіра
та спиняю коня, що весь змилений мчить до межі.
Горизонти хиткі вони ближчають з видихом кожним
і яснішим стає журавлине

Світлана Пирогова
2024.05.28 08:47
Ірисів полум'я
Ірисів полум'я вже загорілось,
Ніби Ірида спустилась з небес.
Райдужні в неї божественні крила,
А для землі - подарунок чудес.

Грація, магія, тайна травнева -
Все в оксамитових рисах квіток.
Гама відтінків, мов хвіст павичевий,

Віктор Кучерук
2024.05.28 05:15
* * *
Краса приваблює помалу,
Хоча такою вічно є, –
За світлі сни світліша далеч
Сріблом і злотом виграє.
Прозріння сповнює до краю,
Від сну пробуджуючи, зір
І по новому відкриває
Все те, що бачив до цих пір.

Ілахім Поет
2024.05.28 00:28
Помилився
Так буває, що серце бодай у сміливця
Може раптом дізнатися, що таке жах.
Не фатально, можливо, але помилився.
І все вийшло не так, як хотіла душа…

Вислизає із рук майже втілена мрія.
Взагалі-то стосунки – неначе зірки,
Що привабливо світять, та з

Артур Курдіновський
2024.05.28 00:14
Мене немає
Мене немає в списках сьогодення.
Мої слова - розпливчасте відлуння
Минулих днів. Занедбані бажання
Перетікли у скривджений талан.
Пишу нікому не потрібну книгу,
Де кожне слово - відголосок туги.
Від'ємне все: натхнення і наснага.
Майбутнє - наче п

Ісая Мирянин
2024.05.27 23:44
Ф. М. Достоєвський: Війна з бісами
   Коли п. Гундарєв запропонував мені написати таке есе, то перше, що мені спало на думку, це те, що тема трюїстична, збита, сама собою зрозуміла. Але я швидко згадав сьогоденну соціально-політичну ситуацію й змінив своє ставлення. Отже мені, як українцю

Хельґі Йогансен
2024.05.27 19:03
На згарищі покинутих надій (рондель)
На згарищі покинутих надій,
В руїнах марнославства та обману
Сховали честь і совість під завали,
А далі всіх навчаємо: "Не вір!"

Невже забули, хто ми є такі?
На диво швидко вигоїли рани
На згарищі покинутих надій.

Ярослав Чорногуз
2024.05.27 18:31
Освідчення
Ніколи я не знав такого щастя,
З роками усе більш тебе люблю!
Які би не спіткали нас напасті --
Переживу усі, переболю.

Перепливу ці океани горя,
Перелечу лелекою у рай.
Лиш будь зі мною, будь зі мною поряд,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Ігор Прозорий
2024.05.17

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Мелодія вишиваної віхоли
Присвячується майстрові української вишивки Василю Канделі

Хроніка, хрещена хрестиком, вийшла з-під пальців дідових –
Така ж правдива, як Нестора давнього письмена.
Світ ще не видів такого, світ ще такого не відав:
Гляньте, завмерла історія в позі моделі слухняної,
Випнула стегна і перса на рушникові вона.

Дідів рушник – особливий, дідів рушник – незвичайний.
Дід рахував терпеливо хрестики різних тонів…
І з полотна зиркнув сивий чи молодий-кучерявий,
Обрис Франка чи Шевченка... Дід вишивав, як умів.

Дітище дідових пучок має свої тулумбаси,
Б’є в барабани уяви, хмелить – ну чисто первак…
Голка в руках замість ручки; пісню підхоплює басом,
Пише історію вправно майстер на тих рушниках.

Виставка – просто надворі, на мотузках для білизни!
Вітер періщить прищепки, старанно рве полотно!..
Наче врожай у коморі, дід накопичив «за жизню»
Скарб – і тендітний, і крепкий, наче дозріле вино.

Виставка ця – як весілля, майстер нагадує свата:
Ловить хвостаті полотна, парує хрещатих півнів!
Щемна Шевченкова хата, пуп’янки, китиці й грона -
зблискують у заметілі вишИваних рушників...

2009р.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-12 16:16:22
Переглядів сторінки твору 6191
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.653 / 5.5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Берберфіш (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-12 16:19:31 ]
Усе сподобалося, Ларисо! І вірш пречудовий, і відео гарне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:00:56 ]
Дякую. Марійко!А ще багатьом людям хочеться подякувати:мабуть, в першу чергу - Майстрові Василю Канделі, його талановитим рукам, світлому розуму (це ж він прораховував сам, без всіляких комп'ютерів,оті дрібні клітиночки, роблячи схожість портретів фотографічною). Дяка його дружині Валентині, його Берегині, це ж вона тихо і невтомно допомагає йому з розкішними оторочками для рушників, та й в інших питаннях - перша помічниця! Велике спасибі Олександру Білову, який на різних заходах увічнював роботу Майстра через фотосвітлини... Олексієві Тичку, поетові, ентузіастові, доброму другові всіх нас, хто пов'язаний з Уманьфестом - мій уклін! Цієї відеороботи, та й виступу цього просто не було б, якби він не запросив, не наполіг на приїзді в Городище, на презентацію його книги "Міжсезоння" (серпень 2011). А вже там було задушевне роздолля для кожної творчої людини!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-12 17:46:09 ]
Чудовий свiтлий теплий вiрш, панi Лариско! такий душевний, людяний, щирий. Ви його вишивали. а пана Василя треба берегти. Розкажiть трохи про нього.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:08:07 ]
Маріанночко, а я дуже мало про цю людину знаю!.. Василь Демидович Кандела живе у Краснопіллі - селі, яке поглинув собою ненаситний Дніпропетровськ, влада якого завжди старалась за рахунок передмість тримати марку "міста-мільйонника"... Тепер це село - частина міста, а його чудова назва залишилася у людських спогадах. А таланти сільські - таки ще є! Ось один з них - Майстер вишивки. Він кілька разів приїздив до нас, у Підгороднє, де я живу, з виставками. Одну таку виставку,приватну, у сільському дворі, я й описала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 19:00:59 ]
Я уже з рахунку збився, скільки разів слухав і читав...А подобається мені вірш і все!Гарна тема, чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:10:23 ]
Дякую, шановний Друже!Рушійна сила твоєї роботи і твого ставлення до людей - це ДОБРО, ДОБРОТА!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:13:11 ]
І що сказати - прийшла, запалила, підняла зсередини усе найсвітліше і насонячніше - і сама така ж сонячна, жива і енергійна! Молодчиночка, Ларисо!
Просто БРАВО!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:12:33 ]
Любочко, спасибі, що завітала, послухала!!! Друзі, в Ірпінь, всі - в Ірпінь (лютий 2012), будемо там віршами "зажигать"!..Зробимо зиму сонячною!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 19:38:19 ]
А мені ще "Мистецький майдан" дуже сподобався!
Дякую. Наче випадково зазирнула у скромне віконечко - а там...!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:15:24 ]
Любонько, ура, Ви подивилися! А ще подивіться відеокліп О.Тичка "Друзям" (там же, у віконечку). Ото такий наш незабутнійййй, неповторний Уманьфест! Є пропозиція: давайте на ньому дружно зустрічатися!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-01-12 22:09:29 ]
А я згадую, як ти моцно читала, особливо ті "тулумбаси" з притиском! Файно-файно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-12 22:16:38 ]
Іване, як я рада тебе чути! Ура!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Боровик (М.К./Л.П.) [ 2012-01-13 11:20:51 ]
гарно.
а як вже гарно, що ж тут ще додати))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:05:14 ]
Дякую Вам, Наталю, що завітали! Приємно, коли Вам сподобалось, хочеться ще писати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2012-01-13 19:14:14 ]
яке диво! дуже гарний і щирий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-14 13:20:44 ]
Дякую, Зоряно, тішуся, що завітали! З Новим роком! Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-21 22:52:43 ]
Ваш вірш матиме велике майбутнє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 12:30:45 ]
Дякую, Богдане, за добре слово, радію, коли Вам сподобалось!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 12:38:16 ]
Дуже гарний вірш, пані Ларисо. "Із полотна проглянув" не краще? (де "зиркнув")


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-22 17:07:51 ]
Дякую Вам, шановна Світлано Майє! Та, якщо вдуматися, то тут ні "зиркнув", ні "злянув"... не клеїться, бо стосується слова "обрис". Може, тому я й беру більш експресивне слово "зиркнув", бо "глянув"... глянути може людина, або її очі... Ви знаєте, а я й, справді, ловила себе на думці, що, Шевченко ніби "зиркає" з портретів: лагідного погляду ні на жодному з портретів не бачила...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-22 17:13:21 ]
Пані Ларисо, я розумію Ваше бачення вірша.
Тут мовиться про обрис, не про людину, а тому я пропонувала більш м"яке слово "проглянув", бо зиркнути може людина. А обрис саме вироюється, проглядає. Але Ви автор і вам вирішувати, як має бути. Ще раз дякую за вірш. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-17 22:47:30 ]
Зачарована цим віршем, і що тут ще додати до вище сказаного. Просто щиро дякую за такі світлі, добрі враження!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-17 23:21:14 ]
Щиро дякую, Оленко, за увагу, дуже приємно, коли і Вам приємно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Таршин (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-14 11:06:52 ]
Я дуже люблю цей вірш і дякую тобі за нього


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-11-19 17:22:34 ]
Дорога землячко, Надіє Павлівно,дякую щиро!