ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Треба жить
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
* 227 *
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
Співуча рима: Ніна - Україна
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.

Віктор Кучерук
2026.10.10 07:22
* * *
За межею літа -
Осені пора, -
Прохолодний вітер
І земля сира.
Жовтий лист кружляє,
Падає до ніг, -
І жура безкрая
Стала на поріг.

Артур Курдіновський
2026.10.09 22:01
Уламки сну (рондо)
Уламки сну розкидані повсюди.
Вони - про щастя, світло та весну.
Нема на мене ні судді, ні суду.
Покинуту й забуту ляльку вуду
В далекий кут розлючено жбурну.
Приречений, ніколи не забуду
Уламки сну.

В Горова Леся
2026.10.09 17:17
Вігна
У квасолі джміль гуде:
Квіти там ще де-не-де.
А плоди дозріти встигнуть?
Так! Квасоля зветься вігна.

В серпні квітне - в самий раз!
Буде смакота у нас!
То ж старайся, джмелю милий,

Борис Костиря
2026.10.09 14:37
Магія сну
Я не хочу уже прокидатись.
Хочу бути у магії сну.
Я забуду паролі і дати
І спалю на майдані весну.
Я не хочу вертатись із казки,
Із уяви, чарівних споруд,
Із феєрій, туманів і ласки,
Феєрверків, містерій і пут.

Вячеслав Руденко
2026.10.09 10:48
Контур егрегора часу прадавнього
— Що до пояснення ранку звитяжного
Лису шпаркому у сутінках вечора
Станє зі мною дзвеніти розважливо
Епосом скіфів пательня розпечена.
Контур егрегора часу прадавнього
Темне минулого - зваба незвідана,
Болотоходами стежка уславлена
Долі забутої

С М
2026.10.09 10:39
Змій-Король (The Doors)
Я – Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Змій-Король, що повзає
По кублі своєму
Маю подруг, але знай
Що я маю, все для мене

Ось повзу на підвіконня

хома дідим
2026.10.09 09:02
* 226 *
іще палітурка сезонна
при вогкій стіні цегляній
у досвіт
фабричні освітлені вікна
залізнодорожні вогні
і цвинтар за переїздом
останній притулок мерця
під ґрунтом жорстким

Віктор Кучерук
2026.10.09 06:11
* * *
Від листя, очищена вітром, дорога
Блищить під ногами, як вимите скло.
Від ранньої стужі зростає тривога:
Чи встигну догнати минуле тепло?
Воно уночі подалося в безодню
Оту, що стіною оточує ліс,
В якому шукатиму в дні прохолодні
Тепло межи сосен,

Євген Федчук
2026.10.08 17:56
За чужі «гріхи…»
Сидять діди із бабами, згадують минуле.
Та не те, що десь від когось мимохідь почули,
А те, що самим малими прийшлось пережити,
З рідних країв податися ледь не на край світу.
Сидять, слухають всі мовчки, не перебивають,
Видно, заново минуле те пережи

Артур Сіренко
2026.10.08 17:02
Міра для тиші
Я продаю тишу
Дірявими шотландськими міхами,
Я міняю тишу
На мідні крейцери,
Карбовані в країні глиняній.
Купіть хоч трохи тиші
Ви, погоничі білих верблюдів -
Альбіносів пустелі необачності.

Володимир Мацуцький
2026.10.08 16:52
Критичний аналіз вірша Володимира Мацуцького Всесвітній громе, де ти
Головний посил вірша Володимира Мацуцького «Всесвітній громе, де ти?» — це не звільнення чи «порятунок» росіян від їхнього власного рабства, а заклик до справедливості, захисту України та покарання агресора. Автор звертається до вищих сил («Всесвітнього

Ольга Садкова
2026.10.08 15:49
Непридумане
Поспішав Славко до школи,
запізнитись не хотів:
мав здавати реферата про
породистих котів.

Біг охоче і бадьоро,
хоч портфель був заважкий.
Ось і школа, перший поверх,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Поеми

 ДОН МІГЕЛЬ
Образ твору Присвячую великому Йозефу Томану
та його не менш великому Донові Жуану

Граф Мігель де Маньяра (Дон Жуан) – розпусник і вбивця. Він зваблює безліч жінок та вбиває на дуелях чоловіків, які захищають честь коханих, дружин, доньок. На сходах храму від його руки гине чергова жертва. Після цього, зайшовши до храму, Мігель зустрічає дівчину, яку нарешті покохає справжнім чистим коханням – Хіроламу де Мендоса.

1. Початок кінця

У Севільї казково цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...

бурхне кров на бруківку потоком гарячим...
він повзтиме...
угору...
по сходах...
руками...
він хрипітиме...
в муці слова проштовхає
крізь розірване горло...
крізь подих останній...
“се... диявол...
се зло... без кінця і без краю...
там... у пеклі... у полум’ї...
вічність дістане...”
він лежатиме ницьма у темній калюжі,
що просякне шиття золоте на камзолі...
водоспадом життя витікатиме... дужі
руки стиснуться й зм’якнуть, безвладні та кволі...
і покриють його пелюстки запахущі
білим саваном смерті... незаймано-чистим...
захід сонця собою обарвить все суще...
вечір злочин сховає в притихлому місті...

У Севільї пречисто цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...
Витре шпагу, весь в чорному (ворон закряче), –
і зустріне – запізно! – свою Хіроламу...

2009

У поемі 13 частин.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 20:46:13
Переглядів сторінки твору 3126
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 21:46:26 ]
Я вже десь зустрічав це ім'я. І читав щось, але воно щось мені не пішло, бо тоді могла бути весна і мені хотілось бігати-гуляти, аніж сидіти-читати.
А зараз пішло. Мабуть, я нарешті вивчився на читача. А Ваш твір - як іспит на читацьке сприйняття та увагу. І от:
1. Зустрічаються не дуже бажані збіги приголосних, на які зараз (якщо дивитись на явище глобально) мало хто з авторів звертає увагу. Мовляв, знаємо, бачимо, але це - другорядне. Не подобається - то не читай.
2. (Суто суб'єктивна ремарка теж позитивного напрямку). Загалом - сподобалось. Сподобалось. Може, тому, що бачив "Трубадура". Щоправда, теж не на сцені, а в буклеті. Мені привезли його зі Львова як запрошення.
Ото б побачити б обидві вистави - і щоб вони відбувались за Вашими текстам і під Вашою режисурою.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:20:37 ]
Читали, бо не вперше виставляю. Чомусь вирішила, що саме зараз читатиметься. Здається, вгадала.

Так, пане Гаррі, збіги є, частина їх, як на мене, не така страшна, а інша частина - навмисна, зі стилістичною метою: важко помиралося тому вбитому, то хай важко про це й читатиметься...

Твір цей епічний більше, ніж ліричний. Може, тому - іспит, як Ви пишете.

А під моєю режисурою вийшло би щось неймовірне. :) Вистав найближчим часом не обіцяю, а дочитати про життя і смерть дона Мігеля є можливість. Мабуть, це треба сприймати не все поспіль, а таки порціями. Я сама не люблю довгих віршів. А тут поема...

Дякую щиро за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:07:28 ]
Мені теж вслід за Гаррі прочиталося.Зрозуміло, гарно, майстерно.
"...вечір злочин сховає..." - два іменники в одному відмінку поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:21:52 ]
Де ж в одному? Вечір у називному, а злочин у знахідному...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:22:34 ]
Кінематографічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:23:28 ]
Еге? Так хотілось би фільм про цього Дона Жуана-Мігеля побачити. Саме про Томанового, а не іншого. Мабуть, такий фільм і є. Чи пошукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:36:03 ]
"...Людина на дорозі до смерті увесь час змінюється. Хоч-не-хоч, а сьогодні ти вже не той, що був учора, завтра в тебе буде принаймні на одну подряпину, або одну зморшку більше, ніж маєш сьогодні. Шкіра тіла твого і кора твоєї душі тверднуть, аби легше могли витримати удари і зарубки, що ними доля позначає тебе в таку тяжку добу, як наша."
Це цитата з цієї книжки. Я собі її переписала в блокнот (і ще одну - про поезію). Читала цей твір десь у 90-х. Пам'ятаю, як він мене вразив! Йозеф Томан став відкриттям для мене, але на жаль, це єдине, що читала з нього.