ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.27 12:41
Пілігрим мовчання
Він вискакує з двору
і бігає вулицею
невідомо чого.
Чумазий, у лахмітті,
ледве одягнутий.
Викрикує незрозумілі слова.
Радше, їх і словами
не можна назвати.

Микола Дудар
2025.11.27 09:21
***
Профан профан і ще профан
На полі радісних взаємин
На день народження - диван
Аж пам’ять скорчилась… дилеми
Дзвінок дзвінок і ще дзвінок
Приліг проспав ну вибачайте
Бо притомило від пліток
А про народження подбайте…

Тетяна Левицька
2025.11.27 09:21
Не спи
Не спи, мій друже, світ проспиш,
бери перо, твори шедеври!
Та не шукай тієї стерви,
що вимагає з тебе лиш
смарагди, перла чарівні,
речей коштовних подарунки.
Хай жадібно скуштує трунку,
що наслідований мені!

Віктор Кучерук
2025.11.27 07:03
* * *
Студеніє листопад
Ув обіймах грудня, -
Засніжило невпопад
Знову пополудні.
Доокола вихорці
Білі зав'юнились, -
В льодом заскленій ріці
Зникнув сонця вилиск.

Артур Курдіновський
2025.11.27 06:05
Пізнє кохання
Не зможу я для тебе стати принцом -
За віком я давно вже не юнак.
Але, можливо, ще на цій сторінці
Ти прочитаєш мій таємний знак.

Кому потрібна сповідь альтруїста,
Коли тепер цінується брехня?
Ніколи я не мав пів королівства,

В Горова Леся
2025.11.26 16:55
Туман уранішній осів...
Туман уранішній осів
На листя пріле,
І відбивається в росі
Недощеміле.

І розчиняється в імлі
Передзимове,
Де пруг, який не доболів

Микола Дудар
2025.11.26 15:35
***
Запровадиш тільки кілька правил…
А вони гризуться між собою.
Робиш зауваження слинявим,
Що не все вимірюється тьмою…

В пам’яті одне, що призабуте
Силоміць витягуєш з кишені
А воно запрошує у бутель

Світлана Пирогова
2025.11.26 13:00
Вірші для дітей
Сивий дядечко туман
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.

Тетяна Левицька
2025.11.26 12:09
У оберемках
Свою відраду залюбки
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!

Іван Потьомкін
2025.11.26 11:12
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

С М
2025.11.26 09:40
Нам було би добре разом (The Doors)
нам було би добре разом
о так добре разом
нам було би добре разом
та було би і ми могли би

ще дурня
збочена дурня
ще дурня

Ярослав Чорногуз
2025.11.26 05:49
Пейзаж з уяви
Наближається знову зима,
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.

І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,

Тетяна Левицька
2025.11.26 00:16
Ой, Сергію
Ой, Сергію, Сергію,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.

Борис Костиря
2025.11.25 22:19
* * *
Безсонні ночі. Вічне катування,
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.

Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,

Ярослав Чорногуз
2025.11.25 18:07
Золота сивина
Зачарований гаєм іду,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.

ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –

Ігор Шоха
2025.11.25 15:00
За межею духовного фронту
Коли попса озвучує «шедеври»,
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Поеми

 ДОН МІГЕЛЬ
Образ твору Присвячую великому Йозефу Томану
та його не менш великому Донові Жуану

Граф Мігель де Маньяра (Дон Жуан) – розпусник і вбивця. Він зваблює безліч жінок та вбиває на дуелях чоловіків, які захищають честь коханих, дружин, доньок. На сходах храму від його руки гине чергова жертва. Після цього, зайшовши до храму, Мігель зустрічає дівчину, яку нарешті покохає справжнім чистим коханням – Хіроламу де Мендоса.

1. Початок кінця

У Севільї казково цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...

бурхне кров на бруківку потоком гарячим...
він повзтиме...
угору...
по сходах...
руками...
він хрипітиме...
в муці слова проштовхає
крізь розірване горло...
крізь подих останній...
“се... диявол...
се зло... без кінця і без краю...
там... у пеклі... у полум’ї...
вічність дістане...”
він лежатиме ницьма у темній калюжі,
що просякне шиття золоте на камзолі...
водоспадом життя витікатиме... дужі
руки стиснуться й зм’якнуть, безвладні та кволі...
і покриють його пелюстки запахущі
білим саваном смерті... незаймано-чистим...
захід сонця собою обарвить все суще...
вечір злочин сховає в притихлому місті...

У Севільї пречисто цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...
Витре шпагу, весь в чорному (ворон закряче), –
і зустріне – запізно! – свою Хіроламу...

2009

У поемі 13 частин.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 20:46:13
Переглядів сторінки твору 2874
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 21:46:26 ]
Я вже десь зустрічав це ім'я. І читав щось, але воно щось мені не пішло, бо тоді могла бути весна і мені хотілось бігати-гуляти, аніж сидіти-читати.
А зараз пішло. Мабуть, я нарешті вивчився на читача. А Ваш твір - як іспит на читацьке сприйняття та увагу. І от:
1. Зустрічаються не дуже бажані збіги приголосних, на які зараз (якщо дивитись на явище глобально) мало хто з авторів звертає увагу. Мовляв, знаємо, бачимо, але це - другорядне. Не подобається - то не читай.
2. (Суто суб'єктивна ремарка теж позитивного напрямку). Загалом - сподобалось. Сподобалось. Може, тому, що бачив "Трубадура". Щоправда, теж не на сцені, а в буклеті. Мені привезли його зі Львова як запрошення.
Ото б побачити б обидві вистави - і щоб вони відбувались за Вашими текстам і під Вашою режисурою.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:20:37 ]
Читали, бо не вперше виставляю. Чомусь вирішила, що саме зараз читатиметься. Здається, вгадала.

Так, пане Гаррі, збіги є, частина їх, як на мене, не така страшна, а інша частина - навмисна, зі стилістичною метою: важко помиралося тому вбитому, то хай важко про це й читатиметься...

Твір цей епічний більше, ніж ліричний. Може, тому - іспит, як Ви пишете.

А під моєю режисурою вийшло би щось неймовірне. :) Вистав найближчим часом не обіцяю, а дочитати про життя і смерть дона Мігеля є можливість. Мабуть, це треба сприймати не все поспіль, а таки порціями. Я сама не люблю довгих віршів. А тут поема...

Дякую щиро за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:07:28 ]
Мені теж вслід за Гаррі прочиталося.Зрозуміло, гарно, майстерно.
"...вечір злочин сховає..." - два іменники в одному відмінку поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:21:52 ]
Де ж в одному? Вечір у називному, а злочин у знахідному...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:22:34 ]
Кінематографічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:23:28 ]
Еге? Так хотілось би фільм про цього Дона Жуана-Мігеля побачити. Саме про Томанового, а не іншого. Мабуть, такий фільм і є. Чи пошукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:36:03 ]
"...Людина на дорозі до смерті увесь час змінюється. Хоч-не-хоч, а сьогодні ти вже не той, що був учора, завтра в тебе буде принаймні на одну подряпину, або одну зморшку більше, ніж маєш сьогодні. Шкіра тіла твого і кора твоєї душі тверднуть, аби легше могли витримати удари і зарубки, що ними доля позначає тебе в таку тяжку добу, як наша."
Це цитата з цієї книжки. Я собі її переписала в блокнот (і ще одну - про поезію). Читала цей твір десь у 90-х. Пам'ятаю, як він мене вразив! Йозеф Томан став відкриттям для мене, але на жаль, це єдине, що читала з нього.