ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,

Тетяна Левицька
2026.01.10 09:31
Душа у збірці
Хтось викрутив небо, як прачка ганчірку.
Узимку не віхола — тонни дощу.
Та, як же вмістити всю душу у збірку,
яку я, не знаю навіщо, пишу?

І хто ж потребує мелодії всує?
Та скрапує лірика чуйна з пера:
і сліз повні відра, і слів не бракує —

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

С М
2026.01.09 21:12
Опівнічник (The Rolling Stones)
а чи знаєш за опівнічника
якого не зупиниш ти
а чи знаєш за опівнічника
що двері кухні зачинив
не чинить галасу сторожа
я ~ кіт у чорному плащі
і я зникаю завжди у морок
хай перший півень прокричить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Поеми

 ДОН МІГЕЛЬ
Образ твору Присвячую великому Йозефу Томану
та його не менш великому Донові Жуану

Граф Мігель де Маньяра (Дон Жуан) – розпусник і вбивця. Він зваблює безліч жінок та вбиває на дуелях чоловіків, які захищають честь коханих, дружин, доньок. На сходах храму від його руки гине чергова жертва. Після цього, зайшовши до храму, Мігель зустрічає дівчину, яку нарешті покохає справжнім чистим коханням – Хіроламу де Мендоса.

1. Початок кінця

У Севільї казково цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...

бурхне кров на бруківку потоком гарячим...
він повзтиме...
угору...
по сходах...
руками...
він хрипітиме...
в муці слова проштовхає
крізь розірване горло...
крізь подих останній...
“се... диявол...
се зло... без кінця і без краю...
там... у пеклі... у полум’ї...
вічність дістане...”
він лежатиме ницьма у темній калюжі,
що просякне шиття золоте на камзолі...
водоспадом життя витікатиме... дужі
руки стиснуться й зм’якнуть, безвладні та кволі...
і покриють його пелюстки запахущі
білим саваном смерті... незаймано-чистим...
захід сонця собою обарвить все суще...
вечір злочин сховає в притихлому місті...

У Севільї пречисто цвітуть помаранчі.
Дон Мігель попрямує сьогодні до храму...
Витре шпагу, весь в чорному (ворон закряче), –
і зустріне – запізно! – свою Хіроламу...

2009

У поемі 13 частин.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-16 20:46:13
Переглядів сторінки твору 2892
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.737
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ІСТОРИЧНЕ
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-16 21:46:26 ]
Я вже десь зустрічав це ім'я. І читав щось, але воно щось мені не пішло, бо тоді могла бути весна і мені хотілось бігати-гуляти, аніж сидіти-читати.
А зараз пішло. Мабуть, я нарешті вивчився на читача. А Ваш твір - як іспит на читацьке сприйняття та увагу. І от:
1. Зустрічаються не дуже бажані збіги приголосних, на які зараз (якщо дивитись на явище глобально) мало хто з авторів звертає увагу. Мовляв, знаємо, бачимо, але це - другорядне. Не подобається - то не читай.
2. (Суто суб'єктивна ремарка теж позитивного напрямку). Загалом - сподобалось. Сподобалось. Може, тому, що бачив "Трубадура". Щоправда, теж не на сцені, а в буклеті. Мені привезли його зі Львова як запрошення.
Ото б побачити б обидві вистави - і щоб вони відбувались за Вашими текстам і під Вашою режисурою.

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:20:37 ]
Читали, бо не вперше виставляю. Чомусь вирішила, що саме зараз читатиметься. Здається, вгадала.

Так, пане Гаррі, збіги є, частина їх, як на мене, не така страшна, а інша частина - навмисна, зі стилістичною метою: важко помиралося тому вбитому, то хай важко про це й читатиметься...

Твір цей епічний більше, ніж ліричний. Може, тому - іспит, як Ви пишете.

А під моєю режисурою вийшло би щось неймовірне. :) Вистав найближчим часом не обіцяю, а дочитати про життя і смерть дона Мігеля є можливість. Мабуть, це треба сприймати не все поспіль, а таки порціями. Я сама не люблю довгих віршів. А тут поема...

Дякую щиро за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-16 22:07:28 ]
Мені теж вслід за Гаррі прочиталося.Зрозуміло, гарно, майстерно.
"...вечір злочин сховає..." - два іменники в одному відмінку поряд.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:21:52 ]
Де ж в одному? Вечір у називному, а злочин у знахідному...
Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 14:22:34 ]
Кінематографічно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 17:23:28 ]
Еге? Так хотілось би фільм про цього Дона Жуана-Мігеля побачити. Саме про Томанового, а не іншого. Мабуть, такий фільм і є. Чи пошукати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-17 19:36:03 ]
"...Людина на дорозі до смерті увесь час змінюється. Хоч-не-хоч, а сьогодні ти вже не той, що був учора, завтра в тебе буде принаймні на одну подряпину, або одну зморшку більше, ніж маєш сьогодні. Шкіра тіла твого і кора твоєї душі тверднуть, аби легше могли витримати удари і зарубки, що ними доля позначає тебе в таку тяжку добу, як наша."
Це цитата з цієї книжки. Я собі її переписала в блокнот (і ще одну - про поезію). Читала цей твір десь у 90-х. Пам'ятаю, як він мене вразив! Йозеф Томан став відкриттям для мене, але на жаль, це єдине, що читала з нього.