ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Просонети
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
***
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Міркуємо
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Балада про Тебе & Мене & Нійла-Пуха (Jefferson Airplane)
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Крайнощі
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Травма весни
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.

Олександр Сушко
2025.12.30 07:48
Антитеза
Антитеза

Білий аркуш паперу -
Дивочуд кистеперий,
Поле мінне. Там спалені нерви
В німоті нищать власні гріхи.

А каміння ще доста.

Володимир Бойко
2025.12.29 23:44
Контроверсійне - 5
Війна – найогидніший засіб розширення територій, але нічого ефективнішого людство ще не вигадало. Історію України (за Винниченком) не можна читати без брому. Всуціль сфальшовану історію росії краще не читати взагалі. Путіфренія – тупикове відгалужен

Олександр Буй
2025.12.29 22:11
Рубікон
Коли світло здолає пітьму
І життя запалає зорею –
Ще когось поцілую, когось обійму,
Але ти вже не станеш моєю.

Коли Місяць на Землю впаде
І до неба злетять океани –
Все на світі тоді стане скрізь і ніде,

Юрко Бужанин
2025.12.29 14:56
***
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.

Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав

Борис Костиря
2025.12.29 13:44
Білий аркуш
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано

Сергій Губерначук
2025.12.29 13:10
Ґротеск
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??

Два білі олені блищать очима в

Віктор Насипаний
2025.12.29 00:56
Природа мудра
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть

Тетяна Левицька
2025.12.28 22:35
Чуйний
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?

Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,

Ярослав Чорногуз
2025.12.28 22:17
ВІдповідь модУрністу авангаду
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.

Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.

Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.

Олег Герман
2025.12.28 16:43
Чорнильна ручка
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Вірші

 На землю тихо падає туман
На землю тихо падає туман,
чорніють в сіре небо голі клени…
Що більш тепер подобається вам:
чи сірий колір, чи, мабуть, зелений?
Та навіть осінь мріє про тепло,
вона також зовсім не хоче мерзнуть –
але все йде і йде, як завжди йшло:
на жаль, як схочуть – ходять тільки ферзі.
А ти не королева… Тобто зась
шукать свій шлях і визначати напрям,
якщо сидиш на троні – швидше злазь:
це місце не твоє… А ось і крапля,
остання крапля падає – і вщерть
наповнилось. Наситилось. Не треба!
Не треба крапель більше: далі – смерть,
за нею – вибір: запитай у себе…
За смертю… Не дійшовши до межі,
спинитись хочу, упіймать краплину
останню на кривавому ножі,
та марно: гину, гину, гину, гину!..
Невідворотність долі – от і все.
Роковий збіг, непереборний фатум:
за осінню – зима сніги несе,
і не запишеш в календар вчорашню дату.
А ти – пішак, іди, куди ведуть:
гарматне м’ясо, і за тим – нічого.
Монарх за тебе вибирає путь,
і це колюча, непроста дорога…
Невже і справді доля волоче
нас потягом без вибору і права?
Я хочу вийти! Відпустіть плече!
Тут варіантів запасних коротка лава…

2003

А ти не королева… Тобто зась
шукать свій шлях і визначати напрям,
якщо сидиш на троні – швидше злазь:
це місце не твоє…

Присвячую тим, хто ТОЧНО знає, де чиє місце, й час від часу вказує іншим на те.


У Бердянську на березі моря стоїть пам'ятник жабі. Підпис простий і лаконічний: "Зависть - порок".





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-23 16:49:53
Переглядів сторінки твору 3052
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 17:39:44 ]
Вітання, п.Світлано.
Запитуюсь вас, чи міг би я залишити тут декілька зауваг, щодо вашого твору?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 17:51:30 ]
Як галантно.
Звичайно, пишіть, мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 18:29:19 ]
Дуже вдячний за надану можливість.
Це є більше лікбез для мене, аніж зауваги - бо таки я - янкі з икраїнським серцем.
Отож:
***
Як правильніше сказати?
"чорніють в сіре небо голі клени"
чи
"чорніють в сірім небі голі клени" - перший варіант є дуже схожим на мислення по-англійськи - тому є ближчим
мені до зрозуміння...
***
"вона також зОвсім не хоче мерзнуть –
...
на жаль, як схочуть – ходять тільки ферзі." - два моменти:
1) "зОвсім" - тут зається наголос над "о" (на відміну від рос "совсЕм") - так задумано?
2) "мЕрзнуть"/"ферзІ" - я помиляюсь щодо наголосу чи то просто авторське?..
***
"Не треба!"/"небо" - напевно немає такого римувальника, щоби не зужив цієї пари...
***
"роковий" - це щорічний?
***
"волОче"/"плечЕ" -?

З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 18:43:52 ]
"чорніють в сірім небі голі клени" - це правильно за нормами, але так нудно! Тому - авторський перший варіант. Ніби послання кленів у небо - чорне.

зОвсім - так у словнику і я так кажу у звичайному мовленні, тільки якщо зануритись у минуле, цей прислівник утворився так: зо всім. Тобто з усім. Де би Ви наголос поставили - на зо чи всім? Отож. Не завжди треба вірити словникам нашим, зрусифікованим до непристойності. А поетам - тим більше. Краще вірити своєму чуттю мовному.

ферзі - так, для рими, тим паче, що правильного наголосу за багато років життя не чула ні від кого жодного разу. Чи не пора трохи й до реального стану мови прислухатися науковцям?

не треба-небо - згодна, вірш старенький, подумаю, дякую.

роковий - доленосний, хоч і не впевнена, що у словниках тлумачних таке є. Перевірила, немає, а в мене буде.

волочЕ - діалектний наголос. Я - за діалектизми, бо це елементи живої мови в нашій поетичній, часто, на жаль, мертвій.

Вдячна за коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 19:01:35 ]
Вам не здається, що "роковий" - у поданому контексті тяжіє до рос. "роковой"?
"фЕрзі" - теж упослідовнює рос. відповідника - я не сперечаюся - просто так відчуваю...
Авторський задум цікавий щодо "чорніють в сіре", хоча проситься якось дія - щось на взірець
"тягнуться"... або щось інакше, як "малюють сіре набо..."
Але це лише мої особисті враження.
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 19:07:50 ]
Звичайно, все воно так і тяжіє.
А чорніють - дія, не гірша за іншу.
Дякую за особисті враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маліцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-06 11:30:43 ]
Читаю Вас. На це є час. Бажання. Зловживання?
Можливо (я новачок в ПМ!), це потрібно робити у більш приватному форматі (певно, і тут є якийсь формат?), але ось що - Ви захоплюєте живим, здоровим ставленням до мови (ми ж є її і піскарбії, і творці)(" Я - за діалектизми"), до канонів (до бісу форма, якщо макіяж ховає невиразність обличчя)(чомусь не так багато експерементів з поетичними канонами у порівнянні з живописом - щодо ХХ ст), до критики (з повагою до критики)( до ЛЮ, зокрема)(наприклад, якщо спробувати перекласти текст нахудожню техніку імпресіоністів - то "чорніють в сіре небо голі клени…" - це афігенна частина полотна, де слова створюють рух, рух таких собі мазків, самостійних кленів чорним в сіре небо...), захоплюєте смисловим змістом, шляхом життя, в якому не самі памперси... Це не дифирамб, але є бажання зловживати Вашим часом.