ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.02.21 03:10
Підсумок
Життя кінчається, життя.
Останні дні біжать у Лету.
У вир гіркого небуття,
Прощальне соло для поета -
Життя кінчається, життя.

Життя кінчається, життя,
З дитинства був слабкий, плаксивий.

Володимир Бойко
2026.02.20 22:58
Ледь не за Державіним
уйло лишається .уйлом
Хоч осипай його зірками.
Де треба діяти умом,
Воно махає кулаками.

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:47
Ніч
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.

Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:43
Морозна ніч
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:34
Грудневий вечір
О цей чванливий теплий грудень!
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.

Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці

Володимир Невесенко
2026.02.20 20:30
Волопас
Неба сумна гримаса. День у пітьмі загас.
Видивлюсь Волопаса: де він, той Волопас?
Може, з кимсь точить ляси, сни вповіда свої?
Вигляни, Волопасе! Де там воли твої?..

Ми з ним давнішні друзі, раду даєм без слів.
З ночі в небеснім лузі він випаса вол

Юрій Лазірко
2026.02.20 15:36
Що Там У Тебе Синку ---українська рок-балада
що там у тебе
мій синку…

для неба
лоскітна пір'їнка
для вітру
прочинені двері
для голосу

Борис Костиря
2026.02.20 12:37
Ніч
Ненавиджу ніч,
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поседилися
злі духи. Ніч стає

Марія Дем'янюк
2026.02.20 12:34
Чую вітрошепіт твій (Мамі)
Чую вітрошепіт твій
(Мамі)
"Крапелиною дощику,
Хмариною неба,
Сонячним промінчиком
Пригорнусь до тебе", —
Чую вітрошепіт твій,
Серцем відчуваю.

Юрій Гундарів
2026.02.20 10:44
Лютий січень
Знову вибухи прорізають тишу:
незмінна стратегія - вбивати і нищити!
Кремль задоволений -
Київ вже зломлений…

Умови кротячі -
без їжі гарячої,
в промерзлій квартирі

Віктор Кучерук
2026.02.20 06:00
* * *
Коротшають ночі і довшають дні,
І сонце все більше стає гарячішим, -
І мрії з'являються нині мені
Уже не такі, як, бувало, раніше.
Щоденно уява малює русню
Втопаючу дружно в гнилому болоті,
Де я без вагання, утоми і сну
Завершую радо приємну роб

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
Рефлексії і сентенції
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

С М
2026.02.19 21:14
Я мовлю до вітру (King Crimson)
Каже чемний аутсайдеру
”Як жиєш ти?“
Там і тут і ще в дорозі
Ізвідси туди

Я мовлю до вітру
Слова мої розвіює
Я мовлю до вітру

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
Прес-реліз у натурі
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Світився вечір (сонет)
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
Похід Петра Козака в Молдову в 1592 році
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Козаченко (1967) / Вірші

 На землю тихо падає туман
На землю тихо падає туман,
чорніють в сіре небо голі клени…
Що більш тепер подобається вам:
чи сірий колір, чи, мабуть, зелений?
Та навіть осінь мріє про тепло,
вона також зовсім не хоче мерзнуть –
але все йде і йде, як завжди йшло:
на жаль, як схочуть – ходять тільки ферзі.
А ти не королева… Тобто зась
шукать свій шлях і визначати напрям,
якщо сидиш на троні – швидше злазь:
це місце не твоє… А ось і крапля,
остання крапля падає – і вщерть
наповнилось. Наситилось. Не треба!
Не треба крапель більше: далі – смерть,
за нею – вибір: запитай у себе…
За смертю… Не дійшовши до межі,
спинитись хочу, упіймать краплину
останню на кривавому ножі,
та марно: гину, гину, гину, гину!..
Невідворотність долі – от і все.
Роковий збіг, непереборний фатум:
за осінню – зима сніги несе,
і не запишеш в календар вчорашню дату.
А ти – пішак, іди, куди ведуть:
гарматне м’ясо, і за тим – нічого.
Монарх за тебе вибирає путь,
і це колюча, непроста дорога…
Невже і справді доля волоче
нас потягом без вибору і права?
Я хочу вийти! Відпустіть плече!
Тут варіантів запасних коротка лава…

2003

А ти не королева… Тобто зась
шукать свій шлях і визначати напрям,
якщо сидиш на троні – швидше злазь:
це місце не твоє…

Присвячую тим, хто ТОЧНО знає, де чиє місце, й час від часу вказує іншим на те.


У Бердянську на березі моря стоїть пам'ятник жабі. Підпис простий і лаконічний: "Зависть - порок".





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-23 16:49:53
Переглядів сторінки твору 3079
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.745 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.619 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.756
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.09.13 17:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 17:39:44 ]
Вітання, п.Світлано.
Запитуюсь вас, чи міг би я залишити тут декілька зауваг, щодо вашого твору?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 17:51:30 ]
Як галантно.
Звичайно, пишіть, мені цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 18:29:19 ]
Дуже вдячний за надану можливість.
Це є більше лікбез для мене, аніж зауваги - бо таки я - янкі з икраїнським серцем.
Отож:
***
Як правильніше сказати?
"чорніють в сіре небо голі клени"
чи
"чорніють в сірім небі голі клени" - перший варіант є дуже схожим на мислення по-англійськи - тому є ближчим
мені до зрозуміння...
***
"вона також зОвсім не хоче мерзнуть –
...
на жаль, як схочуть – ходять тільки ферзі." - два моменти:
1) "зОвсім" - тут зається наголос над "о" (на відміну від рос "совсЕм") - так задумано?
2) "мЕрзнуть"/"ферзІ" - я помиляюсь щодо наголосу чи то просто авторське?..
***
"Не треба!"/"небо" - напевно немає такого римувальника, щоби не зужив цієї пари...
***
"роковий" - це щорічний?
***
"волОче"/"плечЕ" -?

З повагою,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 18:43:52 ]
"чорніють в сірім небі голі клени" - це правильно за нормами, але так нудно! Тому - авторський перший варіант. Ніби послання кленів у небо - чорне.

зОвсім - так у словнику і я так кажу у звичайному мовленні, тільки якщо зануритись у минуле, цей прислівник утворився так: зо всім. Тобто з усім. Де би Ви наголос поставили - на зо чи всім? Отож. Не завжди треба вірити словникам нашим, зрусифікованим до непристойності. А поетам - тим більше. Краще вірити своєму чуттю мовному.

ферзі - так, для рими, тим паче, що правильного наголосу за багато років життя не чула ні від кого жодного разу. Чи не пора трохи й до реального стану мови прислухатися науковцям?

не треба-небо - згодна, вірш старенький, подумаю, дякую.

роковий - доленосний, хоч і не впевнена, що у словниках тлумачних таке є. Перевірила, немає, а в мене буде.

волочЕ - діалектний наголос. Я - за діалектизми, бо це елементи живої мови в нашій поетичній, часто, на жаль, мертвій.

Вдячна за коментарі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-23 19:01:35 ]
Вам не здається, що "роковий" - у поданому контексті тяжіє до рос. "роковой"?
"фЕрзі" - теж упослідовнює рос. відповідника - я не сперечаюся - просто так відчуваю...
Авторський задум цікавий щодо "чорніють в сіре", хоча проситься якось дія - щось на взірець
"тягнуться"... або щось інакше, як "малюють сіре набо..."
Але це лише мої особисті враження.
Щиро,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Козаченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-23 19:07:50 ]
Звичайно, все воно так і тяжіє.
А чорніють - дія, не гірша за іншу.
Дякую за особисті враження.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Маліцький (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-06 11:30:43 ]
Читаю Вас. На це є час. Бажання. Зловживання?
Можливо (я новачок в ПМ!), це потрібно робити у більш приватному форматі (певно, і тут є якийсь формат?), але ось що - Ви захоплюєте живим, здоровим ставленням до мови (ми ж є її і піскарбії, і творці)(" Я - за діалектизми"), до канонів (до бісу форма, якщо макіяж ховає невиразність обличчя)(чомусь не так багато експерементів з поетичними канонами у порівнянні з живописом - щодо ХХ ст), до критики (з повагою до критики)( до ЛЮ, зокрема)(наприклад, якщо спробувати перекласти текст нахудожню техніку імпресіоністів - то "чорніють в сіре небо голі клени…" - це афігенна частина полотна, де слова створюють рух, рух таких собі мазків, самостійних кленів чорним в сіре небо...), захоплюєте смисловим змістом, шляхом життя, в якому не самі памперси... Це не дифирамб, але є бажання зловживати Вашим часом.