ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ховаючись від зливи
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Шизофренія
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
* * *
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Лабух і єжи з ним...
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
По тонкому льоду
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
нема чого читати
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі з-під чужого крила…
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
* * *
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно...
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Дарунок з Миколаєва
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере

Борис Костиря
2025.12.22 15:26
* * *
Ліс як віддзеркалення
твоєї особистості.
Ліс як відбиття
твоїх думок.
З ким ще говорити,
як не з лісом?
Ти стоїш із ним
віч-на-віч.

Олена Побийголод
2025.12.22 13:54
Мертві Душі, Поема (2019)
Із Олександра Васильовича Некрасова *

Зміст
Глава перша
Глава друга
Глава третя
Глава четверта
Глава п’ята

Сергій Губерначук
2025.12.22 13:39
Дама. Вино…
Дама. Вино.
У цих Броварах за кожним столом
грають у дурня!
А як до кишені за козирем!
А як переможно сміються!
Дотепність!
Дотепність!
Цілуйте чемпіона!

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
* * *
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях...
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Контроверсійне – 4
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Павлюк (1967) / Вірші

 * * *
Образ твору Ми з тобою близькі, мов слова із народної пісні.
На горбатому мостику доля звела нас колись.
І були ми тоді ще душею космічно-первісні.
І гуділи тіла – мов нагріті від кулі стволи.

У майбутнього нашого вже перехрещені рейки
На призахіднім Сонці блистіли, як сльози пташок.
Це була десь пора, коли вікінги прагнули в греки.
І закутував рицар німецьку печаль у шанхайський шовк.

Гордовито задумливі рідні поети бродили...
І здавалося нам, що ми також були серед них,
Що міжзоряні промені грілись в снігах на могилі
Мого ворога, що не вернувся з війни.

А зоря, мов помада на білім надгробку поета,
Нагадала про славу, конечність і світла, і тьми...
Сон маленької нашої, наче дитина, планети
У снігах золотих, над якими тінисті дими.

Ми з тобою близькі у такім вуглецевому світі,
Де дорога у рай, наче шрам на дівочім лиці.
Де вмирає усе... навіть чортик і вітер.
Хрест натільний подібний на точний приціл.

Де все важче і важче світити душею в тумані.
Але біль сортувати уміє найменше звіря.

Ми з тобою далекі: як вибрані і як звані,
«Кру» і «кря»...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-01-25 10:16:56
Переглядів сторінки твору 2756
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.096 / 5.72)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.911 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.01.26 22:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 10:34:15 ]
Ми з тобою близькі, мов слова із народної пісні...
Ігоре, файно ви про поетів.
А приціл теж гарний образ. Він мені видиться ось так: серце прицілюються на цій "мушці" і вистрілює любов"ю!) Звичайно, у серце ближнього свого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 12:39:04 ]
Ігорю, я тепер на твої вірші дивлюсь з певного кута зору (жарт :))

Про помаду і приціл - круть!
"І закутував рицар німецький печаль у шанхайський шовк." - отут, може, "німецьку печаль" краще? Це, нмд, позбавить небажаного звучання "німецький печаль" замість "рицар німецький"?

Будьмо! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 13:52:29 ]
слова із народної пісні ближчі, ніж з ненародної? :)))

"І були ми тоді ще душею...
І гуділи тіла" - були одною душею, а тіла гуділи два?

сльозові залози у птахів розвинуті дуже слабко. якщо не помиляюсь, є лише кілька видів екзотичних птахів, у яких можуть виділятися сльози, як виняток.

"І закутував рицар німецький печаль у шанхайський шовк" - тут слово німецький зайвим видається

"Мого ворога, що не вернувся з війни" - а тут хочеться "не ПОвернувся"

планета спить у снігах? але вона ж не вся одночасно у снігах...

Ми з тобою близькі у такім вуглецевому світі - цей рядок виглядає немилозвучно якось. Якщо такім - то вуглецевім. або такому вуглецевому. А що таке "такім вуглецевому"? такім - це підсилення вуглецевості?)))


"Хрест натільний подібненький на приціл." - подібненький?))))) без коментарів)

"Але біль сортувати уміє найменше звіря" - а оцей рядок мені дуже сподобався. Сортувати біль і загортати його у фольгу)










Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-25 14:34:45 ]
Пане Ігоре, прочитала перший рядок і очі побігли зразу на анонсовані сторінки, чи нема там Івана зі свіжим шедевром. А дуже гарно. Дякую. І тепер слів із пісні не викинеш, головне.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 18:15:03 ]
Дякую, Володимире!
Ви завжди вірний читач моєї лірики.

Удачі і здоров*я Вам.
ІП.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 18:16:16 ]
Згоден, шановна, Чорнява Жінко.
Згоден і вдячний.
Вірш свіжий зовсім.
Врахую.
Будьте щасливі.

:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 18:17:57 ]
Дякую, Юлечко.
Таке уважне редагування варте доброго могоричу! ;)
Тим більше, що деякі зауваги я уже враховую.

До зустрічі.
Ваш
ІП. ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 18:19:06 ]
А Вам, пані Галино, просто поцілунок... щирий.
:)