Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.03
19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.
2026.02.03
19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,
2026.02.03
16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.
Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,
2026.02.03
13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен
2026.02.03
10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.
Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин
2026.02.03
05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих
Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті
2026.02.02
14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.
Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку
2026.02.02
10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.
Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю
2026.02.02
08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.
Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки
2026.02.02
08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.
2026.02.02
08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.
Всміхається мило, кому — невідомо?
2026.02.01
21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига
2026.02.01
21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?
2026.02.01
16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.
Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.
2026.02.01
13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство
немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Павлюк (1967) /
Новини (Поезія)
Названо лауреатів премії імені Куліша за 2012 рік
Цю почесну відзнаку 1 березня 2011 р., за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували ГО „Оберіг-Чернігів” та Волинське товариство „Світязь”, – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів.
Торік премію отримали письменники Василь Слапчук, Петро Сорока, Сергій Дзюба, Віктор Вербич та меценат Олександр Шкурат.
19 січня 2012 р. Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша сформовано в новому складі (такі ротації відбуватимуться щороку). До нього увійшли: Ігор Павлюк – голова журі, письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Василь Слапчук – письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині, Ярослав Поліщук – доктор філологічних наук, професор кафедри україністики Ягеллонського університету (м. Краків, Польща) та Київського університету імені Бориса Грінченка, Петро Сорока – письменник, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, Віктор Вербич – письменник, літературний критик, журналіст.
Названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:
1. Народний депутат України, Герой України Іван Плющ (м. Київ) – за подвижництво у створенні історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша на Чернігівщині;
2. Письменник, літературний критик, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Базилевський (м. Київ) – за книгу „Холодний душ історії”;
3. Доктор філологічних наук, керівник Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Євген Нахлік – за наукові дослідження творчості Пантелеймона Куліша;
4. Літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран – за книгу літературно-критичних статей, рецензій, есеїв та інтерв’ю „Тиша запитань: Люди. Книги. Життя”;
5. Письменниця, науковець Тетяна Дзюба (м. Чернігів) – за численні публікації у наукових виданнях (теми досліджень: „Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX – першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності” та „Літературно-естетична концепція Пантелеймона Куліша”);
6. Письменник Йосип Струцюк (м. Луцьк) – за історичні романи „Гучва” і „Стохід”;
7. Письменник, голова Літературної спілки „Чернігів” Михась Ткач – за створення та редагування журналу „Літературний Чернігів”;
8. Письменник Юрій Лазірко (США) – за вагомі заслуги у розширенні теренів української поезії за межами України та ознайомлення з нею англомовного читача;
9. Директор АТ „Нова Лінія” м. Луцька Віктор Мозоль – за активну і послідовну меценатську діяльність;
10. Художник Сергій Поляк (посмертно) – за участь у літературно-мистецьких проектах радіо „Новий Чернігів”.
Ігор Павлюк,
голова журі, письменник, доктор наук
із соціальних комунікацій, старший науковий
співробітник Інституту літератури
імені Т. Г. Шевченка НАН України
Контекст : http://bukvoid.com.ua/events/premii/2012/01/25/101310.html
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Названо лауреатів премії імені Куліша за 2012 рік
http://bukvoid.com.ua/events/premii/2012/01/25/101310.html
http://www.litgazeta.com.ua/node/2642
Вітаю його лауреатів.
Серед них і наш (ПМ-івський :) ЛЮ (Юрій Лазірко)!
Цю почесну відзнаку 1 березня 2011 р., за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували ГО „Оберіг-Чернігів” та Волинське товариство „Світязь”, – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів. Торік премію отримали письменники Василь Слапчук, Петро Сорока, Сергій Дзюба, Віктор Вербич та меценат Олександр Шкурат.
19 січня 2012 р. Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша сформовано в новому складі (такі ротації відбуватимуться щороку). До нього увійшли: Ігор Павлюк – голова журі, письменник, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Василь Слапчук – письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині, Ярослав Поліщук – доктор філологічних наук, професор кафедри україністики Ягеллонського університету (м. Краків, Польща) та Київського університету імені Бориса Грінченка, Петро Сорока – письменник, доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка, Віктор Вербич – письменник, літературний критик, журналіст.
Названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:
1. Народний депутат України, Герой України Іван Плющ (м. Київ) – за подвижництво у створенні історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша на Чернігівщині;
2. Письменник, літературний критик, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Володимир Базилевський (м. Київ) – за книгу „Холодний душ історії”;
3. Доктор філологічних наук, керівник Львівського відділення Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Євген Нахлік – за наукові дослідження творчості Пантелеймона Куліша;
4. Літературознавець, голова Івано-Франківської обласної організації Національної спілки письменників України Євген Баран – за книгу літературно-критичних статей, рецензій, есеїв та інтерв’ю „Тиша запитань: Люди. Книги. Життя”;
5. Письменниця, науковець Тетяна Дзюба (м. Чернігів) – за численні публікації у наукових виданнях (теми досліджень: „Спрага народу і спрага Вітчизни. Публіцистика другої половини XIX – першої третини ХХ ст.: модель національної ідентичності” та „Літературно-естетична концепція Пантелеймона Куліша”);
6. Письменник Йосип Струцюк (м. Луцьк) – за історичні романи „Гучва” і „Стохід”;
7. Письменник, голова Літературної спілки „Чернігів” Михась Ткач – за створення та редагування журналу „Літературний Чернігів”;
8. Письменник Юрій Лазірко (США) – за вагомі заслуги у розширенні теренів української поезії за межами України та ознайомлення з нею англомовного читача;
9. Директор АТ „Нова Лінія” м. Луцька Віктор Мозоль – за активну і послідовну меценатську діяльність;
10. Художник Сергій Поляк (посмертно) – за участь у літературно-мистецьких проектах радіо „Новий Чернігів”.
Ігор Павлюк,
голова журі, письменник, доктор наук
із соціальних комунікацій, старший науковий
співробітник Інституту літератури
імені Т. Г. Шевченка НАН України
Контекст : http://bukvoid.com.ua/events/premii/2012/01/25/101310.html
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
