Но никто не хочет и думать о том,
Куда "Титаник" плывет...

Наутилус Помпилиус. Титаник

Хто ж знав, що оця розпіарена подорож
на повний обернеться зрештою програш?
Що після фанфар у порту відбуття
так близько підступить межа небуття?!

Хто знав, що і в рубках, і в кают-компанії
були всі у стеньгу керманичі п’яні,
а на містку, в товаристві путан,
плював на весь світ сибарит-капітан?!

Ніхто наперед не займався фарватером –
довірились навіть не картам, а фарту,
сховавши свій блеф за таємності гриф.
Хто ж знав, що із спокою вирине риф?!

А публіка час свій палила на палубах –
в кіно і в басейнах, на кортах і в пабах,
віддавши у руки профанів та пройд
життя свої, мов паспорти на контроль.

Зненацька тряхнуло – й відкрилися течі.
Й щури перед тим не вдавались до втечі:
щури залишилися ще у порту…
Бо й людям затісно було на борту.

Ще вчора вони милувалися бухтами
з судна, яке вмить стало попросту брухтом.
І ось розбігаються всі навмання.
І чайки кружляють, немов вороння.

2012