ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
* 86 *
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
Спогад
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
Краплина Неземного Я --- українська акустична балада
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво (рондель)
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Останній візит
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Наше довге, наче сни!
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Вітя
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
Ніколай Рубцов (1936-1971)
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
* 85 *
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Птахи
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
Ніч
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Як Данило Галицький Галич втратив
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі (рондель)
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені…
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
* * *
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Володимир Ляшкевич (1963) / Вірші / Півсонети, мініатюри в сім рядків

 Не свята...
Образ твору А як у спогади нарине самота,
не мчи до дзеркала - чи ти і нині та,
і не суди свої дороги надто строго –
бо щастю правосуддя ні до чого,
була би неосудна теплота…
Жива жагою віку золотого?
Як свято стрінь тоді, що не свята...

2012


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-02-13 23:30:31
Переглядів сторінки твору 6409
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.637 / 5.5  (5.198 / 5.59)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.208 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.878
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Півсонети
Автор востаннє на сайті 2026.05.22 13:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 00:11:47 ]
щастю правосуддя ні до чого... !!!
а ще "неосудна теплота" - гарно...

і музику із задоволенням слухала...
дякую, Володю, за цікавинку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 00:21:44 ]
Гарно звучить, Володимире.
***
були би ми святі
то нас і не було би
ні свата ні фати
з присягою до гробу...
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 00:58:06 ]
У святкового дня хороший початок.Приєднуюсь до Вікторії :) Гарного Вам настрою, Володимире.І щоб нічого поганого у спогади не навідувалось. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марія Кореновська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 06:52:02 ]
г а р н о
с у м о в и т о
м е л о д і й н о


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Янушевич (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 09:25:42 ]
Сподобалось. Особливо,
"бо щастю правосуддя ні до чого,
була би неосудна теплота…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 10:00:10 ]
Дуже сподобався вірш. Мудро :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-14 11:36:22 ]
"була би неосудна теплота…" - тут і суть прихована. Гарно, ...і хай так буде ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2012-02-14 12:14:04 ]
Ну, якщо врахувати, що святих на цьому світі практично нема, то - стрічаймо дружно свято, дівчата! :))
Спасибі за подарований (якраз до свята) оптимізм :)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-14 12:15:57 ]
Якось так по-життєвому тепло і мудро. Гарний твір. Вітаю зі святом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-02-14 14:44:39 ]
щастю правосуддя ні до чого - це правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Хуан Марі (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-14 15:17:15 ]
Пропоную "Живи жагою віку золотого!" - так оптимістичніше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 16:48:16 ]
Останній рядок - чи то надто багатовекторний, чи то завуальований (Не свята - прикметник? чи іменник у множині?) До цього рядка - все просто чудово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 19:13:40 ]
жага золотого віку - це саме те...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-02-14 23:40:10 ]
Ой, капець, дорогі колеги, ваших уважних поглядів і бачень значно більше, ніж усього іншого, мною тут написаного...
Я радий, що вас зацікавила така помірна кількість рядків, буду старатися не перебільшувати з ними. )
Повертаюся назад, у прозу )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 21:52:30 ]
Гарно.

щастю правосуддя ні до чого,
була би неосудна теплота
-
та й усі інші рядки цитувати хочеться...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2012-04-27 23:24:24 ]

Так і нам, чоловікам, хочеться розділити таку "не святість" із тимчасово самотніми жіночими серцями... )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-04-28 00:20:33 ]
та,... більшість жінок якось вже так створені - з тимчасової самотності вони шукають нетимчасової постійності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Головня (Л.П./Л.П.) [ 2019-09-04 13:26:31 ]

Не свята... (Переклад рос)

Встревожит память одиночества черта,
Ищи не в зеркале, что ты ещё всё та.
И не суди свои дороги слишком строго,
Ведь в счастье правосудия немного,
Да будет неподсудна теплота...
Жива в желаньях века золотого?
Так радуйся тому, что не свята!