ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17

Степанчук Юлія
2024.04.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Інша поезія

 Раббі Ісраель із Козниць (з добірки "У простоті, у щирості, у вірі")
Знаний у Козницях багатій і скупердяй
Прийшов до раббі Ісраеля за порадою.
А той, наче мішком, накрив прибульця:
«А що, добродію, їсте ви?»
«Не надаю ваги я їжі, раббі.
Важливіші для мене справи...»
«А все ж?»- допитувавсь цадик.
«Із сіллю хліб та ще вода».
«Ти з глузду з’їхав, чоловіче!
Сьогодні ж приймись за м’ясо, яйця, мед.
Поклянись, що все те буде на твоїм столі».
І раббі не починав розмову про те,
Із чим прийшов до нього гість,
Доки не поклявсь той привселюдно.
Як багатій переступив поріг господи,
Здивовані хасиди кинулись до раббі:
«Оце й усе, що має скупердяй робить?
Не дбать про бідних, а тільки самому їсти
Все те, що нам й у снах не снилось?»
«Допоки багатій не перейде на м’ясо,
Не зрозуміє він, що бідному потрібен хліб.
Адже, як вдовольня його те, що сьогодні їсть,
То скупердяй гадає, що для їжі бідному
Придатне буде навіть і каміння».
---------
Раббі Ісраель із Козниць (1736-1815) – знаменитий проповідник і чудотворець, благословення якого просили не тільки юдеї, а й польські аристократи. Автор численних праць, присвячених законодавству.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-02-17 15:40:42
Переглядів сторінки твору 1832
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.027 / 5.6)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.212 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 10:35
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-02-17 18:33:11 ]
По-соломонівськи мудро і несподівано...

Допоки багатій не перейде на м’ясо (цей рядок би якось підсилити, нмд)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-18 13:32:22 ]
Такі були юдейські мудреці, пані Любо!
Спасибі за увагу до моїх опусів.
Будьте здорові й талановиті до 120!
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-20 16:58:47 ]
Здається, в часи Соломона (якщо вже по-соломонівськи) Ізраїль таки не був країною суто однієї релігії? І була тоді й віротерпимість? Потім, напевно, через відсутність терпимості, країна розділилася на дві, так?
Та певно, і через терпимість, Соломон і мав так багато дружин?
Мудрість, вочевидь, може проявитися лише поряд із терпіннями і терпимостями?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2012-02-20 18:17:32 ]
Ні, шановна Редакціє, в Ізраїлі за царювання Шломо (Соломона) була одна релігія - віра в єдиного Всевишнього. На жаль, сам цар порушив приписи Господа Бога.
Поділ Ізраїлю на дві частини спричинений скорше всього економічними обставинами - небажанням спадкоємця Шломо полегшити життя народу. Цим скористувався авантюрист, який знехтував вірою у Всевишнього, перейшовши на поклоніння деревамЮ камінню тощо. Себто зробивши крок назад, у варварство.
Даруйте за такий конспектативний виклад непростої історії Ізраїлю.
З повагою
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-02-20 20:05:45 ]
Дякую, шановний Іване. Було цікаво довідатися про ваші погляди і на ці питання, зрештою, це дозволить ще краще розуміти вашу творчість.