ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж

Іван Потьомкін
2025.06.18 19:14
Слухаючи брехливу московську пропаганду, неодноразово ловиш себе на тому, що десь уже читав про це: що зроду-віку не було ніякої тобі України, що мова українська – це діалект російської... Та ще чимало чого можна почути з екранів телевізора чи надибати

Асорті Пиріжкарня
2025.06.18 14:52
У цьому архіві знаходиться коментарі співробітників sub-порталу "Пиріжкарня Асорті", які були видалені одним з активних користувачів поетичного порталу "Поетичні майстерні" разом з його римованими текстами. Коментарі свого часу сподобались, як сві

Віктор Кучерук
2025.06.18 05:43
Зозуляста наша квочка
Цілоденно радо квокче
Біля виводка курчат.
Доглядає за малими, –
Чи усі перед очима
В неї жалісно пищать?
Будь-коли, немов матусю,
Квочку бачимо у русі

С М
2025.06.17 22:00
Скривлений геть лагідний Клек
Їстиме скромний пай
Ліжко чекає барви згасають
У вже не вогких очах

Оголена муза що все куштує
Табаку на кущі
Кепа визує натопче люльку

Світлана Майя Залізняк
2025.06.17 21:33
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 6 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Золотавий ла

Борис Костиря
2025.06.17 21:28
Порожня сцена і порожній зал,
Порожній простір, пристрастей вокзал.

Ряди порожні, як полеглі роти,
Стоять в чеканні неземної ролі.

Усе вже сказано, проспівані пісні,
Немов заховані під снігом сни.

Віктор Кучерук
2025.06.17 05:03
Посередині болота
Роззявляє бегемотик
Лиш тому так часто рота,
Що нечувана духота
Спонукає до дрімоти
Будь-якого бегемота.
17.06.25
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Самослав Желіба
2024.05.20

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Хельґі Йогансен
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мірко Трасун / Критика | Аналітика / Індо-арійські висліди

 Червоний
Червоний, черлений. „Cherry” – англійською вишні, черешні. Тут переходимо до сакрального дерева Вишні, українського Вишнього та індійського Вішну. „Чер” – божественний корінь, який позначає не тільки колір, а й вишність, священість. Чернігів – вишній нігів (Ніжин), Черкаси – вишні каси (воїни), Чернівці – вишні нівці (якась видозміна Ніжина). Привернула увагу географія цих міст на „Чер”: північ, південь, захід України. Чи є щось подібне на сході для утворення Хреста-оберегу? Ми знайшли не так давно український Вороніж. Відбулась заміна „чер” на „вор”, „ворон” (корінь „вор” позначає синонім Слова, у російській мові ці корені позначають один колір). Другий склад – все той же „ніж”. Щоб визначити навантаження „ніг”, „ніж”, „нів”, звернемося до народності „нівхи”. Нівхи – це народ Далекого сходу Росії, відгалуження індоарійських айнів, які осіли в Японії. Самоназва „нівх” на місцевому діалекті позначає людину. Отже, Чернігів, Чернівці, Вороніж – це міста вишніх, святих людей, Черкаси – святих воїнів. Географія міст і містечок на „чер” дуже широка: Черкеськ, Черкаське у Донецькій та Саратовській областях, Чернево на Псковщині, Чернівці на Віниччині, Чернігівка на Запоріжжі, а також у Примурському краї та Амурській області (там, де проживають нівхи). Історики також вирізняють Черняхівську культуру, названу так за розкопками біля відповідного селища на Київщині (селища вишніх людей).
Корінь вишності „чер” споріднений з „чар” – чарівність, чари.
Червоний колір у слов’янських мовах звучить подібно: білоруською – „чырвоны”, польською – „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.
Червоний колір у германських мовах звучить так: англійською – „red”, „ruddy”, німецькою – „Rot”, що співвідноситься з українським „рудий”.
Червоний колір у кельтських мовах звучить так: у бретонській – „ruz”, у валійській – „rhudd”, що співвідноситься з українськими рудим та рижим.
Червоний колір у романських мовах звучить так: французькою – „rouge”, італійською – „rosso”, іспанською – „rojo”, латинською – „russus”, що співвідноситься з українським „рижий”, „ружа” (троянда). Рудий та рижий є відтінками червоного. Але в українській червоний – більше ніж колір, це ознака святості, вишності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 17:18:33
Переглядів сторінки твору 3523
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.050 / 6  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:44:55 ]
Цікаво. Надзвичайно цікаво, Мірку, особливо для мене, бо здавна захоплююсь мовознавством.
Хочу, проте, висловити свій здогад стосовно назви міста Чернівці - першу частину назви чер – вишні підтримую, стосовно другої частини маю свою думку. А що, як "нівці" походить від "ниви" ? Враховуючи, що поруч уже Карпати, це можуть бути верхні ниви, верхні землі, тобто гори? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:47:31 ]
Сама ж публікація, як я розумію, цикл публікацій, є надзвичайно своєчасним, як доказ давності мови, історичної її тяглості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 13:42:27 ]
Оксана Яблонська, дякую за цікаву гіпотезу, обов'язково досліджу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-18 06:32:22 ]
Дуже цікаво і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:21:48 ]
Дякую, Мірку, за цікаве дослідження. На моє переконання, варто продовжити важливу справу ідентифікайції слів та їхніх значень. У часи подвійних стандартів необхідно берегти, в першу чергу, мову: як код і дух нації.
Чи маєш інші роботи? Хотілося б їх прочитати цілісним текстом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 06:27:22 ]
Тарасе, тут представлено початок моєї фундаментальної праці порівняння індо-арійських мов, цілісний текст очікується за рік, дам почитать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-08 10:40:26 ]
Є кілька ремарок - руда - так називалась в давнина нашим народом кров, потім стали називати залізомістку глину рудою, "руд-руж" - позначало червоний колір.
Черкаси - скоріше всього походить від назви народу черкесів, колись поселили за князя Володимира Великого в одній з Україн для захисту південних рубежів київької землі. Надалі українців московити називали черкасами, а самі черкаси називали свою землю Україної, інші україни не отримали такого статусу від своїх мешканців, хоя було їх за Ключевським щонайменше п*ять-шість.