ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте

Артур Курдіновський
2026.01.31 14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"

Борис Костиря
2026.01.31 12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.

У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мірко Трасун / Критика | Аналітика / Індо-арійські висліди

 Червоний
Червоний, черлений. „Cherry” – англійською вишні, черешні. Тут переходимо до сакрального дерева Вишні, українського Вишнього та індійського Вішну. „Чер” – божественний корінь, який позначає не тільки колір, а й вишність, священість. Чернігів – вишній нігів (Ніжин), Черкаси – вишні каси (воїни), Чернівці – вишні нівці (якась видозміна Ніжина). Привернула увагу географія цих міст на „Чер”: північ, південь, захід України. Чи є щось подібне на сході для утворення Хреста-оберегу? Ми знайшли не так давно український Вороніж. Відбулась заміна „чер” на „вор”, „ворон” (корінь „вор” позначає синонім Слова, у російській мові ці корені позначають один колір). Другий склад – все той же „ніж”. Щоб визначити навантаження „ніг”, „ніж”, „нів”, звернемося до народності „нівхи”. Нівхи – це народ Далекого сходу Росії, відгалуження індоарійських айнів, які осіли в Японії. Самоназва „нівх” на місцевому діалекті позначає людину. Отже, Чернігів, Чернівці, Вороніж – це міста вишніх, святих людей, Черкаси – святих воїнів. Географія міст і містечок на „чер” дуже широка: Черкеськ, Черкаське у Донецькій та Саратовській областях, Чернево на Псковщині, Чернівці на Віниччині, Чернігівка на Запоріжжі, а також у Примурському краї та Амурській області (там, де проживають нівхи). Історики також вирізняють Черняхівську культуру, названу так за розкопками біля відповідного селища на Київщині (селища вишніх людей).
Корінь вишності „чер” споріднений з „чар” – чарівність, чари.
Червоний колір у слов’янських мовах звучить подібно: білоруською – „чырвоны”, польською – „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.
Червоний колір у германських мовах звучить так: англійською – „red”, „ruddy”, німецькою – „Rot”, що співвідноситься з українським „рудий”.
Червоний колір у кельтських мовах звучить так: у бретонській – „ruz”, у валійській – „rhudd”, що співвідноситься з українськими рудим та рижим.
Червоний колір у романських мовах звучить так: французькою – „rouge”, італійською – „rosso”, іспанською – „rojo”, латинською – „russus”, що співвідноситься з українським „рижий”, „ружа” (троянда). Рудий та рижий є відтінками червоного. Але в українській червоний – більше ніж колір, це ознака святості, вишності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 17:18:33
Переглядів сторінки твору 3642
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.050 / 6  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:44:55 ]
Цікаво. Надзвичайно цікаво, Мірку, особливо для мене, бо здавна захоплююсь мовознавством.
Хочу, проте, висловити свій здогад стосовно назви міста Чернівці - першу частину назви чер – вишні підтримую, стосовно другої частини маю свою думку. А що, як "нівці" походить від "ниви" ? Враховуючи, що поруч уже Карпати, це можуть бути верхні ниви, верхні землі, тобто гори? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:47:31 ]
Сама ж публікація, як я розумію, цикл публікацій, є надзвичайно своєчасним, як доказ давності мови, історичної її тяглості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 13:42:27 ]
Оксана Яблонська, дякую за цікаву гіпотезу, обов'язково досліджу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-18 06:32:22 ]
Дуже цікаво і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:21:48 ]
Дякую, Мірку, за цікаве дослідження. На моє переконання, варто продовжити важливу справу ідентифікайції слів та їхніх значень. У часи подвійних стандартів необхідно берегти, в першу чергу, мову: як код і дух нації.
Чи маєш інші роботи? Хотілося б їх прочитати цілісним текстом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 06:27:22 ]
Тарасе, тут представлено початок моєї фундаментальної праці порівняння індо-арійських мов, цілісний текст очікується за рік, дам почитать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-08 10:40:26 ]
Є кілька ремарок - руда - так називалась в давнина нашим народом кров, потім стали називати залізомістку глину рудою, "руд-руж" - позначало червоний колір.
Черкаси - скоріше всього походить від назви народу черкесів, колись поселили за князя Володимира Великого в одній з Україн для захисту південних рубежів київької землі. Надалі українців московити називали черкасами, а самі черкаси називали свою землю Україної, інші україни не отримали такого статусу від своїх мешканців, хоя було їх за Ключевським щонайменше п*ять-шість.