ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мірко Трасун / Критика | Аналітика / Індо-арійські висліди

 Червоний
Червоний, черлений. „Cherry” – англійською вишні, черешні. Тут переходимо до сакрального дерева Вишні, українського Вишнього та індійського Вішну. „Чер” – божественний корінь, який позначає не тільки колір, а й вишність, священість. Чернігів – вишній нігів (Ніжин), Черкаси – вишні каси (воїни), Чернівці – вишні нівці (якась видозміна Ніжина). Привернула увагу географія цих міст на „Чер”: північ, південь, захід України. Чи є щось подібне на сході для утворення Хреста-оберегу? Ми знайшли не так давно український Вороніж. Відбулась заміна „чер” на „вор”, „ворон” (корінь „вор” позначає синонім Слова, у російській мові ці корені позначають один колір). Другий склад – все той же „ніж”. Щоб визначити навантаження „ніг”, „ніж”, „нів”, звернемося до народності „нівхи”. Нівхи – це народ Далекого сходу Росії, відгалуження індоарійських айнів, які осіли в Японії. Самоназва „нівх” на місцевому діалекті позначає людину. Отже, Чернігів, Чернівці, Вороніж – це міста вишніх, святих людей, Черкаси – святих воїнів. Географія міст і містечок на „чер” дуже широка: Черкеськ, Черкаське у Донецькій та Саратовській областях, Чернево на Псковщині, Чернівці на Віниччині, Чернігівка на Запоріжжі, а також у Примурському краї та Амурській області (там, де проживають нівхи). Історики також вирізняють Черняхівську культуру, названу так за розкопками біля відповідного селища на Київщині (селища вишніх людей).
Корінь вишності „чер” споріднений з „чар” – чарівність, чари.
Червоний колір у слов’янських мовах звучить подібно: білоруською – „чырвоны”, польською – „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.
Червоний колір у германських мовах звучить так: англійською – „red”, „ruddy”, німецькою – „Rot”, що співвідноситься з українським „рудий”.
Червоний колір у кельтських мовах звучить так: у бретонській – „ruz”, у валійській – „rhudd”, що співвідноситься з українськими рудим та рижим.
Червоний колір у романських мовах звучить так: французькою – „rouge”, італійською – „rosso”, іспанською – „rojo”, латинською – „russus”, що співвідноситься з українським „рижий”, „ружа” (троянда). Рудий та рижий є відтінками червоного. Але в українській червоний – більше ніж колір, це ознака святості, вишності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 17:18:33
Переглядів сторінки твору 3624
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.050 / 6  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:44:55 ]
Цікаво. Надзвичайно цікаво, Мірку, особливо для мене, бо здавна захоплююсь мовознавством.
Хочу, проте, висловити свій здогад стосовно назви міста Чернівці - першу частину назви чер – вишні підтримую, стосовно другої частини маю свою думку. А що, як "нівці" походить від "ниви" ? Враховуючи, що поруч уже Карпати, це можуть бути верхні ниви, верхні землі, тобто гори? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:47:31 ]
Сама ж публікація, як я розумію, цикл публікацій, є надзвичайно своєчасним, як доказ давності мови, історичної її тяглості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 13:42:27 ]
Оксана Яблонська, дякую за цікаву гіпотезу, обов'язково досліджу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-18 06:32:22 ]
Дуже цікаво і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:21:48 ]
Дякую, Мірку, за цікаве дослідження. На моє переконання, варто продовжити важливу справу ідентифікайції слів та їхніх значень. У часи подвійних стандартів необхідно берегти, в першу чергу, мову: як код і дух нації.
Чи маєш інші роботи? Хотілося б їх прочитати цілісним текстом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 06:27:22 ]
Тарасе, тут представлено початок моєї фундаментальної праці порівняння індо-арійських мов, цілісний текст очікується за рік, дам почитать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-08 10:40:26 ]
Є кілька ремарок - руда - так називалась в давнина нашим народом кров, потім стали називати залізомістку глину рудою, "руд-руж" - позначало червоний колір.
Черкаси - скоріше всього походить від назви народу черкесів, колись поселили за князя Володимира Великого в одній з Україн для захисту південних рубежів київької землі. Надалі українців московити називали черкасами, а самі черкаси називали свою землю Україної, інші україни не отримали такого статусу від своїх мешканців, хоя було їх за Ключевським щонайменше п*ять-шість.