ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Кока Черкаський
2026.05.08 23:03
Я і Red Bull - друзі,
Як то кажуть - нерозлийвода,
Я люблю Red Bull пити,
Red Bull любить вливатись в мої уста.

Когось наша дружба харить,
І ми з редбулом - як серед акул,
Та нам начхати, що хто там каже,

Олена Побийголод
2026.05.08 21:05
Марія Вега (1898-1980)

Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.

    Бо я – інститутка, дочка камергера,

Охмуд Песецький
2026.05.08 20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.

Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,

Володимир Невесенко
2026.05.08 18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.

Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний

Костянтин Ватульов
2026.05.08 17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.

Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив

Артур Курдіновський
2026.05.08 13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.

Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,

Борис Костиря
2026.05.08 13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.

Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.

Ірина Вовк
2026.05.08 11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н

Юрій Гундарів
2026.05.08 11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.

Що таке війна?
Це коли весна,

Вячеслав Руденко
2026.05.08 10:15
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.

Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,

хома дідим
2026.05.08 09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність

Тетяна Левицька
2026.05.08 08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?

Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —

Євген Федчук
2026.05.07 19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да

Іван Потьомкін
2026.05.07 19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."

В Горова Леся
2026.05.07 18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?

Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,

Мирон Шагало
2026.05.07 13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.

Вже майже дикі —
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Мірко Трасун / Критика | Аналітика / Індо-арійські висліди

 Червоний
Червоний, черлений. „Cherry” – англійською вишні, черешні. Тут переходимо до сакрального дерева Вишні, українського Вишнього та індійського Вішну. „Чер” – божественний корінь, який позначає не тільки колір, а й вишність, священість. Чернігів – вишній нігів (Ніжин), Черкаси – вишні каси (воїни), Чернівці – вишні нівці (якась видозміна Ніжина). Привернула увагу географія цих міст на „Чер”: північ, південь, захід України. Чи є щось подібне на сході для утворення Хреста-оберегу? Ми знайшли не так давно український Вороніж. Відбулась заміна „чер” на „вор”, „ворон” (корінь „вор” позначає синонім Слова, у російській мові ці корені позначають один колір). Другий склад – все той же „ніж”. Щоб визначити навантаження „ніг”, „ніж”, „нів”, звернемося до народності „нівхи”. Нівхи – це народ Далекого сходу Росії, відгалуження індоарійських айнів, які осіли в Японії. Самоназва „нівх” на місцевому діалекті позначає людину. Отже, Чернігів, Чернівці, Вороніж – це міста вишніх, святих людей, Черкаси – святих воїнів. Географія міст і містечок на „чер” дуже широка: Черкеськ, Черкаське у Донецькій та Саратовській областях, Чернево на Псковщині, Чернівці на Віниччині, Чернігівка на Запоріжжі, а також у Примурському краї та Амурській області (там, де проживають нівхи). Історики також вирізняють Черняхівську культуру, названу так за розкопками біля відповідного селища на Київщині (селища вишніх людей).
Корінь вишності „чер” споріднений з „чар” – чарівність, чари.
Червоний колір у слов’янських мовах звучить подібно: білоруською – „чырвоны”, польською – „czerwony”, „czerwień”, „rudy”.
Червоний колір у германських мовах звучить так: англійською – „red”, „ruddy”, німецькою – „Rot”, що співвідноситься з українським „рудий”.
Червоний колір у кельтських мовах звучить так: у бретонській – „ruz”, у валійській – „rhudd”, що співвідноситься з українськими рудим та рижим.
Червоний колір у романських мовах звучить так: французькою – „rouge”, італійською – „rosso”, іспанською – „rojo”, латинською – „russus”, що співвідноситься з українським „рижий”, „ружа” (троянда). Рудий та рижий є відтінками червоного. Але в українській червоний – більше ніж колір, це ознака святості, вишності.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2006-12-12 17:18:33
Переглядів сторінки твору 3719
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.050 / 6  (4.657 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.380 / 4.97)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:44:55 ]
Цікаво. Надзвичайно цікаво, Мірку, особливо для мене, бо здавна захоплююсь мовознавством.
Хочу, проте, висловити свій здогад стосовно назви міста Чернівці - першу частину назви чер – вишні підтримую, стосовно другої частини маю свою думку. А що, як "нівці" походить від "ниви" ? Враховуючи, що поруч уже Карпати, це можуть бути верхні ниви, верхні землі, тобто гори? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2006-12-13 10:47:31 ]
Сама ж публікація, як я розумію, цикл публікацій, є надзвичайно своєчасним, як доказ давності мови, історичної її тяглості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-13 13:42:27 ]
Оксана Яблонська, дякую за цікаву гіпотезу, обов'язково досліджу! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-18 06:32:22 ]
Дуже цікаво і пізнавально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Кремінь (М.К./М.К.) [ 2006-12-18 23:21:48 ]
Дякую, Мірку, за цікаве дослідження. На моє переконання, варто продовжити важливу справу ідентифікайції слів та їхніх значень. У часи подвійних стандартів необхідно берегти, в першу чергу, мову: як код і дух нації.
Чи маєш інші роботи? Хотілося б їх прочитати цілісним текстом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мірко Трасун (Л.П./Л.П.) [ 2006-12-19 06:27:22 ]
Тарасе, тут представлено початок моєї фундаментальної праці порівняння індо-арійських мов, цілісний текст очікується за рік, дам почитать :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Святослав Синявський (Л.П./Л.П.) [ 2007-07-08 10:40:26 ]
Є кілька ремарок - руда - так називалась в давнина нашим народом кров, потім стали називати залізомістку глину рудою, "руд-руж" - позначало червоний колір.
Черкаси - скоріше всього походить від назви народу черкесів, колись поселили за князя Володимира Великого в одній з Україн для захисту південних рубежів київької землі. Надалі українців московити називали черкасами, а самі черкаси називали свою землю Україної, інші україни не отримали такого статусу від своїх мешканців, хоя було їх за Ключевським щонайменше п*ять-шість.