Хар їхав собі маршруткою. Подивився наперед і побачив за кермом двох водіїв. Один рулив, а другий тиснув педалі, „Розподіл праці”, - подумав Хар. Потім до Хара підійшов кондуктор та взяв платню за проїзд, потім підійшов другий та взяв платню ще раз. Хар став пильніше приглядатися до зустрічного транспорту. У зустрічному автобусі було два керма, і, відповідно, два водії вели автобус. Потім два даїшники оштрафували двох водіїв подвійним штрафом. А в газеті Хар прочитав, що два прокурори дають злочинцям подвійні строки.
Хар завітав до бістро, два швейцари відчинили двері, два офіціанти записали замовлення та принесли коктейль з двома трубочками. Хар дивився по телевізору футбол, де сорок чотири футболісти у тісняві тикали один одному м’яч. Потім офіціанти взяли подвійну платню з Хара, а дві прибиральниці одною шваброю мили підлогу. В кабінці туалету Хар побачив два унітази, довелося вибирати, якому надати перевагу.
У бутику Хар хотів придбати светр, але вони були на дві голови, „Рік Росії”, - подумав Хар.
- Ні, ера подвійних стандартів, - заперечив чи підтвердив Хар.
- Для чого нам два прокурори, два водії, дві прибиральниці? – запитав Хар.
- Це для боротьби з безробіттям. Сім мільйонів шукають роботу за кордоном через безробіття тут, а коли в одне крісло посадити двох, то безробіття не буде! – пояснив йому Хар.
- То я хочу бути другим президентом! – знайшовся Хар.
- Ні, президентів у нас уже більше двох, - заперечив Хар. Трохи подумав і додав. – Майже сімдесят п’ять мільйонів.
- ?
- Ви знайомі з аксіомою, що там, де два українці, там три гетьмани? Якщо перевести пропорцію на п’ятдесят мільйонів українців, отримаємо сімдесят п’ять мільйонів гетьманів! Ви питаєте, де вони? Повірте мені, завжди знаходиться кому покерувати українцями.
До Харів підійшло три чоловіки.
- Ви два українці? – запитали вони.
- Два.
- Ми ваші три гетьмани, - представилися гості.
Перший гетьман віддав наказ „Струнко!”, другий - „Кроком руш!”, а третій – „Лягти!”. Хари розгубилися.
- Яка некерована худоба!
- Вони не знають чого хочуть!
- Вони не визнають нашої влади!
- Час платити податки! – нарешті гетьмани зійшлися думками.
Перший гетьман вигріб в українців усю готівку, другий зняв верхній одяг, а третій – спідній. Зібравши податки, гетьмани трохи подобріли та завели теплу розмову з Харами.
- А ви не українці? – запитали Хари.
- Ні, ми гетьмани.
- Хто-хто? – перепитав Хар у Хара.
- Гетьмани, - відповів Хар. - Від слова „геть”.
- Геть! Геть! Геть! – заскандували Хари, і ображені гетьмани пішли.
Але невдовзі до голих Харів підійшло три інших чоловіки.
- Два українці? – запитали вони.
- Два.
- Ми ваші три гетьмани, - представилися гості, розглядаючи голих Харів. – А податки таки треба платить. І мені. І мені.

2005