Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Поеми
Любов.. / вразлива і безмежна /
В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу, посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов.. / вразлива і безмежна /
"Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари.."
В. Івасюк. Композитор.(04.03. 1949 - 22.05.1979 .)
Не любив тебе я, Україно...В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу, посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
