
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.08.04
2024.05.20
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Микола Дудар (1950) /
Поеми
Любов.. / вразлива і безмежна /
В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу,посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов.. / вразлива і безмежна /
"Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари.."
В. Івасюк. Композитор.(04.03. 1949 - 22.05.1979 .)
Не любив тебе я, Україно...В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу,посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію