Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.10
13:35
Хтось уривається в буття
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.
Хтось уривається у сон,
Спокійне, виважене, тихе,
Прискорює серцебиття
І будить призабуте лихо.
На струнах суму й каяття
Долає він підводні рифи.
Хтось уривається у сон,
2026.06.10
06:20
Мляво позначається на ранок
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.
Навкруги притихлої соші, -
Звуки кроків никнуть у тумані
І гучніші порухи душі.
Наодинці з власними думками
Сіпаюсь, шалію і мовчу, -
Тиша вперше впала поміж нами,
Бо всього траплялось досхочу.
2026.06.09
19:17
Щойно я отримав від колеги Бориса Костирі таке повідомлення:
«Пане Юрію, мені без жодних зауважень і пояснень відключили публікування. Всі звернення до редакції ігноруються. Що це означає?».
На мій погляд, це означає ось що.
Гадаю, справжній поет нар
2026.06.09
19:11
Запорошило всі мости,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.
Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,
Запорошило всі дороги
В краю мирської суєти,
В краю надії і тривоги.
Запорошило де-не-де
Самотні острівці свободи.
Так лютий деспотизм гряде,
2026.06.09
13:34
Михайло Свєтлов (1903-1964; народився й провів молодість в Україні)
Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.
Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,
Каховка, Каховка, гвинтівка-болтовка,
лети, вірна куле, як слід!
Іркутськ та Варшава, Орел та Каховка –
це віхи, де був наш похід.
Гриміла атака, дзвеніли шрапнелі,
2026.06.09
11:33
Надміру сяють кігті ніг,
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
Але між іншим-
Не бійтесь стримати свій сміх
Над днем найліпшим,
Над невагомим кришталем
Між аберацій ,
Де в нитях променю висить
Крихкий Горацій.
2026.06.09
09:53
Плач сирен. Смартфон цвірінькнув.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
Наповзають дронів хвилі.
На Лук’янівському ринку
вже палає дім торгівлі.
Я лежу, спішити – зайве:
не для всіх безпечний бункер,
до метро – півночі займе,
а підвал – нехлюйства маркер.
2026.06.09
08:20
Смарагдові очі, волосся руде,
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
усмішка Джоконди така таємнича.
— Напевно, собі і ціни не складе,
тому жоден парубок заміж не кличе! —
Пліткують про діву, якій сорок два,
в якої на цвинтарі батько та мати.
Тікають літа, мов крізь пальці вода —
відра
2026.06.09
07:21
Ягідками чорними ожина,
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
Мов очима, блискає з-за тину
Так манливо, що ковтаю слину
І думками в те подвір'я лину,
Де колючі гілочки ожини,
Через хаотичну плутанину, -
Болю завдавали безпричинно
В ягоди залюбленій людині.
2026.06.09
06:16
Я красу якось пострічав
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
Коси у помаранчевих стрічках
Мовби не звідсіль – тут і раптом – ні
Та кохав я, усе одно
Ще ішли дощі в наших вікнах
Приймач у нас був добитий
Були розмови і
Шукання слів
2026.06.09
01:42
бо кожен тримає дорогу свою
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
і помилки робить на власний розсуд
я з ким не буває багато п'ю
вона тупо трощить посуд
і так воно все день за днем трива
і котиться повагом далі й далі
і тільки байдужість, немов трава
2026.06.09
00:50
Між королівством лютої зими
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
Та царством перекресленого літа
Я намертво оточений людьми -
Нема на кому погляд зупинити.
Навколо - безпросвітна каламуть...
Однакові, безбарвні силуети
Всі в мене, як в опудало плюють,
2026.06.08
22:41
я до межі натягнена струна
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
я до кінця мого життя – війна
мені болітиме вночі весняний грім…
і де тепер моя душа?.. і де мій дім?
там де воронками розтерзана земля?
де марно друзів виглядаю звіддаля?
де увірвалася провалиною путь?
де прапор
2026.06.08
21:04
маршують у чоті своїй
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
усе звитяжні та успішні
їм невідоме слово стій
а хто із грішми
той не грішник
чого іще ти не купив
чого ще не придбав
сердего
2026.06.08
12:51
Як добре, що не треба поспішати
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
Кудись уранці, що є вільний день.
Читати ці складні Упанішади
Із вільних і замучених пісень.
Кохати, ображатись і прощати
Когось далекого, немовби трель.
Як добре, що заглибитися можна
2026.06.08
11:31
Будь ласка!-довгий сквош
Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Нам подарунком долі
В борні за майбуття,
Яке не оминуть,
Можливо донесуть
Ракетки проти волі
Раптове – Схаменись!
Дитяче – не забудь!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Дудар (1950) /
Поеми
Любов.. / вразлива і безмежна /
В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу, посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Любов.. / вразлива і безмежна /
"Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари.."
В. Івасюк. Композитор.(04.03. 1949 - 22.05.1979 .)
Не любив тебе я, Україно...В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу, посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
