"Ти признайся мені
Звідки в тебе ті чари.."
В. Івасюк. Композитор.(04.03. 1949 - 22.05.1979 .)
Не любив тебе я, Україно...
В інших почестях би - віддано служив
Як коханку, я любив дружину
Поміж степовію і жоржин..
Тільки так, давай не ображатись
Скаржитись на те, на се.. Чому?
Ті роки, вернувшись із прокату,
Від образ запутались в тісьму...
Там не краще. Сорому подалі!..
Хай - один. Бувало крадькома
Навхрест сіканеш горизонталі -
І давай про Правду і Права...
Побратались пізно з Світловолем -
Хтось таки устиг на переріз...
Я ридав навзрид в чужому полі
Він у Пісню Жайворонком вріс...
.. Не любив тебе я, Україно!
А за ЩО любити, за Петлю?..
Ти звела з найкращих свого Сина
Він ковтав у судоргах: Люб - лю!..
Ще б такого?! Ні, не по - кишені!
З торбою, хіба що, байструка...
Глянь: Куди доперся "вєчний" Лєнін,
І його перука і рука?..
Ти й мене привчала до корита -
Хлюпатись до ночі в трудоднях!
..колоском ховала мама в жито,
ШмОргане беззубе цигання...
Це її любити - у Безсмерті!!
Це за неї вмерти - Гордість! Честь!
А в твоєму жити в круговерті -
Краще вже проспатись буде десь...
Це не ми, а ти стояла "раком"
Бузовіру, Злидню, Москалю..
Забивала всім про Щастя баки,
Коли нас вбивали за - "Люблю"!..
..ой летіли, ой летіли дикі гуси...
пір"ячко мав - посивіло.. губилося - сіялось, сходило.
А на тім, що по берегу,посміяно
чужинцями... доленько моя,
світлочистопречисто відколоте...
поверни і вклонись аж до весноньки.
Надійним струмочком повідано Де
збирається Сяяти Мати усіх матерів.
Додому пора...
А музИки.. а музИки..
Старий скрипаль сам дійшов і помер
з тої радощі -
діждався Сина свойого...
..................
..а над Стрієм Ворон, Ворон, Ворон...
" Кавцяють " зіниці, а я сплю...
Чую: "Я піду в далекі гори.."
Господи! - наврочене: "Люб - лю!"
Залиши Печаль, мене, у Львові...
і замов словечко.. пів хоча б.
Загубився я у тій любові
Сивопересивим на очах...
...потяги спиняли Його Духом:
Хто такий? З братами, не один
Із Карпат у Північ - Сонцем дмухав...
Вербами.. Смереками й Калин:
- А, може, завтра ти пройдеш ось тут,
де вітер пелюстки колише.-
Місили виднокола всенький бруд,
і знали: дома спіють вишні...
Ой летіли.. ой летіли звідкись гуси
на подвір"я, на садочки, на стежки...
Не свари,мене, Матусе,
Світоверненням важким.
Не свари, мене, Матусе,
Світоверненням важким...
10-11.03.2012.