ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Сторінки засипані осіннім листям
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Фантасмагорій дивовижа
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Сонетні строфи
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Заклятий льох
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Iван Бунін "Ніч, балкон, затишне дачне крісло…"
...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-25 17:49:37
Переглядів сторінки твору 15358
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:14:55 ]
гарно, збережені смислові та інтонаційні характеристики


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:18:10 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:28:25 ]
Світлано, можете кидати в мене капцями, але в мене є питання і сумніви :) Казати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:54:13 ]
Ну, я все одно скажу, а там дивіться :)

1. Перший рядок, крім того, що додає до Буніна ще й Блока, через такий точковий вигляд випадає з плинного бунінського колискового шуму океану.
2. "Вітер, що прилине і стихає" - тут, здається, порушений поетичний час (майбутній і теперешній разом).
3. Третя строфа - вдала.
4. А от з рішенням в останній строфі - не згодна категорично. І не тільки тому, що у вас ЛГ дрімає з відкритими очами (бо інакше як розуміти "і в очаХ), а у Б. ветер дует в глаза, тобто людина дрімає собі, очі закриті, і вітер ласкає їх через повіки.
А головне: "теплий вітер грається і блудить -
Як же не Любов?" - це не бунінське
"Так любовно мягкий ветер дует -
Как же нет Любви?" - у вас блуд прирівнений до любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:56:04 ]
А, і ще дрібниці: бажано зберегти авторське написання - тобто, у нього всі рядки з великих літер. І заголовок якось дивно виглядає: Іван Бунін укр., назва - рос. :)

Дуже прошу не сприймати, як чіпляння, бо воно таким не є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:09:10 ]
я б не погодився. чому всі намагаються оцінювати переклад на рівні слова і речення? як на мене, то оцінювати варто лише на рівні образу і емоції.
Слово "блудить" в укр.мові має значення "блукає". - "заблудив у лісі". Отже, блуд тут ні до чого.
"прилине і стихає" - це проста послідовність. - тут маємо щось на зразок складного часу. Однак без цього можна обійтися, вживши "Вітер, що, прилинувши, стихає". Хоча це одне й те ж. Ніякий час тут не порушено.
Щодо рішення фіналу. У Буніна так само - "Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - ЛГ дрімає, але в очі йому віє вітер. Отже, ця заувага мені видається незрозумілою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:19:49 ]
Дякую, Сергію. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:24:43 ]
На мою скромну думку, якщо "оцінювати варто лише на рівні образу і емоції", то варто казати про переспів, а не про переклад.

""Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - в закритые глаза, когда веками ощущаешь дуновение ветра. Ти часто дрімаєш з відкритими очима? :)
Блуд тут до чого, бо друге значення "блудити" - "(вести розпусне життя)". Подібна двозначність, імхо, саме тут, де йдеться про любов, не виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:31:00 ]
ясно. в мене питань більше нема. на таке я не маю що сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:43:32 ]
ось і чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:10:05 ]
Та чого ж капцями? На те він і творчий процес...

1.Щодо першого рядка згодна. Технічно виправила.
2. Час там справді майбутній і теперішній, але так задумано. Поміркуймо разом: "Ветер приходящий, уходящий" має передавати циклічність. "Вітер, що прилине і затихне" (два майбутніх) цього не передасть: вийде, що вітер раз прилинув і затих. Якщо взяти два теперішніх: "вітер, що приходить і стихає", звучатиме механічно. Тому я обрала саме такий варіант. Технічно порушення поетичного часу тут не буде, оскільки йдеться про переносне значення вживання форм майбутнього і теперішнього часу (таке справді є у граматиці, якщо є потреба, розкажу детальніше).
4. Щодо четвертої строфи не згодна. Було кілька варіантів її перекладу, але я зупинилася саме на цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:26:19 ]
з 2. погоджуюсь.
щодо фіналу залишаюсь при своїй думці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:42:50 ]
Поміркуймо так само над фіналом:
З погляду перекладача Ви чудово розумієте, що у силаботонічному перекладі без компромісів не обійтися. Ключовим тут є останній рядок. Його треба передати максимально точно. Як на мене, варіант: "Як же не Любов?" тут найоптимальніший.

Танцюємо далі:

Вот ты дремлешь, и в глаза твои
Так любовно мягкий ветер дует

Дослівно передати ніяк не вийде, українською "дует" - "дме". Оте "дме" зруйнує всю поетику строфи. Тому мусимо замінити на інший варіант, зберігши образ, який є первинним все-таки.

Ти дрімаєш – Вот ты дремлешь,
и в глаза твои - і в очах
Так любовно мягкий ветер дует -
Теплий вітер грається і блудить.

Ну ось придивіться уважніше. Майже дослівно. Не розумію, у чому тут проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:52:45 ]
проблема, як на мене, у тому, що "в глаза" і "в очах" - це зовсім не те й саме з точки зору участі суб"єкта дії. щодо блудить - я вже сказала свою думку.

можливо, є сенс покрутити такий варіант.
"Те, що є в тобі, воно існує,
Ти дрімаєш, в очі знов і знов
Теплий вітер грається, хвилює,
Як це не Любов?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:35 ]
а, ні, третій рядок теж тоді змінити, то я скопіювала завчасно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:10:45 ]
Ну, від "любов- знов" Бунін би дуже довго пив валер"янку, як на мене, тому я його одразу відкинула.

Варіанти були різні. Усіх їх тут не аналізуватиму. Крутила я і варант "Те, що є в тобі, воно існує". Спокуса цього варіанта у його зовнішній дослівності, але з граматичного погляду така будова речення далека від ідеальної: То (что есть в тебе), ведь существует (підмет присудок і підсилювальна часка "ведь")і "Те ( що є в тобі), воно існує - два підмети плюс присудок - неоковирно звучить. Тому цей варіант відкинуто одразу.

Натомість у мене був варіант:
Те, що є в тобі – не перебуде
Ти дрімаєш – і чоло немов
теплий вітер лагідно голубить,
Як же не Любов?
Але тут рима не точна і заміна "чоло - очі" не зовсім виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 20:19:11 ]
не знаю, як на мене, заміна очей на чоло не так страшна. але автор - Ви, тому все одно Вам вирішувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:31:45 ]
Отож бо і воно. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:05 ]
я соглашусь с Любой - изменен авторский посыл в последней строфе. Ветер - внешний и его воздействие, а в переводе - внутренне состояние, от этого самого ветра никак не зависящее. я бы подумала над последней строфой.
стих-ний очень теплое - спасибо Света! и перевод - удачен, очень. вот только в конце - хоть и классно - но это уже твое..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:24:44 ]
Дякую, Марто. Я вважаю, що про авторський "посил" варто говорити хіба тоді, коли йдеться про ключовий образ, кістяк рядка. У Буніна акцент не на вітрі, а на його сприйнятті ЛГ, про що яскраво свідчать епітети: "любовно", "мягкий", тому тут це зауваження дещо штучне.


1   2   3   Переглянути все