ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.01.18 23:14
Є ті, які підтримують,
і ті що звинувачують,
і ті, які ховають лють
за вашою удачею.

Емпати хмарний небосхил
схиляють, Богу молячись,
і біля спечених могил

С М
2026.01.18 19:31
Мені би дівчину із цинамону
Жити собі поживати
З дівчиною із цинамону

Я мрію про втечу з тобою в цю ніч
За місячним світлом шукаючи
Дівчино із цинамону

Євген Федчук
2026.01.18 16:15
Сіли діди під повітку. Сидять, розмовляють.
Згадують своє минуле, про бої, походи.
Жаліються: крутить кості, мабуть на негоду.
Потихеньку то старшину, то москалів лають.
Свирид каже: - Коли б знаття, що так воно буде,
Краще б з ляхами зостались, яко

Іван Потьомкін
2026.01.18 11:39
Якже так сталось? Якже так сталось,
Що дідусями друзі враз стали?
Досить залишить було їх мені,
Як забіліли чуприни, мов сніг.
З іменем кожним в’ється стежина,
Де ми сварились, де ми дружили.
Як я вцілів, уторопать незмога?
Здогад-надія серце пече:

Борис Костиря
2026.01.18 10:49
Так хочеться зануритися в сон,
Зануритися в тишу і блаженство,
Щоб клен співав зі мною в унісон,
Утверджуючи культ багатоженства.

Так хочеться зануритися в мить,
Яка страждання й прикрощі зупинить,
Що солов'єм у глушині щемить,

Олександр Сушко
2026.01.18 10:42
Тримає цупко час мене за карк,
Підштовхує в соснову халабуду
Сховаюсь там від оплесків, подяк
І ґвалту екзальтованого люду.

Зотліють в ямі грона орденів
У темені і тиші, під надгробком,
Все полишу: бажання, плани, гнів

Світлана Пирогова
2026.01.17 22:04
Пастки льодові у звичних під'їздах,
Брили, мов у холодних печерах.
Як обігріти будинки-гнізда?
Глузду - жах божевілля перечить.

Це не північ, а страдницький Київ.
Дихання вже є густим туманом.
І не снились у снах навіть Кию,

Микола Дудар
2026.01.17 21:42
На тиждень вийшли з колії
І повернулись нишком в мрії
Як справжні мрійні хазяї
Супроти бестій - лиходіїв.

Заруби їхні відповзли
Кудись туди, де мокротеча,
А ми в цей час і підросли,

Володимир Ляшкевич
2026.01.17 18:08
З волоссям довшим модних галстуків - були ми
незмінним колоритом дискотек,
нічним звучанням парків, денним - вікон,
гротеском вуличним. І переймались віком,
заюним для тісних єднань статевих – з так
безжалісно присутніми над нами
"Бітлами", "Папл

Кока Черкаський
2026.01.17 12:10
Ти мені так посміхалась,
Наче ми вже переспали.
Проте навіть як кого звати
Ми тоді ще не знали.

Твоє розкішне волосся
Мене всього огортало,
Й мені не було потрібне

Борис Костиря
2026.01.17 10:45
Попасти під дощ серед вільного поля.
Попасти під стріли небесних армад.
Потрапити в сіті, болючу неволю,
Під обстріли грізних ворожих гармат.

Попасти під дощ - це везіння чи кара,
Це поклик небес чи прокляття століть?
Пасеться далеко спокійн

І Ірпінський
2026.01.16 21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу

Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Iван Бунін "Ніч, балкон, затишне дачне крісло…"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-25 17:49:37
Переглядів сторінки твору 16468
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:14:55 ]
гарно, збережені смислові та інтонаційні характеристики


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:18:10 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:28:25 ]
Світлано, можете кидати в мене капцями, але в мене є питання і сумніви :) Казати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:54:13 ]
Ну, я все одно скажу, а там дивіться :)

1. Перший рядок, крім того, що додає до Буніна ще й Блока, через такий точковий вигляд випадає з плинного бунінського колискового шуму океану.
2. "Вітер, що прилине і стихає" - тут, здається, порушений поетичний час (майбутній і теперешній разом).
3. Третя строфа - вдала.
4. А от з рішенням в останній строфі - не згодна категорично. І не тільки тому, що у вас ЛГ дрімає з відкритими очами (бо інакше як розуміти "і в очаХ), а у Б. ветер дует в глаза, тобто людина дрімає собі, очі закриті, і вітер ласкає їх через повіки.
А головне: "теплий вітер грається і блудить -
Як же не Любов?" - це не бунінське
"Так любовно мягкий ветер дует -
Как же нет Любви?" - у вас блуд прирівнений до любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:56:04 ]
А, і ще дрібниці: бажано зберегти авторське написання - тобто, у нього всі рядки з великих літер. І заголовок якось дивно виглядає: Іван Бунін укр., назва - рос. :)

Дуже прошу не сприймати, як чіпляння, бо воно таким не є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:09:10 ]
я б не погодився. чому всі намагаються оцінювати переклад на рівні слова і речення? як на мене, то оцінювати варто лише на рівні образу і емоції.
Слово "блудить" в укр.мові має значення "блукає". - "заблудив у лісі". Отже, блуд тут ні до чого.
"прилине і стихає" - це проста послідовність. - тут маємо щось на зразок складного часу. Однак без цього можна обійтися, вживши "Вітер, що, прилинувши, стихає". Хоча це одне й те ж. Ніякий час тут не порушено.
Щодо рішення фіналу. У Буніна так само - "Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - ЛГ дрімає, але в очі йому віє вітер. Отже, ця заувага мені видається незрозумілою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:19:49 ]
Дякую, Сергію. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:24:43 ]
На мою скромну думку, якщо "оцінювати варто лише на рівні образу і емоції", то варто казати про переспів, а не про переклад.

""Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - в закритые глаза, когда веками ощущаешь дуновение ветра. Ти часто дрімаєш з відкритими очима? :)
Блуд тут до чого, бо друге значення "блудити" - "(вести розпусне життя)". Подібна двозначність, імхо, саме тут, де йдеться про любов, не виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:31:00 ]
ясно. в мене питань більше нема. на таке я не маю що сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:43:32 ]
ось і чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:10:05 ]
Та чого ж капцями? На те він і творчий процес...

1.Щодо першого рядка згодна. Технічно виправила.
2. Час там справді майбутній і теперішній, але так задумано. Поміркуймо разом: "Ветер приходящий, уходящий" має передавати циклічність. "Вітер, що прилине і затихне" (два майбутніх) цього не передасть: вийде, що вітер раз прилинув і затих. Якщо взяти два теперішніх: "вітер, що приходить і стихає", звучатиме механічно. Тому я обрала саме такий варіант. Технічно порушення поетичного часу тут не буде, оскільки йдеться про переносне значення вживання форм майбутнього і теперішнього часу (таке справді є у граматиці, якщо є потреба, розкажу детальніше).
4. Щодо четвертої строфи не згодна. Було кілька варіантів її перекладу, але я зупинилася саме на цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:26:19 ]
з 2. погоджуюсь.
щодо фіналу залишаюсь при своїй думці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:42:50 ]
Поміркуймо так само над фіналом:
З погляду перекладача Ви чудово розумієте, що у силаботонічному перекладі без компромісів не обійтися. Ключовим тут є останній рядок. Його треба передати максимально точно. Як на мене, варіант: "Як же не Любов?" тут найоптимальніший.

Танцюємо далі:

Вот ты дремлешь, и в глаза твои
Так любовно мягкий ветер дует

Дослівно передати ніяк не вийде, українською "дует" - "дме". Оте "дме" зруйнує всю поетику строфи. Тому мусимо замінити на інший варіант, зберігши образ, який є первинним все-таки.

Ти дрімаєш – Вот ты дремлешь,
и в глаза твои - і в очах
Так любовно мягкий ветер дует -
Теплий вітер грається і блудить.

Ну ось придивіться уважніше. Майже дослівно. Не розумію, у чому тут проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:52:45 ]
проблема, як на мене, у тому, що "в глаза" і "в очах" - це зовсім не те й саме з точки зору участі суб"єкта дії. щодо блудить - я вже сказала свою думку.

можливо, є сенс покрутити такий варіант.
"Те, що є в тобі, воно існує,
Ти дрімаєш, в очі знов і знов
Теплий вітер грається, хвилює,
Як це не Любов?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:35 ]
а, ні, третій рядок теж тоді змінити, то я скопіювала завчасно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:10:45 ]
Ну, від "любов- знов" Бунін би дуже довго пив валер"янку, як на мене, тому я його одразу відкинула.

Варіанти були різні. Усіх їх тут не аналізуватиму. Крутила я і варант "Те, що є в тобі, воно існує". Спокуса цього варіанта у його зовнішній дослівності, але з граматичного погляду така будова речення далека від ідеальної: То (что есть в тебе), ведь существует (підмет присудок і підсилювальна часка "ведь")і "Те ( що є в тобі), воно існує - два підмети плюс присудок - неоковирно звучить. Тому цей варіант відкинуто одразу.

Натомість у мене був варіант:
Те, що є в тобі – не перебуде
Ти дрімаєш – і чоло немов
теплий вітер лагідно голубить,
Як же не Любов?
Але тут рима не точна і заміна "чоло - очі" не зовсім виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 20:19:11 ]
не знаю, як на мене, заміна очей на чоло не так страшна. але автор - Ви, тому все одно Вам вирішувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:31:45 ]
Отож бо і воно. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:05 ]
я соглашусь с Любой - изменен авторский посыл в последней строфе. Ветер - внешний и его воздействие, а в переводе - внутренне состояние, от этого самого ветра никак не зависящее. я бы подумала над последней строфой.
стих-ний очень теплое - спасибо Света! и перевод - удачен, очень. вот только в конце - хоть и классно - но это уже твое..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:24:44 ]
Дякую, Марто. Я вважаю, що про авторський "посил" варто говорити хіба тоді, коли йдеться про ключовий образ, кістяк рядка. У Буніна акцент не на вітрі, а на його сприйнятті ЛГ, про що яскраво свідчать епітети: "любовно", "мягкий", тому тут це зауваження дещо штучне.


1   2   3   Переглянути все