ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.05.05 10:55
Не зупинялось сонце ще три довгі роки,
Витягуючи на світ божий юдеїв.
І тільки по війні, в Єрусалимі, в Яд-вашемі,
В Павільйоні дітей, навіки щезло сонце.
Зрештою, як і місяць.Тільки миготять зірки.
Мільйон зірок –мільйон єврейських душ дитячих
Крич

Артур Курдіновський
2024.05.05 02:04
І буде осінь. А мене не буде.
Холодний вітер душу пригорне...
Червоне листя - ліки від застуди...
Настирливий той штамп "що скажуть люди?"
В заручниках не втримає мене!

Над сірим містом плаче сіра хмара...
Невже це так змінилася зима?

Ілахім Поет
2024.05.05 00:09
Я далеко не Рильський і не Тарас.
Ну і так воно вийшло, що не Костенко.
З головою, напевно, не все гаразд:
Там щось вітром розбавлене та ріденьке.

Я – хардкорні відлуння від травіат.
Ще б навів порівняння в такому дусі:
Двоголовий гібрид, де за пл

Артур Курдіновський
2024.05.04 13:30
Відверті слова не повторюю двічі.
Я знов розгубився. Спливає мій січень.
Хіба забагато мені було треба?
Із сумом дивлюсь у заплакане небо.

Я слухав етюди світанків січневих
І бачив кришталь на високих деревах.
Зима написала для мене картину,

Ілахім Поет
2024.05.04 12:17
сонечко, це кохання
вибору в нас нема
ось показові дані
далі дивись сама
без апріорних тверджень
що воно тут і як:
всі відчуття - як вперше
ніби я знов юнак

Козак Дума
2024.05.04 11:44
Кислянець, квасок, киселик –
іменується щавель.
Зазвичай, росте у селах,
біля більшості осель.

Берег, луки облюбує,
друзі в нього – сонце, дощ.
Особливо з ним смакує

Іван Потьомкін
2024.05.04 10:49
У незапам’ятні часи,
Коли птахи і звірі бились
І до пуття не було видно
Перевага на чиєму боці,
Осторонь лише кажан тримався.
Просило птаство: «Допоможи!»
А він одповідав: «Та я ж не птаха!»
Благали звірі: «Йди до нас!»

Ігор Деркач
2024.05.04 10:02
Коли народ висовує таланти,
то й обирає... шулера й шута,
тому на шиї маємо – ґаранта,
у владі – агентура окупанта,
у нації... курина сліпота.

***
Воююча частина світу

Леся Горова
2024.05.04 08:19
Так забракло мені того променю, що поза хмарами
Заховався у мить, коли падало сонце в сосняк.
Так забракло вишневого білого цвіту, що балував,
І в незвично спекотному квітні у поспіху збляк.

Так забракло хвилини, щоб вгледіти зграю лебедячу.
Так за

Віктор Кучерук
2024.05.04 05:54
В хаті порожньо й надворі
Анічого, крім імли, –
Де ті друзі, що учора
За моїм столом були?
Ані зір на небосхилі,
Ані гаму між садиб, –
Де ті друзі, що твердили
Бути дружніми завжди?

Світлана Пирогова
2024.05.03 10:49
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні відчуття,
На Божу поміч щире сподівання.
Молитва - і подяка, і благання,
Очищення душі із завмиранням,
В один потік - духовності злиття.
Молитва - і подяка, і благання,
В ній розум і сердечні в

Леся Горова
2024.05.03 08:07
Зайду і трепетно відкрию скриню.
Зчорнілий дуб вже шашлем поточило.
Відчую там прозорі світлі тіні
Всіх тих, кому вона давно служила.

Уже й шафИ блищали поліроллю,
Сучасні меблі зваблювали хату.
Та мабуть не хватало сили волі

Артур Курдіновський
2024.05.03 06:09
Послухай, враже! Твій огидний дотик
Відбитий міццю наших контратак.
Ти думав, Харків мій - слухняний котик?
Запам'ятай: мій Харків - це їжак,
Злопам'ятний та дуже небезпечний!

Серця здолати наші ти не зміг.
Всі балачки про дружбу - недоречні!

Віктор Кучерук
2024.05.03 05:47
Вже не біліє снігом хата
І бур’янами поросло
Оце подвір’я довгувате,
Де найзатишніше було.
Покриті шаром пилу вікна
Теж не блищать ні вдаль, ні ввись, –
І півень той не кукурікне,
Що навстріч біг мені колись.

Ілахім Поет
2024.05.03 01:37
І доки в’ється життєва пряжа, і робить оберт веретено, а кров у жилах така гаряча – мені далеко не все одно: чи в добрім гуморі будеш зранку? І що наснилось тобі вночі? Без слів відчути б і забаганку, і все, про що ти чомусь мовчиш… Не дати сісти бодай п

Ілахім Поет
2024.05.02 22:35
В світі все невипадково
Було, буде, є…
То й співає колискову
Серденько моє.
Всі думки такі прозорі,
Світлі та легкі.
Місяць впав і згасли зорі.
Бо ж твої такі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Ілініч (1981) / Вірші

 Iван Бунін "Ніч, балкон, затишне дачне крісло…"




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-25 17:49:37
Переглядів сторінки твору 14862
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.842 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.53)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.720
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.07.27 14:07
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:14:55 ]
гарно, збережені смислові та інтонаційні характеристики


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:18:10 ]
Дякую, Тетяно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:28:25 ]
Світлано, можете кидати в мене капцями, але в мене є питання і сумніви :) Казати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:54:13 ]
Ну, я все одно скажу, а там дивіться :)

1. Перший рядок, крім того, що додає до Буніна ще й Блока, через такий точковий вигляд випадає з плинного бунінського колискового шуму океану.
2. "Вітер, що прилине і стихає" - тут, здається, порушений поетичний час (майбутній і теперешній разом).
3. Третя строфа - вдала.
4. А от з рішенням в останній строфі - не згодна категорично. І не тільки тому, що у вас ЛГ дрімає з відкритими очами (бо інакше як розуміти "і в очаХ), а у Б. ветер дует в глаза, тобто людина дрімає собі, очі закриті, і вітер ласкає їх через повіки.
А головне: "теплий вітер грається і блудить -
Як же не Любов?" - це не бунінське
"Так любовно мягкий ветер дует -
Как же нет Любви?" - у вас блуд прирівнений до любові.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 18:56:04 ]
А, і ще дрібниці: бажано зберегти авторське написання - тобто, у нього всі рядки з великих літер. І заголовок якось дивно виглядає: Іван Бунін укр., назва - рос. :)

Дуже прошу не сприймати, як чіпляння, бо воно таким не є.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:09:10 ]
я б не погодився. чому всі намагаються оцінювати переклад на рівні слова і речення? як на мене, то оцінювати варто лише на рівні образу і емоції.
Слово "блудить" в укр.мові має значення "блукає". - "заблудив у лісі". Отже, блуд тут ні до чого.
"прилине і стихає" - це проста послідовність. - тут маємо щось на зразок складного часу. Однак без цього можна обійтися, вживши "Вітер, що, прилинувши, стихає". Хоча це одне й те ж. Ніякий час тут не порушено.
Щодо рішення фіналу. У Буніна так само - "Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - ЛГ дрімає, але в очі йому віє вітер. Отже, ця заувага мені видається незрозумілою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:19:49 ]
Дякую, Сергію. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:24:43 ]
На мою скромну думку, якщо "оцінювати варто лише на рівні образу і емоції", то варто казати про переспів, а не про переклад.

""Вот ты дремлешь, и в глаза твои" - в закритые глаза, когда веками ощущаешь дуновение ветра. Ти часто дрімаєш з відкритими очима? :)
Блуд тут до чого, бо друге значення "блудити" - "(вести розпусне життя)". Подібна двозначність, імхо, саме тут, де йдеться про любов, не виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осока Сергій (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:31:00 ]
ясно. в мене питань більше нема. на таке я не маю що сказати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:43:32 ]
ось і чудово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:10:05 ]
Та чого ж капцями? На те він і творчий процес...

1.Щодо першого рядка згодна. Технічно виправила.
2. Час там справді майбутній і теперішній, але так задумано. Поміркуймо разом: "Ветер приходящий, уходящий" має передавати циклічність. "Вітер, що прилине і затихне" (два майбутніх) цього не передасть: вийде, що вітер раз прилинув і затих. Якщо взяти два теперішніх: "вітер, що приходить і стихає", звучатиме механічно. Тому я обрала саме такий варіант. Технічно порушення поетичного часу тут не буде, оскільки йдеться про переносне значення вживання форм майбутнього і теперішнього часу (таке справді є у граматиці, якщо є потреба, розкажу детальніше).
4. Щодо четвертої строфи не згодна. Було кілька варіантів її перекладу, але я зупинилася саме на цьому.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:26:19 ]
з 2. погоджуюсь.
щодо фіналу залишаюсь при своїй думці :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:42:50 ]
Поміркуймо так само над фіналом:
З погляду перекладача Ви чудово розумієте, що у силаботонічному перекладі без компромісів не обійтися. Ключовим тут є останній рядок. Його треба передати максимально точно. Як на мене, варіант: "Як же не Любов?" тут найоптимальніший.

Танцюємо далі:

Вот ты дремлешь, и в глаза твои
Так любовно мягкий ветер дует

Дослівно передати ніяк не вийде, українською "дует" - "дме". Оте "дме" зруйнує всю поетику строфи. Тому мусимо замінити на інший варіант, зберігши образ, який є первинним все-таки.

Ти дрімаєш – Вот ты дремлешь,
и в глаза твои - і в очах
Так любовно мягкий ветер дует -
Теплий вітер грається і блудить.

Ну ось придивіться уважніше. Майже дослівно. Не розумію, у чому тут проблема?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:52:45 ]
проблема, як на мене, у тому, що "в глаза" і "в очах" - це зовсім не те й саме з точки зору участі суб"єкта дії. щодо блудить - я вже сказала свою думку.

можливо, є сенс покрутити такий варіант.
"Те, що є в тобі, воно існує,
Ти дрімаєш, в очі знов і знов
Теплий вітер грається, хвилює,
Як це не Любов?"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:35 ]
а, ні, третій рядок теж тоді змінити, то я скопіювала завчасно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:10:45 ]
Ну, від "любов- знов" Бунін би дуже довго пив валер"янку, як на мене, тому я його одразу відкинула.

Варіанти були різні. Усіх їх тут не аналізуватиму. Крутила я і варант "Те, що є в тобі, воно існує". Спокуса цього варіанта у його зовнішній дослівності, але з граматичного погляду така будова речення далека від ідеальної: То (что есть в тебе), ведь существует (підмет присудок і підсилювальна часка "ведь")і "Те ( що є в тобі), воно існує - два підмети плюс присудок - неоковирно звучить. Тому цей варіант відкинуто одразу.

Натомість у мене був варіант:
Те, що є в тобі – не перебуде
Ти дрімаєш – і чоло немов
теплий вітер лагідно голубить,
Як же не Любов?
Але тут рима не точна і заміна "чоло - очі" не зовсім виправдана.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-03-25 20:19:11 ]
не знаю, як на мене, заміна очей на чоло не так страшна. але автор - Ви, тому все одно Вам вирішувати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:31:45 ]
Отож бо і воно. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 19:53:05 ]
я соглашусь с Любой - изменен авторский посыл в последней строфе. Ветер - внешний и его воздействие, а в переводе - внутренне состояние, от этого самого ветра никак не зависящее. я бы подумала над последней строфой.
стих-ний очень теплое - спасибо Света! и перевод - удачен, очень. вот только в конце - хоть и классно - но это уже твое..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ілініч (Л.П./М.К.) [ 2012-03-25 20:24:44 ]
Дякую, Марто. Я вважаю, що про авторський "посил" варто говорити хіба тоді, коли йдеться про ключовий образ, кістяк рядка. У Буніна акцент не на вітрі, а на його сприйнятті ЛГ, про що яскраво свідчать епітети: "любовно", "мягкий", тому тут це зауваження дещо штучне.


1   2   3   Переглянути все