ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Метеочудеса
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
На паперті юдолі
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Жахливий сон
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
* * *
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Божий дар Ізраїлю
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
***
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Західним партнерам
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча

Микола Дудар
2025.12.15 07:40
***
Попри снігу і дощу,
Попри слюнь від всячини —
Я не згоден, не прощу,
Краще б розтлумачили…
Попередження своє,
Попри зауваженням,
Настрій кожен з них псує
В мінус зоощадженням…

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
* * *
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка...
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Невідчутна зима
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
"Роблять живі помилку..."
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Ноктюрн кам'яного човна
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
Нікудишній віршар (літературна пародія)
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Друг
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 З вирію
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 20:57:00
Переглядів сторінки твору 7241
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:27:03 ]
а в нас така сніжниця! вчора. напевне, вже буде тепліти. Дякую, Яно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:25:45 ]
Стискають серце такі задушевні рядочки...
Може то валеріаночки собі дьорнути?!:)
Але ні, щойно почитала про білявку П.Бачії і наслідки :)

Гарно, Олю!
Залюбки читаю Ваші твори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:05 ]
то зараз пройде :)) я вчора теж, дописавши вірш, думала – не засну. Але спала як вбита :))
Щиро дякую за пітримку, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:17 ]
Тремко і щемливо!
І чомусь згадалося, що не завжди батьківщина скитальців своїх приймає, як рідних.
Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:32:17 ]
ох, пане Іване, ще одна болюча сторінка з нашої історії.
Поменше б таких батьківщин.
Дякую вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 22:35:57 ]
Останній акорд нагадує, що, як в тій пісні, "душа ще жива".
і ото воно якось дуже правильна емоція...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:48:28 ]
Дякую, Наталю…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:39:01 ]
Сильний вірш, сильні емоції... І знову Оля - якась нова! Період життя, певно, такий - коли пишеться їй отаке гармонійне. То добре. Гармонія душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:51:12 ]
щиро дякую, пані Ларисо! у дорозі всяке буває :))
/крутить головою, щоб розгледіти наступний дорожний вказівник :)) /


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 23:21:45 ]
все сказали до мене. спізнився...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 10:54:09 ]
:)) тут неможливо спізнитися, завжди вам дуже рада. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 00:02:48 ]
навіть не впізнав що те Оля Лахоцька таке створила

*трохи збитий з пантелику*

а..

ну то яка вам іпостась ближче до самого серця, Олю?

та, з якою ви знаходите неймовірні
сполучення змістів
чи та, з якою просто і все собі
так сумується якось

прозоро

?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:01:27 ]
о… /трохи ніяковіє/
ви так уважно ставитесь до людей…
я думаю, що перша, Сонце-Місяцю,
але в моменти, коли відчуваєш, що попереду ще сотні років і взагалі нікуди неможливо прийти, бо кожна теперішня іпостась - всього лиш перевал, так хочеться взяти з собою все, що бачиш навколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 08:58:37 ]
Мурашки пробігли від таких асоціацій... Пригадались і друзі, і ті що вже не з нами, і просто мудрі та витривалі птахи. Браво, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:02:42 ]
уклін, Уляно, дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:14:38 ]
Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха.
Адже на світі так: де радість, там і скрута.

Провина доброго тяжкою не буває,
Од ласки першої забудеться наруга.

Чи сто хороших діл одне недобре згасить?
Хто терня знищує, той солов'їв не слуха.

Якщо він сердиться, перепросить не бійся:
Не випада шукать щодня нового друга.
Це переклад Павла Мисика одного східного поета. Десь воно мені перекликається, Олю з Вашим, бо що є важливіше за друзів -сім"я! Ось А учениці моєї иами кілька літ поспіль отримують від третього до першого місця у конкурсі Павла Мисика. Але, головне , звичайно: я тебе оспіваю,
мов казку, світаючи, вимрію,
дотягнуся до тебе
обмоклим лелечим ключем...Дуже сподобалося. Скитальців -ріже вухо, але то на Ваш розсуд.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:26:07 ]
я все думаю, Юлю, – чому у всім відомій книзі кількість прощень брату описувалася якимсь конкретним числом, нехай навіть і дуже великим? І чим більше думаю, тим більше починаю боятися людей… :)))
Дякую за чудові вірші. А де працює твоя мама? Я вчора, до речі, зовсім випадково дізналася, що любимі мною Дяченки довгий час жили в сусідньому зі мною домі… світ тісний… :)
Скитальці - мені дуже до душі, бо блукати і скитатися - тут такі відтінки тонкі, не хотілося б їх втрачати. Мені якось одна людина доводила, що раз якогось слова нема у словнику - значить, нема і в мові :)) це все одно що океан виміряти цистернами :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:48:37 ]
Не бійся їх , Олю, бо коли ми робимо якісь погані вчинки, то засуджуємо скоріше себе. Святою не будеш, то точно, але вдосконалиння не завадить. Мама моя Відмінник Народної Освіти. Керівник методичного о"єднання, звичайний учитель ураїнської мови і літератури. Працює в Покровському ліцеї Дніпропетровської області - Гамій Олександра Миколаївна , учитель, що має 50 років стажу і живе дітьми, школою дихає. Ії фото можна зустріти в неті. Вона мені найкраща. Сподіваюся, моє одкровення не спричинить лихого, бо в неї хворе серце. Так любить свою роботу, що навчила говорити і писати, навіть вірмена. Лиш не доньку, та донька сама шишок набила.) :) То багацько написала, але, як не будеш розповідати пр о себе, то й люди туманом ходитимуть.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:53:03 ]
свободолюбива донька! (думала написати волелюбна, але, гм… це точніше :)) любов до свободи виховати найважче…
Дякую, Юль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:57:17 ]
Так, свобода для мене, як вода, та сім"я вже дано своя. А я таки бриклива була.:) Така і лишилася. Видали, коли заважає сприйняттю вірша.


1   2   3   Переглянути все