ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Диригент
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
***
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби…
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
Не беріть на кпи
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Нагадування собі
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 З вирію
Образ твору ...
перейти до тексту твору




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-03-28 20:57:00
Переглядів сторінки твору 6542
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.950 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:27:03 ]
а в нас така сніжниця! вчора. напевне, вже буде тепліти. Дякую, Яно :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:25:45 ]
Стискають серце такі задушевні рядочки...
Може то валеріаночки собі дьорнути?!:)
Але ні, щойно почитала про білявку П.Бачії і наслідки :)

Гарно, Олю!
Залюбки читаю Ваші твори!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:05 ]
то зараз пройде :)) я вчора теж, дописавши вірш, думала – не засну. Але спала як вбита :))
Щиро дякую за пітримку, пані Ірино!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 22:30:17 ]
Тремко і щемливо!
І чомусь згадалося, що не завжди батьківщина скитальців своїх приймає, як рідних.
Сильно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:32:17 ]
ох, пане Іване, ще одна болюча сторінка з нашої історії.
Поменше б таких батьківщин.
Дякую вам :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталка Кисіль (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-28 22:35:57 ]
Останній акорд нагадує, що, як в тій пісні, "душа ще жива".
і ото воно якось дуже правильна емоція...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:48:28 ]
Дякую, Наталю…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:39:01 ]
Сильний вірш, сильні емоції... І знову Оля - якась нова! Період життя, певно, такий - коли пишеться їй отаке гармонійне. То добре. Гармонія душі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 22:51:12 ]
щиро дякую, пані Ларисо! у дорозі всяке буває :))
/крутить головою, щоб розгледіти наступний дорожний вказівник :)) /


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-28 23:21:45 ]
все сказали до мене. спізнився...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 10:54:09 ]
:)) тут неможливо спізнитися, завжди вам дуже рада. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 00:02:48 ]
навіть не впізнав що те Оля Лахоцька таке створила

*трохи збитий з пантелику*

а..

ну то яка вам іпостась ближче до самого серця, Олю?

та, з якою ви знаходите неймовірні
сполучення змістів
чи та, з якою просто і все собі
так сумується якось

прозоро

?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:01:27 ]
о… /трохи ніяковіє/
ви так уважно ставитесь до людей…
я думаю, що перша, Сонце-Місяцю,
але в моменти, коли відчуваєш, що попереду ще сотні років і взагалі нікуди неможливо прийти, бо кожна теперішня іпостась - всього лиш перевал, так хочеться взяти з собою все, що бачиш навколо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 08:58:37 ]
Мурашки пробігли від таких асоціацій... Пригадались і друзі, і ті що вже не з нами, і просто мудрі та витривалі птахи. Браво, Олю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:02:42 ]
уклін, Уляно, дякую вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:14:38 ]
Як друг обмовиться, ти пропусти повз вуха.
Адже на світі так: де радість, там і скрута.

Провина доброго тяжкою не буває,
Од ласки першої забудеться наруга.

Чи сто хороших діл одне недобре згасить?
Хто терня знищує, той солов'їв не слуха.

Якщо він сердиться, перепросить не бійся:
Не випада шукать щодня нового друга.
Це переклад Павла Мисика одного східного поета. Десь воно мені перекликається, Олю з Вашим, бо що є важливіше за друзів -сім"я! Ось А учениці моєї иами кілька літ поспіль отримують від третього до першого місця у конкурсі Павла Мисика. Але, головне , звичайно: я тебе оспіваю,
мов казку, світаючи, вимрію,
дотягнуся до тебе
обмоклим лелечим ключем...Дуже сподобалося. Скитальців -ріже вухо, але то на Ваш розсуд.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:26:07 ]
я все думаю, Юлю, – чому у всім відомій книзі кількість прощень брату описувалася якимсь конкретним числом, нехай навіть і дуже великим? І чим більше думаю, тим більше починаю боятися людей… :)))
Дякую за чудові вірші. А де працює твоя мама? Я вчора, до речі, зовсім випадково дізналася, що любимі мною Дяченки довгий час жили в сусідньому зі мною домі… світ тісний… :)
Скитальці - мені дуже до душі, бо блукати і скитатися - тут такі відтінки тонкі, не хотілося б їх втрачати. Мені якось одна людина доводила, що раз якогось слова нема у словнику - значить, нема і в мові :)) це все одно що океан виміряти цистернами :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:48:37 ]
Не бійся їх , Олю, бо коли ми робимо якісь погані вчинки, то засуджуємо скоріше себе. Святою не будеш, то точно, але вдосконалиння не завадить. Мама моя Відмінник Народної Освіти. Керівник методичного о"єднання, звичайний учитель ураїнської мови і літератури. Працює в Покровському ліцеї Дніпропетровської області - Гамій Олександра Миколаївна , учитель, що має 50 років стажу і живе дітьми, школою дихає. Ії фото можна зустріти в неті. Вона мені найкраща. Сподіваюся, моє одкровення не спричинить лихого, бо в неї хворе серце. Так любить свою роботу, що навчила говорити і писати, навіть вірмена. Лиш не доньку, та донька сама шишок набила.) :) То багацько написала, але, як не будеш розповідати пр о себе, то й люди туманом ходитимуть.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 11:53:03 ]
свободолюбива донька! (думала написати волелюбна, але, гм… це точніше :)) любов до свободи виховати найважче…
Дякую, Юль!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 11:57:17 ]
Так, свобода для мене, як вода, та сім"я вже дано своя. А я таки бриклива була.:) Така і лишилася. Видали, коли заважає сприйняттю вірша.


1   2   3   Переглянути все