ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

і є душа – іще не скорена,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Романа Скибы. Здесь я, королева
Здесь я, королева. Узнали? Тот самый.
Нет, это не взгляд мой, а лунный ожог…
В последний раз - ныне. Я ныне – за Вами.
Один поцелуй – и не в губы, в плечо.
Вы плачете? Плачьте. Юны Вы. Впервые.
Хотите Вы света. Хотите и нег.
Еще поцелуи два – в гру́ди нагие…
На улице вечность. И падает снег.
Нет-нет, не перечьте. Прошу Вас. Я должен.
А Вам хорошо? Да, так будет всегда.
А утром вбежит и Ваш муж коронованный.
И выронит чашу – прольется вода…


29.03.2012

* Оригінал: Роман Скиба " *** " (http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=skyba&page=skyba160)


Текст для ознайомлення:

Роман СКИБА

* * *

Це я, королево. Пізнали? Той самий.
Та ні, то не погляд, то місяць пече…
Я нині — востаннє. Я нині — за Вами.
Один поцілунок — не в губи, в плече.
Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
Ви хочете світла і нігтів моїх.
Іще два цілунки — не в губи, у перса…
Надворі вже вічність. Там падає сніг.
Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
І вронить на килими чашу води…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Роман Скиба * * * Це я, королево.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 13:59:19
Переглядів сторінки твору 2807
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:59:26 ]
к Вам Ваш((((((

не лягає на душу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 07:53:23 ]
А, та це я не додивився, Ксеніє, адже таким чином і лишній склад виходить в рядку. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 19:28:48 ]
Важка, копітка та невдячна робота, ІМХО.
Ні слави, ні честі.
Де та подяка? Де увага, де аудиторія?
Де послідовники? Де переклад на суахілі?
А було б щось нове, якщо спробувати?
Напрямок перекладу, ІМХО, знайомий. Та дистанція коротка.
Може, якась не всім зрозуміла краса кінцевого продукту?
Такі от роздуми.

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 08:05:10 ]
Та яка там важка, Олександре - раз, два, і готово!
Писав я колись в одному зі своїх віршів: "Не потребую я ані литавр, ні слави" :) Але, як офіцер, хоч і запасу, честь таки маю. :)
А от щодо аудиторії - свята правда. Не вгадав з однією темою - ось і поплатився: немає відтепер моїх віршів у стрічці останніх надходжень. Звідки ж аудиторії тоді взятись? Адже всі читають і коментують лише те, що в цій стрічці.
А послідовник тут я - не зовсім задоволений цим перекладом нашою шановною Чорі. От і вирішив спробувати самому, аби не бути голослівним критиком. :)
І з кінцевим продуктом у мене, тут теж праві, таки проблема. От все намагаюсь взятись за підготовку збірки і ніяк не вдається: щойно зайду на якийсь свій давніший вірш - і, побачивши в ньому купу недоліків, берусь виправляти. :)

Щиро вдячний, Олександре, за чудовий коментар. Бажаю навзаєм гарного настрою і творчих досягнень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 10:28:00 ]
Це не новина, а моя думка, яка збігається з іншими, і вона стосується швидкості. Її смисл полягає в тому, що швидкість (як Ви пишете, "раз-два - і готово") - це поганий помічник у багатьох справах, хіба що крім спортивних.
Також не новиною буде для Вас буде моя думка про те, що твір повинен народитись у автора, а не десь неподалік. Він повинен бути чи не часткою єдиного цілого - це поета і його творів.
А хапатись за чужі - який сенс у цій дії?
Невже співпереживання настільки глибокі, що немає сил втриматись від паралельного висловлювання тих самих думок, хіба що тільки іншою мовою? Невже немає своїх?
Мені це все нагадує (не у всіх випадках) якийсь неприродний ажіотаж і пусту біганину від одного твору до другого. Одне єдине, що в деякій мірі заспокоює, то це саме те, про що Ви повідомили - це швидкість. Ви перевели на ніщо зовсім маленьку частину свого життя - якість там хвилини чи годину. А воно, на жаль, не вічне.
Стосовно рейтингу.
Я побачив, що він знизився.
Той проблемний твір можна видалити. Деякі автори так і роблять. Буває таке, що розміщують знову, але він вже не матиме оцінки. Також його можна (це я чув) перемістити у ту категорію (рубрику), оцінки творів у якій не впливають на загальну.
Можна створити новий вірш, який Редакція у захваті оцінить "шісткою" або не менш поважною оцінкою - такою як 5,5.
Головне - щоб цей твір виник.
"Главниє матчі нє сиграни, смєлими будєм і бистрими" (с). Якраз до Євро-2012.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:39:56 ]
Та ні, Олександре, тут питання не в швидкості. Насправді мені надзвичайно сподобався цей вірш Скиби і не зовсім - переклад Чорі. Тому й спробував.

Так, і справді зараз рідко пишу свої оригінальні твори - то пародії, то переклади, бо, звичайно, це набагато легше (їдеш по вже прокладеній кимось дорозі), а взагалі вірші пишу лиш тоді, коли маю натхнення. І що поганого в тому, що моє натхнення пробуджується після прочитання чийогось вірша? У випадку пародій, наприклад, часто-густо чужий вірш - це лише детонатор для мого, який деколи настільки далекий від оригіналу, що я забираю через якийсь час з його назви слово "пародія". Але якщо у когось народжується вірш від споглядання зовнішніх проявів (природи, суспільства) чи внутрішніх порухів (душі) - це зовсім не значить, що вірш і справді оригінальний, і в ньому немає відголосків та переспівів того, що автор прочитав раніше, просто це буде глибше заховане, а не на поверхні, як у випадках пародій-перекладів.

Звичайно, можна видалити твір із заниженою оцінкою РМ, внаслідок якої зникла можливіть анонсуватись, але для цього потрібно зрозуміти, звідки і чому ця оцінка виникла. В даному випадку це - за межами мого розуміння.

Дякую за діалог та розуміння, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 11:43:18 ]
Є,є питання і задачі.
-я должен і -коронованный рима сумнівна.
В другому рядку -здесь явно не -то
Про бажання нігтів на спині нічого в Скиби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:20:00 ]
Звичайно, мій переклад далеко не ідеальний, враховуючи те, що не хотілося перетнутися з перекладом Чорі (не зовсім вдалось).
Мені ця рима до вподоби, навмисно її знайшов. Не обов'язково весь час точні рими, зараз стараються знайти оригінальні.
А 2-й рядок - так, щоб зберігся дух вірша, оскільки "печет" російською звучить зовсім не так, як українською.
У Скиби нігті невідомо де, я уявив їх у неї на спині.
Вдячний за зауваження, Олександре.