ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Романа Скибы. Здесь я, королева
Здесь я, королева. Узнали? Тот самый.
Нет, это не взгляд мой, а лунный ожог…
В последний раз - ныне. Я ныне – за Вами.
Один поцелуй – и не в губы, в плечо.
Вы плачете? Плачьте. Юны Вы. Впервые.
Хотите Вы света. Хотите и нег.
Еще поцелуи два – в гру́ди нагие…
На улице вечность. И падает снег.
Нет-нет, не перечьте. Прошу Вас. Я должен.
А Вам хорошо? Да, так будет всегда.
А утром вбежит и Ваш муж коронованный.
И выронит чашу – прольется вода…


29.03.2012

* Оригінал: Роман Скиба " *** " (http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=skyba&page=skyba160)


Текст для ознайомлення:

Роман СКИБА

* * *

Це я, королево. Пізнали? Той самий.
Та ні, то не погляд, то місяць пече…
Я нині — востаннє. Я нині — за Вами.
Один поцілунок — не в губи, в плече.
Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
Ви хочете світла і нігтів моїх.
Іще два цілунки — не в губи, у перса…
Надворі вже вічність. Там падає сніг.
Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
І вронить на килими чашу води…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Роман Скиба * * * Це я, королево.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 13:59:19
Переглядів сторінки твору 2785
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:59:26 ]
к Вам Ваш((((((

не лягає на душу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 07:53:23 ]
А, та це я не додивився, Ксеніє, адже таким чином і лишній склад виходить в рядку. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 19:28:48 ]
Важка, копітка та невдячна робота, ІМХО.
Ні слави, ні честі.
Де та подяка? Де увага, де аудиторія?
Де послідовники? Де переклад на суахілі?
А було б щось нове, якщо спробувати?
Напрямок перекладу, ІМХО, знайомий. Та дистанція коротка.
Може, якась не всім зрозуміла краса кінцевого продукту?
Такі от роздуми.

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 08:05:10 ]
Та яка там важка, Олександре - раз, два, і готово!
Писав я колись в одному зі своїх віршів: "Не потребую я ані литавр, ні слави" :) Але, як офіцер, хоч і запасу, честь таки маю. :)
А от щодо аудиторії - свята правда. Не вгадав з однією темою - ось і поплатився: немає відтепер моїх віршів у стрічці останніх надходжень. Звідки ж аудиторії тоді взятись? Адже всі читають і коментують лише те, що в цій стрічці.
А послідовник тут я - не зовсім задоволений цим перекладом нашою шановною Чорі. От і вирішив спробувати самому, аби не бути голослівним критиком. :)
І з кінцевим продуктом у мене, тут теж праві, таки проблема. От все намагаюсь взятись за підготовку збірки і ніяк не вдається: щойно зайду на якийсь свій давніший вірш - і, побачивши в ньому купу недоліків, берусь виправляти. :)

Щиро вдячний, Олександре, за чудовий коментар. Бажаю навзаєм гарного настрою і творчих досягнень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 10:28:00 ]
Це не новина, а моя думка, яка збігається з іншими, і вона стосується швидкості. Її смисл полягає в тому, що швидкість (як Ви пишете, "раз-два - і готово") - це поганий помічник у багатьох справах, хіба що крім спортивних.
Також не новиною буде для Вас буде моя думка про те, що твір повинен народитись у автора, а не десь неподалік. Він повинен бути чи не часткою єдиного цілого - це поета і його творів.
А хапатись за чужі - який сенс у цій дії?
Невже співпереживання настільки глибокі, що немає сил втриматись від паралельного висловлювання тих самих думок, хіба що тільки іншою мовою? Невже немає своїх?
Мені це все нагадує (не у всіх випадках) якийсь неприродний ажіотаж і пусту біганину від одного твору до другого. Одне єдине, що в деякій мірі заспокоює, то це саме те, про що Ви повідомили - це швидкість. Ви перевели на ніщо зовсім маленьку частину свого життя - якість там хвилини чи годину. А воно, на жаль, не вічне.
Стосовно рейтингу.
Я побачив, що він знизився.
Той проблемний твір можна видалити. Деякі автори так і роблять. Буває таке, що розміщують знову, але він вже не матиме оцінки. Також його можна (це я чув) перемістити у ту категорію (рубрику), оцінки творів у якій не впливають на загальну.
Можна створити новий вірш, який Редакція у захваті оцінить "шісткою" або не менш поважною оцінкою - такою як 5,5.
Головне - щоб цей твір виник.
"Главниє матчі нє сиграни, смєлими будєм і бистрими" (с). Якраз до Євро-2012.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:39:56 ]
Та ні, Олександре, тут питання не в швидкості. Насправді мені надзвичайно сподобався цей вірш Скиби і не зовсім - переклад Чорі. Тому й спробував.

Так, і справді зараз рідко пишу свої оригінальні твори - то пародії, то переклади, бо, звичайно, це набагато легше (їдеш по вже прокладеній кимось дорозі), а взагалі вірші пишу лиш тоді, коли маю натхнення. І що поганого в тому, що моє натхнення пробуджується після прочитання чийогось вірша? У випадку пародій, наприклад, часто-густо чужий вірш - це лише детонатор для мого, який деколи настільки далекий від оригіналу, що я забираю через якийсь час з його назви слово "пародія". Але якщо у когось народжується вірш від споглядання зовнішніх проявів (природи, суспільства) чи внутрішніх порухів (душі) - це зовсім не значить, що вірш і справді оригінальний, і в ньому немає відголосків та переспівів того, що автор прочитав раніше, просто це буде глибше заховане, а не на поверхні, як у випадках пародій-перекладів.

Звичайно, можна видалити твір із заниженою оцінкою РМ, внаслідок якої зникла можливіть анонсуватись, але для цього потрібно зрозуміти, звідки і чому ця оцінка виникла. В даному випадку це - за межами мого розуміння.

Дякую за діалог та розуміння, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 11:43:18 ]
Є,є питання і задачі.
-я должен і -коронованный рима сумнівна.
В другому рядку -здесь явно не -то
Про бажання нігтів на спині нічого в Скиби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:20:00 ]
Звичайно, мій переклад далеко не ідеальний, враховуючи те, що не хотілося перетнутися з перекладом Чорі (не зовсім вдалось).
Мені ця рима до вподоби, навмисно її знайшов. Не обов'язково весь час точні рими, зараз стараються знайти оригінальні.
А 2-й рядок - так, щоб зберігся дух вірша, оскільки "печет" російською звучить зовсім не так, як українською.
У Скиби нігті невідомо де, я уявив їх у неї на спині.
Вдячний за зауваження, Олександре.