ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)

Євген Федчук
2025.11.16 12:42
Розкажи-но нам, Миколо, як там було діло?
Як ви з князем Довгоруким до Криму ходили?
А то москалі собі все приписати хочуть
Та про свої перемоги тільки і торочать.
А ми чули, що й козаки там руку доклали.
І не згірше москалів тих в Криму воювали.
Ді

Микола Дудар
2025.11.16 11:46
В сфері внутрішніх відносин —
Вівці, гуси і кролі…
Кожне з них поїсти просить
І стареча, і малі…
В сфері зовнішніх відносин —
Поле, ліс, кущі, ріка…
Що не день, свої покоси
Кожним з них своя рука…

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22

І Батюк
2021.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Валерій Хмельницький / Іншомовна поезія / Поэтические переводы

 Из Романа Скибы. Здесь я, королева
Здесь я, королева. Узнали? Тот самый.
Нет, это не взгляд мой, а лунный ожог…
В последний раз - ныне. Я ныне – за Вами.
Один поцелуй – и не в губы, в плечо.
Вы плачете? Плачьте. Юны Вы. Впервые.
Хотите Вы света. Хотите и нег.
Еще поцелуи два – в гру́ди нагие…
На улице вечность. И падает снег.
Нет-нет, не перечьте. Прошу Вас. Я должен.
А Вам хорошо? Да, так будет всегда.
А утром вбежит и Ваш муж коронованный.
И выронит чашу – прольется вода…


29.03.2012

* Оригінал: Роман Скиба " *** " (http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=skyba&page=skyba160)


Текст для ознайомлення:

Роман СКИБА

* * *

Це я, королево. Пізнали? Той самий.
Та ні, то не погляд, то місяць пече…
Я нині — востаннє. Я нині — за Вами.
Один поцілунок — не в губи, в плече.
Ви плачете? Плачте. Ви юна. Ви перша.
Ви хочете світла і нігтів моїх.
Іще два цілунки — не в губи, у перса…
Надворі вже вічність. Там падає сніг.
Ні-ні, не перечте. Я прошу. Я мушу.
Вам добре? Вам добре. Так буде завжди.
На ранок вбіжить коронований муж Ваш.
І вронить на килими чашу води…

***

© Роман Скиба. Всі права застережені.


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Роман Скиба * * * Це я, королево.


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-29 13:59:19
Переглядів сторінки твору 2779
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Російською мовою *
Автор востаннє на сайті 2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 18:59:26 ]
к Вам Ваш((((((

не лягає на душу

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 07:53:23 ]
А, та це я не додивився, Ксеніє, адже таким чином і лишній склад виходить в рядку. Дякую за підказку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-29 19:28:48 ]
Важка, копітка та невдячна робота, ІМХО.
Ні слави, ні честі.
Де та подяка? Де увага, де аудиторія?
Де послідовники? Де переклад на суахілі?
А було б щось нове, якщо спробувати?
Напрямок перекладу, ІМХО, знайомий. Та дистанція коротка.
Може, якась не всім зрозуміла краса кінцевого продукту?
Такі от роздуми.

Творчих успіхів, гарного настрою.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 08:05:10 ]
Та яка там важка, Олександре - раз, два, і готово!
Писав я колись в одному зі своїх віршів: "Не потребую я ані литавр, ні слави" :) Але, як офіцер, хоч і запасу, честь таки маю. :)
А от щодо аудиторії - свята правда. Не вгадав з однією темою - ось і поплатився: немає відтепер моїх віршів у стрічці останніх надходжень. Звідки ж аудиторії тоді взятись? Адже всі читають і коментують лише те, що в цій стрічці.
А послідовник тут я - не зовсім задоволений цим перекладом нашою шановною Чорі. От і вирішив спробувати самому, аби не бути голослівним критиком. :)
І з кінцевим продуктом у мене, тут теж праві, таки проблема. От все намагаюсь взятись за підготовку збірки і ніяк не вдається: щойно зайду на якийсь свій давніший вірш - і, побачивши в ньому купу недоліків, берусь виправляти. :)

Щиро вдячний, Олександре, за чудовий коментар. Бажаю навзаєм гарного настрою і творчих досягнень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Дяченко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-30 10:28:00 ]
Це не новина, а моя думка, яка збігається з іншими, і вона стосується швидкості. Її смисл полягає в тому, що швидкість (як Ви пишете, "раз-два - і готово") - це поганий помічник у багатьох справах, хіба що крім спортивних.
Також не новиною буде для Вас буде моя думка про те, що твір повинен народитись у автора, а не десь неподалік. Він повинен бути чи не часткою єдиного цілого - це поета і його творів.
А хапатись за чужі - який сенс у цій дії?
Невже співпереживання настільки глибокі, що немає сил втриматись від паралельного висловлювання тих самих думок, хіба що тільки іншою мовою? Невже немає своїх?
Мені це все нагадує (не у всіх випадках) якийсь неприродний ажіотаж і пусту біганину від одного твору до другого. Одне єдине, що в деякій мірі заспокоює, то це саме те, про що Ви повідомили - це швидкість. Ви перевели на ніщо зовсім маленьку частину свого життя - якість там хвилини чи годину. А воно, на жаль, не вічне.
Стосовно рейтингу.
Я побачив, що він знизився.
Той проблемний твір можна видалити. Деякі автори так і роблять. Буває таке, що розміщують знову, але він вже не матиме оцінки. Також його можна (це я чув) перемістити у ту категорію (рубрику), оцінки творів у якій не впливають на загальну.
Можна створити новий вірш, який Редакція у захваті оцінить "шісткою" або не менш поважною оцінкою - такою як 5,5.
Головне - щоб цей твір виник.
"Главниє матчі нє сиграни, смєлими будєм і бистрими" (с). Якраз до Євро-2012.

Творчих успіхів, гарного настрою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:39:56 ]
Та ні, Олександре, тут питання не в швидкості. Насправді мені надзвичайно сподобався цей вірш Скиби і не зовсім - переклад Чорі. Тому й спробував.

Так, і справді зараз рідко пишу свої оригінальні твори - то пародії, то переклади, бо, звичайно, це набагато легше (їдеш по вже прокладеній кимось дорозі), а взагалі вірші пишу лиш тоді, коли маю натхнення. І що поганого в тому, що моє натхнення пробуджується після прочитання чийогось вірша? У випадку пародій, наприклад, часто-густо чужий вірш - це лише детонатор для мого, який деколи настільки далекий від оригіналу, що я забираю через якийсь час з його назви слово "пародія". Але якщо у когось народжується вірш від споглядання зовнішніх проявів (природи, суспільства) чи внутрішніх порухів (душі) - це зовсім не значить, що вірш і справді оригінальний, і в ньому немає відголосків та переспівів того, що автор прочитав раніше, просто це буде глибше заховане, а не на поверхні, як у випадках пародій-перекладів.

Звичайно, можна видалити твір із заниженою оцінкою РМ, внаслідок якої зникла можливіть анонсуватись, але для цього потрібно зрозуміти, звідки і чому ця оцінка виникла. В даному випадку це - за межами мого розуміння.

Дякую за діалог та розуміння, Олександре.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-30 11:43:18 ]
Є,є питання і задачі.
-я должен і -коронованный рима сумнівна.
В другому рядку -здесь явно не -то
Про бажання нігтів на спині нічого в Скиби.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-03-30 16:20:00 ]
Звичайно, мій переклад далеко не ідеальний, враховуючи те, що не хотілося перетнутися з перекладом Чорі (не зовсім вдалось).
Мені ця рима до вподоби, навмисно її знайшов. Не обов'язково весь час точні рими, зараз стараються знайти оригінальні.
А 2-й рядок - так, щоб зберігся дух вірша, оскільки "печет" російською звучить зовсім не так, як українською.
У Скиби нігті невідомо де, я уявив їх у неї на спині.
Вдячний за зауваження, Олександре.