ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.04.29 07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталія Буняк / Вірші

 Любове незнана
Лети ,моя пісне,на рідні простори,
і тугу мою забери,
бо хочеться жити ,
творити, любити,
а де ж те кохання знайти?
Минули роки, і вже серце заснуло,
зазнавши турбот і журби,
а я все чекаю,
тебе виглядаю,
любове, незнана, прийди!


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-02 02:35:33
Переглядів сторінки твору 3604
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.791 / 5.35)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.605 / 5.24)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.860
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2012.12.27 20:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-02 09:36:33 ]
Пісня обов'язково почує, якщо до неї звернутись.
Я свого часу звертався до Леніна, а перед Новим роком - і до Діда Мороза. І мені були велосипеди, і біноклі. Мені хотілось у деталях бачити далеке.
Щоправда, це все я отримав у крамниці через 10 років.
А, якщо по суті, то я хотів сказати, що "моя пісне" повинна бути виділеною з обох боків комами, бо це звертання.

На сайті. як бачу, сезон пісень. Весна. Якраз :)

З повагою,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 14:29:54 ]
Душевно і щиро.
Рядочок , що закінчується на "журбі" можливо краще переробити на "журбИ". Щось приблизно таке:" Зазнавши турбот і журби"... Наче милозвучніше буде.
Сподобалося


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 14:44:58 ]
Дякую, мої дорогі вчителі!Вам Гаррі, за "коми", які недоглянула, а вам ,Іванку, за таку чудову підказку у поправці вірша. Зараз же все справлю. Нехай травневе сонце, завжди світить у ваше віконце! А Лєнін, Гаррі, нехай спить. Нажився досить!Дід Мороз також. Маємо Св. Миколая!:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 16:40:42 ]
Гарно, світло, як народна пісня.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:42:47 ]
Дякую, Тамарочко, за ласкаве слово! Коли думка спарвді "з душі" то якось завжди краще пишиться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-02 18:33:19 ]
Найважливіше у Вас, дорога пані Наталю, що Ви спроможні глибоко почувати - і це відчутно по Ваших творах - Ви вчитеся на гарних зразках - "Лети, моя думо" - є такий класичний твір, зараз не згадаю автора, але вмієте глибоко з болем передати власні почуття, які треба трохи ще підучитися чіткіше і майстерніше висловлювати і у Вас з-під пера виходитимуть справді народні пісні.
Торкає вірш за серце!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:47:34 ]
Мої вітаннячка вам, дорогий пане Ярославе! Головне, що знайшли хвилинку завітати і до мене. Знаю, що заняті іншими справами.
Вчуся, вчуся, маєстро! Хочеться вірити що "підтягнулася в науці". Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 19:49:46 ]
А ось ця пісняЄ Чудова мелодія.
--------------
Купчинський Роман ::

ЛЕТИ, МОЯ ДУМО
Лети, моя думо, в вечірню годину
Далеко-далеко відсіль.
Лети, моя думо, у тую хатину,
Що слухає казку топіль.

Жила в тій хатині дівчина кохана,
А може й жиє - то вклонись.
Скажи її правду, болючу як рана,
Що я вже не той що колись.

Що гасне мій погляд і тихне мій голос,
А скиби зорали чоло...
Поволі в неволі сивіє мій волос,
А терня у груди вросло.

Скажи її думо, хай душу розважить,
А серцеві скаже: "корись".
Хай дармо не плаче і марно не тужить,
Бо я вже не той, що колись.




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-02 20:14:21 ]
Може хтось схоче послухати цю пісню. Справді навіває сум.


http://www.youtube.com/watch?v=0zsIf2I97OI&feature=player_embedded#!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 00:55:18 ]
Так, це вона, дякую! Її бандуристи львівські виконують - Тарас Лазуркевич і Олег Созанський! Гарна річ!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-03 02:03:29 ]
А знаєте, пане Ярославе, вони і в нас були з концертом. Чудове виконання. Дістали бурю оплесків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 21:47:26 ]
Пісенно, Наталіє!
Я би лише замінив:
"Лети ,моя пісне, на рідні простори," - не знаю чому - бо емігрант напевно...
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-04 21:59:37 ]
Ой, Юріє! Сподобалось. Вже змінила. А й справді, тепер набрало ще більшого жалю. Ех, душа емігрантська! :)