ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.18 20:22
Із життя племені дулібів
Над річкою тулилося село.
Із пагорба у воду зазирало.
У нім дулібів плем’я проживало
Та господарство, як могло, вело.
Раніше ліс під річку підступав,
Але його дуліби скорчували.
Тепер колосся ячмені здіймали
Від лісу аж до річкових заплав.

Сергій Губерначук
2025.12.18 13:58
Назирці у сутінках вилискуєш…
Назирці у сутінках вилискуєш,
бродить сказ у амбасадах кіс,
зирком!
місце для десанту висмалиш…
зірка!
зопалу упала в ліс, –
може, серце не моє, зурочене
покотилося і запалило хмиз?

Борис Костиря
2025.12.18 13:19
* * *
Ми так відвикли від зими.
Вона ж вернулася раптово.
Так серед поля ковили
Слова вриваються у мову.

Події увірвуться враз
У тихоплинний рай розмаю,
Здіймаючи в новий екстаз,

Віктор Кучерук
2025.12.18 07:24
* * *
Набуду щастя й поділюся
Обов'язково з вами ним, -
Вділю частки і щирий усміх
Нужденним, немічним, старим.
Бо сам такий, як ви, і разом
Вчуваю радість чи то сум, -
Бо серце, знаю, стисне спазма,
Як набуття не рознесу.

Тетяна Левицька
2025.12.18 00:08
Дивний сон
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з Вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.

М Менянин
2025.12.17 23:48
Барва знамена і тло
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.

Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі

Іван Потьомкін
2025.12.17 20:15
***
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.

***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,

С М
2025.12.17 16:51
Чуйне грішне (The Doors)
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну

Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Завжди з тобою
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Вулиця
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
***
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Портос (ч.1)
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Справжня зима
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло…
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
***
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Даль
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-03 21:56:57
Переглядів сторінки твору 9276
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:59:18 ]
...небо під ранок впадає в ірпінь... - шикарне закінчення!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:00:21 ]
та шось сумне дуже :)) дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-03 22:02:18 ]
Олю!
Даль манить і заворожує! :))
Віриться, що княжа брама відкриється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:03:51 ]
ой, тоді важче буде пройти :))
краще хай робить вигляд, що мене не помітила… ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:24:52 ]
Далека далечінь.
Вартує того, щоб залишити тільки її...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:28:53 ]
/тихо схлипує і оглядає свій дорожній посох…/
:))) дякую, Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-03 22:41:10 ]
Торбинка-супутниця. Хоч вона й утла, але ж така ... дорога.
Сподобалося йти шляхом ваших строф.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:28:40 ]
о, то так дуже настроєво сказано, сподіваюся, що вона ще о-го-го :)) дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:47:45 ]
Торкнулося душі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:28:54 ]
дякую, Таню


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:14:59 ]
Со школьной скамьи помнится рифма "даль - печаль". Вы тоже, наверное проходили, если, конечно, русская литература не исчезла из расписаний и школьной программы.
Соль, по-моему, "дрібка".
"Здесь русский дух, здесь Русью пахнет" (с).
Чуточку, но...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:32:43 ]
так, ви праві, Алексію, я сама часто червонію за свої рими :) цей вірш для мене вправа в тому плані, що я вчилася передавати настрій. Спочатку він складався у мене з п'яти строф, дві я зарубала, а дві майже повністю переписала… Тут немає нічого - ні якихось цікавих образів, ні рим. Тільки настрій - і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:15:47 ]
дуже гарно)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:33:15 ]
дякую, Ксеню :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:32:59 ]
Можна "дрібочку солі" (відповідно до поради Олексія). Вірш файний - кличе вдаль, якраз на Ірпінські поетичні зустрічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:36:48 ]
дякую, подумаю :) щось мені не дуже хочеться прощатися зі щіпкою. І словник каже, що щіпка – це "Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше — двома) складеними пальцями руки…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 07:32:52 ]
І я - за дрібочку. Хоча, певно, в щіпочці теж можна знайти сенс.
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:50:43 ]
та вже було махнула рукою на ту щіпку - думала, Бог з нею, поправлю… а далі бачу, що механічна заміна не підходить - гляньте, вже поплакалася Гаррі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:13:46 ]
Та і "щіпка" наче непогано.
1. По-перше, не виникатиме питань у росіян.
2. По-друге, легше перекладати. Можна навіть майже не перекладати. "Щєпотка" співзвучна "щіпочці". Щоправда, кількість шиплячих звуків, яка припадає на один рядок, дорівнює трьом, але це не дуже критичний показник. Критичний - це більше трьох.
3. Мають місце приклади, коли поет-філолог (заочної чи якоїсь іншої форми навчання) присвячує свої творчі намагання пошуку третіх, якщо не 4-5-6 значень слова. І спробуй йому щось сказати. Та він тебе вб'є і розчавить тим словником, на якому заробляє на хліб.
4. Мають місце і творчі пошуки. Я ось зараз шукаю коліща до велосипеда. А таких вже не виробляють.
Оце біда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:48:00 ]
Ходжу весь ранок і думаю - ну чому я не можу змінити на "дрібку"? Так, це синоніми, але у кожного з них є свій власний асоціативний ряд і дрібка у мене відлунює чимось дрібним - і співставити її з тою весняною широтою, багатством ніяк не можу. Інакше сприймається щіпка – це щось таке наче затиснуте, щупле - щось на зразок квінтесенції з натяком на біблійну сіль…
В мене он у наступному вірші взагалі є момент, де треба ставити власні неправильні наголоси - і я не знаю, що мені робити, бо поправити їх досить просто, але вірш втрачає щось дуже суттєве… ходжу і думаю… :)))


1   2   3   Переглянути все