ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
У спеку липня снігову
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
* * *
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
Заміна посла
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Лимонадна Бейбі (Syd Barrett)
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Поїзд смерті
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Тату
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
* * *
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Чорний сніг Александрії
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Лист
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
* 163 *
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
Вишгород
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
За межі Уробороса.
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Суголосся
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
Серпень
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Лімерики нашого блогера
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
040826
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Вірші

 Даль
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-05-03 21:56:57
Переглядів сторінки твору 10489
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.846 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 21:59:18 ]
...небо під ранок впадає в ірпінь... - шикарне закінчення!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:00:21 ]
та шось сумне дуже :)) дякую, Володимире.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-03 22:02:18 ]
Олю!
Даль манить і заворожує! :))
Віриться, що княжа брама відкриється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:03:51 ]
ой, тоді важче буде пройти :))
краще хай робить вигляд, що мене не помітила… ;)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:24:52 ]
Далека далечінь.
Вартує того, щоб залишити тільки її...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 22:28:53 ]
/тихо схлипує і оглядає свій дорожній посох…/
:))) дякую, Василю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-03 22:41:10 ]
Торбинка-супутниця. Хоч вона й утла, але ж така ... дорога.
Сподобалося йти шляхом ваших строф.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:28:40 ]
о, то так дуже настроєво сказано, сподіваюся, що вона ще о-го-го :)) дякую, Маріє!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 22:47:45 ]
Торкнулося душі)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:28:54 ]
дякую, Таню


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:14:59 ]
Со школьной скамьи помнится рифма "даль - печаль". Вы тоже, наверное проходили, если, конечно, русская литература не исчезла из расписаний и школьной программы.
Соль, по-моему, "дрібка".
"Здесь русский дух, здесь Русью пахнет" (с).
Чуточку, но...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:32:43 ]
так, ви праві, Алексію, я сама часто червонію за свої рими :) цей вірш для мене вправа в тому плані, що я вчилася передавати настрій. Спочатку він складався у мене з п'яти строф, дві я зарубала, а дві майже повністю переписала… Тут немає нічого - ні якихось цікавих образів, ні рим. Тільки настрій - і все...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:15:47 ]
дуже гарно)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:33:15 ]
дякую, Ксеню :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-03 23:32:59 ]
Можна "дрібочку солі" (відповідно до поради Олексія). Вірш файний - кличе вдаль, якраз на Ірпінські поетичні зустрічі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-03 23:36:48 ]
дякую, подумаю :) щось мені не дуже хочеться прощатися зі щіпкою. І словник каже, що щіпка – це "Така кількість чого-небудь (перев. сипкого), яку можна взяти трьома (рідше — двома) складеними пальцями руки…"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-05-04 07:32:52 ]
І я - за дрібочку. Хоча, певно, в щіпочці теж можна знайти сенс.
Гарний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:50:43 ]
та вже було махнула рукою на ту щіпку - думала, Бог з нею, поправлю… а далі бачу, що механічна заміна не підходить - гляньте, вже поплакалася Гаррі :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:13:46 ]
Та і "щіпка" наче непогано.
1. По-перше, не виникатиме питань у росіян.
2. По-друге, легше перекладати. Можна навіть майже не перекладати. "Щєпотка" співзвучна "щіпочці". Щоправда, кількість шиплячих звуків, яка припадає на один рядок, дорівнює трьом, але це не дуже критичний показник. Критичний - це більше трьох.
3. Мають місце приклади, коли поет-філолог (заочної чи якоїсь іншої форми навчання) присвячує свої творчі намагання пошуку третіх, якщо не 4-5-6 значень слова. І спробуй йому щось сказати. Та він тебе вб'є і розчавить тим словником, на якому заробляє на хліб.
4. Мають місце і творчі пошуки. Я ось зараз шукаю коліща до велосипеда. А таких вже не виробляють.
Оце біда...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-04 09:48:00 ]
Ходжу весь ранок і думаю - ну чому я не можу змінити на "дрібку"? Так, це синоніми, але у кожного з них є свій власний асоціативний ряд і дрібка у мене відлунює чимось дрібним - і співставити її з тою весняною широтою, багатством ніяк не можу. Інакше сприймається щіпка – це щось таке наче затиснуте, щупле - щось на зразок квінтесенції з натяком на біблійну сіль…
В мене он у наступному вірші взагалі є момент, де треба ставити власні неправильні наголоси - і я не знаю, що мені робити, бо поправити їх досить просто, але вірш втрачає щось дуже суттєве… ходжу і думаю… :)))


1   2   3   Переглянути все