ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут

Іван Потьомкін
2024.04.26 23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але

Олександр Сушко
2024.04.26 14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.

Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,

Світлана Пирогова
2024.04.26 08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.

Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,

Ілахім Поет
2024.04.26 08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.

Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.

Леся Горова
2024.04.26 07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.

У тишу ненадійну, нестійку.

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Лайоль Босота
2024.04.15

Степанчук Юлія
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Гора
я справді не знаю
навіщо покликала тебе сюди
повела за собою
я сказала – ми підемо далі
в темряву
яка мені не страшна

по овальних кільцях часу
коли один сезон переходить в інший
а якщо нам набридне
ми згодимося на аномалію
у якій одна весна
впадає в іншу
мов ріка

я просила – довірся
я не знаю довірі іншого виправдання
окрім самотності
в неї немає інших прикрас
окрім скуйовджених вербових котиків
які холод сприймає
за чергову помилку тепла

і ось я стою перед горою
бо кожен коли-небудь стає перед горою
бо час не передбачив можливості
не стати перед горою
і мене лякає не її висота
а те як ти сміючись
називаєш її долиною…

сміючись
живеш в іншому напрямку




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-04-23 21:42:34
Переглядів сторінки твору 6717
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.461 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 10:33:33 ]
А я б закінчила долиною. Бо останні два рядки надто вже "передньопланові", пояснюючі і розжовуючі. імхо, те, що він гору називає долиною, і так дуже красномовно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:39:25 ]
так, Чо, я й сама не могла собі пояснити, навіщо мені та остання фраза :)) але без неї я наче зависаю… наче ще щось важливе треба було сказати, а я не сказала.
добре, буду думати.
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:41:23 ]
Тема вождения за собой в нынешние времена довольно актуальная, но если поэтически мыслить и излагать, то она приобретает иные тонкости-нюансы и очертания-изгибы. В Ваших поэзиях я нахожу что-то новое, возникшее то ли благодаря веянию поэтического времени, а оно веет в спину и гонит, как мне кажется, вперед, то ли благодаря тоске жизни. Ведь и она приводит не только лишь к унынию, но и к движению.
Вы открываете новые грани своего поэтического дара.
Мне так почему-то кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:11:01 ]
Недавно прочитала досить цікаву думку: письменник пише тому, що має якесь власне бачення (відчуття) динаміки світу і щедро ним ділиться… Я так довго думала - наш час часто описують різними "пост-"термінами, але так не могло би бути, щоб з усього "пост-" не пробивалося щось нове… В мене є таке відчуття, що це нове десь глибинно пробивається :)) от би тільки знайти спосіб його вловити :))
дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 13:27:19 ]
Останнім часом менше дивуюся. І не тому, що все бачила, а тому, що все більше переконуюся - аномалія, то просто коли один сенс переходить в інший. Але перед цим - обов'язково гора. Кожному - своя.

Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:52:04 ]
дякую, Олено! постійно собі те й кажу - досить вже дивуватися – а не виходить :))) і здається, що вже так багато знаю, а ті гори все виникають і виникають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 17:48:52 ]
Цікаве горо-осмислення, Олю :)
"по овальних кільцях часу" - чому "овальних"?
"які холод сприймає" - тут напевно "яких" - воно звичайно веде до "х х", але "які" - робить інверсію не зовсім прозорою
"ми згодимося на аномалію" - чому "аномалію", мені здається, що це досить природній процес...
"сміючись
"живеш в іншому напрямку" - гмм... задумався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:57:30 ]
о, то була спроба самій собі відповісти на дуже важливе запитання про час :)) овальні - бо в мене таке враження, що рік складається тільки з двох пір - зими і літа, а осінь і весна - тільки маленькі проміжки між ними…
"які холод сприймає" - точніше б звучало "які холод приймає", але "сприймає" більше стосується розуміння, то я й не знаю, як краще.
Аномалія - гм… я тут походила зі штангенциркулем і визначила, що то тільки у поетів одна весна переходить в іншу, а у нормальних людей - ні :))
дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 21:05:08 ]
Дотепно про штангенциркулі і мікрометри... На відстані душі!!!
Сподобався Ваш, Олю, вірш-роздум! :))
А ще Ви якась особливо відкрита і щира у коментарях.
І цьому я врадуваний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:37:32 ]
дякую, Василю :))
це тільки з мамою не можна бути щирою, бо вона зразу розкритикує і ще чого доброго дасть поза вуха :))) а ми тут просто спілкуємось, що нам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 21:46:39 ]
о бачу тема про дзеркалення трохи лунала...

але навіщо лякатися?
можна спробувати з цього розважитися
чи не так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:35:35 ]
о, тут трохи не те віддзеркалення :))
це ще одна моя теорія, про яку я так і не наважилася сказати відкрито :)) ніхто так не переконаний, що життя вже скінчилося, як люди в 17-18 років - звідси і максималізм, я думаю. десь коло 25-ти людям трохи попускає, вони включаються в активний пошук. а щось схоже на осяяння, прозріння, починається коло 30-ти, і так далі… Тобто я думаю, що у кожного з нас є альтернатива старіння - щось типу руху у зворотному напрямку, тільки внутрішньо… (от нагородила, правда ж?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:51:31 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:09:51 ]
...let your courage be my model…
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:12:25 ]
кураж ~ це майже Все