ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.04.27 05:25
* * *
І від жалю сумно,
І від смутку смішно,
Бо кажу бездумно
І пишу поспішно.
Напишу поспішно,
Вимовлю бездумно, -
І відразу смішно,
І невдовзі сумно...

Борис Костиря
2025.04.26 21:53
* * *
Цей чоловік несе з собою лихо.
Хоч би куди він прийшов,
з'являються скандали.
Він руйнує цілісність,
стає троянским конем,
яблуком розбрату,
чоловік несе ланцюгову реакцію
громадянської війни,

Пиріжкарня Асорті
2025.04.26 20:30
Комунікація
Ринкова площа на Великдень блищить сонцем і старими вікнами. Над усім – прозоре квітневе повітря, таке легке, що його хочеться загорнути в серветку і забрати собі. Грицько суне неквапом, як і належить людині у святковому настрої. Камізелька сьогодні лежи

Юрій Гундарєв
2025.04.26 18:20
пи-липи
Сонце-Місяць-Асорті -
він (вони?) щасливий:
три лише строфи прості,
а рецензій - зливи!

Пише сам собі весь час
про пилипів і підноси,
залишає читача

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:29
БОЛИТЬ
болить-болить-болить -
за кожну невблаганну мить,
за втрачену землі святої п`ядь
і за хрести, що височать
із прапорами над вінками,
за голосіння надмогильне мами,
за все оте у слові "рідне"...

Юрій Лазірко
2025.04.26 17:28
Жінки і Мужчини Невгамонний Блюз
і мужчина... -
келихи
вина...
хто
свята причина...
хто
одна вина...

Іван Потьомкін
2025.04.26 11:17
***
Примарна вседозволеність весни.
І пізній сніг, і заморозки в травні –
То лиш борги зими.
А весна справдешня –
З усіх усюд поскликувати птаство,
Од панцирів дубам звільнити плечі,
Добрати шати кожній деревині,
Піднять з колін охлялу бадилину,

Олена Побийголод
2025.04.26 09:09
1908. Розпука (в скороченні)
Із Андрія Бєлого

Доволі: облиш всі чекання!
Народе мій бідний, зникай!
Роки нищівного страждання –
у просторі кануть нехай!

Століття злиденні і грізні,

С М
2025.04.26 05:13
Елинор Ріґбі (The Beatles)
Гляньте, о скільки одиноких!
Гляньте, о скільки одиноких!

Елинор Ріґбі, рис підбирає
У церкві опісля весіль
Мріється їй
Дивиться з вікон
Через лице, що у скрині придверній живе

Ігор Шоха
2025.04.25 22:40
Spazierengang не без моралі
                      І
По набережній синього Дунаю
прогулююся як учений кіт
сам по собі, тому не помічаю
собак, які вигулюють кубіт.
То й не радію як новій копійці
суґестії, здибаючи щодня
по вигляду, неначе, українців,

Борис Костиря
2025.04.25 22:00
Обличчя війни
Обличчя війни трагічне й потворне.
Обличчя війни із крові і сліз.
Ламають людей ненависті жорна.
Вбивають людей серед гаю беріз.

Обличчя війни - чи це справді обличчя,
Чи пика у шрамах і віспах злоби,
Чи маска, яку хтось жорстоко скалічив

Віктор Насипаний
2025.04.25 14:48
Чиста правда!
Як це так? - маленька Люда
В батька враз питає. –
Два горби он у верблюда.
Інший горб лиш має?

Той надумав щось мудріше.
Їй відповідає:
- Хто працює, доню, більше, -

Іван Потьомкін
2025.04.25 10:34
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Віктор Кучерук
2025.04.25 05:56
* * *
Анічого не сказала
Про розлучення мені, –
Тільки чмокнула недбало
І пропала вдалині.
Чи втомилася від мене,
Чи знесилилась від справ,
Бо сьогодні біля клена
Я на тебе марно ждав.

Артур Сіренко
2025.04.25 02:51
Чаша, що зроблена з бронзи
Сонце – вухастий заєць
Малює знаки на жовтій глині,
Якої торкались руки людей,
Що вдягнені в торішні зимові сни
Замість полотняного одягу,
Що взуті в личаки лабіринтів,
Що плетені з кори хлібного дерева,
Яке посадив пастух Таргітай.

Борис Костиря
2025.04.24 21:28
Фантомний розум
Чи може відрости
замість справжньої
фантомна нога,
фантомна рука?
Хіба що в паралельному
світі. Людину мучать
фантомні болі.
Чи може бути
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28

Григорій Скорко
2025.02.20

Павло Сікорський
2025.02.13

Діана Мед
2025.01.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Гора
я справді не знаю
навіщо покликала тебе сюди
повела за собою
я сказала – ми підемо далі
в темряву
яка мені не страшна

по овальних кільцях часу
коли один сезон переходить в інший
а якщо нам набридне
ми згодимося на аномалію
у якій одна весна
впадає в іншу
мов ріка

я просила – довірся
я не знаю довірі іншого виправдання
окрім самотності
в неї немає інших прикрас
окрім скуйовджених вербових котиків
які холод сприймає
за чергову помилку тепла

і ось я стою перед горою
бо кожен коли-небудь стає перед горою
бо час не передбачив можливості
не стати перед горою
і мене лякає не її висота
а те як ти сміючись
називаєш її долиною…

сміючись
живеш в іншому напрямку




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-23 21:42:34
Переглядів сторінки твору 7263
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.461 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 10:33:33 ]
А я б закінчила долиною. Бо останні два рядки надто вже "передньопланові", пояснюючі і розжовуючі. імхо, те, що він гору називає долиною, і так дуже красномовно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:39:25 ]
так, Чо, я й сама не могла собі пояснити, навіщо мені та остання фраза :)) але без неї я наче зависаю… наче ще щось важливе треба було сказати, а я не сказала.
добре, буду думати.
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:41:23 ]
Тема вождения за собой в нынешние времена довольно актуальная, но если поэтически мыслить и излагать, то она приобретает иные тонкости-нюансы и очертания-изгибы. В Ваших поэзиях я нахожу что-то новое, возникшее то ли благодаря веянию поэтического времени, а оно веет в спину и гонит, как мне кажется, вперед, то ли благодаря тоске жизни. Ведь и она приводит не только лишь к унынию, но и к движению.
Вы открываете новые грани своего поэтического дара.
Мне так почему-то кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:11:01 ]
Недавно прочитала досить цікаву думку: письменник пише тому, що має якесь власне бачення (відчуття) динаміки світу і щедро ним ділиться… Я так довго думала - наш час часто описують різними "пост-"термінами, але так не могло би бути, щоб з усього "пост-" не пробивалося щось нове… В мене є таке відчуття, що це нове десь глибинно пробивається :)) от би тільки знайти спосіб його вловити :))
дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 13:27:19 ]
Останнім часом менше дивуюся. І не тому, що все бачила, а тому, що все більше переконуюся - аномалія, то просто коли один сенс переходить в інший. Але перед цим - обов'язково гора. Кожному - своя.

Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:52:04 ]
дякую, Олено! постійно собі те й кажу - досить вже дивуватися – а не виходить :))) і здається, що вже так багато знаю, а ті гори все виникають і виникають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 17:48:52 ]
Цікаве горо-осмислення, Олю :)
"по овальних кільцях часу" - чому "овальних"?
"які холод сприймає" - тут напевно "яких" - воно звичайно веде до "х х", але "які" - робить інверсію не зовсім прозорою
"ми згодимося на аномалію" - чому "аномалію", мені здається, що це досить природній процес...
"сміючись
"живеш в іншому напрямку" - гмм... задумався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:57:30 ]
о, то була спроба самій собі відповісти на дуже важливе запитання про час :)) овальні - бо в мене таке враження, що рік складається тільки з двох пір - зими і літа, а осінь і весна - тільки маленькі проміжки між ними…
"які холод сприймає" - точніше б звучало "які холод приймає", але "сприймає" більше стосується розуміння, то я й не знаю, як краще.
Аномалія - гм… я тут походила зі штангенциркулем і визначила, що то тільки у поетів одна весна переходить в іншу, а у нормальних людей - ні :))
дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 21:05:08 ]
Дотепно про штангенциркулі і мікрометри... На відстані душі!!!
Сподобався Ваш, Олю, вірш-роздум! :))
А ще Ви якась особливо відкрита і щира у коментарях.
І цьому я врадуваний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:37:32 ]
дякую, Василю :))
це тільки з мамою не можна бути щирою, бо вона зразу розкритикує і ще чого доброго дасть поза вуха :))) а ми тут просто спілкуємось, що нам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 21:46:39 ]
о бачу тема про дзеркалення трохи лунала...

але навіщо лякатися?
можна спробувати з цього розважитися
чи не так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:35:35 ]
о, тут трохи не те віддзеркалення :))
це ще одна моя теорія, про яку я так і не наважилася сказати відкрито :)) ніхто так не переконаний, що життя вже скінчилося, як люди в 17-18 років - звідси і максималізм, я думаю. десь коло 25-ти людям трохи попускає, вони включаються в активний пошук. а щось схоже на осяяння, прозріння, починається коло 30-ти, і так далі… Тобто я думаю, що у кожного з нас є альтернатива старіння - щось типу руху у зворотному напрямку, тільки внутрішньо… (от нагородила, правда ж?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:51:31 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:09:51 ]
...let your courage be my model…
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:12:25 ]
кураж ~ це майже Все