ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Спектакль
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Вереснева ніч
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Оля Лахоцька / Інша поезія

 Гора
я справді не знаю
навіщо покликала тебе сюди
повела за собою
я сказала – ми підемо далі
в темряву
яка мені не страшна

по овальних кільцях часу
коли один сезон переходить в інший
а якщо нам набридне
ми згодимося на аномалію
у якій одна весна
впадає в іншу
мов ріка

я просила – довірся
я не знаю довірі іншого виправдання
окрім самотності
в неї немає інших прикрас
окрім скуйовджених вербових котиків
які холод сприймає
за чергову помилку тепла

і ось я стою перед горою
бо кожен коли-небудь стає перед горою
бо час не передбачив можливості
не стати перед горою
і мене лякає не її висота
а те як ти сміючись
називаєш її долиною…

сміючись
живеш в іншому напрямку




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2012-04-23 21:42:34
Переглядів сторінки твору 7497
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.461 / 5.5  (5.008 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.784 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.853
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2018.06.17 15:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-04-24 10:33:33 ]
А я б закінчила долиною. Бо останні два рядки надто вже "передньопланові", пояснюючі і розжовуючі. імхо, те, що він гору називає долиною, і так дуже красномовно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:39:25 ]
так, Чо, я й сама не могла собі пояснити, навіщо мені та остання фраза :)) але без неї я наче зависаю… наче ще щось важливе треба було сказати, а я не сказала.
добре, буду думати.
дякую! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 10:41:23 ]
Тема вождения за собой в нынешние времена довольно актуальная, но если поэтически мыслить и излагать, то она приобретает иные тонкости-нюансы и очертания-изгибы. В Ваших поэзиях я нахожу что-то новое, возникшее то ли благодаря веянию поэтического времени, а оно веет в спину и гонит, как мне кажется, вперед, то ли благодаря тоске жизни. Ведь и она приводит не только лишь к унынию, но и к движению.
Вы открываете новые грани своего поэтического дара.
Мне так почему-то кажется.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 11:11:01 ]
Недавно прочитала досить цікаву думку: письменник пише тому, що має якесь власне бачення (відчуття) динаміки світу і щедро ним ділиться… Я так довго думала - наш час часто описують різними "пост-"термінами, але так не могло би бути, щоб з усього "пост-" не пробивалося щось нове… В мене є таке відчуття, що це нове десь глибинно пробивається :)) от би тільки знайти спосіб його вловити :))
дякую, Алексію!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Осінь (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 13:27:19 ]
Останнім часом менше дивуюся. І не тому, що все бачила, а тому, що все більше переконуюся - аномалія, то просто коли один сенс переходить в інший. Але перед цим - обов'язково гора. Кожному - своя.

Сподобалося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:52:04 ]
дякую, Олено! постійно собі те й кажу - досить вже дивуватися – а не виходить :))) і здається, що вже так багато знаю, а ті гори все виникають і виникають :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-04-24 17:48:52 ]
Цікаве горо-осмислення, Олю :)
"по овальних кільцях часу" - чому "овальних"?
"які холод сприймає" - тут напевно "яких" - воно звичайно веде до "х х", але "які" - робить інверсію не зовсім прозорою
"ми згодимося на аномалію" - чому "аномалію", мені здається, що це досить природній процес...
"сміючись
"живеш в іншому напрямку" - гмм... задумався...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 11:57:30 ]
о, то була спроба самій собі відповісти на дуже важливе запитання про час :)) овальні - бо в мене таке враження, що рік складається тільки з двох пір - зими і літа, а осінь і весна - тільки маленькі проміжки між ними…
"які холод сприймає" - точніше б звучало "які холод приймає", але "сприймає" більше стосується розуміння, то я й не знаю, як краще.
Аномалія - гм… я тут походила зі штангенциркулем і визначила, що то тільки у поетів одна весна переходить в іншу, а у нормальних людей - ні :))
дякую, ЛЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2012-04-25 21:05:08 ]
Дотепно про штангенциркулі і мікрометри... На відстані душі!!!
Сподобався Ваш, Олю, вірш-роздум! :))
А ще Ви якась особливо відкрита і щира у коментарях.
І цьому я врадуваний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:37:32 ]
дякую, Василю :))
це тільки з мамою не можна бути щирою, бо вона зразу розкритикує і ще чого доброго дасть поза вуха :))) а ми тут просто спілкуємось, що нам?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-25 21:46:39 ]
о бачу тема про дзеркалення трохи лунала...

але навіщо лякатися?
можна спробувати з цього розважитися
чи не так


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:35:35 ]
о, тут трохи не те віддзеркалення :))
це ще одна моя теорія, про яку я так і не наважилася сказати відкрито :)) ніхто так не переконаний, що життя вже скінчилося, як люди в 17-18 років - звідси і максималізм, я думаю. десь коло 25-ти людям трохи попускає, вони включаються в активний пошук. а щось схоже на осяяння, прозріння, починається коло 30-ти, і так далі… Тобто я думаю, що у кожного з нас є альтернатива старіння - щось типу руху у зворотному напрямку, тільки внутрішньо… (от нагородила, правда ж?)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 21:51:31 ]

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:09:51 ]
...let your courage be my model…
дякую :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-04-27 22:12:25 ]
кураж ~ це майже Все