Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Оселився на полях.
Сива-сива вся земля.
Сивини вже океан.
Потонули ліс і сад.
І будинки в пелені.
Сумно стало і мені.
Зажурився листопад.
у оберемках так затисне,
що задихнутись ненавмисне
вона спроможна. Він такий...
Пригорне міцно до грудей,
погладить кучер неслухняний,
запалить світло полум'яне
в туманний день, як Прометей!
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
Я, здається, вже скучив за снігом.
Це б долонями вже обома
Привітав би посріблене іго.
І коли всі ліси, і гаї
Укриває незаймано-білим.
Так зима сипле чари свої,
Я для тебе не сію
В полі маки червоні,
А на світлім осонні:
Огірочки зелені,
Помідори червлені,
Баклажани пузаті,
Буряки пелехаті.
Мов на галері спалених віків
Чекаєш, ніби прихистку, світання,
Щоб повернутись у гонитву днів.
Безсонні ночі. Мандрівник оспалий
І спраглий у пустелі нищівній
Побачить вдалині яскраві пальми,
Розкидає тут осінь намисто –
Шурхітливу красу молоду,
Золоту сивину падолисту.
ПРИСПІВ:
По-осінньому ти чарівна,
Бо краси дивовижна принада –
що збуджують, та не лікують нерви,
це зайва розкіш у часи війни,
та от біда – куди не кинеш оком,
і дольний світ, і вишній, і широкий
оспівують папуги-брехуни.
Майбутнє наше – у такому світі,
де є місця культу
Воно гризе, гризеться вміло,
А непомітний його звук
До нот підсунути кортіло…
Манив принаймні кілька діб
До - ре… до - мі… від дня до ночі,
А після все це тихо згріб,
Бо вічував, воно пророче…
У лісі й на лузі –
Куди тільки не піди –
Повнісінько друзів.
Та як зайчик не хотів -
Не мав друзів між хортів.
От і зараз, як на гріх,
Гавкіт чуть неподалік.
паяцу із Фортуною такою,
яка неначе є,
але його досьє
не помагає вийти у герої.
***
А кін-че-ні корейці згаряча
Звикнути неможливо.
А психіка вже нездатна жахатися, як же так.
І вже не існує місця, куди можна твердо спертись.
І серце в груді завмерло – у інших живе світах.
Вчергове. І не востаннє.
Надію давно убито.
Не зліться зопалу, прошу.
Безплатного більше не буде,
Порожній з учора капшук.
За пісню давайте сто "баксів",
За вірш про кохання - мільйон.
Одині така лише такса,
лежить на лавочці,
мов корабель на мілині.
Він самотній,
як стрімкий метеорит
у космосі.
Осінній листок лежить,
як перебендя край села,
нестерпну тугу в душу ллє.
Болять землі налиті груди,
тло душить — золоте кольє.
Лякає ніч холодна злива,
у блискавиці переляк.
Та раптом вчухла, затужила,
затуманіла у полях.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Выбор.
" Сегодня кипит большая битва. С одной стороны в ней участвуют рационалисты. Все они верят, что к детству можно подойти с профессиональной точки зрения, упростить его и запустить в массовое производство, чтобы оно подходило современному миру. С другой стороны - это те из нас, кто думает, что любовь нельзя купить, поторопить или втиснуть в свободное время.
Битва за исполнение любви, вечное, индивидуализированное и безбедное детство...
У молодых родителей нет времени быть родителями - они захвачены круговоротом "заработать-и-потратить".
Мы должны объединять свою энергию, подбадривать друг друга и подавать идеи.
Эта битва начинается дома с решений, которые мы принимаем, но связана с судьбой всей человеческой расы."
Стив и Шарон Биддалф
Слово Выбор вам о чём-то говорит?
Можно выбрать место для постройки дома.
Будет это место, как магнит,
Привлекать и близких, и знакомых.
Если дом продать и улететь
В новые заманчивые дали, -
Будет сердце плакать и душа болеть,
Что от Родины беспечно оторвали.
Выбор есть у каждого во всём, -
Родину и Мать - не выбирают!
Родина и Мать даны Отцом -
Он один наш род определяет.
Жизнь прожить - не поле перейти:
На пути дорог и стёжек много.
Выбор есть у каждого: найти
Среди множества путей свою дорогу.
По дороге одному идти
Тосковато как-то и нелепо,
А попробуй спутника найти,
Чтобы "в ногу" шел и верил слепо...
Мудрость от народа говорит:
Семь раз нужно мерить, один - резать!
А партнёра выбираем - разум спит...
Люди, ведь, не ткани, не отрезы.
Детки появляются на свет:
Мы их любим, холим и лелеем.
А потом в один глухой момент
Их судьбу на мерные отрезки делим...
Жили вместе счастливо и дружно...
Но в момент тяжелый - разошлись...
Взяли друг от друга всё, что нужно,
И "по новой" строить жизнь взялись.
Ну а дети? Дети... Что им выбрать?
Маму любят и за папою скучают...
Как из сердца боль разлуки вырвать? -
Раненые сердце и душа не знают.
Взрослые найдут себе замену.
А детишки - раненые птички...
Смогут ли забыть к себе измену
И начать свой путь с пустой странички?
Две проблемы вышли на повестку:
"Битва за семью" и "Счастье в детстве".
Я хочу задвинуть "занавеску"
И пустить в расход любые средства.
Выбор есть у каждого во всём!
Выбор - это значит: Вы-би-рать.
Может, "выбор" этот мир спасёт!
Избранным не принято страдать!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
