Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…
Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.
***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча
і маєш на все — незатьмарений погляд.
Що коїться у потаємній душі —
не знає ніхто, окрім чуйного Бога.
Ти любиш повторювати: «Не така!»
Так! — Зіткана з ніжної квітки і криці.
Образи прощаєш, та підла рука
не
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Выбор.
" Сегодня кипит большая битва. С одной стороны в ней участвуют рационалисты. Все они верят, что к детству можно подойти с профессиональной точки зрения, упростить его и запустить в массовое производство, чтобы оно подходило современному миру. С другой стороны - это те из нас, кто думает, что любовь нельзя купить, поторопить или втиснуть в свободное время.
Битва за исполнение любви, вечное, индивидуализированное и безбедное детство...
У молодых родителей нет времени быть родителями - они захвачены круговоротом "заработать-и-потратить".
Мы должны объединять свою энергию, подбадривать друг друга и подавать идеи.
Эта битва начинается дома с решений, которые мы принимаем, но связана с судьбой всей человеческой расы."
Стив и Шарон Биддалф
Слово Выбор вам о чём-то говорит?
Можно выбрать место для постройки дома.
Будет это место, как магнит,
Привлекать и близких, и знакомых.
Если дом продать и улететь
В новые заманчивые дали, -
Будет сердце плакать и душа болеть,
Что от Родины беспечно оторвали.
Выбор есть у каждого во всём, -
Родину и Мать - не выбирают!
Родина и Мать даны Отцом -
Он один наш род определяет.
Жизнь прожить - не поле перейти:
На пути дорог и стёжек много.
Выбор есть у каждого: найти
Среди множества путей свою дорогу.
По дороге одному идти
Тосковато как-то и нелепо,
А попробуй спутника найти,
Чтобы "в ногу" шел и верил слепо...
Мудрость от народа говорит:
Семь раз нужно мерить, один - резать!
А партнёра выбираем - разум спит...
Люди, ведь, не ткани, не отрезы.
Детки появляются на свет:
Мы их любим, холим и лелеем.
А потом в один глухой момент
Их судьбу на мерные отрезки делим...
Жили вместе счастливо и дружно...
Но в момент тяжелый - разошлись...
Взяли друг от друга всё, что нужно,
И "по новой" строить жизнь взялись.
Ну а дети? Дети... Что им выбрать?
Маму любят и за папою скучают...
Как из сердца боль разлуки вырвать? -
Раненые сердце и душа не знают.
Взрослые найдут себе замену.
А детишки - раненые птички...
Смогут ли забыть к себе измену
И начать свой путь с пустой странички?
Две проблемы вышли на повестку:
"Битва за семью" и "Счастье в детстве".
Я хочу задвинуть "занавеску"
И пустить в расход любые средства.
Выбор есть у каждого во всём!
Выбор - это значит: Вы-би-рать.
Может, "выбор" этот мир спасёт!
Избранным не принято страдать!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
