
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
і таємниче зеленіє ліс,
а небу до осінньої багнюки
іще полити доведеться сліз…
Вже ночі обернули на додаток
і убувати стали теплі дні,
що обіцяють трударю достаток,
ходити навшпиньках по сталій землі,
та вірити в диво чудесне.
Змивати цілунки липневих засмаг
у волошковому озері благ,
щоб в купелі серце воскресло.
Радіти жар-птиці та літеплу теж,
вкотре прагнуть нас залякати,
щоб, нарешті, ми всі заскиглили,
що готові уже все віддати…
Ось лунають заяви безбашенні
правителів руськіх:
«Де стає нога - це вже наше…»
І свій вік доживаю по суті, –
Колискової пісні мотив
Я донині не можу забути.
Чую голос матусин і ритм
Не втихає старого мотиву, –
Ніби щедро плачу за візит
Колисковій оцій незрадливій:
І стоять край дороги, неначе ченці.
Мов легенда відома ураз ожила –
Червоніють поля край старого села.
Мак – не квітка, то спогад, то пам’ять, то знак,
Навіть в тиші є голос, допоки є мак.
Кажуть, маки червоні з’я
залишився один пеньок.
Скільки мудрості й гіркоти
чаїлося в ньому!
Скільки нереалізованих мрій!
Скільки життєвих проєктів!
Дерево, яке впало,
нагадує Всесвіт,
Недовірлива така,
Що ніяк не хочеш вірить
Словам щирим козака?
Ну, стояв я із другою
Аж до пізньої пори.
Не звірявся їй в любові,
А про друга говорив.
Скрізь полки формуються, у похід збираються.
Хто на славу, хто на здобич гарну сподівається.
Сам Роман Мстиславович буде на чолі.
Всі в похід збираються, хоч ніхто не зна
Проти кого їхній князь буде воювати.
І
Ріто-паркувальнице
Ріто-паркувальнице
Що стало би на заваді
Увечері ваше серце викрасти
При лічильнику я нидів
А думки багатіють лиш сумом, –
Самота закувала уста
Найяскравіших спогадів тлумом.
Самота оточила мене
І від тіла, на жаль, не відходить,
Бо від неї вже ліками тхне
Будь-якої пори чи погоди.
Торкнулася холодною рукою.
Усім, що є, і радістю, й журбою
Не серце править, а здоровий глузд.
На шиї камінь. Залишки вогню
Стрибнуть зі мною у холодну воду.
Звитяжний крик стає шматочком льоду
То діалектика страшна.
І невідомо, чим же пахне
Така полинна чужина.
У розквіті вже є падіння,
І у тріумфу є кінець.
Вінок троянд несе прозріння,
Поширювала на власну сторінку співані поезії. Переглядати чи оминути - вибір кожного.
Не потребую повчань, коментарів.
Пояснила:
Цей проєкт є яскравим прикладом того, як ШІ може
Бо любов там навічна розквітла.
Певне, сонце до Бога сміється,
Чи мені лише це видається...
Певне, хмари біленькопухнасті,
Та несуть на собі тихе щастя.
Певне, в небі п'ятнадцять веселок,
І під ними сяйливих світелок,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Выбор.
" Сегодня кипит большая битва. С одной стороны в ней участвуют рационалисты. Все они верят, что к детству можно подойти с профессиональной точки зрения, упростить его и запустить в массовое производство, чтобы оно подходило современному миру. С другой стороны - это те из нас, кто думает, что любовь нельзя купить, поторопить или втиснуть в свободное время.
Битва за исполнение любви, вечное, индивидуализированное и безбедное детство...
У молодых родителей нет времени быть родителями - они захвачены круговоротом "заработать-и-потратить".
Мы должны объединять свою энергию, подбадривать друг друга и подавать идеи.
Эта битва начинается дома с решений, которые мы принимаем, но связана с судьбой всей человеческой расы."
Стив и Шарон Биддалф
Слово Выбор вам о чём-то говорит?
Можно выбрать место для постройки дома.
Будет это место, как магнит,
Привлекать и близких, и знакомых.
Если дом продать и улететь
В новые заманчивые дали, -
Будет сердце плакать и душа болеть,
Что от Родины беспечно оторвали.
Выбор есть у каждого во всём, -
Родину и Мать - не выбирают!
Родина и Мать даны Отцом -
Он один наш род определяет.
Жизнь прожить - не поле перейти:
На пути дорог и стёжек много.
Выбор есть у каждого: найти
Среди множества путей свою дорогу.
По дороге одному идти
Тосковато как-то и нелепо,
А попробуй спутника найти,
Чтобы "в ногу" шел и верил слепо...
Мудрость от народа говорит:
Семь раз нужно мерить, один - резать!
А партнёра выбираем - разум спит...
Люди, ведь, не ткани, не отрезы.
Детки появляются на свет:
Мы их любим, холим и лелеем.
А потом в один глухой момент
Их судьбу на мерные отрезки делим...
Жили вместе счастливо и дружно...
Но в момент тяжелый - разошлись...
Взяли друг от друга всё, что нужно,
И "по новой" строить жизнь взялись.
Ну а дети? Дети... Что им выбрать?
Маму любят и за папою скучают...
Как из сердца боль разлуки вырвать? -
Раненые сердце и душа не знают.
Взрослые найдут себе замену.
А детишки - раненые птички...
Смогут ли забыть к себе измену
И начать свой путь с пустой странички?
Две проблемы вышли на повестку:
"Битва за семью" и "Счастье в детстве".
Я хочу задвинуть "занавеску"
И пустить в расход любые средства.
Выбор есть у каждого во всём!
Выбор - это значит: Вы-би-рать.
Может, "выбор" этот мир спасёт!
Избранным не принято страдать!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)