Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Выбор.
" Сегодня кипит большая битва. С одной стороны в ней участвуют рационалисты. Все они верят, что к детству можно подойти с профессиональной точки зрения, упростить его и запустить в массовое производство, чтобы оно подходило современному миру. С другой стороны - это те из нас, кто думает, что любовь нельзя купить, поторопить или втиснуть в свободное время.
Битва за исполнение любви, вечное, индивидуализированное и безбедное детство...
У молодых родителей нет времени быть родителями - они захвачены круговоротом "заработать-и-потратить".
Мы должны объединять свою энергию, подбадривать друг друга и подавать идеи.
Эта битва начинается дома с решений, которые мы принимаем, но связана с судьбой всей человеческой расы."
Стив и Шарон Биддалф
Слово Выбор вам о чём-то говорит?
Можно выбрать место для постройки дома.
Будет это место, как магнит,
Привлекать и близких, и знакомых.
Если дом продать и улететь
В новые заманчивые дали, -
Будет сердце плакать и душа болеть,
Что от Родины беспечно оторвали.
Выбор есть у каждого во всём, -
Родину и Мать - не выбирают!
Родина и Мать даны Отцом -
Он один наш род определяет.
Жизнь прожить - не поле перейти:
На пути дорог и стёжек много.
Выбор есть у каждого: найти
Среди множества путей свою дорогу.
По дороге одному идти
Тосковато как-то и нелепо,
А попробуй спутника найти,
Чтобы "в ногу" шел и верил слепо...
Мудрость от народа говорит:
Семь раз нужно мерить, один - резать!
А партнёра выбираем - разум спит...
Люди, ведь, не ткани, не отрезы.
Детки появляются на свет:
Мы их любим, холим и лелеем.
А потом в один глухой момент
Их судьбу на мерные отрезки делим...
Жили вместе счастливо и дружно...
Но в момент тяжелый - разошлись...
Взяли друг от друга всё, что нужно,
И "по новой" строить жизнь взялись.
Ну а дети? Дети... Что им выбрать?
Маму любят и за папою скучают...
Как из сердца боль разлуки вырвать? -
Раненые сердце и душа не знают.
Взрослые найдут себе замену.
А детишки - раненые птички...
Смогут ли забыть к себе измену
И начать свой путь с пустой странички?
Две проблемы вышли на повестку:
"Битва за семью" и "Счастье в детстве".
Я хочу задвинуть "занавеску"
И пустить в расход любые средства.
Выбор есть у каждого во всём!
Выбор - это значит: Вы-би-рать.
Может, "выбор" этот мир спасёт!
Избранным не принято страдать!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
