ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.

Ірина Вовк
2026.09.27 06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар

С М
2026.09.26 23:53
я шпигун
у борделю цім
знаю що сниш
уві сні своїм
про ті слова
до смаку тобі
і потаємніші страхи

Володимир Бойко
2026.09.26 23:12
Стратегія без тактики – що теорія без практики. Закономірність законом не міряна. Сердечні стосунки обертаються сердечними травмами. Навіть люди з високим IQ в кінцевому підсумку можуть виявитися нелюдами. Що вже казати про «верхи» московські…

хома дідим
2026.09.26 22:23
а хтось же вимикає ліхтарі
і зачиняє час від часу брами
на самоті
без драми чи дорами
ймовірно без думок
без особливо мрій
яке їм діло далебіг
чи ти поет

Вячеслав Руденко
2026.09.26 20:09
Чи був він гарним завдяки
Знанням про Небеса,
Зібравши злидням мідяки,
Як рятівна краса,

Коли за місяцем кружляв,
Мов обраний народ,
У дим, що берегом лежав,

Борис Костиря
2026.09.26 15:57
Розбитий необачно телефон -
Тяжка і неймовірна катастрофа,
Кошмарний, хворобливий, душний сон,
В якому втрачені великі строфи.
Розбитий світ у звалищі планет,
Армагеддон здійснився на паркеті,
Обірваний невтілений кларнет,
Зупинений квартет пішов у

Іван Потьомкін
2026.09.26 13:33
Судилось їм нести перший дощ Святій Землі.
Тож поки в куренях з галуззям замість даху
Юдеї згадують минуле свого дому,
Долаючи і біль, і неймовірну втому,
Крильми гуртують птахи хмари.
Щороку виряджає їх Всевишній,
Щоб пораділи праведні і грішні.

Ольга Береза
2026.09.26 12:02
В кабінеті холоднім, що кликали вдома «Сибіром»,
де сторіночку кожну пронизливий протяг гортав,
порятунок рудий, з муркотінням, що варте довіри —
кіт Мурлика терпляче зап’ястя Франка зігрівав.

Уже сутінки вкрили шпилі усіх львівських домівок,
вже

Ірина Вовк
2026.09.26 07:51
VIIІ. СКИНУТИЙ З ПРЕСТОЛУ У розкішних термах – міських лазнях Помпей – ранок минав у лінивій млості. Багатий патрицій Секст відпочивав у басейні з теплою водою. Два темношкірі раби-чужинці без упину обмахували його пальмовим листям, а третій розтирав

Віктор Кучерук
2026.09.26 07:30
Вересневої ночі
Не засну, як на сміх, -
То заплющую очі,
То розплющую їх.
Я крізь темряву кличу
Марно душу німу,
Бо мовчиш таємниче
Невідомо чому.

Віктор Насипаний
2026.09.26 01:43
Немовби в зошит в лінію косу
Ще ледве пише дощик букви вкрап.
А між рядками осінь губить сум,
Плете до школи тяжко дітвора.

В калюж дзеркалах нас ховає день.
У хвилях жовтих кленів тане тиш.
І сонця крихти вороння краде.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Синові - на шкільний випускний вечір




Найвища оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жозефіна де Лілль 4 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 22:54:08
Переглядів сторінки твору 17610
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.458 / 5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.738 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:36:13 ]
Відносно Лесі Українки, то і їй те ж "великодушна" Жозефіна поставила "4", з приписом "тепер зрозуміло звідки таких хутірських віршиків розвелося в неті".
Шкодую, що стерла той комент на ст. Лесі Українки, а разом з ним і оцінку.
Так що, Ларисо, в певнім сенсі, ця оцінка досить висока, ви на одному щаблі із Л.Українкою.
Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре.

А вірш щирий, материнський)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:24:12 ]
Ксеню, завдяки Вашій підтримці, і підтримці інших поетів, я вже стою за захисною стіною - наче за склом, а п'явочки те скло не вкусять: не подужають...Цікаво, що жіночка під псевдо "Жозефіна" склала всіх захисників - "в одну пісочницю", тобто "в один гурток", як вона висловилася!.. Хай буде й так, хоч ми й не знаємося в житті. Вона пише про себе: "...А я з боку". Мені аж шкода її стало!..
"Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре" - такі слова Ви в коменті сказали, що я їх собі у блокнот запишу: допомагають...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:34:36 ]
Бути на одному щаблі з ЛУ тільки для таких закоренілих хуторян "почотно". Ви, шароварники, живете з головою повернутою в минуле. Тому і країні у вас така відстала і хамська і мову свою ви толком не знаєте і не можете оцінити. А як хто вам правду про вас скаже, то вже ворог народу і якщо не жид, то москаль. ЛУ - початкова школа української жіночої поезії. Що було гарним на тей час, насьогодні вже не актуальне. Випробування часом її поезія не пройшла. Поезія світового рівня серед українських жінок-авторів починається з Наталки Білоцерківець. Звідти треба починати відлік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 19:23:34 ]
Так чому ж ви пишете вірші на мові "шароварників", пишіть французькою...
Ім'я Лесі Українки пройшло випробування часом, її не забули, а чи згадають якусь Жозе через 100 років...
А манери у вас хамські, це так, і невміння поважати ні минулого, ні теперішнього, не кажучи вже про старших.
А за наш "гурток" не переживайте, не подобається - просто оминайте десятою дорогою, своєю дорогою, місця під сонцем усім вистачить та й на фоні наших "гурткових" робіт ваші краще виглядатимуть, може, скоріше світ побачить їх, а вони його, тіштеся, що вас не затінюють:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 19:59:46 ]
а дійсно, чого коменти стирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 18:12:34 ]
Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:03:12 ]
щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:27:12 ]
Яно, дякую, що підтримали! І дали мені привід подумати над віршем ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 13:54:40 ]
як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:29:12 ]
Ваші слова, Ірино, як ковток свіжого повітря, дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:08:36 ]
... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 20:27:54 ]
Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:18:52 ]
"Звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію" - саме так, Олено,з цим важко не погодитися.Прикро, що "Жозефіна" зачепила тут вже не тільки мене - вона плюнула, як могла - подалі, повище!..Ось вона пише: "Тому і країна у ВАС така відстала і хамська..." Я спершу подумала: може, дитя було вивезене батьками - десь у США чи в Ізраїль? Що ж, має право так сказати... А коли воно живе тут, то чому пише "у ВАС"? І чому само хамить?.. Дякую, Оленко, що Ви висловили свою думку.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 22:16:34 ]
Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:26:26 ]
Іване, тільки-но помітила, що ти поставив дуже високу оцінку від народного рейтингу. Ой, мені аж незручно, скільки вийшло клопоту через мою сторінку... Дякую тобі, друже, щиро! Більше не маю потрібних слів!..Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:22:12 ]
Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:58:17 ]
Ото вже й справжні баталії розігралися...
Та все ж...Чи тільки форма здатна привабити? Чи, бува, в одному слові інколи не більше ніж в безкінечних рядочках... Як правило, серце зачіпає живе!
А всі - живі! І кожному - живе!
Буває що й живим та по живому...
І кожен раз - незнане і нове,
Та чи достоту відане і кому?
У світі рим... де профі і напів,
А може й зовсім чинно-випадкові...
Та мусить жити серце межи слів
І дихати живим у кожнім слові!
А Ваша поезія - жива-живісінька!!! То ж і жити їй, не важачи ні на що...
Щасти Вам, дорога Ларисо!!! І Вашій кровинці... Материнські чуття - понад усе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-15 17:58:27 ]
Цікаво тут було, правда? Хоч і кавалки багнюки з-під "французьких копит" летіли... Дякую, Лесю, за добрі слова і гарнющий, точний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


1   2   3   Переглянути все