ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)



Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармо

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,

хома дідим
2026.11.11 08:58
вона і він
пишуть навзаєм одне одному
якусь маячню
бо це їхнє уміння саме у цім моменті
ще щось писати
тут головне навязливо
увійти у ритм
зовсім необовязково

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Омельченко (1967) / Вірші

 Синові - на шкільний випускний вечір




Найвища оцінка Іван Гентош 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жозефіна де Лілль 4 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-12 22:54:08
Переглядів сторінки твору 17934
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.458 / 5  (4.816 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 4.738 / 5.5  (4.588 / 5.41)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.749
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2015.02.15 12:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:36:13 ]
Відносно Лесі Українки, то і їй те ж "великодушна" Жозефіна поставила "4", з приписом "тепер зрозуміло звідки таких хутірських віршиків розвелося в неті".
Шкодую, що стерла той комент на ст. Лесі Українки, а разом з ним і оцінку.
Так що, Ларисо, в певнім сенсі, ця оцінка досить висока, ви на одному щаблі із Л.Українкою.
Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре.

А вірш щирий, материнський)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:24:12 ]
Ксеню, завдяки Вашій підтримці, і підтримці інших поетів, я вже стою за захисною стіною - наче за склом, а п'явочки те скло не вкусять: не подужають...Цікаво, що жіночка під псевдо "Жозефіна" склала всіх захисників - "в одну пісочницю", тобто "в один гурток", як вона висловилася!.. Хай буде й так, хоч ми й не знаємося в житті. Вона пише про себе: "...А я з боку". Мені аж шкода її стало!..
"Немає нічого поганого, щоб не вийшло на добре" - такі слова Ви в коменті сказали, що я їх собі у блокнот запишу: допомагають...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жозефіна де Лілль (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 17:34:36 ]
Бути на одному щаблі з ЛУ тільки для таких закоренілих хуторян "почотно". Ви, шароварники, живете з головою повернутою в минуле. Тому і країні у вас така відстала і хамська і мову свою ви толком не знаєте і не можете оцінити. А як хто вам правду про вас скаже, то вже ворог народу і якщо не жид, то москаль. ЛУ - початкова школа української жіночої поезії. Що було гарним на тей час, насьогодні вже не актуальне. Випробування часом її поезія не пройшла. Поезія світового рівня серед українських жінок-авторів починається з Наталки Білоцерківець. Звідти треба починати відлік.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 19:23:34 ]
Так чому ж ви пишете вірші на мові "шароварників", пишіть французькою...
Ім'я Лесі Українки пройшло випробування часом, її не забули, а чи згадають якусь Жозе через 100 років...
А манери у вас хамські, це так, і невміння поважати ні минулого, ні теперішнього, не кажучи вже про старших.
А за наш "гурток" не переживайте, не подобається - просто оминайте десятою дорогою, своєю дорогою, місця під сонцем усім вистачить та й на фоні наших "гурткових" робіт ваші краще виглядатимуть, може, скоріше світ побачить їх, а вони його, тіштеся, що вас не затінюють:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирохович Андрій (М.К./Л.П.) [ 2012-05-14 19:59:46 ]
а дійсно, чого коменти стирати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 18:12:34 ]
Так, Богдане, я з Вами згодна: хай кожен свою власну думку має.Не треба говорити від імені всіх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2012-05-13 22:03:12 ]
щирий вірш.
а от підказка "кОтрі" - неправильна, нема такого наголосу.
Може: "і тебе підтримає в тім, що розпочнеш"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:27:12 ]
Яно, дякую, що підтримали! І дали мені привід подумати над віршем ще.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Швед (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 13:54:40 ]
як пісня звучить!дуже сподобалось,пані Ларисо!Так душевно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 15:29:12 ]
Ваші слова, Ірино, як ковток свіжого повітря, дякую щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 18:08:36 ]
... Ні, відлік вартісної жіночої поезії треба починати не з Наталки Білоцерківець - його треба починати з прізвиська "Жозефіна де...(ой, треба ж підглянути, як воно правильно пишеться!..)Лілль", о! Шановні спонсори, видайте, буль даска, цьому таланту книгу! Шановна спілко письменників, прийміть її в свої лави - хай вона буде щасливою і у творчому житті - з фортуною! В же бажаю особистого щастя Вам, шановна!Все, набридло з Вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-14 20:27:54 ]
Щирий, материнський вірш, Ларисо!!!
Ідіть впевнено своїм поетичним шляхом,у Вас є своє бачення і воно зовсім не шаблонне. Простота викладу не значить,що це банально, а наближення до народно-пісенної творчості, ніяк не шароварщина, а особлива майстерність, яку не всім дано зрозуміти.
Щодо Лесі Українки, то їй взагалі адвокатів не потрібно, її непересічна, у багато чому революційна творчість давно уже вписана в літературний контекст України і не тільки. Про це писали далеко не "шараварниці", а видатні сучасні жінки-літературознавці Соломія Павличо, Оксана Забужко, Віра Агєєва, Ніла Заборовська та інші, не кажучи вже про чоловічі наукові розвідки. Не читати, не чути, не знати, не розуміти цього - просто невігластво. Починати відлік української жіночої поезії від сучасності, бо вона комфортна для модерного сприйняття - звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:18:52 ]
"Звичайний нігілізм, який сам по собі передбачає епатаж і агресію" - саме так, Олено,з цим важко не погодитися.Прикро, що "Жозефіна" зачепила тут вже не тільки мене - вона плюнула, як могла - подалі, повище!..Ось вона пише: "Тому і країна у ВАС така відстала і хамська..." Я спершу подумала: може, дитя було вивезене батьками - десь у США чи в Ізраїль? Що ж, має право так сказати... А коли воно живе тут, то чому пише "у ВАС"? І чому само хамить?.. Дякую, Оленко, що Ви висловили свою думку.





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-05-14 22:16:34 ]
Незрозуміло, чим міг викликати такий душевний, сповнений материнської любові і гордості (за вже майже дорослого сина)вірш таку реакцію одного з читачів. Уважно прочитав всі коменти. Вважаю, що поганий настрій читача (чи ще щось інше) не має бути причиною для такого коменту, і тим більше такої оцінки твору. Про тональність коменту, Жозе, вже мовчу. Прикро.
Вітаю, Лариско, з душевним віршем і з віхою в житті вашої родини! Хай всі твої побажання синові неодмінно збудуться! Щастя вам обом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:26:26 ]
Іване, тільки-но помітила, що ти поставив дуже високу оцінку від народного рейтингу. Ой, мені аж незручно, скільки вийшло клопоту через мою сторінку... Дякую тобі, друже, щиро! Більше не маю потрібних слів!..Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:22:12 ]
Дякую, Іване, за добрі слова! Радію, що ти залишив свій комент.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2012-05-14 23:58:17 ]
Ото вже й справжні баталії розігралися...
Та все ж...Чи тільки форма здатна привабити? Чи, бува, в одному слові інколи не більше ніж в безкінечних рядочках... Як правило, серце зачіпає живе!
А всі - живі! І кожному - живе!
Буває що й живим та по живому...
І кожен раз - незнане і нове,
Та чи достоту відане і кому?
У світі рим... де профі і напів,
А може й зовсім чинно-випадкові...
Та мусить жити серце межи слів
І дихати живим у кожнім слові!
А Ваша поезія - жива-живісінька!!! То ж і жити їй, не важачи ні на що...
Щасти Вам, дорога Ларисо!!! І Вашій кровинці... Материнські чуття - понад усе!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Омельченко (Л.П./М.К.) [ 2012-05-15 17:58:27 ]
Цікаво тут було, правда? Хоч і кавалки багнюки з-під "французьких копит" летіли... Дякую, Лесю, за добрі слова і гарнющий, точний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-15 13:22:46 ]
Ларисо, "хутір" прийми за комплімент, бо там чистота, відвертість і прямолінійність.


1   2   3   Переглянути все