ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.02.17 19:48
Ти моє кохання - чарівлива ніжність,
Ти моє кохання - сонце золоте.
Ти моє кохання - трав духмяна свіжість,
Ти моє кохання - почуття святе.


Ти моя любове - сяєво проміння,
Ти моя любове - колихання віт,

Володимир Мацуцький
2026.02.17 13:30
Куди крокує
злодій світ,
в якому Бог –
лише прохожий,
в якому –
злодію він свій,
мені – не свій,
та і не божий?

Тетяна Левицька
2026.02.17 12:27
Зимовий день, паєтками на снігу,
виблискує промінням золотим.
Купає у Дніпрі прозору кригу,
мов кришталеві витвори сльоти.

На узбережжі дубне сокорина,
лоскоче вітер сиві буклі* хмар.
За горизонтом снігову перину

Борис Костиря
2026.02.17 10:56
Прокидаюсь під звуки птахів
Так раптово, неждано і нагло.
Прокидаюсь під звуки гріхів,
Як народжений заново Нарбут.

Прокидаюсь під звуки весни,
Під симфонію сонця і вітру.
Входить з гуркотом сонце у сни,

Лесь Коваль
2026.02.17 09:15
Я не вмію давати життя - вмію лиш забирати.
Без емоцій і слів. Повсякденно. Рутина проста.
Доки можу - лечу, бо коротке життя у пернатих:
перемелює піря та крила смертельний верстат.

Я сьогодні - герой, урочистості, держнагороди.
Побратима плече, П

Віктор Кучерук
2026.02.17 07:26
Хоч на гілках сріблястий іній зрана,
Та небосхил уже теплом пропах
І все частіш склубоченим туманом
Сніги куритись стали на полях.
Іде весна і відзначати кличе
Свій кожен крок спрямований до нас,
Але своє усміхнене обличчя,
Не завжди виставляє нап

Микола Дудар
2026.02.16 22:56
Ти поміж мрій застряг навічно
І відмінить ніхто не вправі
Тому, що ти увесь стоїчний.
Отож, гуляй і мрій надалі…
І не забудь про відпочинок,
Про захист власний від пройдохів…
Обзаведись для «клина» клином
Хоча би з кимсь, хоча би трохи.

Ігор Шоха
2026.02.16 20:51
На зламі долі як і мій народ,
приречений цуратися гордині,
іду у ногу з течією вод
по схиленій до заходу долині.

Минаю нерозведені мости
над рукавами синього Дунаю,
та до кінця ніколи не дійти,

Іван Потьомкін
2026.02.16 20:36
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Олександр Буй
2026.02.16 20:35
Зима тече струмками у весну,
Несе в моря корвети паперові.
Я скоро знов до ранку не засну,
Як соловей співатиме в діброві.

Душа міняє агрегатний стан –
Тече крижинка по щоці сльозою.
Суворішим іще на зиму став,

В Горова Леся
2026.02.16 17:42
Стече переболілими обрАзами
Мій сум про тебе. Звісно, що стече,
Напишеться підранішнім дощем
По склі нічному наостанок сказане.
Й садно, натерте часом, запече.

Спочатку ледве чутно, ледве впізнано.
Беззвучно закричу в ту мить: почуй,

Борис Костиря
2026.02.16 12:14
Я - контркультура, я хлопець із підворіття
З Маркузе й гітарою в грубих руках.
На мене осіло, мов попіл, жорстоке століття.
І падають вірші додолу, як вічності прах.

Сиджу під стіною у рвоті і бруді земному,
Ковтаю ілюзії, ніби торішній портвей

Віктор Кучерук
2026.02.16 07:16
Зимові дні, неначе сни,
Минають скоро, -
Прояви жданої весни
Щодня надворі.
Водою хутко взявся сніг
І вже струмочки
Бринять і лащаться до ніг,
І тішать очко.

Микола Дудар
2026.02.15 23:23
Котика ніжного дотики…
Небо суцільно захмарене…
Крадуть, знущаюсться покидьки.
Господи, де ж воно, праведне?
Ночі і дні наші втомлені…
Поле засніжене, зранене…
Котику - братику - ангеле,
Поруч побудь на повторені…

С М
2026.02.15 17:23
Знати би от
Коли спинитися, коли іти
А в зимовому середмісті
Усе на думці сніги брудні

Вийшовши уночі торкайся
Злота вогників, що вони
Виказують утечу тіней

Ігор Терен
2026.02.15 16:58
А кривда залишає хибні тіні
про істину... і не гидує світ
усім, що нині
доїдають свині,
і тим, що ділять орки із боліт.

***
А малорос на вухо не тугий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Ганенко / Інша поезія

 Переклад з Керолин Крідон
==Просто Шестирядник для Тебе, Дорогий Мій, Аби Розказати Що за Цікава Річ Трапилася зі Мною Поки Ти сидів удома, Погладжуючи Спину Дружині==


Марсіянин ввалився із вікон французького типу прямо мені в ліжко минулої ночі,
Він не дуже від тебе відрізнявся, любий, хіба що
волосся в носі мав зелене, а не коричневе, і в лівій руці стискав дев’ятидюймову супутникову антену (трохи більшу, коханий, від тієї, що в тебе) – але
менше з тим, - він вибачився, що так несподівано завітав – а я запросила його побути трохи,-
так, знаєш, поговорити про те про се, - про життя, любов, губну помаду, - тож він згодився і, власне, вийшло так, що він залишився у мене на ніч (на випадок, якщо це тебе цікавить, коханий, - ні, він нічого зі мною не мав),
ми лиш сиділи, нудячись, і, знаєш, ніч ставала все душнішою, так що я винесла для нас тарелю морозива з горіхами – він її прямо вилизав, геть як місцевий, милий, і

потім, коли ми грали в захоплюючий твістер на веранді, він підняв очі догори і
помітив, що у мене все ще висять різдвяні вогні, посеред березня. Вони там,
(я сказала) бо я завела одруженого коханця (це ти, мій дорогий супутнику)
так що Різдво тепер – щодня, ура! (дорогий мій, я не сказала, що кожної ночі –
ще й Пасха, коли ти розпинаєш мене, коханий). Я бачила що йому подобаюсь. Тримаючи свою
антену, він стиснув її трохи сильніше, і запитав чи нема часом якого


шансу його маленькій старенькій марсіянській персоні зазнати Земної любові. Я маю кілька одиноких товаришок (відповіла я) і
вони таки у розпачі (не те, що я, коханий) є шанс, що вони не випхають тебе з ліжка – залишся
із котроюсь із них і досить скоро, однієї ночі, ти випробуєш ту дев’ятидюймову антену


несподіваним для тебе чином; не так вже й багато жінок одержують дев’ять дюймів антени
(я йому сказала), насправді, деякі її й не мають зовсім. (ось у чому мені поталанило, правда, коханий?) Спекотна ніч вже охолоджувалась, так що ми перестали звішувати ноги з веранди і
зайшли досередини, і тоді я побачила його валізи (там, біля ліжка) Ти не можеш залишитися
(сказала я) Мій одружений коханець має скоро навідатися, вже ось будь-якого місяця і


місце має бути вільним. Мене, може, навіть тут і не буде (сказала я) але
(коханий, я тільки ПОЖАРТУВАЛА) марсіянин образився, спакував свою антену,
ввічливо попросив скористатися моїм телефоном аби викликати таксі, сказав,
що йому і в голову б не прийшло залиши
тися й нашкодити в моїх любовних справах. Я запитала в марсіянина
чи, може, ще щось він хотів би узнати. Так, він сказав, А яким є
життя тут, на прекрасній Землі і
я відповіла Прокинься – життя тут паскудне! Забери мене геть, прямо в ніч


(Я сказала) але на той час уже був ранок, сонце сороміцько оголилося, ну і що говорити
він пішов (сам)(забравши свою дев’ятидюймову антену), а я сиділа собі на кухні і кипятила на сніданок яйця. Чому не пішла з ним, чому
залишилась (і ось, коханий, я
тут, холодна і без антени, чекаю тебе
приходь       в будь-який день       будь-якої ночі)



Carolyn Creedon - талановита письменниця й редактор, живе, і працює офіціанткою, в штаті Вірджинія. Цей вірш я надибала в збірнику і вільно переклала кілька років тому (продовжую працювати над сестиною далі), а нещодавно мені приємно було дізнатись, що поетка минулого, 2011, року, була нагороджена почесною поетичною премією і публікацією книги.



--------------
Оригінал:

Carolyn Creedon

Just a Sestina to You, Honey, Letting You to Know What an Interesting Thing Happened to Me While You Were at Home Rubbing Your Wife’s Back

A martian fell out of the french windows into my bed last night

He wasn't much different from you, honey, except the

hair in his nose was green not brown and in his left hand he clutched a nine inch satelite dish (that's a little bigger honey that the one you clutch) – any

way he apologized for dropping in like that - I asked him to stay

you know, chat for a while - life, love, lipstick - so he did stay

actually he ended up spending the night (in case you are wondering honey, no, he did not get any)

we just set around thumbwrestling and well the night was getting hot so I got us a dish

of butter pecan ice cream - he really lapped it up like a native, honey, and



then as we played a rousing game of Twister on my deck, he looked up and

noticed that the Christmas lights were still up, in March. They stay

up (I said) because I've got a married lover (that's you, my little dish)

so every day is Christmas, hooray! (honey I didn't say how every night

is Easter how you've crucified me baby) I could see he liked me, the

dish he held, he clutched a little harder and asked if there were any



chance for his little old martian self to experience any Earthly love. I have some single friends (I replied) and

they're pretty desperate (not like me honey) the chances are good they wouldn't kick you out of bed – stay

with one of them and pretty soon one night you'll get to try out that nine inch satelite dish



in a way you haven't thought of; not many women get nine inches of dish

(I told him), matter of fact, some women don't get any.

(that's where I'm lucky, right honey?) The hot night

grew cold, so we stopped hanging by our ancles from the deck and

came in and then I saw his suitcases (there, by the bed) You can't stay

(I said) My married lover could be by to see me any month now and the



place has to be empty. I might not even be here (I said) but the

(I was JUST KIDDING, honey) martian got huffy, packed up his dish,

asked politely to use my phone to call a cab, said he wouldn't dream of stay

ing and messing up my affairs. I asked the matrian if there were any

thing else he wanted to know. Yes he said, How is life here on lovely Earth and

I said Wake up - it sucks! Take me away, into the night



(I said) but by then it was morning the sun was mooning us so any

way he left (alone) (taking his nine inch dish) and I sat in my kitchen and

poached some eggs. Why didn't I go with him, why do I stay (but honey here I

am dishless and cold, waiting for you to

come     any day     any night)



Carolyn Creedon - талановита письменниця й редактор, живе, і працює офіціанткою, в штаті Вірджинія. Цей вірш я надибала в збірнику і і вільно переклала кілька років тому (продовжую працювати над сестиною далі), а нещодавно мені приємно було дізнатись, що поетка минулого, 2011, року, була нагороджена почесною поетичною премією і публікацією книги.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-05-20 20:24:35
Переглядів сторінки твору 4762
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.721
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.22 16:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-20 23:59:39 ]
Цікавий твір, вартий перекладу!
Не знаю наскільки він точний, але від його прочитання у вашій інтерпритації естетичне задоволення отримала! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 04:00:34 ]
Дякую, оригінал справді дуже цікавий:) Переклад змісту досить точний, тоді як над передачу форми я тоді задачею не ставила, хоч, як на тепер, мені ще інтересно буде над цим подумати.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 00:18:29 ]
небуденний переклад, у сенсі, не стовідсотково вписується у плин перекладів на пмі, о Тамаро
хоча цілком усе органічно, до речі виглядає
деяку непевність наче викликав момент *сонце заливало нас*
але можливо у мене надто пристрасне ставлення до деяких об*єктів
здалося, що тексті є трохи грайливих звертань до традиційних еротичних образів
отже, інтерес або і успіх твору явно прогнозований
ну і так, уклінності від представника нашого цеху за сей масштаб трудів
можливо, комусь колись здається що те все малозначно і навіть надаремно
але я ліпше знаю ~ те все є не марно, не даремно, важливо і завжди резонансно
навіть не сумнівайтеся

із усемірною ментальною підтримкою
бажаючи різносправжніх належних перспектив
& усіх щасливих здійснень & сповнень


С*



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 04:29:55 ]
Дякую щиро за прочитання й коментар, Сонце Місяцю. Оригінал - сам по собі форми не надто поширеної. Так, переклади річ часо- і трудомістка, тому до них часу й бажання не дуже маю, а цей твір просто колись зацікавив, бо не лиш кокетує названими Вами Образами, але й виражає справжні почуття і біль. Сонце там- такий цікавий варіант - sun was mooning us, так що можна подавати по різному. Подала вже й оригінал, так що самі можете глянути.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 04:51:50 ]
ну я просто відчував що із сонцем мало бути щось надзвичайне )))

оригінал багато додає, Тамаро
там багато таких.. дженісджопліновських обертонів
які звісно, перекласти нереально
офіціантка із Вірджинії кажете?
мені якось воно прозвучало типово НьюДжорсі)

послухаємо що скажуть інші нейтіви, о так

усілякі безнадійно всеосяйні дяки за весь рок-н-рол

звісно

много-много раз....


С*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:26:12 ]
абсолютно, прямо в точку втрапили, Сонце Місяцю, з сонячними мотивами там ще треба уточнити:))

А Вірджинія - так вона ж недалеко від НьюДжорзі, в східній історичній тринадцятці:)

Щирі поклони за сонячні візити й цікаві коментарі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 01:06:57 ]
дуже цікаво, але, будь ласка, можна оригінал?
я б хотіла порівняти...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 04:30:59 ]
Дякую. Із задоволенням (але дооовго довелось друкувати:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 16:02:32 ]
дякую вам за оригінал, я підозрювала, що там деяка гра слів відбувалася…ви цікаво обіграли dish, де можна було…

а от про сонце mooning us – у вас дуже обережно, цнотливенько… якщо воно не голий зад їм виставляло, то – принаймні – дражнило чи щось таке… :о)) іронію треба туди якусь… бо «сяяло» це так нейтрально, голим задом воно їм «сяяло»…

також про варені яйця… тобто яйця-пашот… у слова poach багато значень, подивіться, що вона з тими яйцями теоретично робила, окрім першого значення «жбурляла в кип*яток, розбивши шкаралупу»… хоча і це більше, ніж просто варила… наприклад, poaching – це браконьєрство, а вона зі своїм одруженим коханцем чим займається?! :о))

я би lapped up the ice-cream теж якось по-іншому переклала... не ОБлизував, а ВИлизував... чи щось інше... як пес (чи інша тварючка чоловічого роду) вилизує там, де мордою тикнуть, з ентузіазмом)... там і третій dish у тому реченні... не просто так... :о)))

дякую! цікаво...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:34:13 ]
Дуже слушні підмітки, Наталю
Підказки чудові - обовязково ще на те з різних боків подивлюся і додам вгаяного колориту (аж мені самій мисливського азарту додбавляється:),

як приємно що Ви так творчо й уважно вчиталися

рада рада рада


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2012-05-21 09:41:07 ]
дуже цікава річ,
така сумна життєва іронія.
сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:42:19 ]
саме так, згодна, Олю, - сумна правда життя, граціозно подана з гумором і талантом

Пронизливий біль самотності, безнадійного (місяцями...) чекання єдиного чужого діамантами блискає крізь ніби тріпотню-балаканину

Гарна річ оригінал...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Агата Вісті (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 12:43:45 ]
Що саме цікаве - зовсім не смішно, хоч і згадується марсіянин, ліжко, антена і певна кількість дюймів тієї самої антени. Отже, вам вдалося передати настрій вірша. Переклад прочитався одразу - від першої до останньої букви.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 23:44:47 ]
Спасибі, Маріє, я теж саме так зачиталася твором, тому й перекладом займалась із задоволенням.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-05-21 16:30:35 ]
Ось де діти професора Талькавані зібралися, а я -dwarfish перекласти не міг.
А антена в 19" це в перерізі чи довжиною?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 00:10:51 ]
таке-таке:)) через те, що там fish, мабуть?:)
цікава річ перекладання...

чи довжиною чи в перерізі, а суть та сама, Олександре, і не допитуйтесь:))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2012-05-21 17:13:18 ]
"Сміюсь, щоб не плакати" - якраз той випадок.
Жанр talking blues невмирущий :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-05-22 00:28:26 ]
точно, крізь сльози:))
Але ритм в цій sestina співаку тримати було б ой нелегко тому щодо блюзу не ручаюсь..:)