ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина ШушнякФедоришин (1981) / Вірші

 Пантера




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-06-11 02:10:38
Переглядів сторінки твору 6370
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.912 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.185 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2015.08.02 01:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 13:53:17 ]
хоча усі конструктивні зауваження чи компліментики готова вислухати :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 14:20:30 ]
Справді?

Ну, тоді, поки немає ні Юлі, ні Улі, скажу те, що чув від Юлі: не варто римувати однакові частини мови в однакових відмінках. Наприклад: "реверансів - шансів", "діжку - кішку". "Побутує - подарує", як і "обніми - пропади" - взагалі дієслівні рими, які дуже не вітаються в теперішній час. Та й не зовсім це рими. "Моє" і "попрошу" - відчуваю неправильний наголос. Але все це, як каже Гаррі Сідоров - НМСДД, тобто "на мою скромну думку дилетанта". :)

Без критики і з найкращими намірами,
В.Х.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Уляна Дудок (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 15:59:42 ]
Валерію, привіт! На доволі скромну думку Улі скажу, що римувати між собою частини мови чи дієслівні рими можна і варто тоді коли це себе справді виправдовує (у тій статейці що ви процитували теж присутня думка), і "діжка-кішка" досить симпатично, хоч мабуть у кожному випадку треба дивитись, в даному мені тут і дієслівної не є забагато, а от стосовно наголосів і збивання з ритму у II - IV чотиривіршах - то так, погоджуюсь з вами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 16:10:44 ]
Вітаю, Уляно! Не знаю, як кого, але мене аргументи Лери Крок переконали, і з тих пір я перестав вживати дієслівні рими у своїх віршах (адже завжди можна так переставити слова у рядку, аби дієслово опинилось всередині), і також, почувши аргументи Юлі Шешуряк (які у неї незвичайні рими, Ви бачили?), стараюсь (хоча не завжди вдається) дотримуватись і її рекомендацій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 15:05:36 ]
Так, справді! Щиро дякую за розгорнутий коментар і бажання допомогти...

Класики не цурались таких рим як:
Ламає-вмирає
Виглядав-потопав
Сирена-арена
омине-проковтне
гриви-ниви і т.д.

А чого мені, скромній особі впадати у депресію через періодичне римування однакових частин мови :) Але намагаюсь враховувати усі ці моменти (хоча не завжди, ой, не завжди...=))

Смішно, коли у творі: робити-ходити, кохати-вмирати..., коли воно все до нудоти заїжджене, до болю вїдається в очі, хоча больові пороги у всіх різні... :))))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-11 15:21:01 ]
Наведу Вам, Ірино, як аргумент, одну розгорнуту цитату поетеси Лери Крок у відповідь на моє запитання про недопустимість вживання зараз дієслівних рим (щоправда, російською):

"глагол, в сущности допустим. Но при этом Вы должны доказать свой профессионализм. Сколько глагольной рифмы у Ахматовой, например? В проценте хотя бы на 10 первых же произведений? Поэты серебрянники вообще могли непревзойденно управлять глаголом... Я зачитываюсь их глагольными рифмами положенные на существительные и наречия. Посмотрите, как писал Есенин - у него очень много глагола - но действие неизменно рифмуется с существ. или наречием (др. частями) У ранних классиков (Пушкин, Лермонтов) глагольная рифма повсеместна. НО! Эти люди знчительно упростили русскую поэзию. Посмотрите на сложнейшие стихи Ломоносова или жуковского. Невероятно красивые, но очень сложные для восприятия. Не потому, что это были умнейшие люди воего поколения, а потому - что это была норма поэзии. Пушкин значительно ее упростил - что позволило сделать поэзию доступной каждому слою населения, а не только высшему слою аристократии. За это он и стал любимцем народа (ну и плюс все остальное). Лермонтов - был прямым его последователем. Все, что было дальше - лишь подражание им... И для того, чтобы показать (доказать) свой телант/гений - современному автору есть смысл найти свою оригинальную нить, а не остаться копией уже существующих классиков различных времен. Серебренники (поэты серебренного века) положили глагол на им.сущ., прил. наречие. местоимения и пр. Проще всего зарифмовать лежать-стоять-бежать-дышать-молчать и пр. Это было сделано миллион раз. Сейчас же требуется совершенно новый качественный уровень.
Меня всегда смешат утверждения - "вот, Шевченко/Пушкину/Блоку и т.д. можно было рифмовать глагол, а мне нет?!" - у меня возникает вопрос встречный - а, вы, простите - КТО?! Классик?
есть еще вариант использования классического глагола - при НЕПРИМЕННОМ доказательстве своей исключительности. Этим правилом пользуется Владимир Шовкошитный (мне очень нравятся его стихи)

вот, например:

Не из смертной боязни смерти
этот крик о продлении жизни.
я готов к неземной круговерти:
путь земной - поминальной тризне.
Лишь из смертной тоски беззвучья
Этот плач о продлении слова:
В сумрак душ пусть волной могучей
Мой глагол пробивается снова.
Лишь из смертной тоски забвенья
Этот стон о продлении рода:
в непрерывности повторений
Тайный шифр моего генокода.
Навсегда и для всех народов
я молю о продлении мира,
и взывать не устанет лира,
ведь в огне не бывает бродов.
Лишь о счастье молить не буду:
В бесконечной земною юдоли
Эту птицу я сам добуду.
Подержу и пущу на волю.
==========================
Видите (.......) глагол?
банальщина - буду-добуду.
Но он НЕЗАМЕТЕН совершенно в смысловой нагруженности, ярких образах и непередаваемых рифмах.
Это - профессионализм. И это - уже современная классика. Глагол использовать можно - но так, чтобы он только подчеркивал высокий уровень мастерства, а не переводил его в разряд ясельной группы."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 17:50:47 ]
Валерію, а можна Вам 10 балів кудись поставити за коментарі, особливо за останній?!:)
Лера Крок все дуже гарно і правильно сказала.
Хоча стосовно класиків... класиками вони ж не народились :)))





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-12 09:56:40 ]
На жаль, для коментарів оцінювання на цьому сайті не передбачено. :)
А запропонованих 10 балів передам Лері Крок - при нагоді. :)))
Дякую.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:02:42 ]
Ірино, вкотре дивуєте щирістю та експресією. Щодо дієслів... Чи варто їх кудись там ховати. В останній своїй публікації свідомо римую дієслова із словами різних частин мови, щоб забезпечити те смислове навантаження, якого прагну. Новітні тенденції, звичайно, потрібно втілювати в життя, але "не розбивати лоб під час молитви".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:19:30 ]
"не розбивати лоб під час молитви", - супервлучно!

Дякую за теплий візит!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-12 09:58:31 ]
"свідомо римую дієслова із словами різних частин мови" - це - не дієслівні рими. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2012-06-13 08:25:14 ]
Дієслівна рима - це римування дієслова з дієсловом (див. вище цитату з Лери Крок).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-06-11 20:50:14 ]
Та без фальші, попрошу, без фальші!
Не буди у генах дику кішку...))))))))))))))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина ШушнякФедоришин (М.К./М.К.) [ 2012-06-17 12:26:32 ]
:)))
100%